Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 19:45, курсовая работа

Описание работы

Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам’ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями.
Дана курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП в розрізі аудиторської перевірки. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду актива на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування українського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.

Содержание

РОЗДІЛ 1 6
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 6
1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів 6
1.2 Нормативно-правова база аудиту МШП 9
1.3 Огляд літератури 12
РОЗДІЛ 2 15
МЕТОДИКА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 16
2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення 16
2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ «Україна» 20
2.3 Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання облікової політики на СТОВ «Україна» 44
РОЗДІЛ 3 53
ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ МШП 53
3.1 Оформлення звіту аудитора 53
3.2 Надання аудиторського висновку 56
ВИСНОВКИ 64
Список використаної літератури 65

Работа содержит 1 файл

Курсова робота Аудит.docx

— 265.92 Кб (Скачать)

інші  питання: можливість оперативного включення  до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час не менше одного звітного періоду, умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства з пов’язаними сторонами.[18]

Порядок визначення споріднених сторін наводиться в МСА № 550 «Пов’язані сторони».

Програма  аудиту

Розробка  програми проведення аудиту включає ті ж самі етапи, що й розробка загального плану. Програма є розвитком загального плану аудиту і складає детальний перелік аудиторських процедур, необхідних для практичної його реалізації. У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур мають співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану. До аудиторської програми включається також перелік аудиту за його напрямками, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту чи аудиторську процедуру. З метою раціоналізації розробки та оптимізації програм проведення аудиту крупні аудиторські фірми дуже часто використовують сітьові графіки.

Основними завданнями застосування сітьових методів  управління аудиторською діяльністю є  планування, передбачення та виявлення  можливих перешкод у виконанні програми аудиту ще до того, як вони виникнуть. Інформаційною  моделлю, за допомогою якої планують і контролюють виконання процесу  аудиту, є сітьова модель (графік), яка дає змогу алгоритмізувати  процеси планування та управління аудиторською діяльністю, тобто встановити певну оптимальну послідовність виконання аудиторських процедур.[18]

У програмі аудитор оцінює ступінь ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який можливий під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів, координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі. Під час розробки аудиторської програми інші питання, включені до загального плану аудиту, розкриваються також з більшою деталізацією.

Записи  та висновки аудитора за кожним розділом аудиторської програми фіксуються в  робочій документації і є тим  фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки аудиторського звіту.

Протягом  усієї тривалості аудиту його загальний  план і програма можуть переглядатися  чи уточнюватися аудитором, тому що існує  ймовірність зміни умов і напрямків перевірки, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, які раніш очікувалися аудитором. Події чи мотиви, що примусили аудитора внести значні зміни до аудиторської програми, оформлюються документально.

Планування  та підготовка аудиту здійснюється таким чином, щоб гарантувати його високу якість, ефективність та своєчасність виконання всіх процедур.[17]

Аудит  МШП на складі

При перевірці організації обліку руху МШП на складах передусім треба проконтролювати організацію складського господарства і контрольно-пропускної системи. Далі перевіряють, як організований складський облік МШП і як ведеться контроль з боку бухгалтерії. Підприємства можуть застосовувати такі основні варіанти обліку руху матеріалів на складі: оперативно-бухгалтерський метод, картковий метод.

Якщо застосовується оперативно-бухгалтерський  метод, то аудитор перевіряє відомості по приходу і витратах матеріалів, звіряє підсумкові дані цих відомостей з сальдовими відомостями. Другий метод передбачає складання в бухгалтерії кількісно-сумових оборотних відомостей по групах матеріалів. У цьому випадку аудитор переглядає ці відомості і звіряє залишки з картками складського обліку. Звичайно здійснюється вибіркова перевірка, оскільки суцільний контроль - дуже трудомісткий.

Найбільш  ефективний метод застосовується, як правило, при використанні ПК. У цьому разі картки складського обліку в звичайному варіанті не ведуться. Сам процес складського обліку організовується на ПК,  а за певні періоди (місяць, квартал) складаються оборотні відомості. Аудитор знайомиться з документами, що є,  з'ясовує, як ведеться перевірка даних складського обліку з бухгалтерськими даними.

Видані  персоналу спецодяг і спецвзуття обліковуються у відомості обліку видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних засобів (ф.№ МШ-6). Вона заповнюється в двох примірниках комірником структурного підрозділу. Один примірник передається в бухгалтерію, другий - у комірника. Здачу робітниками спецодягу у разі звільнення, переводу на іншу роботу оформляють накладними. На підприємстві повинен бути встановлений контроль за термінами знаходження спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування в експлуатації. Для цього рекомендують ставити штамп з вказівкою дати видачі працівникам.[16]

Для обліку реалізації МШП на сторону використовують субрахунок № 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”.

