Інноваційні та інтерактивні методи в біології, як засіб підвищення рівня освічуваності учнів

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет заочної та дистанційної освіти

Кафедра фізіології рослин та екології

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ В БІОЛОГІЇ,

ЯК ЗАСІБ  ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОСВІТЧУВАНОСТІ

УЧНІВ

 

Виконавець

Студентка групи ББ-05-1з _____________   Карячка Юлія

                                                                                Вікторівна 

 

Науковий керівник:

к.б.н., доцент

кафедри фізіології рослин

та екології       _____________  Павлюкова Н.Ф.

 

Рецензент:

доцент,

кандидат педагогічних

наук                _____________  Переворська О.І.

 

Допускається до захисту:

зав.каф.фізіології рослин

та екології,

д.б.н.,професор   _____________  Лихолат Ю.В

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2009

РЕФЕРАТ

Диплома робота: 88 сторінок, 5 таблиць,6 схем, 8 малюнків, 1 графік, 3 діаграми, 32 переліки посилань.

Тема роботи: „Інноваційні та інтерактивні методи в біології, як засіб підвищення рівня освічуваності  учнів”

Мета роботи: провести особистісний та функціональний аналіз передового педагогічного досвіду вчителів – новаторів та педагогів – науковців України, власного досвіду викладання біології; провести експериментальні дослідження по використанню інтерактивних технологій; запропонувати конкретні шляхи підвищення рівня освічуваності учнів на уроках біології у восьмому класі, що можуть ефективно застосовуватись на практиці.

В ході роботи проводились  експериментальні дослідження у  Миколаївській середній загальноосвітній школі, Дніпропетровської області.

Встановлено, що застосування інтерактивних технологій позитивно  впливає на збагачення обсягу знань, підвищення зацікавленості до предмета, на формування і розвиток особистості  учня в цілому.

Матеріали та результати дипломної роботи можуть бути використані в процесі навчально - виховної роботи у загальноосвітніх школах, а також для удосконалення технології досягнення прогнозованих результатів навчального процесу.

 

RESUME

Subject Work: "Innovative and interactive techniques in biology, as a means of raising osvichuvanosti students"

The aim: to hold personal and functional analysis of advanced pedagogical experience of teachers - teachers and innovators - scientists of Ukraine, own experience of teaching biology, conduct pilot studies on the use of interactive technologies, to offer specific ways to improve osvichuvanosti students in biology classes in eighth grade, which can effectively applied in practice.

During the pilot study conducted in secondary school Mykolayiv, Dnipropetrovsk region.

Established that the use of interactive technologies positively affect the enrichment of the knowledge, increasing interest in the subject, the formation and development of the individual student as a whole.

Materials and results of graduate work may be used in the process of teaching education in schools and for improving the technology achieving predictable results of educational process.

Diploma work: 88 pages, 5 tables, 8 figures, 1 chart, 3 diagrams, lists 32 references.

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………….…………………   5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ (ОГЛЯД  ЛІТЕРАТУРИ)

1.1. Освіта сьогодні………………………………………….…………………  8

1.2. Сучасні технології....................................................................................... 17

1.3. Методи навчання…………………………………………………………  18

1.4. Прийоми навчання……………………………………………………….   26

1.5. Тлумачення поняття  «форми» в сучасній дидактиці…..........…….......   30

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Особливості методики……………………………………………...……  41

2.2. Загальні положення інтерактивного  навчання…………………...…….  42

2.3. Опис технологій інтерактивного  навчання……………………..……...  46

2.4. Структура інтерактивного уроку………………………………..……...   57

2.5. Основні питання для вчителя…………………………………...……….  58

 

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1. Цілі та завдання  експерименту………………………………………….   62

3.2. Впровадження інтерактивних  технологій………………………………  63

3.3. Методи дослідження…...………………………………………………..   64

3.4. Розробка уроків………...………………………………………………..    67

3.5. Результати досліджень...………………………………………………..    74

3.5.1.Вивчення пізнавальної  активності учнів

    під час  уроку………………………………………………………. .    80

ВИСНОВКИ…...……………………………………………………………..    82

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ...……………………………………………………    84

ДОДАТКИ… …………...…………………………………………………        87

 

ВСТУП

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно  змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила  головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного  процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв’язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямований на всебічний розвиток дитини.

Одним із основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Інтерактивне навчання –  діалогове навчання, в ході якого  здійснюється взаємодія вчителя  і учня.

 Мета інтерактивного  навчання – створення комфортних  умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

У Зв’язку з цим  пропонуємо ознайомитися з елементами деяких інтерактивних методик, які  з успіхом застосовуються в різних країнах світу, тому що вони мають багато переваг:

- у роботі задіяні  всі діти класу;

- учні вчаться працювати  у групі (команді);

- формується доброзичливе  ставлення до опонента;

- кожна дитина має  можливість пропонувати свою  думку;

- створюється „ситуація  успіху”;

- за короткий час  опановується багато нового матеріалу;

- формуються навички  толерантного спілкування, вміння  аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення  проблеми тощо.

Зміст роботи полягає  не лише у знаннях, але й у способах мислення. Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності, одна із цілей якої – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою. Інколи, захоплюючись зовнішніми проявами інтерактивного навчання, вчителі дискредитують саму ідею діалогового навчання. Мета – діалог не заради взаємодії дітей, а взаємодія дітей заради вияву та реалізації їхніх індивідуальних можливостей. Для цього необхідно керуватися відповідними принципами : індивідуалізація реалізується при взаємодії з різними партнерами, взаємодії всіх з усіма, зведеності груп; самоврядування (виявляється в залученні дітей до планування, організації та управління навчальним процесом).

Основними формами інтерактивної  роботи є навчальна взаємодія  учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи –  не більше ніж, 4-6 чоловік. Групи вивчають навчальний матеріал і між особистісні  вміння.

Інтерактивна робота має свої принципи:

• одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);

- однакова участь (для  виконання завдання кожному учневі  надається використовувати матеріали  одночасно, а це надає змогу  учням формувати однаковий час);

• позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи кожного учня);
• індивідуальна відповідальність (при роботі у групі кожного учня – своє завдання).

Виходячи практиці з вищезазначеного, на необхідно характер, розвивати  світогляд, логічне мислення, інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити “відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Тому метою даної  роботи є проведення особистісного  та функціонального аналізу передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів та педагогів-науковців України, власного досвіду викладання біології; проведення експериментальних досліджень по використанню інтерактивних технологій; запропонувати конкретні шляхи підвищення освіченості учнів на уроках біології, що можуть ефективно застосовуватись на практиці.

 

РОЗДІЛ 1.

СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Освіта сьогодні

У Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента у квітні 2002 року, ставиться  завдання постійного відновлення змісту освіти й навчально - виховного процесу [1].

Основною метою освіти завжди було й залишається виховання громадянина, що відповідає стандартам часу й суспільства. Найважливішим завданням освіти в сучасних умовах є виховання  всебічно розвинутої, думаючої, заповзятливої  особистості з активною життєвою позицією. Рішення даного завдання покладено на навчальні заклади різного рівня й рангу, що поміняють одне інше в процесі одержання освіти молодими людьми.

Кінцевою метою діяльності освітнього закладу є особистість із яскраво вираженими діловими й загальнолюдськими початками, такими як самостійність, цілеспрямованість, активність, порядність, чесність, шляхетність, досить високий інтелект. Особистість, здатна й прагнуча до самоосвіти, самоаналізу, самоконтролю, до постійного росту професійної майстерності, до побудови власного життя гідного рівня.

Родина може чи не може дати необхідні  знання й навички, сформувати необхідну свідомість і самосвідомість неповнолітнього, але навчальний заклад, куди він прийшов одержати освіту й професію, це повинен й навіть зобов'язаний зробити. Навчальний заклад зобов'язаний дати своїм вихованцям необхідний обсяг знань теоретичного характеру, професійні знання, уміння й навички, які дозволять їм стати

Конкурентноспроможними на ринку праці, забезпечити такий рівень компетентності, за допомогою якого вони зможуть моделювати своє життя, будувати реальні плани й здійснювати їх.

Центром уваги навчального закладу  є розвиток особистості і її індивідуальності, формування її світогляду, світовідчування  й світосприймання. Основним же завданням при цьому повинне бути розширення й поглиблення знань учнів шляхом узагальнення наявного життєвого досвіду й злиттям його з раніше придбаними знаннями та знаннями, що здобувають у поточний момент. Тобто основна навчально-виховна робота повинна бути спрямована на розширення освітнього простору учнів, оскільки саме це є основною ознакою ефективності роботи як кожного педагога окремо, так і всього навчального закладу в цілому.

Двадцять перше століття – це час постіндустріального розвитку людства, століття новітніх технологій на рівні молекул і атомів. Це, зрозуміло, вимагає підготовки фахівців відповідного рівня знань, умінь, навичок і відповідальності. Стрімкі темпи технічного й технологічного розвитку людства сприяють появі нових напрямків у науці, нових галузей у виробництві, а виходить, і нових професій. Гадаю, не виявиться дивним факт появи в найближче десятиліття нових, дотепер невідомих професій. Але якщо такий момент у нашому житті не виключений, то, як же бути з підготовкою кваліфікованих кадрів?

Навчально-виховний процес у наші дні повинен, з огляду на технократичний рівень, будуватися відповідно особистісних і індивідуальних особливостей, можливостей  і потреб учнів, оскільки, згідно з  законами природи, саме молоде покоління, змінюючи своїх попередників, стають творцями нового життя, нового цивільного суспільства з його рівнем розвитку й добробуту.

В основі навчально-виховного процесу  завжди був і поки залишається  урок як форма передачі знань і  контролю їхнього засвоєння. Існують старі, добрі традиції проведення уроку, але сучасний урок не може далі бездоганно й невідступне додержуватися цих традицій, ос кільки в умовах сучасного технічного прогресу й новітніх технологій не задовольняє запитів підростаючого покоління, його загальному технократичному рівню. Причому, якщо врахувати споживчий початок сучасних дітей, лінощі їхньої думки й дій як результат комплексного виховання (родина, вулиця, дошкільні й шкільні заклади), так тим більше дана проблема ускладнюється. І щоб упоратися із цим непростим завданням, ми повинні, просто зобов'язані знайти такі форми й методи роботи з дітьми й молоддю, щоб забезпечити в перспективі гідні показники у всіх сферах життєдіяльності держави. Інакше кажучи, сформувати й виховати нову людину з новим світоглядом і активною життєвою позицією, з набором певних цінностей і особистісних якостей, зі значним обсягом знань, умінь і навичок, що має постійну потребу в самоосвіті й самовдосконаленні. Таке соціальне замовлення суспільства сьогодні. І наше завдання, завдання педагогів, його виконати.