Аудит грошових коштів

              - досліджено суттєві облікові оцінки, зроблені керівництвом ДП «Хмельницький облавтодор» при підготовці звітності.

             Концептуальною основою для підготовки фінансової звітності ДП «Хмельницький облавтодор» є положення (стандарти) бухгалтерського обліку України, внутрішні положення про облікову політику.

 

            8. Висновки

   Керівництву ДП «Хмельницький облавтодор» необхідно вжити відповідних заходів щодо контролю за правильністю оформлення первинних документів по грошових коштів та наявністю на них усіх обов'язкових реквізитів.

Дані балансу  на 31.12.2011р. відповідають даним, що склалися в бухгалтерському обліку і, в основному, вірогідно відбиває по всіх істотних аспектах фактичний фінансовий стан за результатами операцій за період перірки.

 

 

3.4 Удосконалення аудиту грошових коштів, як завдання з надання впевненості.

Узагальнення результатів контролю та аудиту грошових коштів та розрахункових  операцій включає цілий комплекс методичних заходів групування та систематизації його результатів, які необхідні  для прийняття рішень по усуненню недоліків в діяльності ДП «Хмельницький облавтодор»

Тобто, складались відомості вибіркової інвентаризації цінностей, акт ревізії  каси, акти обслідувань міст зберігання грошей та їх еквівалентів. Однорідні  недоліки узагальнювались за допомогою  таблиць. Таблична схема узагальнення недоліків була вибрана як найбільш ефективна с точки зори сприйняття її керівництвом ДП «Хмельницький облавтодор» [30, ст.169].

Методичним прийомом, який використовувався авторами для  групування виявлених недоліків  в розрізі аудиту грошових коштів та розрахункових операцій був хронологічний.

Хронологічний метод – заключається в тому, що недоліки групуються послідовно по періодам їх виникнення. Такий методичний прийом найбільш ефективно підходить  для аудиту грошових коштів та дебіторської заборгованості. Оскільки для цього виду облікових операцій період виникнення помилок є критичним. Але, необхідно підкреслити, що хронологічний метод має також і свої недоліки, які пов’язані з складністю саме групувань первісних документів. Така складність зумовлена тим, що в реальній господарський діяльності любого підприємства, як і ДП «Хмельницький облавтодор», документообіг відвантажувальних документів, наприклад, не збігається з датами здійснення операцій. Таким чином, аудитори перед групуванням виконали роботу моделювання системи документообігу в розрізі обліку грошових коштів та дебіторської заборгованості. Іншими словами, аудитори, шляхом інтерв’ювання зрозуміли реальну схему документообігу, і тільки після цього виконували роботу по групуванню недоліків з застосуванням хронологічного методу.

Для повноти картини  розмаїття методів аналізу порушень, що виявлені в ході аудиторської перевірки, і не тільки аудиту грошових коштів та дебіторської заборгованості слід зазначити про існування і  інших методичних прийомів систематизації помилок таких, як:

1) Хронологічно – систематизоване групування, яке дозволяє узагальнити недоліки, які виявлені аудитором, як по періодам їх виникнення так і по їх однорідності. Цей вид групування використовується при проведені комплексного аудиту господарської діяльності, коли виявлені недоліки систематизуються по розділам акту аудиторської перевірки, або по питання, що були поставлені керівництвом підприємства перед аудиторами;

2) Аналітичне групування – це складання відомостей, таблиць, в яких виявлені однорідні недоліки виявлені з допомогою економічного аналізу, застосування статистичних розрахунків, економіко – математичного моделювання. Такий метод групування недоліків найбільш ефективно використовується при аудиті валових доходів та видатків, аудиту податку на додану вартість, аудиту заробітної плати. Сильна сторона такого методу пов’язана з тим, що користувачам результатів аудиту стає очевидним зв’язок тих чи інших недоліків або помилок з економікою підприємства в цілому. Зрозуміло, що застосування такого методу для аудиту локальних питань, таких як аудит грошових коштів та дебіторської заборгованості є занадто громіздким та дуже складним, хоча в рамках такого підходу можуть виявитись далеко не тривіальні висновки.

Повертаючись до застосованого аудиторами хронологічного методу групувань помилок обліку грошових коштів необхідно підкреслити, що останнім етапом формування результатів аудиту було систематизоване групування результатів аудиту та висновків аудиторів, яка викладались в акті аудиту грошових коштів .

Викладання результатів недоліків  здійснювалось згідно даних журналу  аудитора, які були узгоджені з  керівництвом ДП «Хмельницький облавтодор».

3) Контрольно – аудиторські прийоми в процесі контролю та аудита виконувались за допомогою простої техніки (калькуляторів), оскільки на ДП «Хмельницький облавтодор» не має інтегрованої загальної системі бухгалтерського обліку.

В результаті виконаної  роботи наслідуючи практичні рекомендації щодо усунення в майбутньому порушень в обліку грошових коштів потрібно:

1) Систематизувати та прописати в інструкціях процес документообороту по обліку грошових коштів та дебіторської заборгованості;

2) Чітко сформулювати принципи відповідальності виконавців, що задіяні в процесі такого документообороту, це стосується в більшій мірі відділу продаж, експедиційної служби, охорони, тощо;

3) Інсталювати на ДП «Хмельницький облавтодор» єдину комп’терну мережу обліку, мотивувати та заохочувати персонал для вільного користування такою системою [31, ст.96].

Нові комп’ютерні  технології в аудиті сприятимуть удосконаленню інтелектуалізації аудиту та науковому обґрунтуванню його висновків.

Загальна мета і обсяг  аудиту не змінюються в середовищі комп’ютерних інформаційних систем (КІС). Але поряд з цим використання комп’ютерів вносить зміни у процес обробки, зберігання і передачі фінансової інформації і може впливати на системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю клієнта. Тому застосування КІС допоможе вплинути на:

− процедури, яких дотримується аудитор у процесі  отримання достатньої уяви про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

− аналіз властивого (притаманного) ризику і ризику системи  внутрішнього контролю для визначення загального аудиторського ризику;

− розробку і  виконання аудитором тестів контролю і процедур перевірки по суті, що необхідні для досягнення мети аудиту.

Аудитор повинен володіти достатніми знаннями КІС для того, щоб правильно оцінювати систему  бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, в якій використовується КІС, планувати, контролювати та перевіряти роботу, що виконується на підприємстві. Рівень необхідних знань залежить від складності, суті КІС та методів проведення аудиту при сприянні комп’ютера.

Однак прикладна  програма може поставити аудитора перед  необхідністю використання комп’ютера як засобу контролю. Ці різнобічні варіанти використання комп’ютера відомі як «Методи Аудиту при Сприянні Комп’ютера (МАСК)». До них належать: програмне забезпечення і тестові дані.

Аудитор може використовувати  як комп’ютерну техніку клієнта, так і інші можливості комп’ютерів, оскільки існують випадки, коли використання КІС клієнта є неекономічним або непрактичним, наприклад, у зв’язку із несумісністю аудиторської пакетної програми з комп’ютером клієнта.

Необхідність  використання МАСК виникає за тих  обставин, коли відсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій (контрольний слід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної комп’ютерної аудиторської програми.

Аудиторське програмне  забезпечення складається із комп’ютерних програм, що використовуються аудитором як елемент аудиторських процедур для обробки даних, що мають суттєве значення для аудиту і взяті з облікової системи клієнта. Програмне забезпечення може складатись із: пакета програм, програм спеціального призначення (використання) і програм - утилітів.[32]

Пакет програм  — це узагальнені комп’ютерні  програми, що призначені для виконання  функцій з обробки даних, включаючи  зчитування комп’ютерних файлів, відбір інформації, проведення розрахунків, створення файлів з даними і друкування звітів за формою, що визначена аудитором.

Програми спеціального призначення — це програми, розроблені для виконання конкретних аудиторських завдань. Ці програми можуть бути створені як самим аудитором, так і іншим  спеціалістом.

Програми-утиліти  — програми, що використовуються суб’єктом  для виконання загальних функцій  обробки даних. Такі програми, як правило, не призначені конкретно для аудиторської практики.

Тестові дані —  це дані (як правило, вибіркові дані), що призначені для внесення аудитором в комп’ютерну систему суб’єкта та порівняння отриманих результатів із раніше визначеними результатами. [33, ст.96]

Виконання контрольних  процедур з використанням КІС  може і не залишати слідів аудиту від  операцій, що оброблялися за допомогою комп’ютера. До таких процедур можуть належати: визначення кількості дебіторів, кредиторів, виставлені рахунки покупцям та постачальникам, аналітичні дані по рахунках, нарахування амортизації тощо. В таких випадках вихідні звіти можуть і не складатися системою, а аудитору необхідно тільки зробити заключні висновки з посиланням на інформацію в конкретних файлах. Використання МАСК дозволяє виконувати додаткові незалежні процедури більш швидко та ефективно, ніж у випадку, коли аудитор покладається на систему внутрішнього контролю або супутні процедури узгодження.

Використання  КІС може обмежуватися тестуванням  окремих розділів або простежуванням шляху однієї суми, а може включати процедури, пов’язані з побудовою  бухгалтерського балансу клієнта. МАСК може використовуватися для виконання різноманітних процедур перевірки, включаючи:

− тестування подробиць  обробки інформації в системі  обліку клієнта;

аналітичний огляд  процедур для виявлення незвичайних  випадків;

• доступ до файлів даних і бібліотек;
• тести на відповідність програмних засобів і систем управління та обліку.

Ефективність  аудиту має підвищитися за допомогою  МАСК з огляду на отримання найкращих  доказів.

Під час планування перевірки аудитор мусить розглянути відповідну комбінацію організації  і методів аудиту при сприянні комп’ютера. Необхідно врахувати фактори, що впливають на прийняття рішень при використанні комп’ютера, а саме: знання комп’ютера, кваліфікацію і досвід аудитора; сумісність МАСК і технічних засобів, на яких програмне забезпечення буде функціонувати; ефективність; синхронізацію у часі.

Також аудитору слід проаналізувати відповідність  МАСК засобам обслуговування комп’ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку, а також  картотекам. Аудитор може планувати  використання інших засобів у обслуговуванні комп’ютера в тому разі, якщо виконання роботи з використанням МАСК на комп’ютерній техніці клієнта буде неефективним, надто дорогим і непрактичним, наприклад, через несумісність з операційною системою.

Може виникнути  необхідність у використанні допомоги персоналу клієнта для забезпечення роботи технічних засобів у найсприятливіший для аудитора час, завантаження і запуску пакетів програм МАСК на комп’ютерах клієнта, забезпечення копій даних у формі, яка необхідна аудитору.

Значна більшість  комп’ютеризованих систем бухгалтерського  обліку виконує дії, які неможливо  візуально прослідкувати, тобто  документально засвідчити ці дії  немає можливості. Недоліки дослідження  системи баз комп’ютерів виявляються, наприклад, у випадках, коли:

− не існує вхідного документа, тобто операція здійснена  в діалоговому режимі, крім того, розрахунок сум по сплаті відсотків  може бути здійснений, виходячи з вимог  алгоритму, без можливості побачити процедуру розрахунку;

− система не може показати контрольний слід операцій, оброблених тільки на комп’ютері;

• перевірки кредитоспроможності клієнта можуть бути зроблені тільки шляхом виключення; в такій ситуації не може залишитися жодного свідчення, що всі операції були оброблені;

− вихідна інформація може складатися тільки з підсумкової загальної кількості, в той час як окремі операції зберігаються в пам’яті комп’ютера. [34, ст.351]

Ефективність  аналітичних процедур може бути поліпшена  при використанні МАСК з точки  зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад, деякі операції можуть бути перевірені більш детально і ефективно, тому що при використанні комп’ютера можна охопити більший розмір вибірки, ніж при звичайному аналізі; під час аналітичних процедур можна проаналізувати ефективніше, ніж ручним методом, результати операцій у звітах і незвичайні величини; використання МАСК дає можливість більш ефективного проведення додаткових незалежних процедур перевірки для отримання необхідної оцінки засобів управління і контролю.

Деякі комп’ютерні  файли зберігаються тільки протягом короткого часу і не можуть бути доступні у разі першої необхідності. Тому аудитор повинен вжити необхідних заходів для збереження в пам’яті комп’ютера даних, які, можливо, знадобляться йому в майбутньому, або він повинен буде змінити час звернення до клієнта для отримання тієї чи іншої інформації.