Аналіз бухгалтерського балансу як основного джерела для оцінки фінансового стану підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 21:50, курсовая работа

Описание работы

В епоху еллінізму (V ст. до н.е.) з появою окремо обліку хліборобства, тваринництва, виноградарства вимагалась і самостійна звітність з даних галузей. Вона передбачала відомості про стан запасів, доходів і видатків господарства. За періодичністю звітні форми поділялися на місячні, річні, трирічні. Звітність була обов’язковою та містила матеріал, який міг бути використаний для управління господарством. У Римі багато уваги приділялось письмовій звітності керуючого, висувались вимоги до письменності матеріально відповідальних осіб. Епоха середньовіччя передала в спадщину сучасній бухгалтерії не тільки Інвентаризацію, а й капітулярій Карла Великого, який вказує на необхідність один раз на рік подавати звіт про доходи. До звітності того часу ставилися вимоги щодо правильності та законності, чесності її складання.

Работа содержит 1 файл

Розділ 1.docx

— 230.90 Кб (Скачать)

У рядку 055 «Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної  нерухомості» наводяться справедлива  вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за справедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної  нерухомості, яка обліковується  за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю (рядок 056) і сумою зносу (рядок 057). Показник рядка 055 включається до підсумку балансу.

У рядку 056 «Первісна вартість інвестиційної  нерухомості» наводиться первісна вартість інвестиційної нерухомості, яка  обліковується за первісною вартістю.

У рядку 057 «Знос інвестиційної нерухомості» наводиться у дужках знос інвестиційної  нерухомості, яка обліковується  за первісною вартістю.

Рядки 055, 056, 057 на досліджуваному підприємстві не використовуються тому, що на досліджуваному підприємстві не проводяться господарська діяльність, яка пов’язана з інвестиціями в нерухомість.

Статтю  «Відстрочені податкові активи»  підприємство формує з урахуванням  вимог П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

У рядку 060 «Відстрочені податкові активи»  відображають суму податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних  періодах унаслідок тимчасової різниці  між обліковою і податковою базами оцінки (п. 19 П(С)БО 2).

У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до вищенаведених  статей першого розділу активу.

У рядку 070 «Інші необоротні активи» підприємство показує активи, використання яких, як очікується, неможливе протягом 12 місяців із дати балансу (Дт 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»), крім гудвілу і гудвілу від'ємного (рахунок 19 «Гудвіл»), що виникають при придбанні.

Наприклад, на дату складання балансу у підприємства є кошти на рахунку в уповноваженому банку (Дт 31 «Рахунки в банках»), використання яких протягом наступного року буде обмежено чинним законодавством. У цьому випадку потрібно перевести суму таких коштів до розряду інших необоротних активів (Дт 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» Кт 31 «Рахунки в банках»),) і відобразити, відповідно, у рядку 070 «Інші необоротні активи» балансу.

Гудвіл  відображається згідно з п. 5 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»: підприємство, яке придбало чисті активи ліквідованого  підприємства, відображає в балансі  не тільки активи та зобов’язання останнього. У рядку 065 балансу, що вписується, покупець повинен навести за залишковою вартістю гудвіл або у дужках від'ємний  гудвіл. Відповідно, цей показник буде або величиною додатною, або такою, що віднімається. На досліджуваному підприємстві рядок 65 відсутній.

Другий  розділу активу формують на основі сальдо рахунків 2-го і 3-го класів Плану  рахунків. У цілому в цьому розділі  підприємство відображає вартість своїх  оборотних актив: коштів та їх еквівалентів, не обмежених у використанні, інших  активів, призначених для реалізації або споживання протягом дванадцяти місяців із дати балансу. До останніх відносять запаси, товари, векселі  одержані, поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги та інші операції, поточні фінансові інвестиції.

У статті «Виробничі запаси» підприємство зазначає інформацію про вартість запасів  для обробки, переробки, використання у виробництві і для поточних господарських потреб, реалізації, а також малоцінні і швидкозношувані  предмети, призначені для споживання в ході нормального операційного циклу. Методологічні принципи формування такої інформації описано у П(С)БО 9 «Запаси». На дату балансу згідно з  п.п. 24-28 П(С)БО 9 запаси відображають за найменшою з двох оцінок (первинною вартістю або чистою вартістю реалізації). При формуванні звітної балансової вартості незавершеного виробництва і готової продукції застосовують норми П(С)БО 16 «Витрати».

У рядку 100 «Виробничі запаси» показують  вартість запасів, малоцінних швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів  і комплектуючих виробів, запасних частин, тари тощо. Якщо на дату балансу  на рахунках 20 і 22 залишилася якась  сума нерозподілених транспортно-заготівельних  витрат, її теж записують до цього  рядка. Ще в цьому рядку відображають залишки матеріалів на об'єкті будівництва  для їх наступного використання при  виконанні будівельного контракту. Значення цього рядку в балансі  досліджуваного підприємства дорівнює 390,0 і 534,0 тис.грн. на початок і кінець звітного періоду відповідно.

У рядку 110 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»  наводять, зокрема, вартість тварин на відгодівлі й у нагулі, птиці, звірів, кролів, молодняку тварин. Рядок  не використовується через відсутність  діяльності, пов’язаної із тваринами.

У рядку 120 «Незавершене виробництво» показують  витрати на незавершене виробництво  і незавершені роботи (послуги), вартість напівфабрикатів власного виробництва, а також валову заборгованість замовників за будівельними контрактами. Її визначають згідно з П(С)БО 18 «Будівельні контракти»: на дату балансу (у розрізі будівельних  контрактів) до вартості незавершеного  виробництва (сальдо рахунка 23 «Виробництво») додають сальдо субрахунку 238 «Незавершені будівельні контракти» і віднімають сальдо субрахунку 239 «Проміжні рахунки». Витрати на незавершене виробництво  і незавершені роботи (послуги), які  були впродовж звітного періоду на підприємстві дорівнюють на початок  періоду – 2283,0 тис.грн., а на кінець періоду – 1574,0 тис.грн.

У рядку 130 «Готова продукція» наводять вартість запасів виробів на складі, обробка  яких закінчена і які пройшли  випробування, приймання, укомплектовані згідно з договорами із замовниками  і відповідають технічним умовам і стандартам. Показники цього  рядку в балансі – 221,0 і 70,0 тис.грн. на початок і кінець звітного періоду відповідно.

У рядку 140 «Товари» відображають вартість товарів, придбаних для наступного продажу, включаючи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносять  до залишку товарів. Тобто суму сальдо за всіма субрахунками рахунка 28 без  субрахунку 285 «Торгова націнка».

У статті «Векселі одержані» у рядку 150 показують  забезпечену векселями заборгованість покупців, замовників, інших дебіторів  за відвантажену продукцію, товари, інші активи, виконані роботи та надані послуги. При цьому, якщо за такими заборгованостями на підприємстві створено резерв сумнівних  боргів, потрібно зазначити вартість заборгованості за принципом «нетто», тобто віднімаючи суму такого резерву. Розрахунків по статті «Векселі одержані»  на протязі звітного періоду на досліджуваному підприємстві не проводилося.

Методологічні принципи формування даних для статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» встановлено П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Тут відображають заборгованість покупців і замовників за надані їм продукцію, товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

До рядка 160 включають чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості, і вона увійде до підсумку балансу  активу як різниця рядків 161 і 162. Показники  цього рядка в балансі досліджуваного підприємства дорівнюють показникам 161 рядку, через відсутність резерву  сумнівних боргів.

У рядку 161 показують первинну вартість дебіторської заборгованості в сумі визнаного  доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».). Показники підприємства по дебіторській заборгованості на початок  звітного періоду – 347,0 тис.грн., на кінець – 117 тис.грн.

У рядку 162 записують у дужках суму резерву  сумнівних боргів, метод визначення якого підприємство обирає самостійно з наведених у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Резерв сумнівних боргів на досліджуваному підприємстві не нараховується.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками»  у рядку 170 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображають заборгованість фінансових і податкових органів за податками (зборами), переплату за податками, зборами та іншими платежами підприємства до бюджету. На досліджуваному підприємстві заборгованість за розрахунками з бюджетом на початку звітного становила 46,0 тис.грн., проте, протягом звітного періоду вона була повністю погашена.

