Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів

4

 

Міністерство  аграрної політики України

Луганський  національний аграрний університет

 

 

 

 

Кафедра аудиту і контролінгу

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни „Аудит” на тему:

«Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів»

на прикладі Сільськогосподарського товариства з  обмеженою відповідальністю «Україна»

 

 

 

 

Виконала:

студентка Меженська  І. І.

студентка 5 курсу 4 групи

ЦЗДО 

«Облік  і аудит»

Меженська І.І.

Перевірив:

Керівник  роботи

 

 

Луганськ  – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП 8

РОЗДІЛ 1 6

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 6

1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів 6

1.2 Нормативно-правова база аудиту МШП 9

1.3 Огляд літератури 12

РОЗДІЛ 2 15

МЕТОДИКА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 16

2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення 16

2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ «Україна» 20

2.3 Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання облікової політики на СТОВ «Україна» 44

РОЗДІЛ 3 53

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ МШП 53

3.1 Оформлення звіту аудитора 53

3.2 Надання аудиторського висновку 56

ВИСНОВКИ 64

Список використаної літератури 65

Додатки 66

 

 

ВСТУП

 

Розвиток  ринкових відносин в економіці держави  об’єктивно веде до полярності інтересів  між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих  акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку  з цим виникла потреба у  незалежному контролі діяльності господарюючих  суб’єктів, який би забезпечив підтвердження  достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву  «аудит».

Саме  завдяки послідовному застосуванню методів та методичних прийомів аудиту здійснюється об’єктивне вивчення достовірності  представленої інформації у фінансовій звітності підприємств. Оцінювання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. малоцінних швидкозношуваних предметів) підприємства є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур аудиту.

При проведені  аудиту МШП аудитор керується  Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні” від 16.07.1999р. №996-ІV, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України та Міжнародними стандартами  аудиту.

Особливу  увагу слід приділити оцінці системи  внутрішнього контролю підприємства шляхом застосування спеціальних тестів аудиту.

Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) заключається у встановленні правомірності їх визначення підприємством, а саме правильного розмежування оборотних та необоротних МШП  підприємства, за умовами, що визначені  обліковою політикою підприємства відповідно до наказу керівника.

Аудиторська перевірка операцій з  МШП включає дослідження стану  складського господарства та збереження МШП, дотримання вимог щодо їх оприбуткування та витрачання, перевірка правильності оцінки придбаних  
 

МШП, дослідження  достовірності облікового забезпечення операцій з МШП в системі бухгалтерських рахунків.

Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам’ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями.

Дана  курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП в розрізі аудиторської перевірки. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду актива на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування українського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА  БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

 

Особливе  місце в системі обліку виробничих запасів займає облік МШП. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» до МШП належать малоцінні та швидкозношувані предмети із строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Так до МШП також відносять: спеціальні інструменти і пристосування, призначені для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення; спеціальний одяг і взуття, а також постіль, формовий одяг, призначений для видачі працівникам організації; знаряддя лову,  предмети для заготівлі лісу і т.д.  Особливості, які виникають в області обліку даного виду активів, пов'язані передусім з економічною суттю предметів, що розглядаються.  Неодмінною умовою функціонування підприємства є наявність оборотних коштів. Загалом,  оборотні кошти можна поділити на оборотні виробничі фонди і фонди обігу. У свою чергу оборотні виробничі фонди за речовим змістом є предметами праці і знаряддями праці, що враховуються в складі МШП. Виходячи з цього предмети, що розглядаються враховуються в складі коштів в обігу, а використовуються як кошти праці, для яких характерна багаторазова участь у виробничому процесі і поступове перенесення своєї вартості на продукцію, що виготовляється. [7]

    Аудит МШП проходить у складі аудиту виробничих запасів, які становлять значну частину вартості майна організації. Мета аудиторської перевірки МШП полягає в підтвердженні достовірності даних по наявності і руху МШП, встановленні  правильності оформлення операцій по МШП відповідно до діючих нормативних актів України.[24]

       Основними завданнями  аудиту МШП є:

• Підтвердження достовірності показників бухгалтерського обліку по статті МШП;
• Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування МШП;
• Підтвердження доцільності і законності операцій по відпуску і списанню МШП;
• Перевірка організації складського господарства і забезпечення збереження МШП;
• Оцінка якості проведення  інвентаризації МШП;
• Перевірка порядку формування вартості МШП;
• Вивчення інших особливостей, які пов’язані безпосередньо з особливостями діяльності організації, що перевіряється.

