Методика і організація обліку та аналізу процесу реалізації готової продукції

ДП «Деражнянський ПКЗ  ОСС» використовує систему «Мегаполіс. Бухгалтерія».

Корпоративна система  «Мегаполіс.Бухгалтерія» призначена для  автоматизації бухгалтерського  обліку. Вона полегшує та прискорює  підготовку первинних бухгалтерських документів та реєстрацію господарських операцій, зберігання та обробку цієї інформації, причому особливо ефективно для великих та середніх підприємств (корпорацій), де використовуються комп'ютерні мережі. Гнучкість налагоджень системи дозволяє не тільки швидко та зручно готувати обов'язкові підсумкові звіти про роботу підприємства, але й налагодити ефективний поточний контрольгосподарської діяльності у режимі реального часу за практично будь-якими узагальнюючими та аналітичними показниками.

Можливості системи «Мегаполіс.Бухгалтерія» передбачають, зокрема:

• одночасний облік за декількома планами рахунків;
• валютний облік, в тому числі облік покриття валют;
• кількісний облік будь-яких показників роботи підприємства;

• аналітичний облік будь-яких показників, в тому числі багатовимірний та багаторівневий.

Система «Мегаполіс.Бухгалтерія» є програмним продуктом з загальної  серії програм «Мегаполіс» компанії «Софтлайн» і по суті являє собою  просто середовище «Мегаполіс» з  встановленою компонентою «Бухгалтерський  облік».

На ДП «Деражнянський ПКЗ ОСС» у системі «Мегаполіс» застосовується така електрона форма видаткової накладної (рис.2.3.)

Рис. 2.3. Електрона форма видаткової накладної

Видаткова накладна рахунку 361 «Розрахунки  з вітчизняними покупцями за продукцію» відображена на рисунках 2.4. та 2.5.

Рис. 2.4. Видаткова накладна рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними

покупцями за продукцію»

Рис. 2.5. Реєстр видаткових накладних рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями за продукцію»

 

Програма «Мегаполіс.Бухгалтерія» полегшує та прискорює підготовку первинних  бухгалтерських документів та реєстрацію господарських операцій, зберігання та обробку цієї інформації. Гнучкість  налагоджень системи дозволяє не тільки швидко та зручно готувати обов'язкові підсумкові звіти про роботу підприємства, але й налагодити ефективний поточний контроль господарської діяльності у режимі реального часу за практично  будь-якими узагальнюючими та аналітичними показниками. Але великим мінусом  в програмі є те що не всі господарські операції проводяться за допомогою  програми «Мегаполіс.Бухгалтерія», деякі  проводяться за допомогою Ехcеl. В  такий ситуації краще було б перейти  повністю на іншу програму для автоматизації  бухгалтерського обліку.

Незважаючи на насиченість ринку, вже кілька років  поспіль лідером на ньому є  московська фірма 1С. Фірма починала з інформаційної системи «1С: Бухгалтерія» і впровадила за останні роки нові її версії.

Облік витрат виробництва  і калькулювання собівартості завжди вважався найважливішою ділянкою роботи підприємства. При використанні програм  роль його не змінилася.

Визначення необхідної витрати  матеріалів за результатами обмірювань з урахуванням обмежень зазвичай відбувається за допомогою спеціалізованих  програм, які часто містять розв’язання  оптимальних завдань і довжини  криволінійних поверхонь. Витрату  зазвичай оформляють у вигляді технологічного розрахунку до замовлення (технолог або  економіст). Після цього дані про  нові вироби можна внести в довідник «Номенклатура».

У групу Продукция введемо  новий елемент Вікно поворотно-похиле. У полі Вид установимо значення Продукция, при цьому на закладці Дополнительно буде встановлений рахунок обліку 26 «Готова продукція», рахунок витрат 801 «Витрати сировини і матеріалів», і стане доступною кнопка Состав, що відкриває підлеглий довідник «Состав продукции».

Перед роботою зі складом  продукції необхідно зберегти запис  елемента кнопкою ENTER.

У цьому прикладі облік  ведеться з використанням 8-го і 9-го класів рахунків. У разі використання рахунків тільки 9-го класу прямі  матеріальні витрати відразу  відносяться в дебет рахунка 23 «Производство». Варіант використання класів рахунків установлюється відповідною  константою (меню Операции — Константы).

Довідник «Состав продукции» доступний для кожного елемента довідника «Номенклатура» із установленим видом Продукция. Він містить  список сировини, матеріалів і інших  витрат, що використовуються для виробництва  продукції.

Реквізит Затрата може вибиратися як з довідника «Номенклатура» (для матеріалів, що йдуть на виробництво  продукції), так і з довідника  «Виды затрат» (для інших витрат, що відносяться на собівартість продукції: витрати на оплату праці тощо). У  довіднику «Виды затрат» вибирається  рахунок, на який будуть закриті ці витрати, — 23, 91. Реквізит К-во (кількість) дозволяє задати кількість матеріалів за технологічними нормами, яка йде на виготовлення одиниці продукції (як на 1 шт., так і на 1 кв. м).

Такий список витрат використовується надалі для заповнення документа  «Калькуляция». Додати види витрат можна  і пізніше, під час введення попередньої  калькуляції. Якщо номенклатура виробів  однотипна, зручно вводити види витрат прямо до складу продукції, щоб при  створенні нових елементів копіюванням  можна було скопіювати і «Состав  продукции».

У типовій конфігурації для  оформлення операцій, пов’язаних з  випуском готової продукції протягом звітного періоду, передбачено документ «Калькуляция». Ввести його можна через  меню Документы — Производство —  Калькуляция. Створені документи містяться  в журналі «Производство».

Документ «Калькуляция», створений у режимі Ввод нового, є попередньою калькуляцією. Документ, введений на підставі вже існуючого  документа «Калькуляция» — остаточною калькуляцією. Змінити режим калькуляції  не можна.

Оскільки протягом місяця фактична виробнича собівартість невідома, продукцію оцінюють за обліковою  ціною, якою виступає планова собівартість продукції. У типовій конфігурації вважається, що планова калькуляція  вже відома.

Отже, при автоматизації  обліку підприємств розрізняють  інформаційні комп’ютерні системи, призначені для автоматизації ведення  бухгалтерського обліку і системи, які призначені для виконання  облікових робіт, пов’язаних з оперативним  та управлінським обліком виробництва, зберігання і продажу продукції. На відміну від бухгалтерських програм, які здебільшого забезпечують складання  звітності, системи оперативного і  управлінського обліку – це інструмент бізнесу. Проте найбільший ефект  досягається при проведенні комплексної  комп’ютеризації бухгалтерського, оперативного, фінансового і управлінського обліку підприємства.

Кінцевою метою комплексної  автоматизації є створення інформаційної  бази, яка б сприяла прийняттю  управлінських рішень, вибору стратегії  на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентоспроможності підприємства.

 

2.4. Пропозиції  щодо удосконалення обліку процесу  реалізації готової продукції

На сучасному етапі  вдосконалення існує значна кількість  форм первинних документів, які створюють  значні труднощі при веденні роботи на першій стадії облікового процесу. Саме облік реалізації продукції (робіт, послуг) на ДП «Деражнянський ПКЗ ОСС» трудомістка дільниця бухгалтерського  обліку, вдосконалення саме цієї документації має дуже важливе значення.

Для подолання недоліків  організації первинного обліку на підприємстві ДП «Деражнянський ПКЗ ОСС» слід підвищити  організацію контролю збитків в  момент їх виникнення та усунення в  процесі продажу продукції за напрямами: на етапі повернення нереалізованої продукції з торговельної мережі на підприємстві ввести додаткову внутрішню  документацію, в якій буде наведена інформація щодо причин та винуватців повернення продукції; на етапі зберігання продукції на складах і в холодильних  установках доцільно фіксувати в  обліку всі випадки відхилень  від норм природного убутку, а також  причини і винуватців їх виникнення; на етапі реалізації готової продукції  необхідне скорочення понаднормативних запасів сировини, матеріалів, готової  продукції; оптимізація маршрутів  транспортування готової продукції  в роздрібну торгівельну мережу та за іншими напрямками реалізації; запобігання  механічних пошкоджень. Зазначені заходи призведуть до раціонального використання матеріальних ресурсів та зменшення  собівартості продукції [24].

            Для вдосконалення обліку готової  продукції та її реалізації  вважаємо за необхідне розмежувати  витрати на збут, які пов'язані  з доведенням існуючої продукції  до споживача (тара, упаковка, вантажні  роботи, транспортування, складування,  витрати на утримання складів,  магазинів, торгового персоналу  тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника. Обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.

