Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2012 в 15:32, курсовая работа
Мета курсової роботи – закріпити і поглибити знання, отримані на лекціях, семінарах і практичних заняттях, придбати навички самостійної роботи над літературними джерелами, освоїти організацію і методи проведення аудиту.
ВСТУП……………………………………………………………………….…….…6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО – ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ………………………………………………………………………....…..7
1.1. Теоретичні основи аудиту виробничих матеріальних запасів………………………………………………………………………………...7 1.2. Нормативна–правова база аудиту виробничих матеріальних запасів…………………………………………………………………………….......9
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ……………………………………………………………………..……..13 2.1. Організаційно–економічна характеристика підприємства…………….……13
2.2. Завдання, послідовність аудиту та його інформаційне
забезпечення………………………………………………………………….……..22
2.3.Організація та планування аудиту виробничих матеріальних запасів……..24
2.3.1. Аудит зберігання матеріальних запасів……………………………….…...27
2.3.2. Аудит надходження виробничих запасів……...……………………….…..30
2.3.3. Аудит вибуття матеріальних цінностей та списання втрат…………….....37
2.4. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання
облікової політики на підприємстві…………………………………………...…..39
РОЗДІЛ 3……………………………………………................................................46
3.1. Оформлення звіту аудитора…………………………………………………..46
3.2. Надання аудиторського висновку...…………………………………….….…49
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….….….53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...……56
ДОДАТКИ
Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано: період, за який проводилася перевірка звітності; склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися; посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.
Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.
Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів.
Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженим керівником). Зазначається дата аудиторського звіту[14].
Документальне оформлення аудиту вважається однією із найважливіших умов його кваліфікованого проведення. Важко уявити бухгалтера, який за відсутності первинних документів складає баланс підприємства. І якщо навіть таке станеться, то достовірність складеного ним звіту буде викликати великі сумніви. Для аудитора, який складає аудиторський висновок та звіт за результатами проведеного аудиту, робочі документи з детальним описом планування перевірки, її ходу, аналізу системи внутрішнього контролю і обліку, висновки за результатами перевірки окремих розділів обліку і документів, що підтверджують їх, - такі ж первинні документи, без яких підготовка достовірного звіту (висновку) неможлива. Слід підкреслити, що робоча документація дає змогу аналізувати дії аудиторів і отже, організовувати як внутрішній так і зовнішній контроль якості їх роботи. Контроль якості аудиту насамперед може здійснюватись на основі аналізу і оцінки створеної в ході роботи робочої документації.
На основі робочої документації аудиторська фірма може відстоювати свої інтереси в суді у разі претензії клієнтів з приводу низької якості проведеного аудиту. Значну, що сфабрикувати робочу документацію аудитора із зазначенням номерів і дат перевірених документів клієнта без проведення аудиту практично нереально.
Основною метою підготовки робочих документів є підтвердження того, що аудит був проведений відповідно до прийнятих принципів аудиту. Якщо виникне потреба, аудитор повинен продемонструвати контролюючим органам і в суді, що аудит був добре спланований і відповідним чином контролювався, що зібрані свідчення достовірні, достатні і своєчасні і що аудиторський висновок відповідає результатам перевірки.
Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує проведення аудиторської перевірки. А саме, записи процедур планування, характеру, строків і масштабу виконання аудиторських процедур, їх результатів, а також висновків, складених на основі одержаних аудиторських доказів. У робочих документах повинні міститись відповідні аудитора на всі суттєві питання, з яких необхідно висловити професійне судження і сформулювати аудиторські висновки.
Робочі документи мають забезпечувати підтвердження того, що перевірка була проведена згідно з аудиторськими стандартами, розкривати методи аудиту, обсяг первинних документів і підтверджувати повноту і якість аудиторського висновку. За даними, що містяться в робочих документах, компетентні спеціалісти можуть визначити відповідність сфери аудиту, а також скласти уявлення про ступінь об’єктивності фінансової звітності. Вони оцінюють наскільки достовірні свідчення зібрав аудитор, щоб скласти саме такий аудиторський висновок
Більшість робочих документів містять кількісну інформацію. Але деякі папери складаються з використанням процедур опитування. У таких випадках аудитору слід скласти робочі документи, в яких ретельно задокументувати результати опитування, дати перелік опитаних працівників, описати види перевірок, проведених після опитування, і представити відповідний висновок. Аудитор також може вести спостереження за фізичним станом товарних запасів при проведенні їх інвентаризації клієнтом наприкінці року.
Вважаю, що кожна аудиторська фірма може розробити свій власний підхід до підготовки і організації робочих документів. При цьому необхідно керуватись потребами забезпечення високої якості своїх послуг при наявних обмеженнях у часі та засобах. Звичайно, існують основні принципи, загальні для всіх робочих документів[20].
3.2 Надання аудиторського висновку
Аудиторський висновок складається у вільній формі, тільки обов’язково в ньому повинні бути наступні розділи: заголовок; введення; масштаб перевірки; висновок аудитора о фінансовій звітності; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.
Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова щодо пред’явлення фінансовому висновку підприємству. В двох останніх випадках в аудиторському висновку може наводитися перелік аргументів, котрі надали аудитору можливість видати такий висновок. При необхідності більш дрібного описання ціх документів, аудиторський висновок може мати заслання на іншу інформацію [11].
Акт (висновок) аудиторського контролю, проведеного незалежною аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення власника, за структурою подібний до акта комплексного аудиту фінансово – господарської діяльності підприємства, виконаного внутрішнім аудитором власника, а звідси і спільність методики складання цих актів. Разом з тим, виходячи з особливості змісту зовнішнього аудиту в системі фінансово – господарського контролю, є певні особливості складання ата аудиторської перевірки фінансово – господарської діяльності зовнішнім аудитором.
На структуру акта зовнішнього аудиторського контролю впливає те, що перевірці підлягають лише ті питання, які поставив замовник, тобто підприємство, яке просить перевірити його фінансово – господарську діяльність або всю в комплексі, або з окремих питань. Цим визначаються структура і зміст акта аудиторської перевірки.
Акт аудиторського контролю може бути важливим доказом істини для замовника, податкових служб, якщо він складений на основі результатів наукових досліджень фінансово – господарської діяльності, відображених у бухгалтерському обліку і звітності з додержанням методології і нормативно – правового регулювання[13].
Аудиторський висновок – це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження – оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово – господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів[18].
Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. №3126 – ХІІ (ст.. 7) аудиторський висновок визначається як офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово – господарської діяльності». Законом передбачено також, що аудиторський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, повинен бути підтверджений аудитором України, якщо інше не передбачено міжнародним законодавством.
Складання аудиторського висновку про фінансову звітність регламентується Міжнародним стандартом аудиту далі (МСА) 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».
Зміст МСА 700 вміщує наступні розділи:
- вступ;
- основні елементи аудиторського висновку;
- аудиторський висновок;
- модифіковані висновки;
- обставини, які можуть призвести до висловлення окремої думки, ніж безумовно – позитивна;
- дата набрання чинності
Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо форми і змісту аудиторського висновку, який надається аудитором в результаті аудиторської перевірки фінансових звітів підприємств, організацій, установ тощо.
За формою та змістом аудиторський висновок повинен відповідати певним вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93р. №3126 – ХІІ.
У відповідності зі ст. 7 і 21 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор має право провести перевірку бухгалтерської річної звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації і її підтвердження або не підтвердження.
Аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів у цілому, та окремих його елементів[27].
Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений від імені аудиторської фірми підписом сертифікованого аудитора та печаткою, який складений у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому, тобто стосовно їх достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству та нормативам бухгалтерського обліку фінансово – господарської діяльності та аудиту. Аудиторський висновок розрахований на широке коло як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів інформації. Його публікація – це свідоцтво того, що фінансова звітність підприємства – клієнта як в цілому, так у всіх суттєвих деталях відповідає встановленим вимогам. Аудиторський висновок по суті є тією ланкою, завдяки якій аудитор, що володіє значним обсягом інформації, передає її користувачам у стислому виді.
