Облік кредитів банку

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2013 в 01:35, курсовая работа

Описание работы

При переході вітчизняної економіки у ринкову стадію свого розвитку змінилися форми ведення господарської діяльності . Господарюючому об’єкту надані широкі права і можливості і реалізації своїх інтересів, виборі способів організації виробництва збуту продукції . При цьому підприємство виходить із власних фінансових можливостей з урахуванням багатьох факторів, які впливають на використання виробничого потенціалу. Тому підприємства потребують отримування економічної інформації при здійсненні господарських процесів, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності для управління підприємствами.

Работа содержит 1 файл

курсова толокова.docx

— 254.08 Кб (Скачать)

   Іпотека може бути встановлена  на нерухоме майно, яке заставодавець  має право продавати або відчужувати  в інший спосіб. До об’єктів  іпотеки належать:

— підприємства, будівлі, споруди  та інше нерухоме майно, що використовується у підприємницькій діяльності;

— житлові будинки і квартири;

— дачі, садові будинки, гаражі й інші споруди споживчого призначення;

— земельні ділянки.

   Об’єкт (предмет) іпотеки  має належати заставодавцю на  правах власності або повного  господарського розпорядження.

   Застава нерухомого майна  передбачає укладання угоди про  іпотеку у вигляді заставної.

   Угода про іпотеку підлягає  державній реєстрації. Вона здійснюється  на підставі заяви заставодержателя  з додатком до неї заставної.  Відомості про державну реєстрацію  іпотеки вносяться в заставну. Реєстраційний запис про іпотеку  погашається за заявою держателя  заставної або за рішенням  суду про припинення іпотеки.

   Заставодержатель має право  передати свої права стосовно  заставної іншій особі. Відступлення  прав за заставною здійснюється  заставодержателем шляхом передаточного  надпису на заставній на користь  нового заставодержателя, який повинен  бути нотаріально

   Заставодавець за згодою  заставодержателя має право передати  предмет (об’єкт) іпотеки іншій  особі у власність або господарське  користування (розпорядження). У цьому  разі іпотека зберігає свою  силу, тільки всі зобов’язання  за договором іпотеки переходять  до особи, яка придбала право  на предмет іпотеки. Задоволення  вимог заставодержателя з вартості  заставного майна у разі невиконання  заставодавцем забезпеченого іпотекою  зобов’язання (кредитної угоди)  здійснюється за рішенням суду. Особливо це стосується тих  випадків, коли об’єктом іпотеки  є підприємство в цілому, житловий  будинок, квартира.

   Звернення стягнення на  предмет іпотеки здійснюється  шляхом продажу заставного майна  з публічних торгів, що проводяться  спеціалізованими організаціями.  Вибір організації, якій доручається  продаж з публічних торгів  предмета іпотеки, здійснюється  судовим виконавцем. Він встановлює  і строки проведення таких  торгів.

Об’єктами довгострокового банківського кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, та розширення діючих основних фондів , на нове будівництво, на приватизацію тощо.

 

 

В бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 2 “Баланс” довгострокові кредити банків – це сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточними зобов’язаннями.

Відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” довгострокове зобов’язання за кредитною  угодою, умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

 позикодавець до затвердження  фінансової звітності погодився  не вимагати погашення зобов’язання  внаслідок порушення;

  не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.

Облік розрахунків за довгостроковими  позиками банків та іншими залученими позиковими коштами , що не є поточними  зобов’язаннями ведеться на рахунку 50 “Довгострокові позики”.

За кредитом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображається сума одержаних  довгострокових позик, а також переведення  їх до складу короткострокових (відстрочених) позик, за дебетом – погашення  заборгованості за ними та переведення  до поточної заборгованості за довгостроковими  зобов’язаннями.

