Аналіз бухгалтерського балансу як основного джерела для оцінки фінансового стану підприємства

З метою  поліпшення використання даних балансу  в управлінні, посилення аналітичної  роботи на підприємстві групування статей балансу за другим способом здійснюється так, щоб отримати відомості про  склад і обсяг основних і оборотних  засобів. При цьому основні й  оборотні засоби беруться з кожної сфери діяльності підприємства –  виробництва, обігу, невиробничої сфери. Це дає змогу на підставі показників складу й обсягу основних засобів  уявити загальний стан матеріально-технічної  бази господарства. Нормальні показники  оборотних засобів – це необхідна  передумова нормального фінансового  стану підприємства, який безпосередньо  залежить від структури, обсягу й  стану виробничих запасів, незавершеного  виробництва, коштів, розрахунків та інших активів.

Кінцеві результати виробничої та фінансово-господарської  діяльності підприємства значною мірою  залежать від того, наскільки господарські засоби та джерела їх утворення використовуються за цільовим призначенням. А тому на кожному підприємстві має бути створено дійовий контроль, чітко визначено  об'єкти й суб'єкти контролю за цільовим використанням господарських засобів  та їх джерел. У цих випадках об'єкти контролю здебільшого збігаються з  назвами статей балансу, за винятком комплексних статей, які розподіляються на складові частини. Наприклад, організувати ефективний контроль за використанням  оборотних засобів, що їх згруповано в статті балансу «Виробничі запаси», – неможливо. Тоді цю статтю розподіляють на такі підстатті (елементи): матеріали – сировина та інші матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, конструкції та деталі, тара й тарні матеріали, мінеральні добрива та отрутохімікати, біопрепарати й медикаменти, матеріали, передані в переробку на сторону, інші матеріали; паливо – нафтопродукти, тверде паливо, інші види палива; будівельні матеріали й обладнання до встановлення – матеріали, конструкції та деталі, обладнання до встановлення вітчизняне, імпортне; запасні частини – запасні частини, обмінний фонд; насіння та корми – насіння, садивний матеріал, корми.

Статті  дають можливість усебічно оцінити  діяльність підприємства. А щоб ця оцінка була об'єктивною, треба дотримуватись  єдності в оцінці самих статей балансу. Оцінку статей балансу регламентовано Законом «Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні» [1], а також відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [П(С)БО], затвердженими Міністерством  фінансів України.

Об'єднання  статей балансу в економічно однорідні  групи не є завершальним процесом їх групування. Усі статті балансу  ще згруповують у розділи, яких в  активі є три, а в пасиві – п'ять.

Отже, статті балансу згруповано так, щоб порівнюючи підсумки розділів активу і пасиву та окремих їх показників, можна  було робити загальні висновки про  фінансово-господарську діяльність підприємства.

Природа балансу потребує рівності його активу й пасиву. Це зумовлено тим, що і  в активі, і в пасиві відображаються ті самі засоби. Звідси випливають такі правила:

• актив дорівнює пасиву балансу, тобто підсумки активу і пасиву мають бути однаковими;
• загальний підсумок активу дорівнює сумі показників всіх його статей;
• сума показників усіх статей активу дорівнює сумі показників усіх статей пасиву балансу.

Загальні  підсумки активу і пасиву балансу  рівні між собою. Це обов’язкова  умова правильності його складання. У цьому виявляється балансове  рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено  у вартісній оцінці одні й ті ж  господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі –  за складом і розміщенням, у пасиві – за джерелами їх формування. Кожна  група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело  їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс – це фіксування на певну дату (як правило, 1-ше число місяця) активів і пасивів, які складаються з окремих статей, рівність активів і пасивів у грошовій оцінці.

Бухгалтерський  баланс – це не тільки метод узагальнення інформації про стан та склад господарських  засобів підприємства і джерел їх формування, а й форма фінансової звітності, яка містить важливу  інформацію про фінансовий стан підприємства. Тому необхідно вміти не тільки складати баланс, а й розуміти його, вміти  його читати з метою економічного аналізу.

Читати  баланс – це вміти всебічно розуміти й аналізувати його статті, в яких на певну дату відображаються майновий стан підприємства, розміщення засобів  і джерел, розмір власних коштів, стан розрахунків та платоспроможність. Вміння читати баланс – це економічне і правове розуміння змісту кожної його статті, способу її оцінки та взаємозв’язку  з іншими статтями.

Читати  баланс повинні вміти керівники, власники, працівники економічних, фінансових і бухгалтерських служб підприємства, менеджери, акціонери, кредитори з  метою прийняття управлінських  рішень.

Балансове рівняння Активи = Пасивам є необхідною умовою розгляду балансу як за формою, так і за змістом. Власне з цього  розпочинається ознайомлення з бухгалтерським балансом.

Співвідношення  Активи = Капітал + Зобов’язання умовно можна назвати структурним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна  – основні, оборотні засоби, тобто  величину засобів вкладених у  господарську діяльність, а з іншого – хто і в якій формі брав участь у створенні (формуванні) майна  підприємства (власний капітал, кредити  банків, кредиторська заборгованість постачальникам тощо). Зміна частки власних і залучених засобів  буде свідчити про ступінь фінансової залежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. За структурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства до певної галузі (виду) економічної діяльності (промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської, бюджетної діяльності тощо); організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне, державне підприємство, господарське товариство тощо), за економічним призначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).

Ще одне співвідношення Капітал = Активи –  Зобов’язання завжди характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке  остаточно, після вирахування зобов’язань, є власністю підприємства і може бути об’єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.

Змістовна частина бухгалтерського балансу  визначається його будовою та структурою. У побудові активу і пасиву є як вітчизняна, так і світова практика. Вітчизняна практика: актив будують  у порядку зростання ліквідності:

• нерухомість;
• запаси;
• кошти.

Пасив будують  за зобов’язаннями перед власниками коштів: спочатку своїми, а потім  чужими.

Світова практика: актив будують у порядку  убування ліквідності:

• грошові кошти;
• товари і запаси;
• нерухомість;
• акціонерний капітал.

Пасив будують  за ступенем погашення:

• поточні рахунки до оплати;
• довготермінові Пасиви;
• акціонерний капітал.

Як відомо з попереднього, баланс – це моментний показник зафіксованих на певну дату активів і пасивів підприємства. Причому у звітній формі балансу є дві дати: на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду. Ця обставина дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так і складові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.

Проте, в  процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни  у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських  операцій збільшуються або зменшуються. Внаслідок чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових  статей балансу або зникнення  інших.

Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у стані засобів та джерелах їх утворення (в активі і  пасиві балансу), поділяються на чотири типи:

Операції  першого типу характеризують зміни  у складі господарських засобів  і зумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а  друга зменшується на однакову суму. До операцій такого типу належать: відпуск  матеріалів у виробництво; надходження  заборгованості від дебіторів у  касу або на поточний рахунок підприємства; видача коштів із каси підзвітним особам; оприбуткування готової продукції  із виробництва тощо.

Операції  другого типу викликають зміни у  джерелах формування господарських  засобів, що призводить до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга – зменшується на одну і ту ж суму. До операцій такого типу відносять: погашення заборгованості постачальникам за рахунок отриманих  кредитів банку; утримання податку  з доходів фізичних осіб із заробітної плати робітників і службовців, що підлягає перерахуванню до бюджету  та ін.

Операції  третього типу характеризують надходження, додаткове залучення господарських засобів в оборот підприємства, зумовлюють збільшення залишків на одну і ту же суму на відповідних статтях активу і пасиву балансу. Загальний підсумок при цьому теж збільшується, але рівність підсумків активу і пасиву не порушується. До операцій такого типу можна віднести: зарахування кредиту, наданого банком, на рахунок підприємства; зарахування на баланс основних засобів, введених в експлуатацію, з одночасним збільшенням статутного капіталу, як джерела їх утворення; нарахування заробітної плати працівникам з одночасним збільшенням витрат виробництва тощо.

Операції  четвертого типу характеризують вибуття  засобів із підприємства, призводять до зменшення на ту саму суму залишків відповідних статей активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу  при цьому також зменшується, але рівність підсумків активу і  пасиву зберігається. До операцій такого типу відносять: списання з балансу  основних засобів і, відповідно, зменшення  статутного капіталу; погашення заборгованості (з поточного або іншого рахунка) постачальникам за матеріали, підрядникам  за послуги; перерахування до бюджету  податків та інших платежів.

Розглянуті  чотири типа операцій охоплюють всі  можливі варіанти змін у балансі  і дають змогу зробити наступні висновки:

1. кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування;
2. підсумки активу і пасиву балансу змінюються тільки у тому випадку, коли господарська операція стосується одночасно і засобів господарства і джерел їх утворення. Тобто при надходженні засобів або при їх вибутті (операції третього і четвертого типів). Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі або зміни їх джерел в пасиві балансу, на підсумок балансу не впливають.
3. рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігаються після будь-якої операції. Ця рівність зумовлена тим, що всі операції викликають або перегрупування залишків у статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення або зменшення на однакову суму статей активу і пасиву.

Отже, застосування в бухгалтерському обліку балансового  узагальнення при якому кожна  господарська операція відображається у постійному порівнянні наявних  засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використання засобів.

При аналітичному вивченні бухгалтерського балансу  слід пам’ятати його моментну природу і враховувати цю обставину, формулюючи висновки. Щоб висновки були коректними, з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичних розрахунках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту або середню хронологічну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду, на кінець кожного кварталу чи місяця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Порядок складання балансу і  зміст його статей

 

Значущість  балансу важко переоцінити. Передовсім баланс є зовнішнім відображенням  тієї господарської єдності, яка  властива кожному підприємству. Діяльність підприємства є багатогранною, складною й динамічною; підприємство не має  постійних зовнішніх меж, які  б встановлювали реальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний  зміст. Такі реалії змальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову  оцінку всім економічним, юридичним  та адміністративно-господарським  відносинам підприємства на кожний даний  момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміст  виконаної за звітний період роботи.