Методика і організаціяобліку та аудиту розрахунків з покупцями та замовниками

• матеріали, які визначають діяльність організації  у сфері управління (законодавчі  та інші нормативно-правові акти, договірні  зобов'язання і планові завдання, завдання органів вищого рівня, результати контрольних актів);

• дані про  кількісний та якісний склад, рівень підготовки та кваліфікаційне зростання  персоналу організації (сукупність усіх даних, які характеризують людський потенціал суб'єкта управління).

     Система інформаційного забезпечення  організацій має відповідати  таким основним вимогам: зберігати  інформацію в обсязі, потрібному  та достатньому для вирішення  завдань організації; здійснювати  копіювання і зберігання масивів  інформації згідно з вимогами  до зберігання інформації; забезпечувати  мінімальний обсяг ручного ведення  вхідних даних; гарантувати можливість  розширення інформаційних масивів  із урахуванням перспектив розвитку  системи.

        

 

 

            2.5. Удосконалення організації та методика обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

           Удосконалення методології і організації в обліково-аналітичному процесі ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр” досягається за рахунок використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), тобто інформаційної технології, яка передбачає якісно нову організацію збору, обробки та доведення інформації до використання масових моделей персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ).   За допомогою ПЕОМ вирішуються наступні питання: машинне формування первісної облікової інформації; машинне ведення синтетичного і аналітичного обліку, щодо розрахунків з постачальниками та замовниками ; машинне інформаційно-довідкове забезпечення контрольно-аналітичних задач; машинне складання періодичної та річної звітності; аналіз результативних показників; машинна передача аналітичної інформації для систематичного використання в управлінні підприємством. Автоматизовані системи обробки інформації (АСОІ) забезпечують автоматизоване збирання і обробку інформації, необхідної для оптимізації в різних сферах діяльності підприємства.       Для обліку, аналізу контролю господарської діяльності підприємства функціонування автоматизованої системи обробки інформації дає змогу у процесі управління автоматизувати пошук інформації, що знаходиться у базах даних підприємства, а також розв'язувати на електронних обчислювальних машинах задачі даних підсистем управління підприємством. Компетенцією бухгалтера-аналітика мають бути обробка інформації на електронно-обчислювальних машинах; для використання у виробничому процесі, яка включає алгоритмізацію і постановку задач, розв'язання їх і видання облікової інформації для прийняття необхідних управлінських рішень або виявлення недоліків у господарській діяльності, узагальнення висновків, розробку рекомендацій щодо усунення недоліків на підприємстві.    Тому вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватися безпосередньо зацікавленими спеціалістами - бухгалтером і керівником підприємства. Лише спеціаліст-бухгалтер може правильно оцінити систему за всіма критеріями, основними з яких є такі:       1)Настроюваність системи як на специфіку конкретної організації (незалежно від форм власності), так і на можливі зміни в законодавстві. Бухгалтеру-користувачеві має бути надана можливість в мінімальний термін і без втрат інформації перебудувати не тільки План рахунків, звітні форми, типові проводки, а й формувати звітність згідно з новими вимогами.  2)Можливість роботи не тільки в локальних обчислювальних мережах, а й з іншими джерелами бухгалтерської інформації, такими як системи зв'язку "клієнт-банк" для пересилання платіжних документів безпосередньо з комп'ютера до банку; касові апарати для оперативного обліку і відображення операцій у роздрібній торгівлі тощо.  Наявність з боку розроблювача кваліфікованої підтримки бухгалтера-користувача приблизно за такими напрямами:      а) навчання роботі з програмами, що особливо важливо, оскільки в багатьох випадках через відсутність необхідних навичок і відпрацьованих методик навчання бухгалтер, не може використовувати програмне забезпечення;             б) супроводження програмного забезпечення, що необхідно не тільки на випадок ушкодження програми з різних причин, а й у випадках радикальних змін у законодавстві;        в) оперативні консультації, оскільки проблеми, що виникають у процесі роботи значною мірою зумовлені або порушенням технології роботи з програмами, або недостатнім знанням можливостей системи.   Організаційно обробку бухгалтерської інформації можна розділити на дві форми. Перша характеризується розвитком централізованого використання засобів обчислювальної техніки, при якій бухгалтер кодує всі первинні документи, формує і підшиває їх, підраховує контрольні суми і передає в інформаційно-обчислювальний центр в групу підготовки інформації для обробки на ЕОМ. Від інформаційно-обчислювального центру бухгалтер одержує різноманітні машинограми і виконує додаткові розрахунки. Бухгалтер при цьому видає довідки, заповнює облікові регістри, форми звітності, здійснює контроль і аналіз облікової інформації, готує пропозиції для прийняття рішень. Така, форма характерна для обробки бухгалтерської інформації з використанням великих та середніх ЕОМ. Цій формі притаманні певні недоліки:         - відрив бухгалтера-користувача від інформації;     - зростання кількості помилок при вводі даних;     - зростання вартості обробки та необхідність додаткового контролю.  Поява персональних комп'ютерів, розвиток і широке застосування в обліку відеотермінальної техніки, вихід до Інтернету створюють певні чинники для організації обробки облікової інформації безпосередньо на робочому місці бухгалтера - це друга форма.      Для бухгалтерії ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр” перехід до реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням Міжнародних стандартів означає постійне підвищення вимог до обсягу, якості та оперативності роботи. Дедалі зростають вимоги до рівня кваліфікації - вже мало бути лише бухгалтером, необхідні глибокі знання економічної теорії, права, фінансового аналізу. Відповідно підвищуються вимоги до автоматизованих систем: це й можливість надання даних для фінансового аналізу, і поширення можливостей бухгалтерського діловодства й документообігу, і системи зведеного обліку та фінансової звітності, яку складають підприємства різних країн світу і яка має певні відмінності у підходах до змісту фінансових звітів, необхідних для прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків.        Головна мета АРМ аналітика - забезпечення достовірними даними про облік розрахунків з постачальниками та замовниками, про надані роботи , послуги для подальшого контролю.        Вхідною інформацією для автоматизованої роботи є первинні документи, регістри бухгалтерського обліку у звичайній або в електронній формі.              В сучасний період принципово змінилось концептуальне поняття суті бухгалтерського обліку, яке направлене на забезпечення обліковою інформацією не абстрактного користувача, а на задоволення специфічних потреб конкретних користувачів: зовнішніх (кредиторів і ін.) та внутрішніх (керівників різних рівнів управління).         Переорганізація завдань та функцій бухгалтерського обліку повинна здійснюватись з однієї сторони, в інтересах зовнішніх споживачів інформації, з іншої сторони необхідно враховувати інтереси і внутрішніх споживачів облікової інформації, що містяться в наявності ефективного механізму рішення проблем, які виникають перед підприємством та впровадження для цього управлінської бухгалтерії, робочого плану рахунків, відповідної методології організації обліку, контролю та аналізу витрат по місцях виникнення і центрах відповідальності. Собівартість товару була і залишається важливою економічною категорією, яка характеризує результати діяльності підприємства та його рентабельність. В умовах переходу України до ринкових відносин вона придбаває особливу актуальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Висновки  до розділу 2