Рахунок 50 “Довгострокові позики”  має такі субрахунки:

501 “Довгострокові кредити банків  у національній валюті”

502 “Довгострокові кредити банків  в іноземній валюті”

503 “Відстрочені довгострокові  кредити банків у національній  валюті”

504 “Відстрочені довгострокові  кредити банків в іноземній  валюті”

505 “Інші довгострокові позики  в національній валюті”

506 “Інші довгострокові позики  в іноземній валюті”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1 Облік довгострокових кредитів банку

 

Аналітичний облік довгострокових позик ведеться за позикодавцями (банками) у розрізі кожного кредиту  окремо та строками погашення кредиту.

Розмір заборгованості підприємства за отриманими позиками на кінець періоду  буде залежити від графіка погашення , обумовленого договором.

Погашення банківських кредитів може здійснюватися:

  сплатою заборгованості за відсотками та основною сумою боргу водночас в кінці строку позики;

 щомісячною сплатою заборгованості  за відсотками і в кінці  строку позики за основною  сумою кредиту.

у розстрочку;

  щорічними платежами з арифметичною чи геометричною прогресією чи регресією;

  після обумовленого періоду;

  з постійною сумою погашення  основного боргу;

  достроково( на вимогу) тощо.

Найчастіше позики погашаються  постійними періодичними виплатами (щорічними, щоквартальними, щомісячними тощо), які включають відсотки та суму погашення  основного боргу.

Інші довгострокові фінансові  зобов’язання - сума довгострокової заборгованості підприємств щодо зобов’язань із залучення позикових коштів ( крім кредитів банку) на які нараховуються  відсотки.

Прикладом таких зобов’язань можуть бути зобов’язання підприємств за довгостроковими облігаціями та довгостроковими векселями виданими.

Якщо підприємство одержало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов’язань, або і вся сума зобов’язання, яку за умовами кредитної чи орендної угоди необхідно сплатити протягом 12 місяців з дати балансу, повинна  бути перекласифікована у поточне  зобов’язання. Для відображення перекласифікації частини довгострокового зобов’язання у поточне необхідно застосувати  таку кореспонденцію рахунків:

Дебет 50 “Довгострокові позики”

Дебет 51 “Довгострокові векселі видані”

Дебет 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”

Дебет 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”

Дебет 55 “Інші довгострокові зобов’язання”

Короткострокові кредити  банків — це сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

Короткострокові кредити надаються  банками у разі тимчасових фінансових труднощів на підприємствах, що виникають  у зв’язку з витратами виробництва  та обігу і не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.

Облік поточних зобов’язань підприємств  перед банками за отриманими від  них кредитами та позиками в національній та іноземній валютах, строк повернення якихне перевищує 12 місяців з дати Балансу, та за позиками, термін погашення  яких минув, ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються суми одержаних  кредитів (позик), за де­бетом — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі від­строчення  кредитів (позик).

У процесі обліку кредитів банків слід розрізняти основну суму боргу, що відобра­жається на рахунку 60 «Короткострокові позики», та відсотки, що на неї нараховані, які в обліку відображаються за кредитом рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» кореспонденції з дебетом  рахунку 951 «Відсотки за кредит».

Рахунок 60 «Короткострокові позики»  має такі субрахунки:

601               «Короткострокові кредити банків  у національній валюті»;

602               «Короткострокові кредити банків  в іноземній валюті»;

603               «Відстрочені короткострокові кредити  банків у національній валюті»;

604               «Відстрочені короткострокові кредити  банків в іноземній валюті»;

605               «Прострочені позики в національній  валюті»;

606               «Прострочені позики в іноземній  валюті».

 

Бухгалтерські записи з обліку короткострокових кредитів

1.На поточний рахунок отримано  корот­кострокову позику банку 

Д-т 31 «Рахунки в банках» К-т 60 «Короткострокові позики»

2.Нараховано відсотки за використання  кредиту 

Д-т 951 «Відсотки за кредит» К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками

3.Списано нараховані відсотки  за отриманий кредит у кінці  звітного періоду на фінансові  результати підприємства 

Д-т 792 «Результат фінансових операцій» К-т 951 «Відсотки за кредит»

4.Погашено короткостроковий кредит  банку 

Д-т60 «Короткострокові позики» К-т 31 «Рахунки в банках»                                   