Особливо  важливий чітко налагоджений облік інструментів господарського інвентарю, так як вони можуть неодноразово використовуватися у виробничому процесі і знову поступати на склад. Придбані пристосування або інструменти, що поступили з виробництва передаються на центральний інструментальний склад, потім в інструментальні роздавальні комори цехів, звідки видаються робітникам. У залежності від терміну і часу використання інструментів на робочих місцях їх поділяють на постійні (що використовуються робітниками щодня) і оборотні (що використовуються нетривалий час - годину, зміну).

Для обліку різних предметів, виданих працівнику з роздавальної комори цеху для тривалого користування, відкривається спеціальна картка, яка зберігається в картотеці комори. Записи в картки виконують по приходу - на основі лімітних карт або накладних - вимог; по витраті - на основі актів на списання МШП.

Списання  поламаних, зношених, загублених МШП оформляється актами вибуття . На основі цих актів в описах відображається  списання інвентарю з балансу підприємства. Оскільки описи є регістрами аналітичного обліку, то для співставлення з даними синтетичного обліку складають оборотну відомість. У ній для кожного опису відводиться один рядок, по якому відображаються залишки господарського інвентарю і його рух.[24]

Для узагальнення інформації про наявність і рух  МШП використовують рахунок № 22  "МШП". Цей рахунок по відношенню до балансу є активним, а за змістом відноситься до групи рахунків по обліку запасів.

Синтетичний облік здійснюється в Головній книзі в грошовому вираженні. Перевіряючи записи в картках складського обліку або у відомостях по рахунку №22 потрібно встановити, чи немає серед них предметів, що відносяться до основних засобів. [7,3]

У складському обліку звертають увагу на ті класифікаційні групи і підгрупи інвентарю, по яких тривалий час не було руху і є понаднормові запаси. За даними карток, журналів (відомостей) і вимог на видачу МШП з урахуванням дати видачі і термінів використання встановлюють, чи немає предметів, що числяться за працівниками,  які могли бути загублені або прийшли в непридатність. Вивчаючи видачу спецодягу і спецвзуття в безкоштовне користування, перевіряючи керуються діючими в організації нормами видачі, термінами використання і переліком осіб, яким вони можуть бути видані, встановлюють випадки передчасної заміни і їх причини, а також матеріальні збитки, заподіяні організації внаслідок використання предметів не за призначенням або заміни нових предметів що були в експлуатації.

МШП відпускають зі складу на виробничі потреби на основі лімітно-забірних карт, вимог-накладних, накладних на відпуск матеріалів.

Облік МШП на складах звичайно ведуть аналогічно обліку матеріалів – в картках обліку матеріалів. [13]

Аудит обліку МШП в бухгалтерії

У відповідності  з П(с)БО №9 “Запаси”, а в тому числі і МШП, обліковуються по фактичній собівартості. Є декілька способів надходження МШП на підприємство: придбання за плату, внесення одним підприємством в рахунок внеску в статутний капітал іншого підприємства, виготовлення МШП власними силами  і т.д.

Відмінна  риса закупівельних операцій полягає  в тому, що, по-перше, вони характеризують першу фазу кругообігу оборотних  активів організації (процес  "гроші  – товар"), по-друге, результатом  їх проведення стає створення виробничих запасів.

Організація обліку операцій по купівлі МШП залежить від ряду чинників і, передусім,  від вибраного варіанту їх оцінки, умов і форм розрахунків з постачальниками, порядку відшкодування ПДВ по придбаних цінностях.

Прибуткові ордери і приймальні акти на оприбуткування матеріальних цінностей складаються в день їх надходження. Прибуткові ордери виписуються на фактично прийняту кількість цінностей. При встановленні невідповідності матеріалів, що поступили їх асортименту, якості і кількості, вказаних в документах постачальника, складається акт про приймання матеріалів в двох примірниках. Другий примірник акту направляють постачальнику. При наявності приймального акту прибутковий ордер не оформляється, так як акт є одночасно прибутковим документомі основою для уточнення розрахунків з постачальником.[21]

Оцінка МШП по облікових цінах зручна в ситуації фінансової нестабільності і частого коливання закупівельних цін.

Фактична собівартість складається  із сум, сплачених постачальнику відповідно до договору (без ПДВ), та сум транспортно – заготівельних витрат (без ПДВ).