У рядку 180 «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» зазначають фактичну суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів. Тут підрядники за будівельними контрактами відображають суми авансів, виданих субпідрядникам. Розрахунки за виданими авансами протягом звітного періоду зросли від 75,0 тис.грн. до 464,0 тис.грн.

У рядку 190 «Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами» показують нараховані пасивні доходи підприємства (відсотки, дивіденди, роялті тощо), які потрібно одержати. Щоб визначити суму доходу, застосовують П(С)БО 15 «Дохід».

У рядку 200 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» підприємство показує заборгованість пов'язаних сторін і дебіторську заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками (за принципом "нетто", тобто за вирахуванням суми створеного резерву сумнівних боргів, якщо він був створений за нею). Зауважимо, у частині сальдо рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображають ту частку заборгованості, що припадає саме на пов'язані сторони. На досліджуваному підприємстві рядки 190 і 200 мають нульові показники.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість»  у рядку 210 відображають заборгованість дебіторів, яку не можна показати в інших вищенаведених статтях дебіторської заборгованості. Підприємство за такою заборгованістю також має право створити резерв сумнівних боргів. Тоді в цьому рядку потрібно записати суму дебіторської заборгованості, зменшену на відповідну суму такого резерву. На початок року дані рядку – 102,0 тис.грн., на кінець – 99,0 тис.грн.

У статті «Поточні фінансові інвестиції»  у рядку 220 відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами коштів). Правила оцінки таких видів інвестицій на дату балансу викладено у п.п. 8-10 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Поточних фінансових інвестицій на досліджуваному підприємстві на початок і кінець звітного періоду немає.

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають грошові кошти та їх еквіваленти, до яких відносять кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів (короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються і мають незначний ризик зміни вартості). Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

До рядків 230 і 240 вміщують дані, відповідно, про залишки коштів та їх еквіваленти у національній та іноземній валютах. На досліджуваному підприємстві значення рядку 230 і 240 на початок звітного періоду – 26,0 і 77,0 тис.грн. відповідно і на кінець звітного періоду – 642,0 і 15 тис.грн.

У вписуваному рядку 231 «у т.ч. в касі» наводять суму наявної в касах підприємства готівки (як, у тому числі з рядка 230).

У рядку  250 «Інші оборотні активи» показують вартість грошових документів у національній та іноземній валютах. Також у цьому рядку наводять дебетове сальдо субрахунку 643. На досліджуваному підприємстві дані рядку на початок і кінець звітного періоду дорівнюють 53,0 і 172,0 тис.грн. відповідно.

Третій  розділ активу також формують за допомогою рахунка 3-го класу Плану рахунків, а саме рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів».

У статті «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270) міститься інформація про витрати, зазнані у звітному періоді або попередніх періодах, але які фактично відносяться до наступних. Приклади таких витрат: авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети і журнали), витрати на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості. Витрати майбутніх періодів з’явились на підприємстві за звітний період і склали 8,0 тис.грн.

У вписуваному рядку 275 «IV. Необоротні активи та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Ця стаття на досліджуваному підприємстві не вписується в баланс.

Розглянемо  особливості формування статей пасиву. У таблиці 2.2 представлено цифрові дані річної звітності досліджуваного підприємства, що відображені в пасиві балансу.

 

Таблиця 2.2 Структура пасиву балансу ВАТ «Львівагромашпроект» станом на 31.12.08 р.* тис.грн.

Пасив

Код рядка

Графа 4 форми №1 «Баланс»

(сальдо відповідного рахунка

на кінець звітного періоду

Дані балансу

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

1

2

3

4

5

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

Кт 40 "Статутний капітал"

879,0

879,0

Пайовий капітал

310

Кт 41 "Пайовий капітал"

-

-

Додатковий вкладений  капітал

320

Кт 421 "Емісійний доход", Кт 422 "Інший вкладений капітал"

-

-

Інший додатковий капітал

330

Кт 423 "Дооцінка Активів", Кт 424 "Безоплатно одержані необоротні Активи", Кт 425 "Інший додатковий капітал"

667,0

667,0

Резервний капітал

340

Кт 43 "Резервний капітал"

62,0

159,0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

Кт 441 "Прибуток нерозподілений", Дт 442 "Непокриті збитки"

1547,0

2178,0

Неоплачений капітал

360

Дт 46 "Неоплачений капітал"

(-)

(-)

Вилучений капітал

370

Дт 45 "Вилучений капітал"

(-)

(18,0)

Всього за розділом І

380

Сума рядків 300, 310. 320, 330, 340 плюс чи мінус  рядок 350 мінус рядки 360 і 370

3155,0

3865,0

II. Забезпечення майбутніх витрат  і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

Кт 471 "Забезпечення виплат відпусток", Кт 472 "Додаткове пенсійне забезпечення"

-

-

Інші забезпечення

410

Кт 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань", Кт 474 "Забезпечення інших витрат і платежів"

-

-

Рядки, що вписуються

415

Кт 491 "Технічні резерви", Кт 492 "Резерви зі страхування життя"

-

-

 

416

Кт 493 "Частка перестраховиків у технічних резервах", Кт 494 "Частка перестраховиків у резервах зі страхування життя"

-

-

 

417

Кт 475 "Забезпечення призового фонду (резерв виплат)"

-

-

 

418

Кт 476 "Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі в лотереї"

-

-

Цільове фінансування

420

Кт 48 "Цільове фінансування і цільові надходження"

-

-

Всього за розділом II

430

Сума рядків 400, 410, 420 плюс різниця  рядків 415 і 416, що вписуються, плюс рядки 417 і 418, що вписуються

-

-

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити  банків

440

Кт 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", Кт 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній™ валюті", Кт 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті", Кт 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"

 

-

Інші довгострокові фінансові  зобов'язання

450

Кт 505 "інші довгострокові позики в національній валюті", Кт 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", Кт 51 "Довгострокові векселі видані", Кт 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

-

-

Відстрочені податкові  зобов'язання

460

Кт 54 "Відстрочені податкові зобов'язання"

-

-

Інші довгострокові зобов'язання

470

Кт 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди", Кт 55 "Інші довгострокові зобов'язання"

-

-

Всього за розділом ІІІ

480

Сума рядків 440, 450, 480, 470

-

-

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити  банків

500

Кт 60 "Короткострокові позики"

-

-

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

Кт 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

-

-

Векселі видані

520

Кт 62 "Короткострокові векселі видані"

-

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

Кт 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"

604,0

840,0

Поточні зобов’язання за розрахунками

За одержаними авансами

540

Кт 681 "Розрахунки за авансами одержаними"

310,0

3,0

3 бюджетом

550

Кт 641 "Розрахунки за податками"

38,0

117,0

За позабюджетними платежами

560

Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

-

-

Зі страхування

570

Кт 65 "Розрахунки зі страхування"

61,0

86,0

3 оплати праці

580

Кт 66 "Розрахунки з оплати праці"

146,0

196,0

3 учасниками

590

Кт 67 "Розрахунки з учасниками"

-

-

За внутрішніми розрахунками

600

Кт 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"3, Кт 682 "Внутрішні розрахунки", Кт 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"

-

-

Рядок, що вписується

605

 

-

-

  1. Підприємство, яке для внутрішніх розрахунків використовує рахунок 63, відображає частину заборгованості, що припадає на пов’язані сторони

Інші поточні зобов'язання

610

Кт 372 "Розрахунки з підзвітними особами", Кт 643 "Податкові зобов'язання", Кт 644 "Податковий кредит", Кт 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками", Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

6,0

97,0

Всього за розділом ІV

620

Сума рядків 500. 510, 520, 530, 540. 550 5?і0, 570, 580,590, 600,610

1963,0

1339,0

V. Доходи майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів

630

Кт 69 "Доходи майбутніх періодів"

-

-

Баланс

640

Сума рядків 380, 430, 480. 620, 630

5118,0

5204,0

Информация о работе Аналіз бухгалтерського балансу як основного джерела для оцінки фінансового стану підприємства