"Облік , аналіз і контроль фінансування бюджетної організації (за матеріалами Управління праці та соціального захисту населення Великон

Продовження табл. 3.1

( "- " – заниження даних фінансової звітності ; "+" – завищення даних фінансової звітності)

Загалом внаслідок допущених порушень, які виявлені ревізією, організацією Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської РДА завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 6691,58 грн., з якої в ході ревізії відшкодовано 4057,89 грн. Недоотримано фінансових ресурсів на суму 3056,15 грн., які відшкодовані в повному обсязі. Інші порушення фінансової дисципліни становили 5161,33 грн., які усунені під час ревізії.

3.2 Організація контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи органами Державного казначейства

Можливість здійснення державного фінансового контролю в бюджетній установі силами органу казначейства випливає із статті 48 Бюджетного кодек­су, згідно з якою в Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету, а також з постанов уряду, згідно з якими на казначей­ське обслуговування перейшли і місцеві бюджети.

Оскільки Державне казначейство відповідає за виконання державного бюджету на центральному рівні - на рівні уряду - то його діяльність нерозривно пов'язана з контролем за виконанням бюджету на всіх етапах використання коштів, тобто на етапі прийняття зобов'язань, перевірки та оплати.

Конкретно зазначені етапи можна охарактеризувати таким чином:

1)  Етап зобов'язань. Зобов'язання означає встановлення призначен­ня і, відповідно, резервування частини бюджетних асигнувань для покриття кон­кретних витрат відповідно до затвердженого бюджету. Зазвичай, зобов'язання має форму угоди з постачальниками послуг і товарів. Реєстрація на етапі зобо­в'язання необхідна з двох основних причин: для контролю фактичної наявності в установи бюджетних коштів для взяття нових зобов'язань і для відстеження нових зобов'язань та їх наслідків для прогнозування відпливу наявних коштів з єдиного рахунку;

2)  Етап перевірки. На етапі перевірки бюджетна установа перевіряє і підтверджує, що виконано всі вимоги щодо сплати конкретних видатків (на­приклад, товар доставлено або послуги отримано відповідно до угоди, надійшов термін сплати відсотків). Реєстрація на цьому етапі дає змогу відстежувати взяті, але ще не сплачені зобов'язання і знати суму ресурсів, необхідних безпосе­редньо для цієї оплати;

3)  Етап оплати. На цьому етапі проводиться оплата прийнятих раніше зобов'язань, завдяки чому скорочується обсяг зобов'язань держави.

Операції казначейства з метою контролю за виконанням бюджету (відтак виконання кошторису бюджетної установи) можуть мати різні форми. Казна­чейство встановлює та контролює дотримання загальних фінансових лімітів на етапі зобов'язань. Після цього на етапі оплати контролюється кожний конкрет­ний платіж.

У процесі контролю за державними видатками виділяють три чіткі фази, які відповідають трьом етапам використання коштів:

1  етап - попередній контроль. Проводиться органами казначейства на стадії прийняття зобов'язань, особливо на стадії ухвалення та дозволу на витрачання державних коштів.

Попередній контроль передує проведенню операцій з надходження та витрачання коштів. Ефективність цієї форми контролю полягає в тому, що вона дає можливість запобігти порушенню законів, нецільовому використанню коштів.

2  етап - контроль перед здійсненням платежу. Охоплює дозвіл і підтвердження вимог на оплату, тобто це - фінансовий контроль органу казна­чейства на стадії здійснення операцій перед проведенням платежу. Насампе­ред, йдеться про перевірку відповідності видатків законодавству, зокрема для того, щоб упевнитися у відповідності видатків бюджетним призначенням.

3 огляду на це керівництву бюджетної установи напередодні здійснення видатків необхідно ще раз переконатися, що заплановані видатки відповідають бюджетним призначенням і виділеним асигнуванням. Тобто перед здійсненням будь-якого платежу необхідно впевнитися, що:   

а) існують бюджетні призначення на зазначені цілі й асигнування з бю­джету виділено;

б)   послуги надано, товари отримано тощо (якщо інше не передбачено законодавством);

в)   видатки не суперечитимуть змісту кодів бюджетної класифікації;

г)   документи заповнено вірно, реквізити вказано правильно.

