Аудит економічного потенціалу підприємства

 

Зміст

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Теорія і практика економічних і управлінських трансформацій відповідно до вимог ринкових відносин нещодавно з’явилася в Україні. Процес трансформації носить складний, неоднозначний і суперечливий характер. Реформування економічних відносин, впровадження ринкових механізмів, різні форми власності потребували внесення змін у національну систему бухгалтерського обліку та звітності як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, вибору надійних господарських партнерів і запобігання підвищеного ризику діяльності. За останні роки економічні реформи не принесли бажаних результатів. Вихід з економічної кризи безупинно зв’язаний з адаптацією підприємств в умовах реформування економіки.

Управління бізнесом в ринковій економіці характеризується багатьма особливостями, а саме:

• в загальній сукупності ресурсів підприємства домінуючу значущість займають фінансові ресурси;
• прийняття управлінських рішень фінансового характеру завжди здійснюється в умовах невизначеності;
• як наслідок реальної самостійності підприємств основною проблемою керівників стає пошук джерел фінансування та оптимізація інвестиційної політики;
• встановлюючи комерційні відносини з будь яким контрагентом, можна покладатися виключно на власну оцінку його фінансової спроможності.

В цих умовах обґрунтованість  управлінських рішень, що приймаються  відносно певного господарюючого суб’єкта, а більшість з них по своєї  суті мають фінансову природу, в значному степені визначаються якістю фінансово-аналітичних розрахунків.

Значущість вказаних проблем і визначила актуальність теми курсової роботи, її вибір та цільову  направленість дослідження.

Метою курсової роботи є теоретичне та практичне обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення методики аналізу та оцінки  економічного потенціалу торговельних підприємств, пошук резервів його поліпшення, які базуються на результатах вивчення теоретичних і методологічних основ фінансового аналізу, критичного аналізу практики організації аналітичної роботи на підприємствах роздрібної торгівлі.

Для реалізації поставленої  мети в дослідженні передбачено  розв’язання наступних завдань:

- дослідити стан та розвиток торгівлі в умовах реформування економіки України;

• визначити місце фінансового аналізу в інформаційній системі управління підприємством;
• розкрити сутність економічного потенціалу торговельного підприємства;
• зробити оцінку нормативної бази з питань аналізу та оцінки економічного потенціалу підприємства;
• дослідити існуючи методики аналізу та оцінки економічного потенціалу підприємств торгівлі;
• вивчити інформаційне забезпечення аналізу та оцінки економічного потенціалу торговельних підприємств;
• дослідити стан бухгалтерського обліку на підприємствах торгівлі та напрями його удосконалення в умовах використання сучасних інформаційних технологій;
• побудувати організаційно-інформаційну модель аналізу економічного потенціалу підприємства;
• обгрунтуванти пропозиції щодо поліпшення методики аналізу та оцінки економічного потенціалу торговельних підприємств, в т.ч. на основі впровадження в практику аналізу сучасних інформаційних технологій.

Предметом дослідження є механізм аналізу і оцінки економічного потенціалу торговельних підприємств та його складові елементи, що відображають стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик.

При виконанні роботи використана  загальноекономічна і спеціальна література по даній проблемі, зарубіжний досвід теорії і практики фінансового аналізу, нормативні документи, інструктивні матеріали, що регламентують облік та аналіз фінансово-господарської діяльності торговельних підприємств, дані статистичної та фінансової звітності, результати вибіркових обстежень досліджуваних підприємств.

Дослідження проводилось з використанням методів порівняння, аналізу і синтезу, статистичних групувань, абсолютних, середніх, відносних величин, індексного методу, експертної оцінки, методу коефіцієнтів, економіко-математичного моделювання з використанням комп’ютерних технологій.

Практичне значення результатів, що витікає з дослідження  теорії і практики аналізу і оцінки економічного потенціалу підприємств,  полягає у можливості практичного їх  застосування в аналітичній практиці торговельних підприємств, прийманні стратегічних і тактичних рішень з питань їх фінансової діяльності. 

 

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ  ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ  ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Облік, аналіз  і аудит економічного потенціалу  в системі ефективного управління  підприємством

Забезпечення ефективної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ґрунтується на побудові сучасної інформаційної системи управління, складовими якої є облік, аналіз і контроль фінансово-господарських операцій, процесів і явищ.

З точки зору управління будь-яке  підприємство є складною фінансово-господарською системою, що характеризується сукупністю взаємопов’язаних рівнів та елементів (підсистем) і якій притаманне багатоцільове функціонування. На відміну від закритої системи, яка має фіксовані межі функціонування і не залежить від впливу зовнішнього середовища, підприємство, як суб’єкт економічної діяльності, являє собою відкриту економічну систему. Відкрита економічна система активно взаємодіє з навколишнім середовищем і постійно перебуває під його впливом, отже, є вразливою до зовнішніх змін. Разом з тим, важливою характеристикою відкритої системи є її адаптованість до змін зовнішнього середовища, яка проявляється у пристосуванні до кліматичних, демографічних, соціальних, культурних, економічних, політичних та інших умов на тлі більш-менш постійної протидії впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.

Отже, управління підприємством вимагає  гармонійного поєднання зовнішніх  і внутрішніх інформаційних потоків  на основі створення сучасної інформаційної  системи, яка забезпечить керівні структури різноманітною інформацією для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Схематичне зображення інформаційної системи управління сучасним підприємством наведено на рис.1.1[82].

 

Зовнішня інформація                                                      Внутрішня інформація

 

Прямий зв’язок                                      Зворотній зв’язок

           (команди)                                             (інформація про стан

                                                                                об’єкта управління)

 

 

Ресурси (входи)                  Результати діяльності                                      (виходи)

Рис.1.1.  Інформаційна система управління підприємством

 

Аналіз діяльності підприємства як відкритої економічної системи дозволяє визначити критерій ефективності управління, а саме: управління є ефективним, якщо в процесі перетворення входів (фінансових, матеріальних та трудових ресурсів) з’являються додаткові виходи (прибуток, соціальний ефект тощо) і на цій основі утворюється додаткова вартість входів.

Здійснюючи стратегічне і оперативне управління підприємством, управлінські підрозділи аналізують зовнішню і внутрішню  інформацію і визначають, з одного боку, перспективи зростання виробництва  та реалізації продукції, обумовлені кон’юнктурою фінансового, сировинного, енергетичного та інших ринків, що знаходяться у регіоні діяльності підприємства, а з іншого – оцінюють технічний рівень та ресурсний потенціал підприємства. За результатами аналізу розробляється стратегія підприємства і формується низка тактичних завдань, які мають бути доведені до керованих підрозділів.

Для того, щоб  вихідні характеристики відкритої  економічної системи підтримувались на заданому рівні, структури оперативного управління забезпечуються прямим і зворотним зв’язком з керованим об’єктом. Сукупність прямих і зворотних зв’язків утворює інформаційну систему управління об’єктом. Прямий зв’язок слугує для передачі інформації, що має характер команди, якою доводяться до керованого об’єкта прийняті управлінські рішення. Зворотній зв’язок забезпечує оперативний контроль виконання команд. Разом з тим, зі зворотним зв’язком в орган управління надходить оперативна інформація щодо зміни параметрів керованого об’єкта внаслідок виконання або невиконання команди. Аналіз оперативної інформації дозволяє своєчасно відкоригувати стратегію і тактику управління підприємством відповідно до обставин, які склалися на керованому об’єкті.

Визначаючи місце економічного аналізу в інформаційній системі  управління підприємством, треба зауважити, що первинна інформація, яка характеризує стан і динаміку об’єкта дослідження, формується переважно у бухгалтерському та статистичному обліку і надходить у підсистему аналізу у вигляді абсолютних обсягових натуральних і вартісних показників. Для надання первинній обліковій інформації аналітичних якостей її необхідно обробити за допомогою методів економічного аналізу таким чином, щоб утворилася система відносних показників, на основі яких можна оцінити динаміку основних результатів діяльності підприємства, ступінь його  забезпеченості ресурсами, рівень ефективності використання ресурсів тощо. Тільки після цього економічна інформація підлягає аналітичній оцінці, на основі якої реалізуються основні функції управління (контроль, планування, організація, координація, регулювання, мотивація) і визначаються стратегічні напрями подальшого розвитку підприємства.

Сутність фінансового аналізу  підприємства обумовлюється роллю, яку він відіграє в системі  управління. Найбільш поширеними серед  фахівців є дві точки зору на сутність фінансового аналізу: деякі з них розглядають фінансовий аналіз як інструмент, за допомогою якого реалізуються основні функції управління; інші вважають його окремою (самостійною) функцією управління.

Дотримуючись першого визначення сутності економічного аналізу, можна оцінити його значення як відносно самостійного елемента системи управління. Отже, значення економічного аналізу полягає у тому, що він є необхідною умовою (інструментом) ефективного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Загальне визначення економічного аналізу дозволяє характеризувати  його як систему спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням економічних  процесів, які формуються під впливом  об’єктивних економічних законів  та факторів суб’єктивного порядку.

Класифікація видів економічного аналізу починається з визначення його місця відповідно до рівня та об’єктів управління (рис.1.2) [83].

За рівнем управління у межах  економічного аналізу розрізняють  макроекономічний та мікроекономічний аналіз.

Макроекономічний аналіз забезпечує інформаційні потреби на загальнодержавному (загальнодержавний аналіз) та регіональному (регіональний аналіз) рівнях управління.

Мікроекономічний аналіз за характером об’єкта управління поділяється  на галузевий аналіз та аналіз господарської діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2.  Класифікація економічного аналізу за рівнями та об’єктами  управління

Об’єктом галузевого аналізу є  відповідна галузь національної економіки. Даний вид аналізу спрямовано на пошук шляхів і резервів розвитку галузі на основі підвищення технічного рівня підприємств, впровадження і використання сучасних виробничих технологій з метою забезпечення максимального використання економічного потенціалу кожного окремого підприємства, яке належить до даної галузі.

Аналіз господарської діяльності підприємства, як основної ланки економіки, досліджує підприємство як цілісний об’єкт управління, що характеризується внутрішніми та зовнішніми взаємозв’язками  і знаходиться під впливом  різноманітних чинників.

За просторовою ознакою аналіз господарської діяльності поділяється  на внутрішньогосподарський та міжгосподарський.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність підприємства за його структурними та функціональними підрозділами і  центрами відповідальності (на рівні цеху, дільниці, окремого робочого місця) з метою пошуку резервів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, зниження рівня витрат, підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів та продуктивності праці.

Міжгосподарський аналіз спрямовано на дослідження результатів діяльності двох або більше підприємств з метою виявлення передового досвіду, визначення недоліків та резервів. На цій основі об’єктивно оцінюється діяльність підприємства.

Система аналізу господарської  діяльності підприємства формується з маркетингового, фінансового та виробничого аналізу. Місце фінансового аналізу в системі аналізу господарської діяльності підприємства визначено на рис.1.3 [82].

Маркетинговий аналіз має на меті дослідження ринкових чинників, які обумовлюють  фінансово-господарську діяльність підприємства як суб’єкта економіки.   Маркетинговий

 

 

 

 

 

Рис. 1.3.  Місце фінансового  аналізу в системі аналізу  господарської 

діяльності підприємства

 

аналіз досліджує ємність та кон’юнктуру ринків товарів і капіталу, конкурентоспроможність

 продукції, комерційні ризики, формування цінової політики  тощо.

Фінансовий аналіз являє собою  сукупність методичних прийомів дослідження  фінансових відносин суб’єктів господарювання, обумовлених об’єктивними та суб’єктивними чинниками, що знаходять відображення у фінансовому обліку і звітності. Пріоритетним напрямом фінансового аналізу є дослідження формування, розподілу та використання фінансових ресурсів як основного виду ресурсів підприємств. Інформаційною базою фінансового аналізу є дані бухгалтерського (фінансового) обліку. Призначенням фінансового обліку є облік операцій, які відображають взаємовідносини підприємства з зовнішніми контрагентами (державою, інвесторами, кредиторами, постачальниками, покупцями тощо). Регулювання фінансового обліку та фінансової звітності з боку держави спрямоване на забезпечення взаєморозуміння між партнерами, чому сприяє застосування як національних, так і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.