Аудит грошових коштів

 

Кінець таблиці  1.1

1	2	3	4
16		Платіжна вимога доручення	Виписується постачальником і надсилається  з розрахунковими і відвантажувальними документами  в банк платника (або безпосередньо платнику) з вимогою сплатити вартість поставлених за договором товарів, виконаних робіт, наданих послуг
17		Банківська платіжна картка (БПК)	Пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого одержувачу БПК надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги і одержувати готівкові кошти
18		Виписка банку	Видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства
19	Інші документи, передбачені  наказом про облікову політику підприємства

 

Аудитору необхідно  знати порядок відображення грошових коштів у  регістрах обліку та звітності (табл. 1.2) [14, ст.450-454]

 

 

 

 

 Таблиця 1.2 – Відображення операцій з грошовими коштами у регістрах обліку

Шифр та назва рахунку	Регістри обліку	Номер рядка в Балансі (ф. №1)	Номер рядка в Примітках  до річної фінансової звітності (ф. №5)
30 «Каса»	Журнал 1, відомість 1	230, 240	640
31 «Рахунки в банках»			650, 660
33 «Інші рахунки»			670, 680

 

До документів, які  безпосередньо стосуються каси, належать прибуткові й видаткові касові ордери, касова та товарно-касова книги, Книга обліку придбання і продажу товарів, звіти касира, прибуткові й видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, Журнали-ордери № 1-3, авансові звіти, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, рахунки-фактури, товарні чеки, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо.

Метою перевірки банківських  операцій є встановлення:

          1)кількості відкритих і використаних у розрахунках рахунків, законність здійснення операцій за кожним із них;

2)своєчасності, законності, достовірності й доцільності відображених на рахунках у банках здійснених операцій щодо надходження та списання грошових коштів;

3)обґрунтованості отримання й використання кредитів і позик, своєчасності їх погашення;

4)дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни щодо укладених договорів та ін.

Метою аудиту валютних операцій є перевірка: правильності та законності відкриття валютних рахунків; повноти й своєчасності зарахування валютної виручки; законності використання валюти-готівки тощо.

Джерела інформації для  аудиторської перевірки банківських  операцій:

1)виписки банків з відповідних рахунків з доданими до них документами, які є підставою для здійснення прибутково-видаткових операцій (копії платіжних доручень, вимог, меморіальних ордерів, корінці грошових і розрахункових чеків тощо);

2)облікові регістри за субрахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» 314 «Інші рахунки в банку в іноземній галузі»;

3)баланси, інші документи й облікові регістри, в яких відображуються операції, пов’язані з використанням коштів. [15, ст.418]

 

 

1.2 Нормативно-правове  регулювання операцій з грошовими коштами

 

 

В процесі своєї роботи аудитор працює з різними нормативно-правовими документами.,яка в сукупності складає нормативну базу аудитора.    

Нормативну базу поділяють  на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня база представлена у вигляді законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання звіту і висновку.

Внутрішня нормативна база облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного  використання нормативно-правових актів при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 [1].

Крім цього Положення  існують ще декілька документів, які  регулюють операції з грошовими коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

1. Інструкція про організацію  роботи по готівковому обігу  установами банків України, затверджена  постановою Правління Національного  Банку України від 19.02.2001 року №69, яка визначає правила організації роботи із грошовими коштами, їх обігом [2].

2. Наказ Міністерства  статистики України «Про затвердження  типових форм первинного обліку  касових операцій» від 15.02.1996 р. №51. Згідно, цього наказу визначаються типові форми первинних документів для обліку грошових коштів підприємств, їх правила заповнення та зберігання [3].

3. Указ Президента  України «Про застосування штрафних  санкцій за порушення норм  по регулюванню обігу готівки»  від 12.06.1995 р. №436/95 із змінами і доповненнями, вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки [4].

4. Закон України «Про  внесення змін до Закону України  «Про застосування електронно-контрольних касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. №1776 говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій [5].

5. Права, обов’язки  і завдання, які покладаються  на членів інвентаризаційної  комісії та загальні принципи  інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків [6].

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність». Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в  Україні і спрямований на створення  системи незалежного фінансового  контролю, з метою захисту інтересів власника [7].

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського  обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча  база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в основному відповідає потребам підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЯК ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ

 

 

2.1 Планування аудиторської  роботи з грошовими коштами

 

Для проведення аудиторської перевірки, в тому числі і перевірки грошових коштів, аудитор використовує план перевірки. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Під плануванням аудиту розуміють підготовку головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших проблемах перевірки.

Процес планування майбутньої перевірки аудитор розпочинає після проведення попередніх переговорів та укладення договору на проведення аудиту з підприємством.

Планування є початковою стадією проведення аудиту, на якій відповідно до Міжнародного стандарту  аудиту № 300 «Планування» визначають обсяги і терміни аудиту, розробляють план і програму перевірки, які визначають види та послідовність дій аудитора [9].

Процес планування умовно можна поділити на три стадії: попереднє  планування; складання загального плану; розробка програми аудиту.

На стадії попереднього планування аудитор вивчає наявну і  доступну йому інформацію про підприємство-замовник. Для цього використовують матеріали, які зберігають у постійному архіві аудиторської фірми, інформацію, одержану від інших аудиторських фірм. Для роз'яснення спірних питань можливий виїзд до клієнта з попереднім погодженням переліку питань, які підлягають обговоренню.

Найважливішою складовою  частиною планування аудиту є формування в аудитора уявлення про стан справ  на підприємстві. Детальні вимоги до порядку  отримання інформації про стан справ  на підприємстві наведено в МСА № 310 «Знання бізнесу» [8].

Розробляючи загальний план, аудитор здійснює аналіз таких питань:

• головні фактори, які  мають вплив на діяльність підприємства;

• найважливіші характеристики підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування включно із змінами, які, можливо, були після попереднього аудиту;

• розподіл обов'язків  між керівництвом підприємства;

• методологія і принципи бухгалтерського обліку, які застосовувала  бухгалтерія підприємства;

• можливий ефект від  змін в обліковій політиці;

• знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи  внутрішнього контролю, які може використати  аудитор у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах;

• оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю;

• визначення порогу суттєвості помилок для завдань аудиту з  кожного виду операцій;

• імовірність суттєвих помилок в обліку, яку оцінює аудитор  з огляду на попередній період перевірки  і знайдені ним раніше помилки;

• визначення складних бухгалтерських операцій з включенням тих, які виконувалися з використанням суб'єктивної думки  бухгалтера (нарахування резервів тощо). [16, ст.118].

План перевірки каси може включати такі визначення таких питаннь: наявність укладеної угоди про матеріальну відповідальність касира; створення умов забезпечення збереження грошових коштів; повнота заповнення реквізитів в касових документах; періодичність проведення раптових перевірок каси; дотримання встановленого ліміту каси; здійснення перевірки відповідності проведених банківських операцій угодам та ін.

Загальний план аудиту розробляється  настільки детально, що аудитор має  можливість завдяки йому підготувати  програму аудиту. Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур. Програма аудиту операцій з коштами може містити процедури, що наведені у таблиці 2.1 [17, ст. 177].

    

         Таблиця 2.1 – Програма аудиту операцій з коштами

№ з/п	Перелік процедур	Джерела інформації
1	Проведення перевірки  каси (раптово)	Касові документи, касова книга, регістри за рахунком, готівкові  кошти
2	Перевірка оборотів і  залишків за рахунком 30 «Каса» та їх відповідність  даним Головної книги	Касова книга, відомості, журнали, машинограми за рахунком 30, Головна книга
3	Вибіркова перевірка  цільового використання грошових коштів, отриманих з банку, дотримання ліміту каси й установленого ліміту розрахунків  між юридичними особами готівкою	Виписки банку, касові документи, відомості, журнали, машинограми за рахунками 30, 31 та ін.
4	Вибіркова перевірка  правильності оформлення касових документів і відповідності їх даних записам  у Касовій книзі та облікових  регістрах за рахунком 30. Перевірка  правильності кореспонденції рахунків	Касові документи, касова книга, відомості, журнали, машинограми за рахунками 30, 31 та ін.