Аудит виробничих матеріальних запасів» на прикладі ТОВ «Жовтак – РК- 2»

Аналізуючи склад, структуру і динаміку трудових ресурсів в ТОВ «Жовтак – РК – 2» за 2 роки встановлено, що  в сільському господарстві зайнято у базовому періоді 85 працівників, а в звітному – 82, тобто, чисельність зменшилася на 3 одиниці, що відбулося за рахунок зменшення чисельності працівників у рослинництві. Так,   працівників в рослинництві в базовому періоді було  67одиниць, а в звітному - 64 одиниці.

Працівників тваринництва в базовому періоді  рахувалося у кількості 18 одиниць, у звітному періоді також  18 одиниць.

Таким чином, чисельність працівників в сільському господарстві зменшується.

Відхилення чисельності працівників звітного періоду  в цілому від рівня базового періоду зменшилося на 3 одиниці. Відхилення  у структурі звітного періоду  від рівня базового періоду в рослинництві і тваринництві зменшилося на 0,78%. В процесі аудиту було проведено горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу (додаток 7). Проведеним горизонтальним аналізом активу балансу встановлено, що необоротні активи, зокрема,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       первісна вартість основних засобів зменшилась на кінець року по відношенню до початку; а необоротні активи,  зокрема  дебіторська заборгованість, збільшились.

В цілому, вартість активів балансу на кінець 2009  року виріс по відношенню до початку року. Пасив балансу також виріс.

Проведеним горизонтальним аналізом активу балансу встановлено зменшення необоротних активів, збільшенням оборотних активів на кінець 2009 року по відношенню до початку року. Пасив балансу виріс також. Одночасний ріст активу та пасиву вказує на стабільність роботи підприємства, що підтверджується цифрами.

Баланс підприємства є  не ліквідним, так як за даними (форма1) Баланс не задовольняє умови: А1 ≥ П 1;А2 ≥ П2;А3 ≥ П3; А4 ≤ П4, а саме:     

А1 (4) ≤ П 1 (3690); 

А2 (117) ≤  П2 (3000);

А3 (4572) ≥ П3 (116);  

А4(-) ≤ П4(116).

А1 (408) ≤ П 1 (3567); 

А2 (1013) ≤  П2 (3000);

А3 (4101) ≥ П3 (-).

За результатами аудиту фінансового стану ТОВ «Жовтак – РК – 2» (додаток 8) зроблені наступні висновки: аналізом майнового стану встановлено збільшення коефіцієнт зносу на 0,04, що є негативним явищем, коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився на 1, 14, що говорить про випереджаючі темпи оновлення основних засобів на підприємстві; аналіз ліквідності: коефіцієнт покриття зменшився на 0,34, що є негативом, коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться поза межами норми, що говорить о неможливості ТОВ «Жовтак– РК – 2» погасити поточні зобов’язання за умови розрахунку з дебіторами, коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться поза нормою, що говорить про неможливість негайної сплати боргу, чистий оборотний капітал збільшився на 1526; аналіз фінансової стабільності: коефіцієнт автономії зменшився на 0,07, однак продовжує знаходитись в межах норми; коефіцієнт фінансування зменшився і знаходиться поза нормою, що говорить про перевагу позичених коштів над власними; коефіцієнт забезпеченості власними оборотними активами зріс на 0,53, що підтверджує забезпеченість ТОВ «Жовтак – РК – 2» власними оборотними активами, коефіцієнт маневрування збільшився на 0,11 та знаходиться в межах норми, що говорить про знаходження на ТОВ «Жовтак – РК – 2» чистого оборотного капіталу і власного капіталу – ці чотири коефіцієнти підтверджують фінансову стійкість ТОВ «Жовтак – РК -2». Аналіз рентабельності: на кінець року коефіцієнти рентабельності діяльності та рентабельності активів зменшився на 7% і 3% відповідно, але коефіцієнти рентабельності власного капіталу та рентабельності продукції зменшилися на 0,1.Але в цілому ТОВ «Жовтень – РК – 2» є прибутковим і фінансово стабільним сільськогосподарським підприємством.

За листом оцінки власного ризику і ризику невідповідного внутрішнього контролю (додаток 9), за результатом цього листа підприємстві необхідна сполошна аудиторська перевірка, яка займе значний обсяг часу та зусилля. Також аудитор повинен встановити рівень власного ризику та ризику відповідності внутрішнього контролю. Для цього складається лист оцінки власного ризику та ризику невідповідності внутрішнього контролю, який ураховує зовнішні та внутрішні фактори внутрішнього ризику. Виходячи з цього рівень ризику, розрахований для ТОВ «Жовтак – РК – 2» , в більшості випадків є високим – аудитор може відмовитися від  пропозиції ТОВ «Жовтак – РК – 2» по проведенню аудиту виробничих матеріальних запасів за Листом-пропозиція по проведенню аудита (додаток 1).

Згідно міжнародних стандартів аудиту 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» і 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» [ 11, с.351, с.374] визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиту.

Про актуальність аудиторського ризику свідчить те, що в Міжнародних стандартах 400 і 330 розглядаються його складові частини, взаємозв’язок між оцінками властивого ризику і ризику контролю, та відповідність аудиторських процедур до оцінених ризиків.

Мета стандартів – визначити повне поняття ризику і тестування системи внутрішнього контролю та оцінки ризиків з метою розробки процедур аудиту[27].

2.2. Завдання, послідовність аудиту та його інформаційне забезпечення

Мета аудиту – підтвердити законність господарських операцій щодо запасів та правильність відображення їх в обліку. Завдання аудиторської перевірки запасів – встановити:

- правильність віднесення активів сільськогосподарського підприємства до запасів згідно з П (С)БО 9 «Запаси» та методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств;

- забезпечення зберігання запасів і дотримання встановлених нормативів їх виробничого використання;

- дотримання основного принципу ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності;

- правильність визначення первісної (історичної) або чистої вартості реалізації запасів;

- повноту та правильність відображання в бухгалтерському обліку надходження запасів за їх напрямами;

- доцільність вибору підприємством методу списання запасів на витрати підприємства;

- правильність визначення вартості запасів, що вибули, за вибраним підприємством методом оцінки;

- правильність і повноту відображення в обліку господарських операцій з вибуття запасів;

- правильність розподілу вартості використаних на виробництво запасів та за об’єктами калькулювання.

Джерелом інформації для перевірки запасів є:

1) наказ про облікову політику;

2) первинні документи з обліку запасів: журнал обліку вантажів, що надійшли, довіреність, акт списання бланків довіреностей, журнал реєстрації довіреностей, прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів, лімітно-забірна картка, акт вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, картка складського обліку матеріалів, відомість обліку залишків матеріалів на складі, матеріальний ярлик, сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу, матеріальний звіт, відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв), картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв), акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів, акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні, особова картка обліку спецодягу, взуття та запобіжних засобів, відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, акт закупки запасів, акт про брак, відомість про брак, накладна на здачу готової продукції на склад, опис-акт уцінки товарів і продукції, які залежались, і лишків запасів;

3) облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів;

4) акти і довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5) звітність (Баланс (ф.№1), примітки до фінансової звітності (ф.№5)).

Послідовність проведення аудиту:

- встановлення забезпечення підприємства нормативними документами щодо прийому, обліку, зберігання й відпуску запасів;

- підготовча робота для проведення перевірки запасів (розробка плану та програми аудиторської перевірки запасів);

- ознайомлення з формою ведення обліку і контролю, з документообігом і процедурами обліку запасів;

- перевірка повноти виправлення помилок, що були виявлені попередньою аудиторською перевіркою;

- встановлення правильності віднесення активів до запасів;

- забезпечення зберігання запасів;

- встановлення дотримання встановленого П (С) БО 9 порядку визначення первісної (історичної) або чистої вартості запасів;

- перевірка правильності та повноти відображення в бухгалтерському обліку надходження та вибуття запасів;

- правильність розподілу малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) за групами;

- встановлення відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку;

- повнота й достовірність відображення даних про наявність і рух засобів у звітності [14].

2.3.Організація та планування аудиту виробничих матеріальних запасів

Аудиторська перевірка запасів здійснюється відповідно до плану (додаток 5) й програми аудиту (додаток 6), у визначені строки після ознайомлення з формою бухгалтерського обліку та встановлення стану виправлення помилок, вказаних аудитором за результатами попереднього аудиту [14].

Проведення аудиту та складання плану аудиторської перевірки складається з 5 основних етапів.

У процесі здійснення кожного етапу аудиторської перевірки необхідно визначити вибіркові дослідження, ретельно спланувати забезпечення виконання всіх процедур з метою можливості написання вірного висновку.

На першому етапі, що передує складанню листа – зобов’язання (додаток 2), аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством – клієнтом та зумовлених нею особливостей. При цьому ознайомлення слід починати з вивчення установчих документів: статуту, протоколів засідань засновників чи акціонерів.

З метою чіткого визначення основних напрямків аудиторської перевірки, аудитор проводить бесіди з керівником підприємства. Він повинен ознайомитись з основними показниками звітності, що допоможе встановити масштаби діяльності підприємства - клієнта, її результати за період, що підлягають перевірці. Аудитору  необхідно скласти свою власну, незалежну думку про клієнта.

У період ознайомлення з підприємством – клієнтом аудитору потрібно також визначити обсяг господарських операцій та кількість первинних та зведених документів, що підлягають суцільній перевірці. Велике значення має визначення зв’язків підприємства з постачальниками, покупцями, замовниками, установами, дотримання господарських договорів та своєчасності розрахунків між ними.

На даному етапі аудитор встановлює обсяг аудиторської перевірки та її тривалість.

Визначивши обсяг перевірки, на другому етапі, при складанні листа зобов’язання повинен враховувати особливості законодавства, традиції, що склалися у господарській діяльності та документально оформлені в Україні.

Третім етапом проведення аудиту є обов’язкове планування, яке забезпечує ефективне виконання робіт та визначає засоби щодо досягнення цілей аудиту.

Програма аудиторської перевірки є необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт.

У ній визначається завдання, які треба з’ясувати при проведенні аудиту конкретного об’єкту. До цих завдань слід віднести: підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, процедури перевірки для виконання поставлених завдань, термін проведення аудиту, обсяг перевірки, індекс робочих документів тощо.

Програма повинна бути детальною, використовуватися як інструкція для асистентів та для контролю правильності виконання робіт.

Четвертий етап аудиторської перевірки визначає найважливіші ділянки об’єкту, які досліджують в ході аудиту, що мають важливе значення для формування фінансових результатів.

Спочатку аудитор визначає характер аудиторської перевірки – суцільна чи вибіркова.

Для аудитора бригади визначаються питання, що перевіряються. Асистентам чи молодшим аудиторам доцільно доручати суцільну перевірку касових операцій, авансових звітів та виписок з поточних рахунків. Старшим, досвідченим аудиторам – регістри бухгалтерського та фінансового обліку, звітність, взаємозв’язок облікових даних у регістрах обліку фінансової звітності.

Отримані свідчення повинні відповідати вимогам щодо їх кількості та якості. Чим більше свідчень було зібрано, тим обгрунтованіше буде висновок. Кількість свідчень залежить від оцінки властивого ризику та ризику контролю. Якість свідчень не залежить від їх кількості, а тільки від їх достовірності і відносності завданням аудиту.