Наступний 3 етап - контроль після здійснення видатків. Цей конт­роль здійснюють після проведення операцій: після того, як доходи отримано, видатки зроблено. Він дає змогу впевнитися у законності здійснених операцій, використанні коштів за цільовим призначенням і безпосередньо на цілі, визначені законодавчо. У процесі цього контролю виявляються позитивні й негативні сто­рони виконання бюджету (кошторису бюджетної установи).

Особливість процесу контролю органами Державного казначейства по­лягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій у виконанні державного бюджету і ніколи не проводять перевірки вибірково, здійснюючи їх тільки на регулярній основі.

Схематично цей процес у Державному казначействі України (централь­ний рівень) має вигляд, показаний на рис. 3. 2.

Головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства Украї­ни розподіл виділених бюджетних коштів за областями у розрізі підвідомчих установ і кодів бюджетної класифікації. Розподіли коштів, отримані від головних розпорядників коштів, перевіряють на відповідність вказаних у них сум розпису бюджету виділеним асигнуванням і залишкам невикористаних асигнувань у ціло­му і в розрізі кодів бюджетної класифікації. Перевірені розподіли коштів групу­ють за територіями, після чого складають реєстри на здійснення видатків на відповідній території. На підставі розподілу та реєстру складають розпоряджен­ня на перерахування коштів, один примірник якого подають управлінню консо­лідованої звітності з виконання бюджетів, яке звіряє суми виділених бюджетних коштів із залишками невикористаних асигнувань за конкретними кодами бю­джетної класифікації. Після цього погоджений примірник передають для пере­рахування коштів за призначенням і безпосереднього здійснення видатків.

У випадку, коли суми на перерахування перевищують залишки невико­ристаних асигнувань або не відповідають бюджетному розпису, документи по­вертають на переоформлення.

Рисунок 3.2 - Схема контролю в процесі виконання бюджету в Державному казначействі (центральний рівень)

Подібна схема діє в територіальних органах Державного казначейства.

Для обліку бюджетних коштів у розрізі розпорядників коштів в управлінні обслуговування кошторисів бюджетних установ та інших клієнтів (операційному відділі управління, відділі бухгалтерського обліку та звітності відділення) на кож­ний реєстраційний рахунок відкривають особові картки, які містять розгорнуту інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх використан­ня та залишку. Записи в особових картках групують у розрізі кодів бюджетної класифікації.

Кошти, виділені на здійснення витрат державного бюджету, використо­вують їх розпорядники відповідно до затвердженого кошторису і бюджетних призначень, зазначених у реєстрах на здійснення видатків. На підставі поданих розпорядником коштів платіжних доручень, до яких додаються відповідні рахун­ки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт тощо, орган Державного казначейства перераховує кошти за надані послуги, виконані роботи безпосе­редньо суб'єктам господарської діяльності. Розпорядник коштів відповідає за правильність оформлення розрахункових документів. Надані платіжні доручен­ня перевіряють на правильність заповнення реквізитів і відповідність підписів і відбитка печатки зразкам, що надаються розпорядниками коштів на спеціаль­них картках. Уразі виявлення неправильного заповнення реквізитів платіжного доручення воно повертається розпоряднику коштів з позначкою на звороті про причину повернення, засвідченою підписом казначея.

Для забезпечення контролю за витрачанням коштів державного бюджету документи, що підтверджують необхідність проведення оплати рахунків, пере­віряють щодо відповідності витрат цільовому спрямуванню коштів. Суми, що підля­гають перерахуванню, звіряють з кошторисом доходів і видатків установи, із за­лишками невикористаних асигнувань за кодами бюджетної класифікації.

Розрахункові документи, які підтверджують необхідність оплати рахунків, до проведення оплати залишаються в органі Державного казначейства. Вони повертаються розпоряднику коштів після здійснення оплати з відповідним відбит­ком штампа казначея. На документах, що передбачають довгострокову дію і част­кову оплату (договори, трудові угоди та ін.), в обов'язковому порядку на останній сторінці проставляють суму кожної окремої оплати і дату її проведення.