Інноваційні та інтерактивні методи в біології, як засіб підвищення рівня освічуваності учнів

Під час підведення підсумків  уроку ставимо питання: “ Що ми дізналися на уроці, що зробили, що з  нього винесли? В чому актуальність вивченого? “ Опитування проводимо за типом “ віночка ” (пояснено вище) [20].

                                   

Інтерактивні  нотатки

Мета: до ефективного  читання та мислення – через ознайомлення з інформацією, її обробку та створення  власних ідей.

 

1. Перед читанням статті „ мозкова атака змісту ”:

а) розгадайте, що ви знаєте з цієї мети?

б) оберіть собі партнерів  для обговорення, запишіть свої думки;

в) презентація групами  своєї роботи;

 

      2) Усвідомлення  змісту ( власне читання статті).

 

Під час читання учні роблять позначки ( на читання регламентується  час ) ″V″ ( галочка ) – Я це знаю, інформація не нова, підтвердилася.

″-″ ( мінус ) – прочитане  відрізняється від того, що я знаю, інформація не підтвердилася; знаю, але  не повно;

″+″ ( плюс ) – нова інформація;

″?″ ( знак питання ) –  інформація, що схвилювала, хочеться дізнатися про це більше.

Самоекспертиза.  Самооцінка. Оцінка самими учнями своєї роботи, своїх навчальних досягнень, заповнення таблиць для спостереження оцінювання.

Позитивна сторона методу “ Самооцінка ” визначається в  тому, що всі учні можуть отримати оцінку, діти починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться іншими очима дивитися на свою роботу.

 

 

Зразки таблиць щодо самооцінки навчальних дій учнів на уроці.   Оцінювання учнем власної участі в роботі.

Таблиця 3.

Показники	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи
Як добре я працював зі своїми товаришами?
Я співпрацював з іншими, коли клас працював над досягненням  загальних цілей.
Я ретельно працював над  завданнями.
Я висловлював нові ідеї.
Я вносив конструктивні  пропозиції, коли мене просили про допомогу.
Я підбадьорював інших.

 

I I. Самоекспертиза власної участі в уроці

Прізвище,ім’я

Оцініть себе по кожному  з визначених напрямів від 0 до 2 балів.

1. Ви брали активну участь в роботі на уроці_______________________
2. Ви вносили вдалі пропозиції,які врахував клас____________________
3. Ви надали підтримку однокласникам, або заохочували їх до роботи.
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим
5. Ви вдало узагальнювали думки інших, просували роботу вперед
6. Ви давали повні відповіді на поставленні питання_________________

Всього балів________________________

 

 

ІІІ. Оцінювання учнями власної  участі в роботі малої групи

Таблиця 4.

Показники	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи
Ми перевіряли, чи всі  учасники групи розуміють, що потрібно зробити.
Ми відповідали на питання, даючи пояснення, коли це було необхідно.
Ми з’ясовували те,що було нам зрозуміло.
Ми допомагали один одному, з тим, щоб всі могли зрозуміти  і застосувати на практиці інформацію, що ми отримали.
Ми надавали можливість всім взяти участь в обговоренні, прийнятті рішення та представленні результатів роботи групи.

 

Ця форма дає можливість оцінити роботу малої групи самими учасниками групи. Можна просто ставити значок ″+″, ″-″, відмічаючи, як працювала група в цілому, або виписувати імена учасників групи.

Інші прийоми оцінювання під час інтерактивного та кооперативного

навчання.

Тест. Завдання тесту  полягають у тому, що учні повинні  вибрати правильну відповідь  із кількох запропонованих варіантів  або знайти ″ пару ” тощо.

Експрес – опитування.

Розширене опитування. Усна або письмова відповідь на поставлене запитання з поясненнями опорних  положень, з наведенням аргументів, прикладів; додаткові запитання  з теми в системі: учень – учень;           учитель – учень.

Творче завдання. Це може бути виступ у суді, інтерв’ю, репортаж з уроку; створення фільму; вернісаж ідей або малюнків; реферати, захист доповіді, розв’язання проблемної ситуації.

Спостереження. Цей прийом один із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання. Вчитель вибирає для себе показники, які буде відслідковувати протягом заняття,а також учнів, знання яких треба оцінити [21].

Вирішення проблемних питань

Дискусія

Дає можливість членам групи  проаналізувати визначені теми, взаємодіяти один із одним і поширювати інформацію, висловлюючи власні погляди і реагуючи на ідеї та погляди інших.

Стратегія дискусії має  бути ретельно підготовлена, обмежена в часі і контрольована вчителем. Учитель має поставити стимулюючі питання або висловити тези, підготовлені заздалегідь. Ці запитання або тези можуть ґрунтуватися на інформації із попередніх занять і завдань груп. Учитель, як ведучий дискусії, повинен доповнювати інформацію та факти чином, щоб спрямувати обговорення на досягнення навчальних цілей.

Така стратегія дає  можливість залучити до активної роботи майже всіх учасників навчального  процесу, дозволяє застосовувати колективне знання і досвід групи, як джерела  знання.

Ісаєва О. справедливо  зазначає, що успішність цієї форми  роботи „залежить від уміння педагога викликати учнів на дискусію, можливо, й „спровокувати ” її, тобто поставити такі запитання та проблеми, які б вели до самостійних пошуків їх вирішення, забезпечити своєчасну підтримку всім учасникам дискусії, створювати атмосферу, яка б виключала в учнів почуття невпевненості, дискомфорту перед невдало сформульованим словом ” [22].

 

Прийоми опитування

Анкетування

Мета цього прийому  – перевірити знання та оцінити  процес навчання. Анкети можна застосовувати  для вхідного і вихідного контролю, для виявлення інтересів групи, для оцінки ефективності процесу навчання.

„ Лови помилку!”

Цю техніку, напевно, часто використовують вчителі. Пропонуються „ провокаційні ” запитання, у яких уже є помилка. Або серед правильних тверджень  учитель навмисне дає кілька неправильних. Завдання учнів виправити твердження [23].

Прийоми оцінювання

„ Своя валюта ”

Часто учителі стикаються з такою проблемою: як оцінити  коротку відповідь з місця, вдалу  репліку, доповнення. А. Гін радить: ‹‹ Одно из решений – введение своих ‹‹денег››. Власне, багато хто із педагогів застосовує дану техніку, можливо, ніяк її не називаючи її. Навряд чи варто застосовувати його на кожному уроці. Це можна роботи на вибіркових уроках, під час вивчення однієї теми. „ Валюта ” може відігравати роль           „ бонуса ” – додаткових 3 бали до оцінювання відповіді, назбиравши певну кількість „ грошей ” учень може обміняти їх на „ автоматичне ” тематичне оцінювання. Ми використовуємо „валюту” [18].

 

2.4. Структура інтерактивного уроку.

У кожного вчителя  свій почерк у проведенні уроків, свій стиль. Зрозуміло, що питання структури  уроків – це, перш за все, проблема його побудови. Є. Пасічник зазначає: „ Структура  – це форма уроку. Але вона не пасивна стосовно змісту. Вдало обрана структура – одна з необхідних передумов забезпечення педагогічної результативності уроку [24].

1. Актуалізація  опорних знань. Найдоцільніше використовувати такі прийоми, як „ віночок ”, „ фронт ”, „ лови помилку ”, роботу в парах, вікторини, „ так – ні ”. Вони підвищують активність учнів, підвищують якість знань школярів з різними здібностями.

2.Перевірка  домашнього завдання. На  цьому етапі варто застосовувати групову роботу, роботу в малих групах, диференційовано – групову. Особливо слушне використання цих форм робіт, якщо учні мали випереджувальні завдання, що носили диференційований характер. Також можна пропонувати учням роботу такі прийоми, як „ мікрофон ”, „незакінчене речення”, анкетування. Визначені прийоми роботи допомагають виховувати взаємоконтроль, співпрацю, товариськість.

3. Мотивація  навчальної діяльності. Прийом „ очікуваний результат” ( „ чиста дошка ”, „ ранець ” ) дає можливість учням самостійно визначити цілі уроку й свої власні. Це сприяє вихованню самостійності, логічного мислення.

4. Вивчення нового матеріалу. Найбільш доцільними будуть технології кооперативного навчання та колективно – групового. Серед них „навчаючи – вчусь”, „ мережана пилка ”, „ мозковий штурм ”, дискусія, метод „ ПРЕС ”, рольова гра, „ стоп-кадр ”. Названі технології підвищують інтерес до навчання, зацікавленість кожного у справі всіх, розвивають дослідницькі здібності, виховують відповідальність. Саме на цьому етапі можливий ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями. Це найпродуктивніший етап уроку.

5. Застосування  вивченого. Рівень вивченого учні можуть продемонструвати в прийомах „ чарівний стілець ”, „ капелюх ”                        ( перевтілення ), „ мікрофон ”. Такі прийоми сприяють виявленню вмінь учнів розглядати одну і ту ж проблему в різних аспектах, створення комфортних умов для розвитку учнів з різними задатками.

6. Підсумки  уроку. Оцінювання. Учні вчаться адекватно себе оцінювати, якщо використовують різні види інтерактивних нотаток, зокрема самооцінку та само експертизу. Також гарні результати при накопичу вальному оцінюванні, при використання „ своєї валюти ”. Застосування даних технологій дає реальну картину рівня засвоєного матеріалу кожним учнем, виховує в учнів віру в свої можливості у слабких учнів, допомагає розвиткові обдарованої особистості.

7. Домашнє завдання. В першу чергу завдання мають носити диференційований характер,тому завдання повинні ставитися перед певними групами. Крім того, обдаровані діти мають отримати індивідуалізовані завдання. Важливо дати дітям відчуття власної значущості та успіху [25].

 

2.5 Основні  питання для вчителя

Регламент проведення

1. Інструктування –  вчитель розповідає учасникам  про мету вправи, правила, послідовність  дій і кількість часу на  виконання завдань; запитує, чи  все зрозуміло учасникам (2-3 хв.).

2. Об’єднання в групи  і (або) розподіл ролей (1-2 хв.).

3. Виконання завдання, при якому вчитель виступає  як організатор, помічник, ведучий  дискусії, намагаючись надати учасникам  максимум можливостей для самостійної  роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв.).

4. Презентація результатів  виконання вправи (3-15 хв.).

5. Рефлексія результатів  учнями: усвідомлення отриманих  результатів, що досягається шляхом  їх спеціального колективного  обговорення або за допомогою  інших прийомів (5-15 хв.).

Рефлексія є природним  невід’ємним і найважливішим  компонентом інтерактивного навчання на уроці.

 

Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

Вчителю варто задуматися над тим, що підбиття підсумків –  це дуже важливий етап інтерактивного заняття.

Заняття закінчене. На цьому етапі багато вчителів схильні розслабитися і провести коротке, нечітке структуроване обговорення; всі погоджуються, що все було цікаво (наприклад, рольова гра вдалась, вправу виконали відмінно тощо), і цим справа закінчується. Учитель іде з почуттям виконаного боргу; учні розходяться з почуттям, що спробували щось новеньке.

На жаль, не було враховано  те, що підсумки є найважливішою  частиною інтерактивного уроку. Саме тут  виявляється зміст опрацьованого  матеріалу; підводиться риска під  знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться учням у майбутньому [26].

Функції підсумкового етапу уроку:

• прояснити зміст опрацьованого;
• порівняти реальні результати з очікуваними;
• проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;
• зробити певні висновки;
• закріпити чи відкоригувати засвоєння;
• намітити нові теми для обмірковування;
• встановити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, чого саме навчитись у майбутньому;
• скласти план подальших дій [27].