5.Погашено заборгованість перед  банком за нарахованими відсотками 

Д-т 684 «Розрахунки за нарахованим  відсотками» К-т 31 «Рахунки в банках» 

6.Короткостроковий кредит пролонговано  і переведено у довгостроковий 

Д-т 601 «Короткострокові кредити банку  в національній валюті» 

К-т 603 «Відстрочені ко­роткострокові кредити банків у національній валюті»

Д-т 603 «Відстрочені ко­роткострокові кредити банків у національній валюті» 

К-т 501 «Довгострокові кредити банку  у національній валюті»

7.Не оплачений у строк короткостроковий  кредит переведено до складу  прострочених позик 

Д-т 601 «Короткострокові кредити банку  в національній валюті» 

К-т 605 «Прострочені по­зики в національній валюті»

8.Нарахування пені за прострочення  платежів за відсотками за  кредит 

Д-т 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» К-т685 «Розрахунки з іншими кредиторам

 Розкриття інформації  щодо зобов’язань у Примітках  до фінансової звітності

Існує перелік інформації відносно зобов’язань підприємства, яка повинна бути представлена у Примітках до фінансової звітності. До такої інформації відносяться всі важливі характеристики відносно виникнення, існування та погашення зобов’язань, витрат, які можуть бути з ними пов’язані.

Так, забезпечення можуть бути класифіковані  як поточні зобов’язання (забезпечення оплат відпусток, гарантійних зобов’язань  протягом терміну, що не перевищує 12 місяців) чи довгострокові зобов’язання (зобов’язання за програмами додаткового пенсійного забезпечення, окремі види гарантійних  зобов’язань). Через це у Примітках  до фінансової звітності слід розкривати додатково інформацію про класифікацію забезпечень за строками їх імовірного погашення.

Інший приклад. Оскільки доходи майбутніх  періодів також можуть бути класифіковані  як поточні або довгострокові  зобов’язання, у примітках до фінансових звітів необхідно додатково розкривати інформацію про те, до яких (довгострокових чи поточних) зобов’язань відносяться  ті чи інші види доходів майбутніх  періодів.

Крім того, у Примітках до фінансової звітності необхідно наводити таку інформацію:

Суми та строки погашення зобов’язань, які були перекласифіковані (виключені  зі складу поточних зобов’язань) з  обґрунтуванням причин такого виключення.

Перелік і суттєві суми зобов’язань, що включені до складу статей балансу  “Інші довгострокові зобов’язання”  та “Інші поточні зобов’язання”.

Щодо кожного виду забезпечень  наводиться така інформація:

  цільове призначення, причини  невизначеності, очікуваний строк  погашення; залишок    забезпечення на початок і кінець звітного періоду;

  збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань;

 сума забезпечення, що використана  протягом звітного періоду;

 сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.

За кожним видом непередбачених зобов’язань наводиться така інформація:

  невизначеність щодо строку  та суми погашення;

 сума очікуваного погашення  зобов’язання іншою стороною.

Операції з одержання довгострокових і короткострокових позик та інші операції, облік яких ведеться на рахунках 50 “Довгострокові позики” і 60 “Короткострокові позики” відображаються у Журналі 2. У цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків 50 і 60 у розрізі кореспондуючих рахунків. Записи здійснюються на підставі виписок  банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують  рух залучених позикових коштів.

У Журналі 3 та Відомостях аналітичного обліку 3.1 – 3.6 ведеться облік розрахунків:

 з постачальниками та підрядниками,

  покупцями і замовниками,різними  дебіторами і кредиторами,

 за податками і платежами,

  облік виданих та отриманих  короткострокових векселів,

виданих довгострокових векселів,

  довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться у Журналі 2),

 відстрочених податкових активів  і зобов'язань.

У Журналі 3 відображаються обороти  за кредитом рахунків:

у розділі I – 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68,

у розділі II – 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69.

Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних Відомостей 3.1 – 3.6 та первинних документів.

Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями).

Відомість 3.3 призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками  та підрядниками за одержані товарно-матеріальні  цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображаються на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками  та підрядниками”.

Информация о работе Облік кредитів банку