Аудит грошових коштів

Аудиторські процедури:

«Каса. 3.4.1» – перевірка повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у журналі.

«Каса. 3.4.2» – перевірка відповідності даних аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом.

«Процедура 3.4.1». Перевірка повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у Журналі реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей.

Мета процедури: встановити повноту реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, за якими проведені виплати грошових коштів, у Журналі їх реєстрації.

Засоби перевірки: Журнал реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей, платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, реєстр несплачених сум.

Техніка виконання: послідовно перевіряють всі платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, за якими здійснено виплати грошей з каси, звіряються їх номери, дати, періоди, за які проведені виплати, та суми з записами у Журналі реєстрації.

У разі виявлення розбіжностей даних відомостей заповнюється ф. «Каса. 3.4.1».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Рисунок 2.22 - ф. «Каса. 3.4.2»

 

«Процедура 3.4.2». Перевірка відповідності даних аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом.

Мета процедури: встановити відповідність аналітичного й синтетичного обліку за розрахунками з персоналом у частині виплати сум, що підлягають оплаті з каси.

Засоби перевірки: Головна книга, журнали-ордери, журнали реєстрації відомостей.

Техніка виконання: послідовно перевіряють Журнал реєстрації відомостей, а графи «Нараховано», «Утримано», «До видачі», «Підсумки» відображуються у формі «Каса. 3.4.2»; обороти за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за журналом-ордером переносяться у форму «Каса. 3.4.2»; проводиться вибірка оборотів за дебетом рахунку 66 у кореспонденції з рахунками 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо, крім рахунків 30 «Каса» і 66 «Розрахунки з оплати праці» субрахунок «Розрахунки з депонентами» і переносяться в ф. «Каса. 3.4.2».

 

 

 

 

 

 

 

          Рисунок 2.23 - ф. «Каса. 3.4.2»

 

Різниця між нарахованими і утриманими сумами має становити  суму «До видачі» за платіжними відомостями  за місяць.

Привласнення сум, законно  нарахованих різним особам і організаціям. Привласнення депонованої заробітної плати й коштів, нарахованих на інших підставах

Привласнення законно  нарахованих сум різних осіб і  організацій пов'язані із зловживаннями, описаними вище.

Відповідно до Порядку  ведення касових операцій у національній валюті в Україні, колективні сільськогосподарські підприємства мають право зберігати у касах готівку протягом п'яти робочих днів понад встановлений ліміт, одержану в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу), включаючи день одержання готівки в банку. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використані за призначенням, повертаються до банку не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам на їх першу вимогу на ті самі цілі.

У разі невиплати коштів у платіжній  або розрахунково-платіжній відомості касир зобов'язаний поставити штамп (чи зробити надпис) «Депоновано», скласти реєстр депонованих сум, записати у платіжній або розрахунково-платіжній відомості фактично виплачену суму, а також ту, що підлягає депонуванню, звірити їх з загальною сумою за платіжною відомістю й поставити свій підпис, записати у касову книгу фактично виплачену суму та поставити на відомості штамп «Видатковий касовий ордер №  ».

Після проведення процедури  всі депоновані суми повертаються до банку з оформленням на них одного (загального) видаткового касового ордера.

Під аудиторську перевірку  підпадає також своєчасність і повнота  внесення депонованих сум на рахунок  підприємства у банку. Аудитор здійснює перевірку за трьома напрямами:

1. Перевірці підлягають платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, видаткові касові ордери, квитанції до «Об'яви на внесок готівки», регістр депонованих сум.

2. Здійснюється перевірка  документів, отриманих клієнтом від третіх осіб (виписок банку).

3. Перевіряється стан аналітичного обліку депонентів та звірка даних аналітичного і синтетичного обліку.

Аудиторські процедури:

«Каса. 4.1.1» – перевірка відповідності платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей реєстру депонованих сум.

«Каса. 4.1.2» – перевірка повноти й своєчасної передачі в банк депонованих сум.

«Каса. 4.1.3» – перевірка повноти оприбуткування депонованих сум на поточних рахунках у національній валюті.

«Каса. 4.1.4» – перевірка відповідності виписаних видаткових касових ордерів Журналу реєстрації депонентів.

«Каса. 4.1.5» – перевірка відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку коштів.

При перевірці правильності відображення у бухгалтерському  обліку банківських операцій аудитор  повинен пам'ятати про типові порушення, можливі у процесі ведення банківських операцій. До них відносять:

• відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операції;
• наявність документів, не оформлених відповідно до вимог законодавства (ксерокопії документів, відсутність на документах банківських відміток);
• відсутність додатків до платіжних документів, які були підставою для здійснення господарських операцій:
• повноту зарахування готівки на рахунки в банку;
• невідповідність даних у платіжних дорученнях, що зберігаються у справах підприємства, яке перевіряється, фактичним перерахуванням коштів (це можна встановити тільки шляхом проведення зустрічної перевірки на підприємствах, куди перераховувалися кошти і за якими довгий час існувала дебіторська заборгованість, а актів взаємних звірок не було);
• невідповідність кореспонденції рахунків, зазначеної у платіжних документах, аналогічній кореспонденції в облікових регістрах;
• розбіжність платіжного документа та коду в банківській виписці;
• відсутність перекладу українською мовою текстів платіжних документів, які стали підставою для оплати їх в іноземній валюті з валютного рахунку;
• допущення помилок у розрахунках перевідного курсу інвалюти в гривні у разі здійснення платежів в іноземній валюті.

Ці порушення у кінцевому  підсумку спричиняють викривлення  фінансових показників діяльності підприємства, що нерідко сприяє фінансовим зловживанням посадових осіб та стимулює пряме викрадення матеріальних цінностей і коштів.

