Аудит виробничих матеріальних запасів» на прикладі ТОВ «Жовтак – РК- 2»

Отримані аудиторські свідчення повинні стосуватись періоду, що перевіряється: за звітний рік, квартал. Так, для підтвердження статей балансу важливо отримати інформацію ближче до дати складання балансу, тому річна інвентаризація всіх активів, капіталу та зобов’язань повинна проводитися не раніше 1 жовтня звітного року.

На наступному етапі проводять аналітичні процедури, які допомагають виявити відхилення, що потребують додаткового тестування. Наприклад, різке зростання дебіторської чи кредиторської заборгованості у порівнянні з минулими, звітними періодами, зменшення обсягу реалізації готової продукції, прибутку тощо.

Після закінчення аудиторської перевірки аудитор ще не раз на підставі перевіреної звітності проводить її аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів, порівняння фактичних значень показників з попередніми роками, середньо галузевими показниками, щоб застерегти інвесторів від можливого банкрутства.

Слід відмітити, що найбільше застосування в аудиторській діяльності отримав аналіз фінансової звітності.

На останньому етапі аудитором складається аудиторський висновок (додаток 9) та звіт. Висновки залежать від отриманих свідчень [27].

2.3.1. Аудит зберігання матеріальних запасів

Перевірка збереження запасів розпочинається з перевірки матеріалів інвентаризації. Аудитор має встановити своєчасність проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку.

На початку перевірки аудитор встановлює правильність документального оформлення проведеної інвентаризації.

Аудитор оцінює правомірність, правильність та повноту проведення інвентаризації запасів сільськогосподарським підприємством. Він може безпосередньо проводити інвентаризацію тільки за умовами договору або в разі потреби, яка виникла в процесі аудиторської перевірки. В цьому випадку аудитор особисто бере участь у проведенні підрахунків та замірів, щоб переконатися в повноті і правильності проведення інвентаризації.

Правильність проведення інвентаризації на сільськогосподарському підприємстві встановлюється вибірковим порівнянням фактичних даних, відображених у інвентаризаційному описі, з обліковими даними.

За порівняльною відомістю перевіряються:

- повнота й правильність виведених залишків у кількісному вираженні (вимірі);

- законність проведення взаємозаліків нестач та лишків ( надлишків);

- обґрунтованість використання норм природних втрат на нестачу запасів;

- повнота й правильність відображення в бухгалтерському обліку надлишків і нестач запасів, виявлених під час інвентаризації;

- правильність розрахунку розміру збитку підприємства від нестачі (псування) запасів;

- дотримання встановленого порядку використання відповідних джерел покриття нестачі запасів і віднесення їх надлишків на рахунки бухгалтерського обліку;

- правильність відображення в обліку ПДВ, нарахованого на суму нестачі.

Аудитор має встановити правильність взаємного заліку надлишків і нестач внаслідок пересортиці, що допускається тільки щодо запасів однакового найменування у відповідній кількості за умови, що вони мали місце в одному й тому самому періоді, який перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально - відповідальної особи.

Цінності, які належать іншим підприємствам, аудитор перевіряє за окремим інвентаризаційним описом з метою встановлення відісланих повідомлень про результати інвентаризації власникам запасів та наявності претензій з їх боку.

Особливо важливо аудитору встановити правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку.

Об’єктом перевірки аудитора є правомірність списання на природні втрати запасів, яких не вистачає. Розміри природних втрат і порядок їх списання встановлені чинним законодавством. Їх відносять на операційні витрати (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»). Нестача понад законодавчо встановлені норми природних втрат (збитків) відшкодовується на рахунок матеріально - відповідальних осіб.

Відповідно до П (С) БО 9 «Запаси» сума виявлених надлишків запасів у процесі інвентаризації відноситься, як і раніше, на фінансові результати діяльності підприємства, але з попереднім включенням до складу доходів звітного періоду.

Виявлені надлишки в процесі інвентаризації мають бути відображені у регістрах бухгалтерського обліку (табл.2.6)

Таблиця 2.5

Відображення виявлених надлишків запасів

При перевірці правильності визначення та відображення в бухгалтерському обліку нестач, виявлених у процесі інвентаризації, визначається відповідність дій сільськогосподарського підприємства вимогам п.27 П (С)БО 9 «Запаси». Вартість повністю страчених, зіпсованих або запасів, яких не вистачає, списується на витрати звітного періоду. До прийняття рішення про конкретних винних осіб суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей відображуються на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» рахунку 07 «Списані активи».

Після встановлення винних осіб сума нестач списується із позабалансового рахунку. Сума нестач, що підлягає відшкодуванню винною особою, зараховується до складу дебіторської заборгованості та включається до складу доходів звітного періоду. Сума нестач відшкодовується винною особою готівкою або утримується із її заробітку. Сума нестач, що надійшла від винного, списується на фінансовий результат підприємства, а частина, яка залишилася, підлягає перерахуванню до бюджету.

У бухгалтерському обліку підприємства згідно з актом інвентаризації мають бути зроблені такі записи (табл. 2.7).

