Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 00:38, курсовая работа
Економічна реформа, яка проводиться в Україні відкрила новий етап в розвитку банківської справи. Особливу актуальність в умовах переходу до ринку набирають питання перспектив розвитку банків і інших кредитних установ в нашій країні. Рішення поставленої задачі можливе лише на основі вивчення, практичного осмислення функціонування українських, а також іноземних банків і впровадження найбільш прогресивних, раціональних форм і методів роботи на практиці.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКУ
1.1.
Економічна сутність, значення та задачі управління кредитним портфелем банку
1.2.
Інформаційна база для прийняття рішень з управління кредитним портфелем
1.3.
Методи та прийоми дослідження в аналізі та аудиті кредитного портфеля
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ КБ ПРИВАТБАНК
2.1.
Організаційна характеристика КБ «Приватбанк»
2.2.
Організація аудиту кредитного портфеля банку
2.3.
Методика аудиту кредитного портфеля банку
РОЗДІЛ 3
МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ БАНКУ
3.1.
Економічна характеристика КБ «Приватбанк»
3.2.
Аналіз кредитного портфеля банку
3.3.
Політика управління кредитним портфелем банку
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Таким чином на кожну цю T" q прогнозується об'єм можливих збитків Z = Sq(Pq. Втрата частини боргу впливає не лише на фінансовий результат діяльності банку, але і робить досить вірогідним порушення відносності, оскільки термін повернення кредиту, як правило, синхронізується з терміном виконання банком своїх зобов'язань.
Пропонується створювати фонд відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків у вигляді високоліквідних активів (ВДП, міжбанківського кредиту, міжбанківського кредиту під заставу валютних засобів з терміном погашення, яке співпадає за датою настання можливих збитків, і в розмірах очікуваних збитків).
При формуванні резервів у вигляді високоліквідних активів необхідно, щоб на момент погашення g - й позики об'єм сформованого резерву дорівнював сумі прогнозованих збитків (Zg), де
Zg= Sq( Pq, g=1,., q
Позначимо термін, на який надається g, - я позика через tg, тоді
tg = T" q - T'q, q=1,. q
Можливі такі основні стратегії формування резерву :
1) Резерв формується на момент надання позики.
2) У момент надання позики формується лише певна частина резерву, інші його формування рівними частинами за рівні інтервали часу протягом періоду, на який надана позика.
Для реалізації поставлених цілей скористаємося відповідними моделями і технико - фінансових обчислень на основі складних відсотків.
Нехай початковий капітал укладається комерційним банком у високоліквідні цінні папери, які служать за резерв. Це здійснюється у момент часу t0. Нехай об'єм засобів представляє До гривен.
При нарахуванні складних відсотків протягом n років кінцеве значення нагромадження засобів (майбутня вартість початкового капіталу К)
FV=(K)=K((1+R) n
R - річна ставка відсотка.
Якщо як альтернативу розглядати фінансові інвестиції в процентні цінні папери з нормою відсотка R - річних, а сплата здійснюється m разів на рік рівними частинами через рівні інтервали часу, то формула для обчислення майбутньої накопиченої вартості протягом n років сьогоднішніх активів (К) дорівнює:
FV=(K)=K((1+R/m) nm
у граничному випадку (так званій безперервній капіталізації відсотків), якщо період обчислення складного відсотка вважали нескінченно малим (m прямує до нескінченності), тобто відсоток платиться і ре інвестується безперервно:
FV(K)=K(eRn
Rн - річна ставка безперервних відсотків;
n - кількість років;
е - основа натуральних логарифмів 2,718272.
Нарахування з безперервним складним відсотком зручно виконувати при невеликих інтервалах часу.
Також необхідно перерахувати відсотки, які налічуються m разів на рік, в рівнозначні їм безперервні відсотки (Rн)
Rн =m(ln(1+R/m),
R - річна ставка відсотка.
Об'єм резервів Сg (g=1,. q), які необхідно сформувати у вигляді високоліквідних активів (високоліквідних цінних активів) відразу після надання позики (у момент Tg, g=1,. q).
Враховуючи те, що цінні папери дають дохід, річна норма відсотків яких R відома маємо:
Zg = Cg ((1+R) ng, g=1,. q,
Де, n - кількість років (обчислюються на основі значень термінів tg, на яких подана позика).