Отже, аудитор має виявити  також незаконні дії, фальсифікації  виписок банківських рахунків та записів цих операцій в облікові регістри. Класифікацію зловживань і порушень наведено в таблиці 5.16.

Привласнення готівки, одержаної  в банку шляхом фальсифікації  виписок, розкриваються перевіркою істинності виписок безпосередньо  у банку. Крім того, звіряються записи на поточних рахунках у національній валюті на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» з корінцями чекової книжки із записами на субрахунку 301 «Каса в національній валюті».

 

Таблиця 2.3 - Класифікація зловживань і порушень за видами

№ пор.	Вид зловживань та порушень	Форма прояву
1	2	3
1	Привласнення готівки, одержаної в банку	Неоприбуткування готівки, одержаної з банку
2	Неповне відображення в  обліку операцій на поточному рахунку  в національній валюті	Невідображення в обліку одержаних у банку сум і одночасне їх вилучення приблизно на таку саму суму, яка надійшла на розрахунковий рахунок
3	Неправильний підрахунок підсумків в облікових регістрах	Те саме
4	Неправильне відображення операцій на поточних рахунках у національній валюті	Віднесення одержаної готівки на витрати виробництва замість оприбуткування її за касою

          Кінець таблиці 2.3

1	2	3
5	Перерахування коштів постачальникам на основі їх рахунків з незрозумілим і неповним штампом	Списання придбаних  предметів замість їх оприбуткування
6	Переведення кредиторської  заборгованості підзвітним особам з  поточного рахунку в національній валюті через відділення зв'язку	Привласнення посадовими особами заборгованості минулих  років і фіктивно нарахованих сум

 

Неповне відображення в  обліку прибуткових і видаткових операцій виявляється звіркою оборотів на поточному рахунку в національній валюті з відповідними оборотами у записах банку, перевіркою обґрунтованості претензій до банку, повноти їх пред'явлення банку й відповіді банку, докладною звіркою кожної позиції реальних банківських виписок з відповідними записами у бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється.

Свідомі помилки з  метою приховування частини одержаної  готівки стали можливими через  широке використання у бухгалтерському  обліку зведених відомостей, де відображуються групи операцій. Такі зловживання можна виявити шляхом арифметичної перевірки всіх підрахунків та підсумків, а особливо тих граф, сума яких у подальшому не відображується на рахунках коштів чи матеріалів, а списується на калькуляційні, збирально-розподільчі рахунки або відноситься безпосередньо на рахунок спеціальних джерел фінансування (цільові надходження тощо). Насамперед слід перевіряти правильність підрахунку готівки, що надійшла з банку.

Неправильне бухгалтерське відображення операцій на поточному рахунку в національній валюті, а також віднесення одержаних грошей з цього рахунку на інші рахунки дає змогу приховувати отримані гроші. Наведені платежі списуються на витрати замість віднесення їх на матеріально відповідальних або інших осіб.

Особливо поширеними можуть бути безготівкові перерахування  грошей не за призначенням, наприклад переказ грошей підставним особам за виконані роботи або в порядку погашення заборгованості. У цьому разі зловживання за банківськими операціями поєднуються з фальсифікацією нарахування заробітної плати й обліку кредиторської заборгованості.

Об'єктом контролю є операції з  переказу грошових коштів з поточного  рахунку в національній валюті на рахунки в комерційних ощадних  банках. Інколи вони пов'язані з передачею грошей підставним особам або зловживаннями більш складного характеру, в яких приховані крадіжки матеріальних цінностей і коштів. Контроль операцій за переказом готівки на ім'я окремої особи здійснюється шляхом перевірки підстав для нарахування кожної суми (нарядів, актів), перевірки законності проведених витрат і забезпечення їх відповідними коштами за договором чи кошторисом.

Перевірці підлягає також  правильність оформлення у регістрах  бухгалтерського обліку розрахунків акредитивами та чеками. [22, ст.467]

 

 

2.4. Робочі та заключні документи аудитора

 

 

Робочі документи — це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора. [23, ст.54]

Робочі документи виконують  такі функції:

     1)забезпечення обгрунтованості аудиторського висновку;

     2)засвідчення відповідності проведення аудиту стандартам;

     3)обгрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;

         4)проведення аудиту на єдиних методологічних принципах;

    5)слугувати інструментарієм для аудиторів.

      Робоча документація має містити в собі опис усіх значних моментів і обставин, з якими зустрівся аудитор під час проведення аудиту. Вона повинна бути чіткою і зрозумілою, щоб за нею можна було легко з'ясувати обсяг проведеної роботи, перевірити обгрунтованість зроблених висновків. Робоча документація повинна складатися в ході виконання аудиту. Це дасть можливість врахувати найменші дрібниці роботи підприємства. Робоча документація має відображати такі відомості про кожного з об'єктів перевірки:

          1) використані методики і тести;

          2) одержана інформація;

          3) висновки.

        Робочі, документи розробляються кожним аудиторським підприємством з урахуванням фахової підготовки аудиторів, їх досвіду, прийнятої організації аудиторського процесу

        Кожний робочий документ повинен бути належним чином оформлений:

          1)мати реквізити аудиторської фірми, номер і дату договору, на підставі якого проводиться перевірка;

     2)мати реквізити суб'єкта, що перевіряється;

     3)мати ідентифікаційний номер і пронумеровані сторінки;

         4)бути засвідченим аудитором, що проводив перевірку із зазначенням дати проведення аудиту.

   Робочі документи зазвичай містять:

     1)інформацію про клієнта (юридичну, організаційну, іншу);

     2)копії юридичних первинних та інших документів;

     3)документацію про планування аудиту;