Аудит розрахунків з оплати праці

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. МСАНВЕ - Міжнародний стандарт аудиту, надання впевненості та

етики

2. АПУ - Аудиторська палата України
3. П(С)БО - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
4. КзпП - Кодекс законів про працю України;
5. ПДФО - Податок Доходів Фізичниї Осіб
6. 3/П - заробітня плата
7. ФОП - Фонд оплати праці
8. ЦПД - Цивільно-правовий договір

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Питання дослідження  аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов’язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації, завдяки специфічним властивостям заробітна плата відіграє значну роль у розвитку всіх галузей народного господарства. Основним її функціональним призначенням є стимулювання продуктивності праці, відтворення робочої сили та вирішення соціальних потреб суспільства. Ми поділяємо думку деяких економістів про те, що в усьому світі ще не знайдено більш універсального засобу залучення людей до праці, ніж заробітна плата.

В умовах ринкових відносин великого значення набуває поліпшення системи оплати праці і соціального  страхування. Найбільш помітними недоліками цієї системи є, по-перше, перевищення  темпів зростання оплати праці над її продуктивністю і, по-друге, помітне зниження матеріальної зацікавленості більшості працівників у досягненні високих кінцевих результатів. Зауважимо, що дані недоліки мають загальну соціально- економічну базу і не ізольовані один від одного.

Метою курсової роботи є  дослідження організації і методики аудиту обліку розрахунків з оплати праці на Фірма "Мрія".

Предметом дослідження  є безпосередньо методика і організація  аудиту обліку розрахунків з оплати праці на базі вказаного вище підприємства.

Завданням курсової роботи є вивчення:

• теоретичних основ аудиту обліку розрахунків з оплати праці;
• здійснити огляд нормативно-правової бази та спеціалізованої літератури з аудиту обліку розрахунків з оплати праці;
• перевірити правильність і повноту документального оформлення і

своєчасного відображення в регістрах обліку розрахунків  з оплати праці тощо.

 

Дана курсова робота має на меті систематизувати, розширити  і закріпити теоретичні знання на практиці навички ведення аудиторської перевірки, набуті під час вивчення курсу “Організація і методика аудиту ”, перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки проведення аудиту і розробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики у вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.

Теоретичною передумовою  для написання курсової роботи послужили  Закони України, Постанови уряду, наукові  розробки вчених економістів та економістів-ирактиків.

Практичними матеріалами  послужили дані річних звітів за 2009-2010 роки, а також дані первинного, аналітичного, синтетичного обліку по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

При дослідженні теми використовувалися наступні законодавчо- нормативні документи: Закон України  «Про аудиторську діяльність»; Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; МСА НВЕ : Закон України “Про оплату праці”; План рахунків бухгалтерського обліку; П(С)БО; Закон України «Про відпустки»; Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»; Постанова Кабінету Міністрів України №571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності».

Значну увагу дослідженню  проблем організації і методології  обліку та аудиту доходів приділили  у своїх працях провідні вітчизняні вчені-економісти: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.П. Завгородній, М.В. Кужельний, Л.П. Кулаковська, В.Г. Лінник, В.Б. Моссаковський, O.A. Петрик, Ю.В. Піча, B.C. Рудницький, В.Я. Савченко, П.Т. Саблук, 1,1. Сахарцева, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, М.П. Чумаченко та інші. Вирішенням зазначених проблем активно займалися зарубіжні вчені: X. Андерсен, А. Бабо, П.С. Безруких, Р. Брейлі, К. Друрі, Б. Нидлз, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, А.Д. Шеремет та інші. 

         Курсова робота складається з 60 сторінок: вступ, три розділи, висновок ,

список використаних джерел та 13-ти додатків. Також в  курсовій роботі було

використано 7 таблиць  та 3 формули.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту обліку розрахунку оплати праці на підприємствах

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. У ст. 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок , на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав. Для регулювання питань оплати праці наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України:

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 140 від 14.09.2006 р. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації[2].
2. МСАНВЕ:

• 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових

звітів»[14];

• 220 «Контроль якості під час історичної фінансової інформації», в якому

встановлені стандарти  і надаються рекомендації щодо контролю якості, зокрема:

        1)   з політики та процедур аудиторської фірми стосовно аудиторської

роботи в цілому;

2. з процедур стосовно роботи, дорученої асистентам при проведенні

окремої аудиторської перевірки.

• 230 «Документація з аудиту», в якому встановлені стандарти і надаються рекомендації щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.
• 300 «Планування аудиту фінансових звітів». Встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Даний МСА складений у контексті аудиторських повторних перевірок [15],

-315 «Ідентифікація та  оцінка ризиків суттєвих викривлень через

розуміння суб’єкта господарювання і його середовища».

• 500 «Аудиторські докази».
• 520 «Аналітичні процедури», мета якого є встановлення стандартів і

надання рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки.

• 530 «Аудиторські вибірки та процедури тестування»[16].
• 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових

звітів загального призначення» [17].

• 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора».

- 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 -ХІУ. (зі змінами та доповненнями). Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства[3].
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291. План рахунків є перелікам рахунків і схем реєстрації' та групування на них фактів фінансово-

господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському  обліку і є обов'язковим для  всіх підприємств[21].

5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку

активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій, затверджений наказом  Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.№291[11].

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів [23].
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджено

наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей[24].

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87 . Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також запільні вимоги до розкриття його статей [25].
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок                                              і зміни у фінансових звітах", затверджено наказом міністерства фінансів України від 28.05.1999р. №137 Цим Положенням (стандартом) визначається

порядок виправлення  помилок, внесення та розкриття інших  змін у фінансовій звітності [26].

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затверджено наказом міністерства фінансів України від 28.10.03 року N 601. Цим положенням (стандартом) визначаются методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності[27].

11. .  Закон України “ Про оплату праці ”, який введено в дію з 1 травня 1995 року. Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати [9].
12. «Порядок обчислення середньої заробітної плати» затверджений постановою від 8 лютого 1995 року № 100 зі змінами, внесеними згідно з

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95[20].

13. Закон України «Про відпустки». Вводиться в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину першу статті 10 - з 1 січня 1998 року. Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи [4].

14. Закон України “ Про колективні договори і угоди Цим Законом передбачено складання угод трьох рівнів: на державному - Державне, на галузевому - галузеві, на регіональному - регіональні угоди. На виробничому рівні (підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману працю) - укладаються колективні договори[7].

15. Кодекс законів про працю України - визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини [12].
16. Податковий кодекс України, N 2856-УІ ( 2856-17 ) від 23.12.2010 - регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства[ 19].