Аудит економічного потенціалу підприємства

Третій етап впровадження внутрішньогосподарського контролю визначає обсяг робіт, пов'язаних з виявленням відхилень фактичних  підконтрольних показників від планових.

Уміле і правильне використання інформації, що міститься у відхиленнях, свідчить про успішне функціонування внутрішньогосподарського контролю і орієнтації його на вузькі місця діяльності підприємства.

Подібні розрахунки можна проводити  за допомогою різних відомих методів  економічного аналізу, таких як метод  ланцюгових підстановок, метод різниць, кореляційно-регресивний метод, матричний і т.д. Найбільш простий і менш трудомісткий метод ланцюгових підстановок, який може поєднуватися з іншими методами факторного аналізу.

Загальне відхилення фактичних  показників від планових не може тлумачитись однозначно, оскільки воно викликано багатьма причинами. Порядок здійснення аналізу відхилень визначається логікою і розробкою певної послідовності дій, початковий етап якого позначається сукупністю факторів, що зумовили появу даної причини відхилення. Це допоможе виявити причини значних відхилень в місцях їх появи. Узагальнені ж результати аналізу розкриють реальну картину надійності співвідношення даних про підприємство і зовнішнє середовище, а також дозволять поліпшити планування в майбутньому.

Мета даного етапу впровадження внутрішньогосподарського контролю —  формування внутрішньої документації (звітності), що визначає місця виникнення відхилень, причини і винуватців їх появи.

Отже, впровадження на підприємстві системи  внутрішньогосподарського контролю економічного потенціалу дозволить істотно підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю. Значною мірою контролінг співпадає із задачами фінансового менеджменту. Якщо досягнуті бажані фінансові показники підприємства, можна говорити, що контролінг на підприємстві працює.

 

 

3.3. Застосування  сучасних інформаційних технологій  в процесі аудиту економічного  потенціалу  підприємства

 

Процес оптимізації контролю і  аналізу економічного потенціалу в  умовах сучасних інформаційних технологій передбачає зміну системи управління та її апаратного забезпечення на основі новітніх технологій управління,

Було узагальнено основні напрямки організації нової системи та виділено їх в окремий інноваційний проект „САУЗ”.

Розробником системи контролю „САУЗ” є провідна німецька компанія LTD Gerelcon.

 „САУЗ” -  це формування автоматизованої  системи аналізу, контролю, приймання,  обліку, систематизації та оборобки  інформації, що надходить від  постачальників та клієнтів підприємства.

Реалізація проекту „САУЗ” передбачає підвищення ефективності організації основних бізнес-процесів, та запровадження нових, особливості яких ми розглянемо.

Проект „САУЗ” дозволить підприємству розширити можливості контролю у  забезпеченні фінансовими ресурсами, а також у наданні послуг своїм клієнтам та підвищити ефективність організації бізнес-процесів, а саме:

• всі системи будуть мати зв'язок з супутником;
• значно підвищиться мобільність на реагування запитів клієнтів;
• підвищиться ефективність управління системами замовлення, поставки обладнання;
• автоматизація управлінського обліку бізнес-процесів на підприємстві.

Всю систему бізнес-процесів, що відбуватимуться  на підприємстві, можна виділити в  три підсистеми: маркетингова, технологічна та фінансово-економічна. Інноваційні процеси стосуються всіх трьох підсистем.

Проект  являє  собою  складну   систему взаємообумовлених і  взаємопов'язаних по  ресурсам,  строкам  і  виконавцям заходів,  спрямованих  на  досягнення  конкретних  цілей   і завдань   на пріоритетних напрямках розвитку техніки, технології, управління

Цілями цього проекту інвестицій у об’єкт є:

1) збільшення прибутку від використання  наявних ресурсів і від задоволення  існуючого або потенційного попиту  на продукцію, яку реалізовуватиме  підприємство за рахунок підвищення рівня технологічності управління та якості прийнятих рішень;

2)  досягнення   ефективності   проекту   та   інвестиційної   привабливості підприємства;

3)   завоювання сталої ринкової позиції підприємства;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.4. Схема бізнес-процесів аудиту і контролю економічного потенціалу за системою „САУЗ”

Таблиця 3.2

Кошторис витрат по проекту (САУЗ) ВАТ „Меридіан”

Стаття витрат	Вартість, тис.грн	Період здійснення
		вересень 2009	жовтень 2009	листопад 2009	грудень 2009
придбання офісної техніки	42,7
обладнання	159,6
оновлення елементів існуючого  обладнання	22,1
придбання програмного забезпечення	5,6
роботи по монтажу та заміні обладнання	7,7
позапланові ремонти	15
Всього	252,7

 

 

Для досягнення поставлених цілей підприємство обрало в якості базової –стратегію розширення ассортименту своєї продукції і помірних цін.

Орієнтовно укрупнений кошторис потреб коштів на здійснення витрат по проекту  виглядає наступним  чином (табл. 3.2)

Отже, загальна потреба в інвестиційних ресурсах на 2011 рік для реалізації інноваційного проекту „САУЗ” складе 252,7 тис.грн. Графік фінансування витрат по проекту є наступним (табл. 3.3.).:

Таблиця 3.3

Графік фінансування витрат по проекту  „САУЗ” ВАТ „Меридіан”

 

вересень 2011	жовтень 2011	листопад 2011	грудень 2011
42,7
75	84,6
5,1	5	12
5,6
		3	4,7
			15
128,4	89,6	15	19,7

 

Таким чином, реалізація системи аудиту і внутрішнього контролю економічного потенціалу „САУЗ” для ВАТ „Меридіан” передбачає розробку системи управління та її апаратне забезпечення (придбання офісної техніки, програм), технологічну складову для складання (роботи по монтажу та заміні елементів обладнання, позапланові ремонти супутникової системи, ремонт приміщень), ресурсне забезпечення (обладнання та оновлення його елементів) системи.

 

3.4. Узагальнення  та реалізація результатів аудиту  економічного потенціалу на підприємстві

 

Результати аудиторської перевірки  відображаються в аудиторському  звіті (Додаток К). Аудиторський звіт містить відомості про стан обліку, внутрішнього контролю, достатність і достовірність фінансової звітності. У зв'язку з тим, що зміст аудиторського звіту залежить від конкретних обставин та наслідків перевірки, він складається за довільною формою. Аудиторський звіт складається тільки для замовника і може бути опублікований тільки за його дозволом.

Аудиторський звіт включає загальну (вступну), аналітичну і підсумкову частини.

У вступній частині вказують місце  і дату складання звіту, назву  аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні нормативи аудиту, якими керувався аудитор.

В аналітичній частині аудиторського  звіту наводять результати перевірки  бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.

Третя, підсумкова частина аудиторського  звіту включає висновок за результатами аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок — це офіційний  документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому  порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

За визначенням Монтгомері [21, с. 469], "аудиторський висновок — це результат зусиль, спрямованих на проведення аудиту".

Основні елементи аудиторського висновку, види висновків та їх форма наведені у нормативі № 26 "Аудиторський висновок". Цей норматив розроблено на підставі Закону України "Про  аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. Згідно зі статтями 7 і 21 цього  Закону, аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації та її підтвердження або непідтвер-дження. Крім того, даний аудиторський норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому, зокрема, вказано, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. Аудиторський висновок складається за довільною формою, але обов'язково має вміщувати нижчевказані розділи. У зв'язку з цим всі нижчевказані положення взято нами з Національного нормативу № 26 без змін, за винятком внесених автором доповнень і змін, викликаних виходом у світ нового Закону "Про облік та фінансову звітність" та Положень (стандартів).

Відповідно до Нормативу № 26 "Аудиторський висновок", основними елементами аудиторського висновку є:

• заголовок аудиторського висновку;

• вступ;

• масштаб перевірки;

• висновок аудитора про перевірену фінансову адаідоНіість;

• дата аудиторського висновку;

• адреса аудиторської фірми;

• підпис аудиторського висновку.

У Заголовку аудиторського висновку підкреслюється, що аудиторська перевірка  проводилась незалежним аудитором, вказуються прізвище, ім'я та по батькові аудитора, назва аудиторської фірми. Крім того, зазначають повну назву підприємства, яке перевіряється, і час перевірки.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства:

1. Безумовно позитивний висновок  — надана інформація дає дійсне  і повне уявлення про реальний  склад активів і пасивів, господарська  діяльність здійснюється відповідно  до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок (є  фундаментальна непевність). У зв'язку  з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

3. Умовно-позитивний висновок (є  фундаментальна незгода). Деякі операції  оформлені з порушенням встановленого  порядку. Однак вказані моменти  мають обмежений вплив на стан  справ у цілому і не викривляють  дійсний фінансовий етан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

4. Негативний висновок. Аудитом  встановлені порушення. Допущені  порушення викривляють реальний  стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.