Отже, звідси отримаємо об'єм необхідних резервів.
Cg = Zg ((1+R) - ng, g=1,
Значення Cg можна легко вичислити, скориставшись для цього моделлю безперервної капіталізацій відсотків з формулою (3.7). Маємо такий вигляд:
Cg = Zg (е- Rn, g=1,. Q
Rн - обчислюється згідно формули (3.22.).
Розглянемо створення резерву на прикладі.
Банк надав кредит на суму 40000 гривен на 90 діб, кредитний ризик представляє 0,3. цінні папери, які банк прагне придбати для формування резерву, дають річну норму доходу 40% (R=0,4)
Треба вичислити резерв.
Спочатку розрахуємо можливі збитки банку, пов'язані з цією позикою,:
Z=4000*0,3=12000
n - кількість років, на яку видана позика
n=90/365=0,246
Розрахуємо суму резерву :
З=12000(1+0,4) - 0,246=11046,7 грн.
Щоб використовувати формулу (3.25.), перше знайдемо величину рівнозначного відсотка, який налічується безперервно (Rн), якщо m=1 те:
Rн =ln 104=0,3365
З=12000(е- 0,3365*0,246=11046,7 грн.
На сьогодні комерційні банки в Україні не можуть створити таких резервів у вигляді ОВДП, оскільки державні цінні папери неліквідні в зв'язку з конверсією, яку здійснив Національний Банк України у вересні 1998 року. І як наслідок ринок державних цінних паперів перестав існувати в Україні як такій.
На міжбанківському ринку кредитних ресурсів відбувається встановлення механізму кредитування під заставу депозитних сертифікатів МБУ. Перешкодою в нарощуванні об'ємів таких кредитів є несистематичний характер проведення національним банком аукціонів з розміщенням депозитних сертифікатів.
Цільовим призначенням міжбанківського кредитування в Україні є щодекадне дотримання норм обов'язкових резервів притягнених засобів на коррахунку. Як безризикову складову прибутковості на міжбанківському ринку кредитних ресурсів приймають ставку КІВОR (за 30 днів), яка не є індикатором відображення реальних економічних процесів в кратних.
Таким чином, управління кредитним портфелем є основою ефективного управління кредитами.
Управління портфелем дозволяє балансувати і утримувати ризи, який властивий тим або іншим ринкам, клієнтам, кредитним інструментам, кредитам і умовам діяльності. Управління портфелем є особливо актуальним у зв'язку з диверсифікацією банками своїх операцій, воно тісно пов'язане з процесами стратегічного планування.
ВИСНОВОК
Нині в діяльності банків України помітні серйозні проблеми. В першу чергу, це невиконання економічних нормативів, проведення занадто ризикованої кредитної політики, яка призводить до збитків і банкрутства банків. Таке положення викликане причинами фінансового неблагополуччя в банківській системі, яке залежить від загального стану економіки держави. Проте, внутрішні чинники, пов'язані з організацією роботи банку в неменшій мірі впливають на результати діяльності банків другого рівня. Існуючі проблеми і відсутність достатнього досвіду у сфері управління кредитними операціями зумовлює об'єктивну необхідність вдосконалення цих процесів, які такі потрібні для нормальної діяльності банку.
Виходячи з проведеного в роботі дослідження, можна зробити висновок, що аналіз кредитного портфеля банку в розрізі аналізу прибутковості кредитних операцій має для українських банкірів важливе значення в умовах загальної економічної, політичної і соціальної нестабільності.
У громадськості, поняття "Прибутковість кредитних операцій" є відносним і базується на твердженні, що вкладники не стануть знімати засоби зі своїх рахунків одночасно. Проте ситуація в країні може статися такій, що вірогідність виконання в той же час значної кількості вимог стане реальною, банки у такому разі просто розоряться. А оскільки розорені банки пов'язані з багатьма іншими через міжбанківський ринок, то це спричинить мережу банкрутств, результатом яких може бути порушення грошового обігу з ризиком переходу до кризової ситуації усієї грошово-кредитної системи країни, а потім і економіки країни, а потім і економіки в цілому.
