Аудит розрахунків з оплати праці

Ризик аудиту або загальний  ризик — це ризик того, що аудитор  може

висловити неадекватну  думку в тих випадках, коли в  документах фінансової звітності існують  суттєві перекручення, тобто за неправильно  підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Українські фахівці розглядають загальний аудиторський ризик як сукупність властивого ризику, ризику контролю та ризику невиявлення помилок.

Перевіряючи бухгалтерську  звітність підприємства, аудитор  оцінює виявлені ним помилки і  ризик. Помилки бувають суттєвими, їх називають матеріальними, і несуттєвими - нематеріальними (Суттєвою, або матеріальною, на Заході вважають помилку, яка окремо або в сукупності з іншими викривляє фінансову звітність на суму 4-5% від загального підсумку звітності, або сама по собі незначна, чи змінює фінансовий результат на протилежний збиток - на прибуток та навпаки). Завдання аудитора - оцінити їх матеріальність.

Згідно з міжнародними стандартами аудиту 400 «Оцінка ризику і внутрішній контроль» і 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиту.

Про актуальність аудиторського  ризику свідчить те, що в міжнародних стандартах 400 і 330 розглядаються його складові і методика розрахунку.

Щоб оцінити аудиторський ризик, аудитору необхідно виконати роботу на проведення аудиту з найменшим  допуском помилок і забезпечити  ефективність аудиторської перевірки.

Особливо важливе вивчення аудиторського ризику при аудиті зон ризику, коли оцінюються значні позиції об’єкта перевірки з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю

і ризик не виявлення  помилок.

Властивий ризик - це ризик, пов'язаний з функціонуванням підприємства та наявністю виявлених помилок  при перевірці бухгалтерського  обліку та фінансової звітності, іцо  виникають під дією зовнішніх  та внутрішніх факторів.

Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством.

Згідно з МСА НВЕ 400 ризик контролю - це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли  б виникнути і які могли  б бути суттєвими, окремо або разом  із викривленнями залишків на інших рахунках, не можна буде своєчасно запобігати за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик системи бухгалтерського  обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських  операцій, неправильного відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку при складанні фінансової звітності Це дає змогу підтвердити, що система обліку не ефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи.

Для оцінки розміру системи  бухгалтерського обліку аудитор  повинен вивчити характер об’єкта  перевірки; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових  обов’язків міх ними.

Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці.

Під час аудиту необхідно  більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком.

Складовою аудиторського  ризику є ризик виявлення (невиявлення)

помилок.

Відповідно до міжнародного стандарту 400 ризик невиявлення помилок - це ризик того, що аудиторські процедури, по суті, не виявляють викривлення  залишку на рахунку (або класу  операцій), які можуть бути суттєвими, окремо

або разом з викривленнями  залишків на інших рахунках.

Цей ризик аудитор  встановлює для себе сам. Він тісно  пов'язаний з ризиком системи  бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, трім менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він може на нього впливати, то ризик виявлення помилок. є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик «виявлення» помилок до мінімуму.

Для цього необхідно  вибрати правильний спосіб одержання  документів і провести більшу кількість  аудиторських процедур. Найбільш достовірними вважаються докази, які одержані аудитором власноруч.

Ризик розраховується на підготовчому етапі. Він не э постійною величиною може змінюватись впродовж аудиторської перевірки. При цьому аудитор керує його величини. Загальний ризик повинен визначатися межею від

1. % до 5 % .

Аудитор повинен обов’язково  визначати аудиторський ризик, що

розраховується за формулою (2.1):

А? = ВР*РК*РН (2.1),

де АР - аудиторський ризик;

ВР - властивий ризик;

РК - ризик контролю;

PH - ризик невиявлення  помилок.

Оцінка властивого ризику і ризику контролю здійснюється разом за допомогою листка оцінки (або анкети) ризику.

Оцінка аудиторського  ризику й уточнення її у процесі  проведення аудиту, а також структура  загального аудиторського ризику представлена у Додатках Г

та Д. 

Крім кількісної оцінки ризику, застосовується інший підхід. Компоненти

ризику визначаються як «низький», «середній» і «високий».

Залежність між компонентами аудиторського ризику наведена у  таблиці

2.1.

Властивий ризик (ВР)	Ризик контролю (КР)	Ризик невиявлення помилок (РН)	Аудиторський ризик (АР)
Низький	Низький	Високий	Високий
Низький	Середній	Середній	Високий
Середній	Середній	Середній	Середній
Низький	Низький	Середній	Низький
Високий	Високий	Низький	Низький

Таблиця 2.1.

 

Дані таблиці показують: якщо вплив зовнішніх факторів на можливість помилок у звітності незначний (ВР - низький), система внутрішнього контролю

достатня і функціонує ефективно (КР - низький), то ризик невиявлення  помилок буде високим (РН - високий), аудиторський ризик при цьому  буде теж високим.

На основі попередньої  інформації можна розрахувати аудиторський ризик

для об’єкта аудиту - Фірма " Мрія

Показник властивого ризику розраховуємо залежно від  рівня фінансової

звітності, тобто порівнюємо дану попередню оцінку розміру властивого ризику з найсуттєвішими залишками по бухгалтерських рахунках і певних категоріях операцій. Тому розмір властивого ризику буде дорівнювати 1,1%.

Ризик контролю встановлюємо на позначці 1,4 %, він показує ступінь  довіри аудитора до внутрішнього контролю організації за формуванням економічних показників. 

Отже, аудитор може довіряти системі контролю на Фірма "Мрія".

Загальна прийнята величина аудиторського ризику 1-5%, але аудитор  його приймає залежно від ефективності ведення фінансово-господарської  діяльності. Так як на підприємстві існує та ефективно функціонує служба внутрішнього контролю, то на розсуд аудитора аудиторський ризик встановлюється на рівні 4,5%. Згідно з формулою 3.L ризик виявлення помилок буде розраховуватися за формулою (2.2):

РН=АР/(ВР*РК) (2.2)

PH = 4,5/(1,1*1,4) = 2,92%

Отже, під час проведення аудиторської перевірки розрахунків  з оплати

праці на Фірма "Мрія' ймовірність того, що аудитором будуть невиявлені помилки складає 2,92 %.

Необхідно також визначити  рівень суттєвості. Як відомо, рівень суттєвості знаходиться у межах 5 - 10%. Однак на нього впливають зовнішні та внутрішні фактори. Враховуюче те, що замовником аудиторської перевірки є керівництво Фірма "Мрія", і те, що перевіряється підприємство у якого широке коло користувачів звітності, аудитор повинен віднестися з особливою відповідальністю до перевірки звітності.

Щоб визначити величину допустимої помилки по об'єкту перевірки, слід обрати базовий показник, по відношенню до якого буде проводитись розрахунок суттєвості. Оскільки розрахунки з оплати праці є частиною поточних зобов'язань, то за базовий показник слід обрати підсумок IV розділу пасиву балансу, який складає 5272 тис ірн. Питома вага розрахунків з оплати праці в поточних зобов'язаннях складає:

17/5272 *'100 = 0,32%

Загальна величина допустимої помилки складає: min = (5*5272)/100 = 263,6 тис. грн. тах= (10*5272) / 100 = 527,2 гис. грн.

Допустима помилка по розрахункам з оплати праці складає:

min = (0,32* 17) /100 = 0,05 тис грн.

зо

шах = (0,32* 5272) /100 = 16,87 тис. гри.

Отже, при проведенні аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці

на Фірма "Мрія" суттєвою буде вважатися помилка буде від 0,05 тис. грн. до

16,87 тис. грн. Тобто,  якщо буде виявлена помилка  буде на суму менше 0,05 тис,  грн. то аудитор може не звертати  на неї уваги і надати позитивного

висновку, а якщо на суму 16,87 тис. грн. негативний висновок.

РОЗДІЛ з.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ОПЛАТИ ПРАЦІ У ФІРМА

«МРІЯ»

ЗЛ. Планування аудиту оплати праці на підприємстві

Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).

Одним із найважливіших  етапів аудиту є планування. Аудитор  зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

Аудиторська перевірка  має відповідати загальноприйнятим стандартам,

виконуватись ефективно  і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання

Згідно МСАНВЕ 300 „Планування  аудиту фінансових звітів” планування - це процес вироблення головної стратегії  і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту.

Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Етапи та стадії планування аудиту наведені в Таблиці 3.1. Аудитор повинен  скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які 

необхідно здійснити під час операції. Загальний план аудиту наведений в

Додатку Е.

Стадії аудиту	Етапи аудиту
Організаційна стадія	Постановка мети і  завдань аудиту. Мета: висловлення  незалежної думки щодо достовірності  фінансової звітності. Завдання: збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; визначення і оцінка матеріальності й аудиторського ризику; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; збір аудиторських доказів та їх аналіз.
Підготовча стадія	Складання загального плану  та програми аудиту.
Технологічна стадія	Вивчення об'єкту аудиту, обстеження, коригування програми аудиту, перевірка, інвентаризація, дослідження  документів і господарських операцій.
Результативна стадія	Підготовка та надання письмової інформації замовнику за результатами проведеного аудиту, складання і підписання аудиторського звіту та висновку.

Таблиця 3.1

Так як період перевірки (3 1.01.2010 р. по 31.12.2010 р.) не включає дату прийняття Податкового кодексу, тож і аудит обліку розрахунків з оплати праці здійснювався по старому законодавству.

 

Але з 2011 року при аудиті обліку розрахунків з оплати праці  треба