Аудит грошових коштів

У лист можна за бажанням аудитора включити короткий план проведення аудиту, прохання про надання матеріалів перевірки, які раніше проводились.

Ваші пропозиції про  проведення аудиту достовірності інформації фінансової звітності нами прийняті. Згідно з національними нормативами аудиту України перевірці підлягатимуть баланс, додатки балансу, звіти про фінансові результати та їх використання, регістри бухгалтерського обліку і первинні документи. Аудит проводиться нами відповідно до чинного законодавства України. Мета аудиту - дати оцінку повноти і достовірності обліку Вашого підприємства. Для обґрунтування своїх висновків ми використовуємо тести перевірки достовірності інформації у фінансовій звітності. Відповідальність за надану інформацію несе керівництво. Просимо підписати і повернути копію цього Листа з Вашими зауваженнями. 
Для укладення договору на проведення аудиту необхідно обстежити підприємство ще до початку аудиторської перевірки. Це потрібно для того, щоб ознайомитись з особливостями його діяльності, визначити ризики, оцінити обсяг аудиторських послуг. Цю роботу, як правило, виконує директор аудиторської фірми, менеджер або досвідчений аудитор, який знає методику оцінки ризику, галузь, де працює клієнт. На місці вивчається організація бухгалтерського обліку та її відповідність стандартам, наявність і ефективність внутрішнього контролю, фах працівників бухгалтерії, документація, складена іншими аудиторами, обсяги первинної документації; вивчаються статутні та установчі документи, документи про державну реєстрацію та ліцензії, патенти, сертифікати. Досліджуються облікові регістри і встановлюється форма бухгалтерського обліку та її відповідність установленим формам, оцінюється майно.

Важливо встановити, на які  структури чи на яких посадових осіб покладені функції контролю, проводився чи ні зовнішній аудит. 
Аудитор ці та інші питання вивчає вибірково, але ретельно, щоб мати уявлення про особливості діяльності підприємства. За результатами попереднього обстеження складається звіт аудитора, в якому наводяться основні особливості діяльності підприємства та виявлені недоліки. Наступним етапом є планування аудиту, складання плану аудиту, який узгоджується з клієнтом. Якщо все узгоджено і клієнт готовий до проведення аудиту, то він надсилає відповідний лист, в якому вказує бажані строки перевірки. Аудиторська фірма виявляє свої можливості, визначає аудиторів, які будуть здійснювати аудит, складає відповідну програму з зазначенням у ній конкретних строків перевірки кожного напрямку аудиту та осіб, які будуть її проводити. Важливо, щоб один-два дні було виділено на підготовку аудиторам, які вивчають результати попереднього обстеження, законодавчі і нормативні документи, роблять робочі помітки для себе ' про те, на що потрібно звернути першочергову увагу. Від підготовки аудиту залежить якість та своєчасність його проведення, тому їй необхідно приділити належну увагу.

Забороняється проведення аудиту аудитором, який має прямі родинні зв'язки з керівництвом суб'єкта господарювання, що перевіряється, або особливі майнові інтереси, є членом керівництва, засновником або власником суб'єкта, де проводиться аудит.

 

 

2.3 Зміст і послідовність проведення процедур з аудиту грошових коштів

 

 

Відбір та використання раціональних підходів до збору аудиторських доказів під час перевірки касових операцій є складним завданням. Аудитор визначає, який із наведених підходів слід застосовувати для виявлення кожного з можливих порушень та до яких об'єктів контролю необхідно застосовувати той чи інший метод. У процесі перевірки касових операцій вибірково застосовуються всі методи отримання аудиторських доказів: різні методи – до різних об'єктів контролю.

Виявлення окремих видів  порушень за касою потребує чіткого  виконання аудиторських процедур[19, ст.54].

Виявлення порушень чи зловживань під час здійснення касових операцій досягається за допомогою аудиторських процедур, що проводяться за їх класифікацією (табл. 2.2 ).

 

          Таблиця 2.2  - Класифікація порушень касової дисципліни та методи

 збору аудиторських доказів

№ пор.	Основні види порушень  касових операцій	Метод збору аудиторських  доказів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Пряме викрадення грошей	+		+
2.	Викрадення грошей, приховане неоформленими  документами та розписками					+	+	+
3.	Неоприбуткування та привласнення грошей, що надійшли з банку				+	+
4.	Неоприбуткування й  привласнення грошей, які надійшли від різних фізичних і юридичних осіб			+	+	+	+
5.	Привласнення сум готівки, які надійшли від різних юридичних і фізичних осіб				+		+
6.	Повторне використання документів для списання грошей за касою		+				+
7.	Неправильний підрахунок підсумків у касових документах і звітах касира						+	+
8.	Списання сум без  підстав або за фіктивними документами					+	+	+
9.	Підробки законно оформлених документів						+	+

 

Кінець таблиці 2.2

1	2	3	4	5	6	7	8	9
10.	Привласнення депонованої  заробітної плати і грошових коштів, нарахованих на інших підставах		+	+
11.	Привласнення сум готівки, які належать іншим підприємствам				+		+
12.	Розрахунки готівкою, що перевищує встановлену законодавством межу		+				+
13.	Розрахунки з населенням із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів		+
14.	Неправильне відображення касових операцій у регістрах  синтетичного обліку		+

 

Механізм проведення аудиторських процедур показано на прикладі аудиту каси. Аналогію цього аудитору необхідно враховувати також і в інших випадках.

Пряме, неприховане викрадення грошей виявляється через інвентаризацію готівки (більшість фахівців з досвідом ревізійної діяльності вважають, що проводити інвентаризацію під час аудиту слід обов'язково, хоча є й протилежні думки), що проводиться у такій послідовності:

• опечатування кас, що виключає покриття нестачі готівки інших кас;
• складання звіту касиром на дату раптової перевірки каси у присутності членів інвентаризаційної комісії та подання розписки про те, що на момент інвентаризації каси немає неоприбуткованих і несписаних коштів (до звіту приймаються платіжні відомості з частковою виплатою заробітної плати з поміткою в акті інвентаризації каси і не приймаються розписки про обґрунтування нестачі коштів);
• порівняння одержаних сум після перерахунку грошей і цінностей з даними про їх залишок, зафіксований у бухгалтерському обліку;
• оформлення результатів інвентаризації актом інвентаризації в трьох примірниках;
• у разі виявленої нестачі готівки касир подає аудитору письмове пояснення причини її виникнення.

Для виявлення прямого  викрадення грошових коштів використовується аудиторська процедура «Каса 1.1.1»  – інвентаризація касової готівки (перший знак – номер порушення за класифікацією (виділено сім порушень порядку касових операцій); другий – номер різновиду порушення; третій – порядковий номер процедури для виявлення даного порушення).

Нічим не прихована нестача  грошей у касі на момент перевірки  є найпростішою формою порушення касової дисципліни; складнішою є викрадення готівки, замасковане різними розписками працівників підприємства.

Розкрадання грошей під прикриттям неоформлених документів і розписок аудитор виявляє шляхом перевірки  правильності оформлення надходжень та видачі готівки з каси підприємства.

Приймаючи грошові білети та монети до каси, касири підприємств зобов'язані  керуватися загальними правилами визначення ознак платоспроможності грошових білетів та розмінної монети Національного банку України. За порядком ведення касових операцій готівка касирами підприємства приймається за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або уповноваженою ним особою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або уповноваженої ним особи і касира, завірена печаткою (штампом) касира або чеком касового апарата, а видача готівки відбувається за видатковими касовими ордерами (розрахунково-платіжними) та іншими видатковими документами.

Документи на видачу грошей мають  бути підписані керівником, головним бухгалтером сільськогосподарського підприємства або уповноваженими ними особами. До видаткових ордерів можуть додаватися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. Аудитору слід враховувати нове положення: якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках тощо є дозвільний напис керівника сільськогосподарського підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах є не обов'язковим.

Порушенням (розтратою готівки) вважаються випадки, коли на документах, рахунках, заявах тощо, які додаються до видаткового касового ордера, відсутні підписи й дозвіл керівника. Аудитор має враховувати, що видача грошей з каси, яка не підтверджується розпискою одержувача у видатковому касовому ордері, вважається нестачею і підлягає стягненню з касира, а готівка, не підтверджена прибутковими ордерами – надлишком каси та зараховується у прибуток підприємства.

Подібні порушення виявляються  перевіркою касових документів на відповідність  підпису одержувача грошей на видаткових касових документах з урахуванням встановленого порядку їх видачі.

Згідно з Порядком ведення касових  операцій у національній валюті в  Україні, виплата грошей окремій особі за видатковим касовим ордером або документом, що його замінює, відбувається при поданні документа, який посвідчує особу, з відображенням його реквізитів і під розписку. Розписка про одержання грошей може бути зроблена тільки власноручно, чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок із зазначенням одержаної суми (гривень – літерами, копійок – цифрами). У разі одержання грошей за відомістю сума вказується не літерами, а цифрами. Аудитору слід враховувати, що видача грошей особам, яких немає у списковому складі сільськогосподарського підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на основі укладених договорів.

Особам, які залучаються  до сільськогосподарських і вантажно-розвантажувальних  робіт, а також для подолання  наслідків стихійного лиха, гроші  можуть видаватися за відомістю. Відомості складаються окремо для кожної організації, працівники якої були залучені на роботи, та засвідчуються (крім підпису керівника й головного бухгалтера підприємства – організатора робіт) підписом уповноваженого відповідної організації. [20, ст.124].

Достовірність підписів одержувачів грошей перевіряється  порівнянням підписів на одних документах з підписами на інших. В окремих  випадках проводиться опитування одержувачів грошей.

Основні аудиторські  процедури у разі перевірки каси:

«Каса. 1.2.1» – перевірка наявності на прибуткових і видаткових касових ордерах підпису головного бухгалтера чи уповноваженої особи.

«Каса. 1.2.2» – перевірка наявності на видаткових касових документах підписів керівників сільськогосподарського підприємства чи уповноваженої особи.

«Каса. 1.2.3» – перевірка наявності на прибуткових і видаткових документах підписів отримувачів грошей.

Мета аудиторської процедури: встановити наявність санкцій головного бухгалтера або уповноваженої особи на всі надходження й видатки коштів.

Засоби перевірки: зразки підписів головного бухгалтера та особи, уповноваженої ним підписувати за нього касові документи із зазначенням дати початку та закінчення його повноважень.

Техніка проведення: послідовний огляд усіх прибуткових і видаткових касових ордерів з метою встановлення наявності підписів головного бухгалтера або уповноваженої особи. За відсутності підписів заповнюється така форма:

 

 

 

 

 

        Рисунок 2.1 - ф. «Каса. 1.2.1а»