На ДП «Деражнянський ПКЗ  ОСС» доцільно використовувати логістичні способи та прийоми управління випуском і збутом продукції, оскільки в збутовій діяльності й інформаційному забезпеченні процесу збуту готової продукції, який ще називають логістичним сервісом, вони дають найкращі результати. Для  інформаційного забезпечення маркетингових  і логістичних процедур необхідно  формувати і передавати на відповідні рівні управління повну, своєчасну  та достатню інформацію про кількісні  та вартісні показники щодо залишків готової продукції на будь-який момент часу, про вартість відпущеної оплаченої  та неоплаченої продукції, про сегменти ринків збуту і витрати, пов'язані  із збутовою діяльністю. Необхідну  інформацію постачає система обліку, в якій реєструються всі без винятку  операції щодо руху готової продукції  та її фактичної собівартості, залишків готової продукції за окремими  групами  та  аналітичними  позиціями.  При цьому, як правило, облікова інформація вміщує набагато більше даних, ніж їх використовують у системі управління.

            Отже, сьогодні проблема полягає  не в обсягах та якісних  характеристиках облікової інформації. Найбільшою проблемою ДП «Деражнянський  ПКЗ ОСС» залишається рівень  використання останньої для оцінки  якісних і кількісних параметрів  об'єктів обліку, передусім готової  продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо  застосовується для прийняття  управлінських рішень і коригування  виробничої діяльності, тому на  підприємстві доцільно вивчати  інформаційні потреби управлінських  підрозділів, формувати оперативні  дані у вигляді звітів і  використовувати їх для оптимізації  програми виробництва і збуту  продукції. 

            Для визначення шляхів удосконалення  облікового процесу необхідно  ідентифікувати його складові  елементи та встановити взаємозв’язки  між ними. У наукових дослідженнях  облік тлумачать як «… практично  організований, цілеспрямований  процес, що пов’язаний із спостереженням, реєстрацією, групуванням, зведенням,  аналізом та передачею даних  про факти господарської діяльності, а його метою - забезпечення  інформації для прийняття управлінських  рішень» або «процес спостереження,  збирання, ідентифікації, оцінки, класифікації, опрацювання та передавання інформації  про фактичний стан та зміни  економічного суб’єкта». В.Ф.  Палій і Я.В. Соколов «робочою  функцією» обліку вважали «…  спостереження, вимірювання, класифікацію, узагальнення і передачу інформації»,  що здійснюється з метою «управління  господарськими процесами». Я.В.  Соколов встановив склад облікової  процедури – «реєстрація, групування  і інтерпретація (аналіз) фактів  господарського життя» та її  мету – «створення можливостей  для прийняття рішень». Аналіз  наведених визначень дозволяє  зробити наступні висновки:

          - обліковий процес є цілісною  багаторівневою складною системою  взаємопов’язаних, взаємоузгоджених  способів і методів обліку, які  утворюють чітку послідовність  облікових робіт від реєстрації  господарських операцій до складання  звітності;

          - обліковий процес призначений  забезпечувати потреби управління  та створювати можливості для  прийняття управлінських рішень.

          Раціональність й оптимальність  облікового процесу як складної, багаторівневої системи можуть  забезпечити лише цілеспрямоване  упорядкування, гармонізація й  удосконалення кожної його складової  (структурних елементів, методики, техніки) як певних сукупностей,  тому реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання та передачу інформації  необхідно організувати як системну  послідовність логічно взаємопов’язаних  між собою стадій облікового  процесу, підпорядкованих потребам  управління та складання звітності  відповідно до законодавства.  Групування облікової інформації передбачає об’єднання фактів господарського життя за певною ознакою. На наш погляд, воно має забезпечувати потреби управління та бути наближеним або абсолютно співпадати із показниками, необхідними для складання звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1. Завдання, значення  та джерела інформації для  аналізу процесу реалізації готової  продукції

Обсяг виробництва й обсяг  реалізації продукції є взаємозалежними  показниками. В умовах обмежених  виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виходить обсяг  виробництва продукції. Але в  міру насичення ринку і посилення  конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати. Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства ДП «Деражнянський ПКЗ ОСС». Тому аналіз цих показників має важливе значення.

Основні завдання аналізу:

1. оцінювання ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;
2. визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
3. виявлення внутрігосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
4. розробка рекомендацій із освоєння виявлених резервів.