Аудит економічного потенціалу підприємства

Отже, в результаті проведеного  дослідження, можна зробити висновок, що використання підприємствами автоматизованої системи бухгалтерського обліку із застосуванням програмного продукту “1С:Підприємство 8.0-8.2”, є досить ефективним і значно зменшує трудомісткість роботи, затрати на здійснення обліку, аналізу та контролю господарських операцій.  Зазначені в параграфі програмні продукти відповідають всім критеріям та вимогам ведення бухгалтерського обліку на підприємствах щодо забезпечення ефективного управління, а вказані особливості застосування сучасної техніки є безспірно суттєвим вдосконаленням організації облікового процесу.

 

2.3. Організаційно-інформаційна  модель аналізу і аудиту економічного  потенціалу та шляхи його оптимізації  підприємства

 Метою аналізу та аудиту економічного потенціалу підприємства є пошук шляхів і резервів зростання  його ринкової вартості, поліпшення структури активів, власного капіталу і зобов’язань та забезпечення на цій основі  високої фінансової стійкості та платоспроможності.

Завдання аналізу та аудиту економічного потенціалу :

• Оцінка обсягу, складу і структури активів торговельного підприємства.
• Оцінка обсягу, складу і структури пасивів торговельного підприємства.
• Аналіз динаміки активів і пасивів підприємства.
• Аналіз руху  та ефективності використання активів.
• Аналіз джерел фінансування підприємства.
• Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності  підприємства.
• Аналіз рентабельності  підприємства.
• Оцінка ділової активності  підприємства.

Організаційно-інформаційна модель аналізу є засобом формалізації фінансового аналізу та розробляється  в двох напрямках:

• Розробка та регламентація інформаційного забезпечення аналізу.
• Розробка плану організації аналітичної роботи.

Стандартна організаційно-інформаційна модель аналізу економічного потенціалу складається з п’яти взаємопов’язаних блоків (рис. 2.3).

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
І Блок Об’єкти і  суб’єкти аналізу	ІІ Блок Система  показників аналізу	ІІІ Блок Інформаційне забезпечення аналізу	ІV Блок Методичні прийоми обробки економічної інформації	V Блок Методичні  прийоми узагальнення і реалізації результатів

Рис. 2.3. Організаційно-інформаційна модель аналізу економічного потенціалу.

 

Розглянемо кожний елемент  моделі детальніше.

I Блок.  Об’єкти і суб’єкти  аналізу та аудиту економічного  потенціалу підприємства.

 

ОБ’ЄКТИ АНАЛІЗУ   ТА АУДИТУ
Активи в  цілому та за видами	Власний капітал  в цілому та за видами	Позиковий капітал  в цілому та за видами	Фактори, що спричинили зміну економічного потенціалу	Фактори, що вплинули на фінансову стійкість і платоспро-можність	Фактори, що вплинули на рентабельність та ділову активність підприємства

 

Рис. 2.4 Об’єкти аналізу економічного потенціалу торговельного підприємства.

 

		СУБ’ЄКТИ  АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ
Власники та акціонери підприємства		Бухгалтерська, економічна та фінансова  служби підприємства		Державні органи, незалежні аудитори
Вищі посадові особи підприємства		Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства		Зовнішні користувачі  інформації

Рис. 2.5 Суб’єкти аналізу економічного потенціалу торговельного підприємства.

 

II Блок. Система показників аналізу та аудиту економічного потенціалу торговельного підприємства включає показники:

1. Абсолютні показники, переважна  кількість яких формується у  бухгалтерському обліку. До них належать вартісні показники:

• залишки та обороти з надходження і витрачання (використання) активів в цілому та за їх видами;
• залишки та обороти з надходження і витрачання (вилучення) власного капіталу в цілому та за його видами;
• залишки та обороти з надходження і погашення зобов’язань в цілому та за їх видами;
• доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ;
• чистий прибуток підприємств;
• абсолютні показники динаміки.

2. Відносні показники, які утворюються  внаслідок економічної обробки первинної інформації. До них належать:

• відносні показники структури активів, власного капіталу та зобов’язань;
• відносні показники динаміки активів, власного капіталу та зобов’язань;
• відносні показники інтенсивності процесів (Коефіцієнти оборотів: з надходження і витрачання ресурсів; з утворення та вилучення власного капіталу; з утворення та погашення зобов’язань. Коефіцієнти фінансової стійкості та платоспроможності. Коефіцієнти рентабельності та ділової активності)

Система показників аналізу  економічного потенціалу торговельного підприємства представлена в додатках Б, В та Г.

III Блок. Інформаційне забезпечення  аналізу та аудиту економічного  потенціалу торговельного підприємства.

В умовах розвитку ринкових відносин зростає значення інформаційного забезпечення аналізу економічного потенціалу підприємства. Передусім збільшуються обсяги економічної інформації про діяльність торговельного підприємства та способи її обробки, виходячи з можливостей базового підприємства.

Інформаційне забезпечення аналізу  економічного потенціалу представлено на рис. 2.6.

Рис. 2.6.  Інформаційне забезпечення аналізу економічного потенціалу торговельного підприємства.

 

 

Основним джерелом інформації для  аналізу фінансового стану є  дані фінансових звітів (ф. № 1 “Баланс”, ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”, ф. №3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф. № 4 “Звіт про власний капітал” та “Примітки до річної фінансової звітності”).

У поточному бухгалтерському обліку використовуються також: ж/о 1 “Облік грошових коштів та грошових документів” та Відомість 1.1.-1.3, ж/о 2 “Облік довгострокових та короткострокових позик”, ж/о 3 “Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов’язань” та Відомості 3.1 – 3.6, ж/о 4 “Облік необоротних активів та фінансових інвестицій” та Відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій, ж/о 5 “Облік витрат” та Відомість 5.1, ж/о 6 “Облік доходів і результатів діяльності”, ж/о 7 “Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язання” та Відомості 7.1 – 7.3.

IV Блок. Методичні прийоми обробки  економічної інформації.

Важливим  елементом  методичних підходів до аналізу економічного потенціалу торговельного підприємства є визначення основних методичних прийомів дослідження, до яких можна віднести наступні:

• економіко-логічні (традиційні) прийоми: порівняння, групування, розрахунок абсолютних величин, розрахунок відносних величин, розрахунок середніх величин, елімінування (метод ланцюгових підстановок, метод різниць, індексний метод та ін.), деталізація;
• економіко-математичні прийоми:  метод обробки динамічних рядів, метод  регресійно-кореляційного аналізу, метод відстані від еталону, методи моделювання.

V Блок. Методичні прийоми узагальнення  і реалізації результатів аналізу.

Прийоми узагальнення результатів  аналізу:

• систематизація інформації;
• кількісна оцінка втрачених можливостей збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства;
• кількісна оцінка потенційного збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства;
• оцінка вірогідності прогнозованих показників;
• розробка багатоваріантних заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства у майбутньому періоді;
• оформлення результатів аналізу і передача їх в управлінські структури для реалізації запропонованих заходів.

Прийоми реалізації результатів аналізу  та аудиту:

• оцінка заходів щодо збільшення економічного потенціалу та підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства з точки зору найбільшої відповідності фінансовій стратегії підприємства;
• вибір оптимального варіанту заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства;
• прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанту заходів;
• доведення прийнятого рішення до виконавців;
• забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень.

Отже, для аналізу та аудиту економічного потенціалу торговельного підприємства використовується досить велика кількість засобів обробки економічної інформації, фінансових показників як абсолютних, так і відносних, які допомагають визначити шляхи поліпшення фінансового стану підприємства, а також широкий спектр методичних прийомів, які дуже поширені у практиці фінансової діяльності підприємств. Послідовна реалізація елементів наведеної вище організаційно-інформаційної моделі аналізу та аудиту економічного потенціалу підприємства забезпечує досягнення поставленої мети.

 

 

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА АУДИТУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ШЛЯХИ  ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Аудит економічного  потенціалу та шляхи його оптимізації  підприємства

Будь-який економічний суб'єкт має  свою цільову функцію, яка реалізується і досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим суб'єктом є аудит економічного потенціалу.

Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі внутрішнього контролю у клієнта. Основна мета вивчення та  оцінки економічного потенціалу клієнта - підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.

При перевірці операцій пов'язаних з рухом грошових коштів в касі аудитор вивчає наступні питання:

• наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;
• наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює періодичність перевірок;
• наявність ознак формального проведення перевірок каси, призначення в комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб, відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується;
• надання права підпису прибуткових і видаткових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;
• формальне проведення перевірок каси при зміні (звільнені) касирі;
• відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;
• наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;
• застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотриманням  порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.

При проведені перевірки стану  внутрішнього контролю аудитор маючи  у своєму розпорядженні матеріали  дослідження, виконаного перед укладанням договору, звіт попереднього аудиту, аудитор  проводить вивчення економічного потенціалу шляхом опитування персоналу замовника, проведення власного спостереження, спілкування з попереднім аудитором, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо.