Інноваційні та інтерактивні методи в біології, як засіб підвищення рівня освічуваності учнів

Основні етапи  процедури оцінювання

Багато вчителів, які  застосовують інтерактивні технології для опрацювання матеріалу важливого  змісту і для формування в учнів  умінь вирішувати проблеми, відчувають труднощі у виставленні учням  оцінок у балах. На наш погляд, це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання, яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням вчителем уроку. Цей процес повинен складатися з таких дій.

1. Визначення мети (очікування результатів) уроку

Слід передбачити з’ясування таких питань:

• які знання учні мають засвоїти та на якому рівні;
• якими вміннями, навичками вони повинні оволодіти;
• які цінності в собі учні можуть сформувати.
2. Вибір показників (критеріїв) оцінювання результатів діяльності

Далі вчителю необхідно поставити собі запитання: „Як я зможу переконатися, що учні досягли цих результатів?”.

3. Визначення мети оцінювання

Очевидно, що метою не завжди буде виставлення оцінок. Вдосконалення  уроку, визначення рівня розвитку і  можливостей учнів також повинні бути метою оцінювання.

4. Вибір конкретної стратегії (спробу) оцінювання

Залежно від мети й  обраних показників (критеріїв) оцінювання можна вибрати різноманітні стратегії (методи, прийоми) оцінювання.

5. Вибір шкали оцінювання уроку

Залежно від мети і  конкретної стратегії оцінювання потрібно вибрати шкалу оцінювання кожного з обраних показників (критеріїв).

6. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань вчителя

Спеціалісти з оцінювання вважають, що дуже важливо заздалегідь  повідомляти учням очікувані  результати, показники (критерії) оцінювання, мету.

 

Приклади прийомів оцінювання учнів

Як приклад прийомів оцінювання можна назвати такі.

1. Тест. Завдання тесту може полягати в тому, що учні повинні вибрати правильну відповідь із кількох запропонованих варіантів або знайти „пару” тощо.

2. Експрес-опитування. Це можуть бути стислі усні або письмові відповіді (наприклад, за картками на знання основних понять), завдання типу „продовжити речення”, заповнити таблицю, намалювати діаграму, скласти схему тощо.

3. Розширене опитування. Вчитель пропонує учням усно, або письмово дати повну відповідь на поставлене запитання з поясненнями окремих положень, із наведенням аргументів, прикладів. Під час усної відповіді педагог та інші учні можуть ставити додаткові запитання; варіантами цього методу є усний „екзамен” з білетом, письмова контрольна робота, домашнє есе.

4. Контрольна вправа або творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь яка вправа.

5. Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання; педагог вибирає для себе показники, які він буде відстежувати протягом заняття, а також учнів, знання яких треба оцінити. Особливу роль при використанні цього методу відіграють підготовлені форми для спостереження й оцінювання.

6. Самооцінка. Оцінка самими учнями своєї роботи (своєї особисто або своїх колег), а також заняття в цілому є цінним оцінювання. Застосувавши цей метод, педагог може багато чого дізнатися про себе й учнів, а також про якість навчального процесу.

7. Ігрові методи оцінювання. Оцінку часто можна перетворити на гру, важливо тільки заздалегідь встановити шкалу оцінювання [28].

 

 

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА  ЧАСТИНА

3.1. Цілі та завдання експерименту

Мета даного експерименту – довести, що за допомогою інтерактивних методів навчання учні засвоюють більше матеріалу та з більшою зацікавленістю ставляться до виконання домашніх завдань та самого предмета. Для оцінки ефективності проведених інтерактивних уроків, досліджували роботу учнів в малих групах (по 4 учні).

Поставлено наступні завдання:

1.Організувати впровадження інтерактивних методів для класно-урочної системи навчання, основною одиницею занять якої є урок, проведений за допомогою різних методів і спрямовується на досягнення підвищення рівня освітченості учнів;

2. Провести дослідження успішності роботи в малих групах;

3. На основі аналізу  літературних даних, педагогічного  досвіду вчителів-новаторів та  педагогів-науковців України, власного  досвіду роботи, запропонувати рекомендації, спрямовані на подальше удосконалення активних методів на уроках біології.

Дослідження проводилось  в Миколаївській середній загальноосвітній школі, Дніпропетровської області. У відповідності з темою дипломної  роботи об’єктами дослідження були учні 8-го класу.

Характеристика  класу

Восьмий клас – класний керівник – Пуздренко Олексій Валерійович, кількість учнів – 12. Клас відзначається середньою успішністю в середньому, а з біології більшість учнів лише на достатньому рівні, клас не виявляє зацікавленості до предмета. Дисципліна відсутня, важко зосередити увагу дітей, але активність дуже висока. Мають навички самостійної роботи.

 

 

 

                 3.2 Впровадження інтерактивних технологій навчання

на уроках

Основним завданням  сучасної освіти є активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Адже важливим стає вміння вчителів надихати, зацікавлювати дітей, перетворювати аудиторію з пасивних спостерігачів на активних учасників. Важливу роль при розв’язанні цього завдання відіграє використання вчителем активних форм та методів навчання, формування навичок та розвиток інтересу учнів до самостійної роботи.