Відповідно до мети складання аудиторський висновок має таке призначення:
- цілеспрямований, стислий, змістовний висновок незалежного спеціаліста про фінансову звітність підприємства клієнта;
- правовий акт, який прирівнюється до висновку експертизи. Отже, за правовим статусом у визначених законом випадках лише наданий аудитором висновок є доказом про результати роботи підприємства – клієнта, якому можуть довіряти збори акціонерів, засновники, податкова адміністрація та інші користувачі фінансової звітності;
- логічна заява аудитора про те, що він професійно, належним чином виконав свої обов’язки і представив об’єктивний висновок про фінансовий стан і результати діяльності підприємства – клієнта.
У зв’язку з необхідністю подання інформації у стислій формі аудиторський висновок являє собою надзвичайно офіційний набір висловлювань – фраз, кожна з яких має особливе значення. Ці висловлювання схожі на юридичні фрази і називаються «професійною мовою». Будь – яке відхилення від стандартних професійних висловлювань розглядається зацікавленими користувачами як суттєве і може нести в собі важливу додаткову інформацію.
Отже при складанні аудиторського висновку важливо знати:
- форму аудиторського висновку без застережень (безумовно позитивного аудиторського висновку) і значення фраз, які при цьому використовуються;
- випадки, коли видається аудиторський висновок з застереженнями (умовно – позитивний, негативний, відмова від надання висновку), і фрази, які використовуються при їх складанні;
- випадки, коли при наявності висновку без застережень може бути доцільним включення додаткової інформації – пояснювального абзацу, що підкреслює певний аспект фінансової звітності[15].
ВИСНОВКИ
Правильне здійснення операцій з надходження, зберігання і списання виробничих запасів, а також достовірності його обліку являється важливим моментом в діяльності виробничого підприємства.
При організації бухгалтерського обліку та аудиту виробничих матеріальних запасів бухгалтер користується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ПСБО9 «Запаси», Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом мінфіну України від 30.11.1999 №291;Податковий кодекс та інші.
Аналізуя склад, структуру і динаміку земельних угідь в ТОВ «Жовтак – РК – 2» за 2 роки ми бачимо, що підприємство використовує такий вид сільськогосподарських угідь як рілля. В 2009 р. площа склала 33101 га, що на 91 га менше ніж в 2009 р. Аналізуя склад і структуру, динаміку товарної продукції підприємства з’ясували, що виручка знизилася на 2561,8 тис. га; Ксп.2009 р -0,3 та Ксп2010р.- 0,16. Аналізуючи склад, структуру і динаміку основних засобів встановлено, що вартість основних засобів в 2010 р. збільшилася на 18,3% в порівнянні з 2009 р., в тому числі будинки і споруди, передавальні пристрої – на 60%, машини і обладнання на 8,3%, інші основні засоби – на 36,4%. З’ясували, що вартість запасів збільшилася на 74,9%; палива – 584,3%;будівельних матеріалів – на 50%; запасні частини – на 50%; матеріалів сільськогосподарського призначення – на 294,8%; вартість поточних біологічних активів зменшилася на 24,8%; вартість незавершеного виробництва на 59,1%. Аналізуючи склад, структуру і динаміку трудових ресурсів було встановлено, що в базовому періоді 85 працівників, а в звітному 82.
В процесі аудиту було проведено горизонтальний та вертикальний експрес – аналіз балансу. Проведеним горизонтальним аналізом балансу встановлено зменшення необоротних активів, збільшення оборотних активів на кінець 2009р. по відношенню до початку року. Пасив виріс також.
Наше підприємство є не ліквідним, так як за даними Баланс не задовольняє умови: А1 ≥ П 1;А2 ≥ П2;А3 ≥ П3; А4 ≤ П4, а саме:
Информация о работе Аудит виробничих матеріальних запасів» на прикладі ТОВ «Жовтак – РК- 2»