Таблиця 2.6

Відображення в обліку запасів та їх відшкодування

Відповідно до П (С) БО 9 при не встановленні винного вартість нестач запасів списується на витрати звітного року. Сума ПДВ, що припадає на суму нестач запасів, підлягає віднесенню до складу звітного року [14].

2.3.2. Аудит надходження виробничих запасів

Перевірка надходження запасів здійснюється за напрямами їх надходження.

Повноту оприбуткування запасів визначають за розрахунковими документами, що надійшли від постачальників, рахунками-фактурами, товаротранспортними накладними з додатками специфікаціями, сертифікаціями, посвідченнями якості тощо).

Для перевірки повноти оприбуткування і правильності списання запасів за операціями придбання запасів і розрахунків з постачальниками потрібно використовувати дані Журналу-ордеру №6 с. - г. та відомість аналітичного обліку. Якщо під час прийому запасів встановлена нестача вантажів у дорозі понад норми природних втрат або пред’явлена претензія постачальників за сортністю, комплектністю тощо, то на суму нестач (претензії) здійснюється запис:  Д-т 374 «Розрахунки за претензіями» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками».

Виявлені під час прийому надлишки матеріалів оприбутковуються записом: Д-т 20 «Виробничі запаси» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і відображаються в Журналі-ордері №6 с.-г. окремими рядками як невідфактуровані поставки.

У разі надходження запасів на сільськогосподарське  підприємство від підзвітних осіб аудитор перевіряє правильність складання та своєчасність подання авансового звіту, встановлює законність і правильність оформлення документів на придбання запасів, повноту їх оприбуткування складом і правильність оцінки, за якою вони оприбутковані.

Запаси, що надійшли на сільськогосподарське підприємство, мають бути своєчасно оприбутковані на складі, якщо вони безпосередньо не передані на виробництво, а їх відпуск у виробництво має бути відображено в документах відповідними помітками. Працівник складу повинен підтвердити передачу запасів у виробництво. Особливо ретельно перевіряються факти прямої передачі запасів у виробництво, обминаючи склад, що часто призводить до зловживань.

Запаси мають бути оприбутковані у відповідних одиницях виміру (вагових, об’ємних, тощо). Приймання і оприбуткування запасів, що надходять від постачальників, може оформлятися прибутковими ордерами, що виписуються на основі розрахункових та інших супровідних документів постачальників, але не фактично прийняту кількість цінностей.

У разі бартерних операцій аудитор повинен перевірити:

- правильність віднесення запасів у процесі їх обміну до подібних чи неподібних відповідно до П (С)БО 9 «Запаси»;

- дотримання підприємством порядку визначення первісної та справедливої вартості запасів згідно з П (С)БО 9, які отримані в результаті обміну;

- правомірність та повноту оприбуткування запасів, отриманих за договором про бартерний обмін;

- правильність відображення обміну запасів у бухгалтерському та податковому обліку.

Правомірність віднесення запасів, отриманих у процесі обміну, до подібних чи неподібних визначається аудитором за П(С)БО 9. Обмін подібними активами означає, що підприємство обмінює запаси з іншим підприємством на аналогічні за функціональним призначенням та за розміром їх справедливої вартості.

У разі обміну подібними активами відбувається рівноцінний обмін, у підприємства не збільшуються активи і, отже, не визначається дохід (виручка від реалізації) (п.9 П(С)БО 15 «Дохід»).

Відповідно до П(С)БО 9 первісна  вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. При перевищенні балансової вартості переданих запасів над їх справедливою (первісною) вартістю первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.

Первісну вартість, за якою будуть оприбутковуватися отримані за обміном запаси, визначають зіставленням первісної вартості запасів, які передаються, з їх справедливою вартістю.

Поняття справедливої вартості в бухгалтерському обліку близьке за своєю сутністю до поняття звичайної ціни, тому в оподаткуванні при обміні подібними активами договірну вартість доцільно приймати на рівні справедливої вартості.

Правильність відображення операцій, пов’язаних з обміном запасів, визначенням податкових зобов’язань у податковому обліку перевіряється на основі правильного визначення договірної ціни.

Оприбуткування отриманих за обміном запасів здійснюється за первісною вартістю запасів переданих або за їх справедливою вартістю, яка, як правило, не буде збігатися із сумою, зазначеною в первинних документах постачальника.

Аудитор має встановити дотримання таких умов: якщо первісна вартість переданих запасів менша від їх справедливої вартості, то незалежно від вартості, вказаної у документах постачальника, підприємство отримані за обміном запаси оприбутковує за такою самою вартістю, за якою у нього в обліку були обліковані передані запаси. Якщо первісна вартість переданих запасів перевищує справедливу вартість, то незалежно від вартості вказані в документах постачальника отримані за обміном запаси підприємство оприбутковує за справедливою вартістю. З вартістю, зазначеною в документах постачальника, отримані за обміном запаси будуть оприбутковані підприємством лише в тому випадку, якщо первісна вартість переданих запасів дорівнює первісній вартості отриманих запасів і при цьому є меншою від їх справедливої вартості, що буває дуже рідко.