Таким чином, високий рівень ефективності кредитної політики являється одночасно і умовою, і в якійсь мірі наслідком високого рівня розвитку економіки країни.
Національний банк України регулює рівень кредитної політики банків через систему нормативів, виконання яких є обов'язковим. Проте порушення, які регулярно фіксуються в цій сфері, введення режимів оздоровлення і навіть відгук ліцензій на здійснення банківської діяльності свідчить про неблагополуччя кредитної системи.
Методологія розрахунку коефіцієнтів якості кредитового портфелю, що використовувалася в радянській банківській практиці, потребує серйозного доопрацювання. Викликає сумніви вступу постійних нормативів кредитної політики банку. Для оперативної регуляції рівня ефективності кредитної діяльності банків необхідно періодично переглядати встановлені нормативи залежно від стану економіки в цілому, сезонних і кон'юнктурних коливань.
Для збереження прибутковості кредитних операцій на потрібному рівні банк повинен прямувати до максимального зниження ризику неповернення кредиту і регуляції процентної ставки, які є невід'ємною умовою підтримки стійкості його фінансового стану. Банкам, орієнтованим на комерційний успіх, потрібний постійний пошук нових форм роботи на ринку капіталів, нових форм обслуговування підприємств і населення, яке потребує створення стійкою і в той же час гнучкої банківської системи.
Концепція системи регуляції кредитної політики банку розроблена на основі дотримання принципів термінів, платності, забезпеченості, повернення і цільового використання. Її реалізація дозволить поліпшити стійкість на основі удосконалення методів регуляції якості кредитового портфелю банку. Досягнення цієї мети потребує рішення наступних завдань :
─ вдосконалення системи економічних нормативів оцінки кредитного портфеля банку;
─ детальний аналіз методів регуляції якості кредитового портфелю банку;
─ розробка додаткових методів регуляції прибутковості кредитних операцій банку.
Аналіз кредитних вкладень філії "Відділення Приватбанку в м. Сімферополь" показав, що кількість кредитуємих підприємств за період 2008 - 2010 рр. виросла на 40%, що пояснюється появою нових суб'єктів господарської діяльності на ринку, а також успішним веденням кредитної політики по відношенню до постійних клієнтів.
Зростання споживчого попиту залежить від недоліку у підприємств власних засобів для підтримки рентабельного рівня виробництва (підвищення цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоносії), чи від зростання попиту на продукцію і виходу підприємств на нові масштаби виробництва.
Зменшення споживчого попиту на кредитні ресурси пояснюється відсутністю у підприємств необхідності залучення позикових засобів :
а) підприємство в результаті ефективного ведення господарської діяльності отримало достатній об'єм прибутку для здійснення подальшої господарської діяльності без залучення позикових засобів;
б) спад виробництва за причини зменшення попиту на продукцію;
в) підвищення банком процентної ставки за кредитами.
Підбиваючи підсумки, необхідно зробити наступні висновки:
1) Керуючись нормативними актам НБУ, Приватбанк розробляє власну політику своєї кредитної діяльності;
2) Активні кредитні операції є основним видом діяльності Приватбанку;
3) Від того, на скільки ефективна кредитна діяльність банку залежить його фінансовий стан;
4) Кредитні стосунки між банком і позичальником будуються на договірній основі, із складанням кредитного договору;
5) Надання кредитів суб'єктам господарювання здійснюється в безготівковій формі як в національній, так і в іноземній валюті, як правило, шляхом оплати платіжних документів з розрахункового рахунку;
6) Кредити надаються при дотриманні принципів термінів, платності, повернення, цільового характеру використання, а також належного забезпечення.
Проаналізувавши склад кредитового портфелю філії "Відділення Приватбанку в м. Сімферополь" можна зробити висновок, що велику частину в нім займають короткострокові кредити, оскільки банк веде обережну кредитну політику. Відповідно до класифікації портфеля за галузями виходить, що банк кредитує практично усі галузі народного господарства і досить успішно. Розглянувши рух кредитів за період 2008 - 2010 рр. можна зробити вивід, що кредитні вкладення виросли на 23,8%.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року №679XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року №3163IV – Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України «Ліга-закон», 2007
3. Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23 червня 2005 року №2704IV – Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України «Лігазакон», 2007