Мета аудиту запасів:

1. Встановлення достовірності первинних  даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів.
2. Перевірка повноти та своєчасності відображення первинних даних по обліку запасів в зведених документах та облікових регістрах.
3. Перевірка правильності ведення обліку запасів відповідно до діючих законодавчих та нормативних актів, облікової політики господарюючого суб'єкта.
4. Перевірка достовірності відображення залишку запасів у звітності господарюючого суб'єкта.

Під час аудиту завчасно перевіряють їх склад, кількість, вартість. У процесі перевірки використовуються оборотні відомості, картки складського обліку та інші регістри.[18]

Аудитор з’ясовує правильність самостійного розподілу підприємством МШП, що визначено обліковою політикою  згідно з наказом керівника, на дві  групи (рис. 1.1. Схема розподілу МШП, облікованих на Балансі).

 

Рис. 1.1. Схема розподілу МШП, облікованих  на Балансі

 

До першої групи входять МШП, строк використання яких менш як один рік (операційний  цикл). Такі МШП відносять до складу запасів підприємства. Вони обліковуються  на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети» і відображуються у  розділі ІІ активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу  «Виробничі запаси»).

До другої групи включають МШП, строк використання яких перевищує один рік (операційний  цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних  активів підприємства, обліковуються  на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні  активи» субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та відображуються в розділі І активу Балансу  в складі основних засобів.[3]

Перевірка передачі малоцінних необоротних активів  в експлуатацію зводиться до встановлення правильності нарахування зносу  та правомірності їх списання на витрати  діяльності. Нарахована сума зносу  звіряється з сумою, відображеною в  Балансі.

Перевіряючи правильність віднесення вартості МШП  на витрати виробництва, аудитор  повинен знати, що вартість переданих  у виробництво та експлуатацію МШП, може погашатись одним із таких методів:

- відсотковим  способом - виходячи із фактичної  собівартості предмета та ставки  в 50 або 100 % у разі передання МШП у виробництво.

При цьому  в першому випадку решта 50 % нараховуються, якщо предмет вибуває із експлуатації через непридатність;

- МШП  вартістю не більше 1/20 установленого  ліміту за одиницю можуть списуватись  у витрати у міру їх відпуску;

- лінійним  способом- за фактичною собівартістю предмета та нормами амортизації, що нараховані відповідно до строків корисного використання;

- списанням  вартості пропорційно обсягу  продукції.

Під час  перевірки правильності нарахування  зносу спеціальних інструментів і пристроїв потрібно встановити правомірність використання норм списання, а також повноту погашення  їх вартості до закінчення випуску  виробів, для виготовлення яких вони призначені. Крім того, аудитор при  перевірці актів на списання МШП  має встановити повноту оприбуткування залишків від їх ліквідації.[18]

Аудитору  потрібно з'ясувати правильність кореспонденції рахунків, пов'язаних з рухом МШП, та нарахування по них зносу, досліджуючи записи в регістрах синтетичного обліку та їх документальне підтвердження.

Аудитор перевіряє правильність ведення  обліку МШП на місцях їх використання, у цехах, відділах тощо, звертаючи  особливу увагу на дотримання встановлених норм безоплатної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу  та взуття й запобіжних пристроїв, а  також на дотримання строків їх експлуатації. Аудитор має виявити випадки  дострокового списання МШП або списання їх при звільненні працівників.

Помилки та відхилення аудитор відмічає у своїх робочих документах.

Під час  проведення аудиту МШП застосовуються ті самі процедури й методи, що й  під час аудиту матеріальних цінностей.[13]

 

 

1.2 Нормативно-правова  база аудиту МШП

 

До числа  нормативних документів, що регламентують  сферу обліку, що розглядається,  відносять:

• Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;
• Закон України «Про аудиторську діяльність»
• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291;
• П(с)БО № 9 “Запаси”, № 16 “Витрати”, №2 «Баланс»;
• Закон України “Про ПДВ”;
• Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
• Інструкція "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків"

Згідно  з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського  обліку МШП є їх найменування, або  вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені  МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, - це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати (п. 10 П(С)БО 9)".[7]

Згідно  Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (МШП) призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та складають запаси. За дебетом рахунка 22 "МШП" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні  активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством  ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного  способу використання таких об'єктів. За дебетом рахунку 112 " Малоцінні необоротні матеріальні активи " відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих малоцінних необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 112 відображаються вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.[3]