Правильна організація обліку розрахунків з покупцями і замовниками, безсумнівно, відіграє одну з важливих ролей у кожній організації. Адже прибуток підприємства складається з оплати клієнтами проданих товарів, виконаних робіт або наданих послуг. Виникаюча дебіторська заборгованість вимагає правильного обліку для своєчасного відстеження закінчення терміну позовної давності. Наявність, а також збільшення заборгованостей зі строком позовної давності суттєво зменшують прибуток організації.    У залежності від того, яким видом діяльності займається підприємство і які відносини склалися між ним і його покупцями і замовниками, керівництво може вибрати будь-який з існуючих способів розрахунків зі своїми клієнтами і організувати найбільш зручний для нього варіант обліку даних розрахунків.          В Україні існує досить розвинена нормативна база, що визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах. Щодо розрахунків з покупцями і замовниками також існують нормативні документи, що регламентують форми розрахунків з покупцями і замовниками, спосіб їх обліку, а також порядок списання дебіторської заборгованості організації.   Ми розглянули облік розрахунків з покупцями і замовниками в ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр”.   Проаналізувавши господарську діяльність цього підприємства, можна зробити висновок про те, що воно стало доходної організацією. Були досягнуті позитивні показники ефективності виробництва.      Підприємство має свою облікову політику, де відображені основні порядки ведення бухгалтерського обліку. Також розроблено план рахунків, що використовується при синтетичному обліку.      Документообіг ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр” організований грамотно, первинні документи при розрахунках з постачальниками та замовниками оформляються своєчасно. Для розрахунків з покупцями і замовниками організація використовує такі первинні документи: господарський договір, Акт виконаних робіт, рахунок-фактуру.

             Форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.

Оформляється  виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами.

Для обліку розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і  замовниками». Рахунок має субрахунки:

361 «Розрахунки  з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки  з іноземними покупцями».

На дебет  рахунка 36 відноситься відпускна  договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір:

Д-т 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками»

К-т 70 «Дохід від реалізації».

Сума податків, що виникають у процесі реалізації, зменшує дохід підприємства і  відображається на рахунках:

Д-т 70 «Дохід від реалізації».

К-т 64 «Розрахунки  за податками і платежами».

За кредитом рахунка 36 обліковується оплата покупцями  і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи. Згідно з виписки  банку з поточного рахунка  в національній чи іноземній валюті:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками».

Дебетове  сальдо за рахунком 36 показує дебіторську  заборгованість покупців і підрядчиків  за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.   Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 організується окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію чи виконано роботи.         Підприємство подає звіт про виконану роботу своїми клієнтами, де інформує їх про вартість і види робіт, і враховує всі розрахунки з покупцями і замовниками відповідно до законодавства  України.    Організація веде розрахунки зі своїми клієнтами у вигляді передоплати. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками організований у повній відповідності з «Про бухгалтерський облік».            Автоматизація бухгалтерського обліку дозволить уникнути багатьох помилок в результаті розрахунків, скоротить час проведення розрахунків, надасть більш швидкий і зручний доступ до різних документів, а також посилить контроль над діяльністю бухгалтера. Потребує перегляду облікова політика організації. У ній повинні докладно відбиватися всі складові бухгалтерського обліку, документообігу та звітності. Розширення субрахунків до рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» дозволить виявляти інтенсивність виконання кожної роботи, порівнювати попит на види послуг, що надаються даною організацією населенню. Проведення інвентаризації дебіторської заборгованості допоможе відстежувати заборгованості, термін позовної давності по яких минув. А щотижневі звіти про наявність дебіторської заборгованості зменшать ризик невиконання замовниками своїх зобов'язань перед ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр”.         І, нарешті, для більш високої гарантії оплати покупцями виконаних підприємством робіт доцільно застосовувати акредитивну форму розрахунків.           Таким чином, ПрАТ “Науково-виробничий діагностичний центр” має прагнути до більш раціональної організації бухгалтерського обліку та більш вигідним напрямку розрахунків з покупцями і замовниками, і тоді його прибутковість набагато збільшиться.

          Що стосується  обліку розрахунків з покупцями,  то він на підприємстві організований  належним чином, однак слід  було б приділити увагу визначенню  достовірності сум заборгованості  покупців за товари, роботи, послуги,  зокрема організувати роботу  щодо вивіряння дебіторської  і кредиторської заборгованості  щляхом проведення періодичної  зустрічної звірки з конрагентами, яка на сьогодні, на жаль, не  проводиться по всім контрагентам, що може вести до відображення  у звітності підприємства необгрунтованих  сум по статтях дебіторської  заборгованості.

            Комплекс вищезазначених заходів  дозволить раціонально організуваи  розрахунки з покупцями і замовниками  і ефективніше використовувати  наявні фінансові ресурси підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ  ТА ЗАМОВНИКАМИ

 

3.1. Організація  проведення аудиту розрахунків  з покупцями та замовниками

 

Аудит – це перевірка публічної  бухгалтерської звітності в обліку, первинних документів. Щодо фінансово-господарської  діяльності, суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності  їх звітності, обліку його повноти та відповідності чинному законодавству  та встановленим нормативам. Якщо говорити простіше, то аудит – це незалежний економічний контроль.

Аудит застосовується там, де є потреба у висловленні  незалежної думки з питань господарювання. В проведенні аудиту зацікавлені  акціонери, власники, управлінці, інвестори, постачальники, покупці, державні контролюючі  органи, суди і т.д.

З метою  ефективної організації аудиторської перевірки необхідно дотримуватись науково-обґрунтованої послідовності виконання аудиторських робіт.

Існує багато способів виконання завдань аудиту. Вибір аудитором власного підходу зумовлюється, двома аспектами: необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів, щоб аудитор міг взяти на себе професійну відповідальність, крім того, вартість накопичених доказів має бути мінімальною, щоб аудиторська організація була прибутковою та конкурентоспроможною.

Перед тим, як розпочати роботу з новим клієнтом, аудитор збирає і оцінює інформацію для прийняття рішення щодо проведення перевірки чи відмови від неї. Після прийняття позитивного рішення ставляться мета та основні завдання її проведення.

Крім  вивчення характеру бізнесу клієнта  та факторів впливу на нього, аудитору необхідно зібрати таку інформацію: розміри і організацію підприємства, особливості його роботи; організаційну  структуру та методи

управління; систему бухгалтерського обліку і процедури контролю; важливі  дати, зокрема, дати проведення інвентаризацій активів; дати зустрічей аудитора з  ревізійною комісією і керівником виконавчого  органу юридичної особи.

Одержати  таку інформацію можна ознайомившись  з останніми  звітами з врахуванням  останніх публікацій загального характеру  щодо 
сфери бізнесу, положень з ведення бухгалтерського обліку і проведення 
аудиторської перевірки. Корисними джерелами інформації є робочі документи за попередній рік, поточне листування та ін. Аудитор доповнює одержану інформацію опитуванням офіційних осіб та працівників клієнта, а також інших осіб, які мають необхідні для нього відомості та досвід роботи в певній галузі. 

Крім  цього, аудитор оглядає основні  приміщення підприємства-клієнта, знайомиться  з протоколами останніх зборів акціонерів, аналізує основні контракти і  угоди, укладені клієнтом, порівнює фінансові  та інші дані підприємства-клієнта  з аналогічними даними підприємств, аналізуючи взаємозв'язок і напрям таких даних.

Основні етапи проведення аудиту,  від  яких залежить якість перевірки, можна  визначити такими :

1. складання договору на проведення аудиту ;
2. оцінка аудиторського ризику;
3. попередня оцінка ризику перевірки(вибір стратегії), перевірка та визначення обсягу робіт;
4. розробка плану та програми перевірки, розрахунок бюджету витрат часу та його перевірки;
5. визначення граничної допустимої суми відхилень за обсягом перевірки.

Метою проведення аудиту розрахунків з  постачальниками та замовниками  є підтвердження достовірності  цих операцій та правильність їх відображення у фінансовій звітності.

Основними завданнями аудиту розрахунків з  постачальниками та замовниками  є:

1) перевірка  відповідності наказу про облікову  політику підприємства нормативно-правовій  базі;

2. перевірка порядку відображення в обліку операцій, пов’язаних з розрахунків з постачальниками та замовниками;

3)перевірка  відповідності даних аналітичного  обліку і синтетичного обліку, Головної книги та форм звітності;

4)правильності  визначення методу оцінки.

При проведені  аудиту розрахунків з постачальниками  та замовниками використовуються такі джерела інформації :