Аналіз традиційних  занять показує, що більша частина їх часу відводиться на діяльність викладача? опитування, виклад закріплення чи навіть контроль, при якому учні у переважній більшості є пасивними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони слухають, записують під диктовку новий матеріал, виконують одноманітні вправи. А домашні завдання полягають у зазубрюванні діалогів або в переказі текстів. Дані види роботи за своєю суттю вимагають чіткого виконання, яке майже не передбачає прояву творчості, дослідження, а часто й ініціативи, що знижує пізнавальну активність учнів та їх інтересів до предмета.

За даними досліджень сучасних психологів, школяр, читаючи  очима, може запам’ятати 10% інформації; слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, здійснюючи власне дослідження та спираючись на особистий досвід – 80%, об’єднуючи діяльність з обговоренням – 90%, навчаючи інших – 95%.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три простих твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання.

О. І. Пометун та Л.В. Пироженко, спираючись на слова китайського педагога, сформулювали кредо інтерактивного навчання:

„Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й  обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую та бачу, обговорюю й роблю, я набуваю  знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.

Процес навчання не є  автоматичним вкладенням навчального  матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі і  цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Що ж таке інтерактивне навчання?

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Це спілкування, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, лідерами групи.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем [29].

 

3.3. Методи дослідження

В ході експерименту на основі аналізу матеріалів біологів – методистів (Корсунська, Мельникова), аналізу опублікованих  у періодичній пресі статей учителів новаторів, брошур і книг, було проведено власне практичне використання охарактеризованих вище методів роботи

Шляхом застосування традиційних методів навчання та інновацій, здійснювалась спроба виявити  на практиці ефективні засобів впливу на творчій розвиток учнів, за допомогою інтерактивних технологій.

У зв’язку з цим, проводилось  дослідження сприйняття інформації за умов активно розбору її у групах, та методу «Навчаючи – учусь».

Відповідна методика полягала в тому, що після надання  інформації вчителем, у кожній групі командир повторював інформацію уточнюючи у вчителя спірні питання.

Після доповіді командира, група обирала, як працювати на уроці, чи то кожен учень повторював доповідь, чи то відповідали на запитання поставлені командиром, чи то обговорювали незрозумілі кожному учаснику групи запитання.

Оцінювання навчального  процесу здійснювали за допомогою  карток самооцінювання, заздалегідь  підготовлених вчителем.

Приклад картки самооцінювання

Само експертиза власної  участі в уроці.

Прізвище, ім’я

Оцініть себе по кожному з визначених напрямків від 0 до 2 балів

№ п/п.	Запитання до самооцінки	Кількість балів
1.	Ви відповідали на питання, даючи пояснення, коли це було необхідно.
2.	Ви брали активну  участь у роботі на уроці.
3.	Ви вносили вдалі  пропозиції, які врахувала група.
4.	Ви надали підтримку  однокласникам, або заохочували  їх до роботи.
5.	Ви вдало узагальнювали  думки інших, просували роботу вперед.
6.	Ви давали повні відповіді  на поставлені питання.

 

Всього балів: ________________

Згоден _____________________   Командир групи

(Прізвище, ім’я)

 

Після завершення самооцінки командир групи збирає картки та перевіряє  правдивість поставлених оцінок. Якщо не згодний, то обговорюють та корегують оцінку. Після цього  командир віддає картки учителю і  клас отримує домашнє завдання.

Вчитель не одразу ставить  оцінки, а лише на наступному уроці.

На наступному уроці  перевірка домашнього завдання відбувається за допомогою карток 4-х видів, які  вчитель пропонує учням.

Приклад карток.

1.     - якщо учень витягає картку з таким написом,

то вся група отримує  оцінки, які були

поставлені ними на картках  самооцінки

2.     - група висуває делегата на відповідь

(в більшості випадків  делегатом виступає

командир групи). В  цьому разі оцінку отримує

лише делегат.

3.     - в даному випадку вчитель обирає сам, хто у

групі буде відповідати, але в цьому разі, якщо

учень відповідає гірше  ніж на картці

самооцінки, то вся група  отримує оцінку на бал

нижче ніж на картці, а  якщо більше, то навпаки.

4.     - відповідає вся група та отримує оцінки

відповідно до даної  відповіді.

 

Картки мають бути розміром приблизно 4 см на 8 см.

Використання двох таких  методів дозволяє нам визначити  ступінь гетерогенності усієї досліджувальної  системи та її характеристик, рівень надійності функціонування системи, що дозволить скласти більш об’єктивну думку про справжню ефективність певних педагогічних прийомів.

В даному експерименті проводилось  дослідження ефективності роботи за допомогою двох методів (робота в малих групах та навчаючи – учусь), та було проведено два види узагальнюючих уроків (один за допомогою тестового контролю, а другий за допомогою кросвордів).

Для порівняння ми наводимо приклад уроку звичайного, комбінованого, але зі зміненою формою оцінювання.

 

3.4. Розробка  уроків

 

Урок зі зміною оцінювання

Тема	Особливості життєдіяльності  та поведінки земноводних.
Мета:	ознайомити учнів з  особливостями життєдіяльності  й поведінки земноводних.
Обладнання  й матеріали:	підручник [30], зошит [32], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості життєдіяльності й поведінки земноводних.
Базові поняття  й терміни:	земноводні, життєдіяльність  та поведінка земноводних.
Тип уроку:	комбінований.