Придбані або виготовлені МШП, як правило, повинні поступати на склад організації. Передача їх безпосередньо в експлуатацію, обминаючі склад, не рекомендується, оскільки при цьому важко забезпечити належний контроль за їх використанням.

Придбання і оприбуткування МШП відображаються в обліку таким чином:

- оплачені МШП (в т. ч. ПДВ)

Д-т рахунку  63  "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"

К-т рахунку  31  "Рахунки в банках";

  • оприбуткування МШП на складі:

Д-т рахунку 22 “МШП”

К-т рахунку 63  "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";

- на суму сплаченого ПДВ

Д-т рахунку 64  "Розрахунки за податками і платежами"

К-т рахунку 63  "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

На підприємстві повинен бути забезпечений роздільний облік сум ПДВ як по оплачених придбаних матеріальних ресурсах, так і по неоплачених.

Закупівля МШП обов’язково супроводжується розрахунками по ПДВ. Це спричиняє  виникнення додаткових зобов'язань перед контрагентами по даному непрямому податку.

При придбанні МШП по безготівковому розрахунку ПДВ відображається на рахунку 64 тільки за умови підтвердження його суми в рахунку-фактурі і відповідному розрахунковому документі.

ПДВ в складі МШП, що поступили на підприємство,  підлягає включенню в їх фактичну собівартість в наступних випадках:

  • при використанні МШП для виготовлення продукції (робіт, послуг), що не оподатковується ПДВ;
  • при придбанні МШП за готівку у організацій роздрібної торгівлі і населення;
  • при придбанні зворотної тари;
  • коли в рахунку-фактурі і розрахунковому документі не виділена сума ПДВ.

У випадках коли на первинних облікових  документах і в розрахункових  документах підтверджуючих вартість придбаних МШП, не виділена сума ПДВ, нарахування її розрахунковим шляхом не проводиться. У таких випадках вартість придбаних МШП, включаючи очікуваний ПДВ, повинна відноситись на рахунок 22 на всю суму пред'явленого рахунку з подальшим списанням у встановленому порядку на витрати виробництва .

Досить часто МШП підзвітні особи купують за готівку; ці операції оформляються проводками:

- видані гроші під звіт на придбання МШП

Д-т рахунку 372  "Розрахунки з підзвітними особами"

К-т рахунку 30  "Каса"; 

- оприбутковані придбані МШП

Д-т рахунку 22  "МШП "

К-т рахунку 372  "Розрахунки з підзвітними особами".

Сума ПДВ по МШП, що придбані для виробничих потреб у організацій роздрібної торгівлі і у населення за готівку, до заліку у покупця не приймається і розрахунковим шляхом не виділяється.[29]

У бухгалтерському обліку основні  господарські операції, пов’язані  з рухом МШП, мають бути відображені  так, як показано в табл. 2.4.

Таблиця 2.4


 

Правильність оприбуткування МШП, придатних для експлуатації, що були повернуті на склад, аудитор встановлює за їх відображенням у бухгалтерському  обліку на дебеті рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»  і кредиті рахунку 71 «Інший операційний  дохід» (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5

При придбанні МШП для виробничих потреб за готівковим розрахунком у організації-виробника, постачальницько-збутової, оптової та іншої організації, що займається продажем і перепродажем товарів, в тому числі за договорами комісії і доручення (за винятком організацій роздрібної торгівлі, громадського харчування і аукціонного продажу товарів), при наявності прибуткового касового ордера і накладної на відпустку товару з вказівкою суми податку окремим рядком, ПДВ відображається по дебету рахунку 64 і його  нарахування проводиться в загальновстановленому порядку.

Важливим  моментом перевірки є вивчення правильності нарахування зносу МШП і включення його до собівартість продукції.[12]

З введенням в дію в 2000 року П(с)БО №9  збільшився діапазон способів погашення вартості переданих в експлуатацію МШП. Амортизація вказаних предметів проводиться одним з наступних способів: процентний спосіб; лінійний спосіб; спосіб списання вартості пропорційної обсягу продукції (робіт, послуг). Аудитору необхідно перевірити, чи включення сум зносу по МШП у виробничі витрати було зроблене при відповідному первинному оформленні відпуску предметів, що розглядаються, в експлуатацію (на основі накладних - вимог або інших документів). Більш того дані документи повинні відображати виробничий напрямок їх використання, в іншому випадку можуть виникнути спірні ситуації з податковою інспекцією.

Информация о работе Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів