Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 19:45, курсовая работа
Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам’ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями.
Дана курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП в розрізі аудиторської перевірки. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду актива на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування українського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.
РОЗДІЛ 1 6
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 6
1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів 6
1.2 Нормативно-правова база аудиту МШП 9
1.3 Огляд літератури 12
РОЗДІЛ 2 15
МЕТОДИКА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 16
2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення 16
2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ «Україна» 20
2.3 Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання облікової політики на СТОВ «Україна» 44
РОЗДІЛ 3 53
ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ МШП 53
3.1 Оформлення звіту аудитора 53
3.2 Надання аудиторського висновку 56
ВИСНОВКИ 64
Список використаної літератури 65
Структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Окремі положення договору можуть пояснюватися додатковими документами (додатками до договору).[13]
Аудиторська
перевірка малоцінних і швидкозношуваних
предметів (МШП) заключається у встановленні
правомірності їх визначення підприємством,
а саме правильного розмежування
оборотних та необоротних МШП
підприємства, за умовами, що визначені
обліковою політикою
Аудиторська перевірка операцій з МШП включає дослідження стану складського господарства та збереження МШП, дотримання вимог щодо їх оприбуткування та витрачання, перевірка правильності оцінки придбаних МШП, дослідження достовірності облікового забезпечення операцій з МШП в системі бухгалтерських рахунків.
Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам’ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями. [24]
Аудит МШП
проводиться в кілька етапів. Спочатку
аудитор перевіряє правильність
організації обліку МШП; своєчасність
складення первинних
Під кінець аудиторської перевірки аудитор перевіряє операції з оприбуткування і списання МШП на складі, правильність виконання інвентаризації та оформлення ії результатів.
Під час перевірки правильності обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів аудитору слід пам’ятати, що їх рух обліковується з використанням таких самих методів, як і запасів. При передачі МШП в експлуатацію їх списують з балансу на витрати діяльності та ведуть оперативно-кількісний облік.[15]
Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.[1]
Відображаючи в бухгалтерському обліку МШП, аудитор повинен керуватися відповідним положенням (стандартом), а також планом рахунків та інструктивними документами. Аудит установлює відповідність синтетичного обліку й аналітичного.
Таблиця 2.2
Горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу
СТОВ «Україна»
Статті балансу |
На початок року |
На кінець року |
Абсолютне відхилення |
Темп росту, % | |||
тис. грн. |
питома вага, % |
тис. грн. |
питома вага, % | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 (4-2) |
7 (5-3) |
8 (4/2*100)-100 |
АКТИВ | |||||||
1. Необоротні активи |
2031 |
32,95% |
1666 |
16,56% |
-365 |
-16,39% |
-17,97 |
2. Виробничі запаси |
1201 |
19,49% |
371 |
3,69% |
-830 |
-15,80% |
-69,11 |
2.1. Поточні біологічні активи |
1429 |
23,19% |
248 |
2,47% |
-1181 |
-20,72% |
-82,65 |
2.2 Незавершене виробництво |
613 |
9,95% |
0 |
0,00% |
-613 |
-9,95% |
-100,00 |
2.3 Готова продукція |
137 |
2,22% |
100 |
0,99% |
-37 |
-1,23% |
-27,01 |
2.3. Дебіторська заборгованість |
402 |
6,52% |
7445 |
74,02% |
7043 |
67,50% |
1751,99 |
2.4.Інша поточна дебіторська |
44 |
0,71% |
228 |
2,27% |
184 |
1,55% |
418,18 |
2.5. Грошові кошти та цінні папери |
273 |
4,43% |
0 |
0,00% |
-273 |
-4,43% |
-100,00 |
2.6. Інші оборотні активи |
33 |
0,54% |
0 |
0,00% |
-33 |
-0,54% |
-100,00 |
Баланс |
6163 |
100 |
10058 |
100 |
3895 |
63,20 | |
ПАСИВ |
|||||||
1. Власний капітал |
|||||||
1.1. Інший додатковий капітал |
1742 |
28,27% |
1742 |
17,32% |
0 |
-10,95% |
0,00 |
1.2.Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
2532 |
41,08% |
6406 |
63,69% |
3874 |
22,61% |
153,00 |
1.3. Капітал і резерви |
785 |
12,74% |
785 |
7,80% |
0 |
-4,93% |
0,00 |
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
151 |
2,45% |
151 |
1,50% |
0 |
-0,95% |
0,00 |
4.Поточні зобов’язання з |
241 |
3,91% |
0 |
0,00% |
-241 |
-3,91% |
-100,00 |
4.2. Поточні зобов’язання з оплати праці |
26 |
0,42% |
0 |
0,00% |
-26 |
-0,42% |
-100,00 |
4.3.
Поточні зобов’язання з |
157 |
2,55% |
12 |
0,12% |
-145 |
-2,43% |
-92,36 |
4.4.
Поточні зобов’язання зі |
7 |
0,11% |
0 |
0,00% |
-7 |
-0,11% |
-100,00 |
4.5.
Поточні зобов’язання з |
157 |
2,55% |
2 |
0,02% |
-155 |
-2,53% |
-98,73 |
4.5
Кредиторська заборгованість |
38 |
0,62% |
867 |
8,62% |
829 |
8,00% |
2181,58 |
4.6. Інші поточні зобов'язання |
327 |
5,31% |
93 |
0,92% |
-234 |
-4,38% |
-71,56 |
БАЛАНС |
6163 |
100 |
10058 |
100 |
3895 |
1771,94 |
У ході аналізу таблиці 2.2. Горизонтальний та вертикальний експрес-аналіз балансу СТОВ «Україна» ми з’ясували, що валюта балансу впродовж 2008 року збільшилася на 3895 тис.грн, що складає 63,2%.
Ці зміни відбулися за рахунок збільшення активів, капіталу та зменшення зобов’язань.
Розглянемо детальніше ці зміни.
Впродовж звітного періоду 2008 року активи підприємства СТОВ «Україна» прийняли наступних змін:
необоротні активи зросли на 365,0 тис.грн, що складає 16,39% , темп росту 17,97%;
виробничі запаси підприємства в цілому збільшилися на -1881 тис.грн, але при цьому в структурі активів підприємства вони стали складати на 15,6% менше порівнянні з початком року; В структурі оборотних активів виділяємо наступні статті, які спричинили значні зміни – вартість запасів зросла на 291,1 тис.грн., дебіторська заборгованість збільшилася на 74,5 тис.грн, темпи ії росту при цьому - 136,69% впродовж року., готівкові кошти зізнали росту на 229,3 тис.грн, (0,99 %)., вартість готової продукції зменшилась на 330,4 тис.грн та стала складати на 5,36% менше у структурі активів ніж у 2007 році., присутні зміни вартості поточних біологічних активів – вона зросла на 270,1 тис.грн, та стала займати у структурі на 4,39% більше, темпи росту при цьому 29,2% за рік.
Всі ці зміни вказують на збільшення активів підприємства, що свідчить про його розвиток.
За звітний період в пасиві підприємства, що включає його капітал та зобов’язання відбулися наступні зміни:
капітал та резерви підприємства зросли на 1491,4 тис.грн, але стали складати на 6,73% менше у структурі пасиву ;
довгострокові зобов’язання зазнали росту на 1030,5 тис.грн, (10,36 %), темп росту – 283,49%, що свідчить про зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування та втрачання фінансової стійкості;
але при зростанні довгострокових зобов’язань вбачається зменшення поточних зобов’язань на 107,4 тис.грн (3,63%), а саме: короткострокових кредитів – на 100,0тис.грн., кредиторської заборгованості – на 7,0 тис.грн., поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом – на 7,3 тис.грн., поточних зобов’язань за страхуванням – на 0,2 тис.грн. При цьому зросли поточні зобов’язання по оплаті праці – на 10,0 тис.грн.
Збільшення активів підприємства, зріст капіталу, а також незначні зменшення зобов’язань свідчать про досить високі темпи розвитку підприємства, його стабільний фінансовий стан, високу ліквідність активів підприємства.
Таблиця 2.3
Аудит фінансового стану СТОВ «Україна»
Показник |
Нормативне значення |
На початок року |
На кінець року |
Відхилення |
1.
Аналіз майнового стану | ||||
1.1
Коефіцієнт зносу основних |
зменшення |
0,33 |
0,18 |
-0,15 |
1.2 Коефіцієнт оновлення основних засобів |
збільшення |
- |
- |
- |
1.3 Коефіцієнт вибуття основних засобів |
менше, ніж коеф. оновлення |
- |
- |
- |
2.
Аналіз ліквідності | ||||
2.1 Коефіцієнт покриття |
більше 1 |
8.7 |
12,01 |
3,31 |
2.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,6-0,8 |
1,04 |
1,78 |
0,74 |
2.3
Коефіцієнт абсолютної |
0,25-0,5 |
0,71 |
1,45 |
0,74 |
2.4
Чистий оборотний капітал, тис. |
більше 0, збільшення |
4000,1 |
4538,0 |
537,9 |
3. Аналіз фінансової стійкості підприємства | ||||
3.1 Коефіцієнт автономії |
більше 0, 5 |
0,86 |
0,79 |
-0,07 |
3.2 Коефіцієнт фінансування |
менше 1, зменшення |
0,17 |
0,27 |
0,1 |
3.3
Коефіцієнт забезпечення |
більше 0, 1 |
7,7 |
11,01 |
3,31 |
3.4
Коефіцієнт маневрування |
більше 0, збільшення |
0,76 |
0,95 |
0,19 |
4.
Аналіз ділової активності | ||||
4.1 Коефіцієнт оборотності активів |
збільшення |
1,06 |
0,78 |
-0,28 |
4.2
Коефіцієнт оборотності |
збільшення |
- |
- |
- |
4.3
Коефіцієнт оборотності |
збільшення |
- |
- |
- |
4.4 Строк погашення дебіторської заборгованості, днів |
зменшення |
- |
- |
- |
4.5 Строк погашення кредиторської заборгованості, днів |
зменшення |
- |
- |
- |
4.6
Коефіцієнт оборотності |
збільшення |
- |
- |
- |
4.7
Коефіцієнт оборотності |
збільшення |
2,82 |
2,07 |
-0,75 |
4.8
Коефіцієнт оборотності |
збільшення |
1,23 |
0,95 |
-0,28 |
5.
Аналіз рентабельності | ||||
5.1
Коефіцієнт рентабельності |
більше 0, збільшення |
0,2 |
0,38 |
0,18 |
5.2
Коефіцієнт рентабельності |
більше 0, збільшення |
0,25 |
0,46 |
0,21 |
5.3
Коефіцієнт рентабельності |
більше 0, збільшення |
0,19 |
0,49 |
0,3 |
5.4
Коефіцієнт рентабельності |
більше 0, збільшення |
0,29 |
0,89 |
0,6 |
В ході аналізу фінансового стану СТОВ «Україна» були зроблені наступні висновки:
при аналізі майнового стану підприємства – коефіцієнт зносу основних засобів збільшився на 0,04, що є негативним моментом в господарській діяльності підприємства;
при аналізі ліквідності підприємства – коефіцієнт покриття впродовж аналізує мого періоду зріс., коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,74, коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 7,09., чистий оборотний капітал збільшився на 4239 тис.грн. Ці дані свідчать про нормальне та стабільне функціонування підприємства, також позитивною стороною є збільшення чистого оборотного капіталу підприємства;
Загальний план аудиту
Для досягнення ефективності та результативності аудиту аудитор розробляє та обговорює з замовниками на проведення аудиту елементи загального аудиторського плану та аудиторські процедури. Тобто аудитор розробляє і документально оформляє загальний план аудиту, визначає в ньому суть помилок, а потім здійснює аудит, керуючись цим планом.
Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту. В свою чергу, програма аудиту, її зміст та обсяг залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.
Тому аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. У міжнародному стандарті аудиту № 230 «Документація» зазначається, що робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто наголошується, що документальне оформлення планування аудиту є доцільним і необхідним.[20]
Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань:
розуміння аудитором бізнесу клієнта: аналіз головних факторів, що мають вплив на діяльність підприємства; найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва; надання послуг; фінансового стану, а також порядку звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту; розподілу обов’язків між керівництвом підприємства;
розуміння системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю на підприємстві, що перевіряється, — методології і принципів бухгалтерського обліку, що застосовувались бухгалтерією підприємства, можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту; знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах; вплив нових форм бухгалтерського обліку;
визначення
аудитором ризиків і
види, час і повнота процедур: можливість оперативного внесення змін у окремі напрямки аудиту, вплив інформаційних технологій на процес аудиту, робота підрозділів внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів;
координація, керівництво, направленість виконання робіт, супроводження і нагляд за їх виконанням, а саме: участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства), участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами, дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства, підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов’язків, з врахуванням їх професійного рівня і стажу роботи.
Информация о работе Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів