Аудит кредитного портфеля

Проте ті активи, відсотки за якими не виходять, і пасиви, відсотки за якими не платяться, мають значний вплив на чисту процентну маржу.

Відобразимо в таблиці 3.13 результатів, отриманих за формулами 3.15 - 3.16.

Таблиця 3.13

Основні коефіцієнти ефективності управління банком.

Чиста процентна маржа, яка мала у відмічені роки відповідно рівні 17,0% і 12,9%, розкриває не лише рівень прибутковості активів від процентної різниці, але і характеризує ефективність контролю банку за прибутковими активами і дешевими ресурсами. Ця різниця є головним видом вступів для підтримки ліквідності, платою за риски за кредитними, інвестиційними і лізинговими операціями. Зниження рівня процентної маржі підвищує ризиковану банківських операцій і одночасно знижує ефективність управління.

Чистий спред, що знаходився на рівні 10,2% і 9,2%, показує не лише зниження рівня прибутковості від процентних операцій, але і характеризує, яка різниця склалася між ціною придбаних ресурсів і ціною від розміщення їх в активи (переважно в кредитний портфель).

Запропонована методика аналізу кредитних операцій передбачає комплексний підхід до вивчення цього напряму діяльності банку, дає можливість оцінити їх ефективність, намітити основні шляхи удосконалення управління активами банку і підвищити результативність банківського менеджменту.

3.3.              Політика управління кредитним портфелем банку

Кредитний портфель банку є "вершиною" кредитної діяльності. Його не можна прирівнювати до простої сукупності кредитів, оскільки кредити можуть взаємодіяти, внаслідок чого кредитний портфель характеризується не лише сукупним ризиком, але і чисто портфельним ризиком. Як підсумок саме кількість усього кредитного портфеля в цілому визначається ефективність кредитної діяльності.

Для того, щоб сформувати оптимальний кредитний портфель банку необхідно здійснити відбір кредитів і досконально оцінити кредитоспроможність позичальника.

На сьогодні в багатьох країнах існують різні системи оцінки кредитоспроможність позичальника. Розглянемо деякі з них:

1.            Система "П'ять С", тобто Conditions - умови; Collateral - забезпечення; Capital - капітал; Capacity (чи Cash flow) - потенційні можливості (чи потік грошових коштів).

2.            PARSER - від англ. "parse" - робити граматичний розбір. Ця система оцінки налічує шість компонентів: Person - особа; Amount - сума; Repayment - погашення; Security - забезпечення; Expediency - доцільність; Remuneration - винагорода.

3.            CAMPARI. Character - репутація; Ability - здатність; Means - засоби; Purpose - мета; Amount - сума; Repayment - погашення; Insurance - страхування.

4.            MEMO RISK - ця найбільша за кількістю компонентів з приведених  систем оцінки, розділяє їх на дві групи:

1)           Management - управління; Experience - досвід; Market - ринок; Operations - діяльність.

2)           Repayment - погашення; Interest - відсотки; Security - забезпечення; Control - контроль.

Різні компоненти приведених систем мають дуже різне навантаження. Ваговитість і, відповідно, трудомісткість цих аспектів аналізу кредитоспроможності (наприклад, Capacity або Cash flow) контрастує з другорядністю і дублюванням інших. Проте, доцільно було б в кредитній діяльності банків застосовувати нову систему оцінки кредитоспроможності позичальників - "ЦЕНЗОР". Вона була створена і впроваджена в 1997 році. Зараз цей інструмент практично використовується у рамках Програми Міжнародного інституту менеджменту. "ЦЕНЗОР" складається з шести елементів: Мета; Експозиція; Наслідки; Забезпечення; Обставини; Репутація.

Розглянемо детальніше кожного з елементів "ЦЕНЗОР".

Репутація. У рамках аналізу елементу "Репутація" повинні ретельно оцінюватися персональні властивості позичальника як суб'єкта кредитної угоди. Йдеться про такі особисті характеристики як чесність, порядність клієнта або партнера кредитуючої організації, професійні здібності позичальника і тому подібне. Аналітик має справу з найбільш вагомим, але найменш придатним для контролю з боку кредитора чинником - бажанням позичальника виконувати умови кредитної угоди. Проблема загострюється тим, що в Україні майже не розвинена міжбанківська система обміну кредитною інформацією подібно до тієї, наприклад, що є міжамериканським комерційним банком завдяки діяльності агентств типу Robert Morris Associats. Крім того, з'являється багато позичальників, які взагалі не мають кредитної історії. (Додаток Б).

Репутація, або властивості керівництва, оцінюється за трьома компонентами:

1.            Цілісністю особи - дотримання нормальних і етичних принципів, мотивація людини, її фізичний і ментальний потенціал.

2.            Компетентністю - володіння потрібними навичками, знаннями і запасам кваліфікації. Також слід оцінити загальне економічне мислення ключових менеджерів, прийняття ними сучасних соціальних і економічних стандартів.

3.            Довірою ринку, яка є виміром ринкової репутації і об'єму управлінського досвіду, визначає здатність керівництва отримувати кредит, переживати скрутні часи, і тому подібне

Оцінка репутації керівництва великою мірою суб'єктивна. Проте необхідно застосовувати послідовні формалізовані критерії для оцінки менеджменту. Найчастіше використовують рейтингову експертну оцінку.

ОБСТАВИНИ. Аналіз елементу "Обставини" має бути зосереджено на оцінці стійкості позичальника до зміни зовнішніх умов бізнесу, який може значною мірою вплинути на здатність повернення позики. Компонент "Обставини" аналізується через оцінку також трьох ключових зон ризику :

1.            Загальноекономічні умови. Зміни довкілля можуть значно підвищити ризик неплатоспроможності позичальника. Це і динаміка специфічної бізнес - середовища і прийняття законодавчих актів, які впливають на фінансовий стан підприємств, і рівень злочинності і тому подібне.

2.            Галузеві умови. Оцінка торкається: а) структури галузі (рівень рентабельності в галузі; структура витрат та ін.); б) аналізу динаміки галузі (розглядається розмір ринку і характер його динаміки).

3.            Конкурентна позиція підприємства. Аналіз повинен включати: а) вплив підприємства - політичні орієнтири керівництва, здатність до лобіювання власних інтересів та ін.; б) потенціал зміни - визначається життєздатність, стратегія підприємства, можливість майбутнього успіху або адаптація до негативного ходу подій; в) позиціонування - співвідношення ціна/якість для продукції підприємства, ключові чинники успіху, диференціація продуктів, конкурентоспроможність. При цьому визначається конкурентна позиція компанії.

Забезпечення. Компонент "Забезпечення" визначає важелі впливу на позичальника - рівень контролю банку і можливу ліквідаційну вартість запоруки з урахуванням часу, тобто чистій нинішній вартості.

Оцінка забезпечення може виконуватися за трьома законами кредитного ризику.

1.            Стабільність підприємства. Кредитор повинен проаналізувати термін існування компанії; правовий статус підприємства; стан банківських рахунків позичальника; вік устаткування; термінові поліси позичальника та ін.

2.            Чиста ліквідаційна вартість. Невелика ліквідаційна вартість може не покрити не сплачені борги. Великі ліквідаційні витрати зменшують отриману кредитором чисту суму компенсації.

3.            Можливість контролю. Основні аспекти, на які потрібно звернути увагу, : перевірка документації; проведення інспекції на місці для перевірки існування запоруки; оцінка годинної тривалості завершення юридичних дій і відповідних витрат; у якому банку обслуговується позичальник, можливість контролю розрахункового рахунку.

Наслідки. Цьому компоненту відповідає аналіз фінансових наслідків попередньої діяльності підприємства, визначення ключових показників і надійності компанії. Елементу аналізу кредитоспроможності "Наслідку" властиві три зони ризику. 1. Рентабельність; 2. Ліквідність і оборотність. Ця зона ризику визначає здатність компанії виконувати свої поточні зобов'язання. 3. Надійність або ливеридж. Визначає адекватність капіталу позичальника, міра фінансового ризику і стійкості. Це ознака зобов'язань власника своєму бізнесу. Значне переважання притягнених засобів над власним капіталом часто є причиною фінансового краху підприємства.

Експозиція. Багато джерел підкреслюють виняткову важливість цього елементу аналізу кредитоспроможності, освітлення (експозицій) і оцінки потоків грошових коштів.

Чому для цього елементу система "ЦЕНЗОР" використала саме термін "експозиція". Експозиція (від латів. exposition - виставляння на показ, тлумачення, опис) в цьому контексті - це розкриття здатності до своєчасного повернення боргу (а не тільки бажання, про що піклується в першу чергу оцінка репутації). Це освітлення минулої і, головне, очікуваній оперативній і фінансовій діяльності компанії, майбутній короткостроковій і довгостроковій платоспроможності позичальника.

Мета. Останній компонент аналізу кредитоспроможності пов'язаний з метою кредитування. Якісну оцінку відповідного ризику може бути дано на підставі відповідей на питання: На що реально витрачатимуться засоби?; Чи згідно з чинним законодавством?; Чи відповідає позика кредитній політиці банку? Якщо аналітик дасть досить грунтовні відповіді на такі питання, він може значно доповнити свої виводи відносно компетенції керівництва компанії-позичальника, сучасного рівня розуміння ним бізнесу.

Отже "ЦЕНЗОР" сприяє підготовці якісних інвестиційних пропозицій, видіння різних аспектів ризику своїх проектів, взаєморозумінню позичальників і кредиторів, поліпшенню якості бізнес - платежів і удосконаленню їх оцінки.

Здійснивши оцінку кредитоспроможності позичальників банк формує кредитний портфель. Проте, перед службою банківського менеджменту з'являється проблема обліку цілого ряду можливих ризиків в кредитній діяльності, зокрема ризику неповернення позичальником кредиту.

Отже, для прикладу використовуємо модель формування кредитного портфеля кредитного банку з урахуванням ризику, запропонованої фахівцями банківської справи.

Нехай до певного банку поступило n запитів на кредит, і -та альтернатива відповідає Хі сумі грошей. Прибуток банку розглядаємо як випадкову величину. Для спрощення вважатимемо, що позичальник або повертає кредит вчасно і в повному об'ємі, або не повертає його взагалі. Проблема полягає в тому, щоб відшукати такий розподіл позикових засобів банку, при якому максимізується очікуваний прибуток банку. Проаналізуємо проблему визначення структури кредитного портфеля в умовах, коли потребу в кредитах перевищує можливість банку в даний момент, а тому частина потенційних позичальників має бути відхилено або задоволено частково.

Нехай (хі;0) - функція очікуваного прибутку банку від і -ного кредиту. Визначимо цю функцію прибутку (збитку) банку, розглянувши два можливі випадки: