Теперешнее состояние культурного туризма в Украине

Для початку пропонується провести двомісячну рекламну кампанію у столиці України, адже м. Київ має  найкращий потенціал для її проведення. Для того аби правильно та ефективно  провести рекламну кампанію, перш за все, необхідно вивчити специфіку  цільової аудиторії рекламного впливу. Для цього автором було розроблено анкету (Додаток К) та проведено опитування шляхом анкетування. Для опитування були обрані жителі столиці різних вікових категорій: 18-22 років – 10 осіб, 25-30 років – 15 осіб, 32-40 років  – 10 осіб, 42-50 років – 10 осіб, 50 і старше – 5 осіб (рис. 3.1). У цілому було опитано 50 осіб, з яких 28 – жінок, 22 – чоловіків.

 

Рис. 3.1. Вікові категорії  опитаних

 

З діаграми видно, що найбільшу зацікавленість виявили люди віком від 25 до 30 років – 30% всіх опитаних, а найменший – від 50 років і старше – 10 %.

Отже, завдяки анкетуванню було виявлено, що більшість опитаних, а  саме 76% (38 осіб) ніколи не були в Східній  Україні, а ті, хто були, подорожували в основному аби відвідати  родичів та друзів (25%). Переважна  більшість опитаних – це одружені люди (65%). Що ж стосується тривалості туру, то майже всі визначили найпривабливішим туром, тривалістю 3-7 днів. Більшість  опитаних оцінили свій дохід як середній (52%) та достатній (38%), і лише 10% як –  високий. У графі побажання, майже  всі зазначили, що хотіли б починати маршрут з м. Києва, оскільки більшість  проживає саме в столиці.

Виходячи з результатів опитування можна зробити наступні висновки:

• обрана правильна вікова категорія (25-30 років), адже досить насичена програма вимагає гарної фізичної форми та витримки;
• вдало обраний регіон, оскільки більшість жителів столиці ніколи не відвідували Східний регіон;
• тривалість туру є оптимальною, адже всі опитані погодились, що найпривабливішим є тур від 3 до 7 днів;
• правильно обрано сегмент – люди з середнім і достатнім доходом.

Отже, культурно-пізнавальний тур  «Стежками Східної України» є  конкурентоспроможним на українському туристичному ринку.

На основі проведеного анкетування  та отриманих висновків сформований  маркетинговий план виведення туристичного продукту «Стежками Східної України» на ринок.

Для проведення рекламної кампанії необхідно 18710,0 грн. (будуть використовуватись  кошти з фонду розвитку підприємства).

Цілі проведення:

• інформування про тур потенційних споживачів;
• ознайомлення цільової аудиторії з культовими спорудами різних конфесій Східної України;
• розвиток культурно-пізнавального туризму в Україні, та в Східній Україні зокрема;
• збільшення туристичного потоку в Україну і т. д.

Засобами реклами виступають: листівки, плакати, буклети, газети, реклама на бортах транспорту, а також комп’ютерна  мережа Інтернет та відеореклама (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Характеристика носіїв реклами та засобів їх розміщення

№ п/п	Носії реклами	Засоби розміщення
1.	Буклети	Розповсюдження на туристичних  виставках, в офісах
2.	Листівки	Роздача на вулицях міста (біля метро)
3.	Плакати	Розміщення на дошках об’яв у  громадських місцях
4.	Реклама на бортах транспорту	Тролейбуси та автобуси
5.	Розміщення реклами на сайті	Розміщення банерів на сайтах про  Східну Україну, про туризм
6.	Рекламний ролик	На моніторах (в метро, в маршрутках)
7.	Реклама у пресі	Розміщення інформації про тур  у газетах «Газета по-Киевски» та «Сегодня»

 

На думку автора слід розробити  та розглянути медіа-план, тобто план основних заходів із зазначенням  строків їх проведення. Медіа-план представлено в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Медіа-план рекламної кампанії

Назва носія

Серпень

Вересень

1-5

6-10

11-15

16-20

21-25

26-30

31-ше

1-5

6-10

11-15

16-20

21-25

26-30

1. Буклети

+

+

+

+

+

+

+

2. Листівки

ст. м «Либідська»

ст. м «Чернігівська»

ст. м «Хрещатик»

ст. м «Нивки»

ст. м «Мінська»

ст. м «Арсенальна»

ст. м «Лісова»

ст. м «Видубичі»

ст. м «Оболонь»

ст. м «Дніпро»

ст. м «Поштова площа»

ст. м «Палац України»

ст. м «Вокзальна»

3. Плакати

+

+

+

+

+

+

4. Реклама на бортах транспорту

Трол.№102

Трол.№18

Трол.№24

Трол.№32

Трол.№25

Трол.№72

5.Розміщення реклами на сайті

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

6.Відеоролик

Метро

Марш. №558

метро

Марш. №478

Марш. №531

метро

Марш. №180

метро

Марш. №550

метро

Марш. №537

7. Реклама у пресі

«Сегодня»

«Газета по-Киевски»

«Сегодня»

«Газета по-Киевски»

 

Отже, медіа-план на серпень-вересень показує конкретний перелік засобів реклами із зазначеним терміном та місцем застосування.

Розрахунок  вартості рекламної кампанії наведений  у табл. 3.7.

 

 Таблиця 3.7

Кошторис  рекламної кампанії

Носій	Формат	Вартість, грн.	Тираж, шт.	Сума, грн.
1. Буклети:				1400,0
дизайн	А-5	500,0		500,0
виготовлення	А-5	30,0	30	900,0
2. Листівки:				1650,0
дизайн	А-6	200,0		200,0
виготовлення	А-6	0,2	5000	1000,0
роздача	А-6			450,0
3. Плакати:				670,0
дизайн	А-2	250,0		250,0
виготовлення	А-2	1,3	200	260,0
розміщення	А-2	0,8	200	160,0
4. Реклама на бортах транспорту:				2250,0
дизайн	кв. м	250,0		250,0
виготовлення	кв. м	35,0	40	1400,0
розміщення	кв. м	15,0	40	600,0
5. Розміщення реклами на сайті				2000,0
розробка		2000,0	1	2000,0
6. Відеоролик:				9950,0
дизайн	1хв	750,0		750,0
виготовлення	1хв	2000,0		2000,0
розміщення		40,0	180	7200,0
7. Реклама у пресі:		200,0	4	800,0
Всього:				18710,0

 

Як видно з таблиці, реклама туристичного продукту «Стежками  Східної України» потребує залучення  відносно невеликих коштів (18710,0 грн.).

Розглядаючи туристичну діяльність, слід відмітити, що погляди, потреби  та бажання клієнтів весь час змінюються, саме тому проведення маркетингових  досліджень повинне мати не випадковий, а постійний характер, щоб слідкувати за змінами на ринку, і вчасно реагувати  на них.

 

 

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

Туристична  діяльність одна з найбільш стрімко  розвиваючих  сфер сучасного світу. Туризм – багатогранний соціокультурний  феномен, потужний фактор економіки  та соціальний інститут. Хоча пізнавальний мотив спочатку мав вторинне значення, проте з часом він перетворився на окрему мету подорожі. Слід зазначити, що 25% туристів подорожують саме з  пізнавальною метою. Туризм – це найкращий  спосіб знайомства з культурою країн  і народів. З кожним роком чисельність подорожуючих зростає: за прогнозами ВТО до 2020 року їх число зросте до 1,6 млрд. осіб за рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 рази порівняно з 2000 роком.

Культурно-пізнавальний туризм дає можливість повернутися  до вивчення культурної спадщини людства, її гуманістичного змісту, він несе в собі інтегративний потенціал, що поєднує всіх подорожуючих людей  в прагненні до розкриття життя  у всій повноті його проявів. Існують  такі підвиди культурно-пізнавального  туризму як: мистецький, літературний, історичний, архітектурний, парковий, індустріальний, музейний, релігійний, агрокультурний, освітній, фестивальний, етнографічний та археологічний.

Провідну  роль у координації й стандартизації світової культурної й туристичної  діяльності відіграють ЮНЕСКО й ВТО, які організовують і проводять  різноманітні конференції та генеральні асамблеї. Учасники останньої конференції  дійшли висновку, що розвиток культурно-пізнавального  туризму – це один із пріоритетів XXI ст.

Пріоритетним  культурно-пізнавальний туризм вважається і в Україні, оскільки чисельність  туристів, які хочуть долучитися до української культури та побачити визначні пам’ятки історії зростає з кожним роком. Крім того, ресурсна база для  розвитку даного виду туризму в Україні  достатня. Нині в Україні під охороною держави перебувають понад 140 тис. нерухомих пам’яток історії та культури.

Як правило,  найбільший   інтерес   у   плані   розвитку внутрiшнього туризму  становлять  пам’ятки мiстобудування та архiтектури, а також створенi на їх основi iсторико-культурнi заповiдники. Найбільша кількість пам’яток історії  та культури, що охороняються державою зосереджені у Львівській області, Автономній Республіці Крим, Київській  та Чернігівській областях.

Культурно-історичні  пам’ятки мають регіональну специфіку. Так, наприклад, Центральна та Східна Україна  багата на історичні пам’ятки, пов’язані  з зародженням і розвитком  української історії та культури, Південь є територією, де виявлено чимало пам’яток античної культури, а  Західна Україна виділяється  етнічними особливостями, пам’ятками фольклору, народної архітектури тощо.

Слід  зазначити, що переважна більшість  пам’яток архітектури різних історичних епох зосереджена у великих і  середніх містах, насамперед у Києві, Львові, Чернігові, Кам’янці-Подільському, Луцьку, Чернівцях, Ужгороді, Полтаві, Одесі та ін. Невипадково вони є  основою туристичної мережі України  державного рівня. Значним історико-архітектурним  потенціалом володіють і відносно невеликі міста, такі як Мукачево, Хуст, Берегове, Броди, Золочів, Нестерів, Острог, Дубно, Дрогобич, Теребовля, Білгород-Дністровський,  Володимир-Волинський, Бердичів, Глухів, Путивль та багато ін.

Важливим аспектом у залучені історико-культурної спадщини до туристичної  діяльності є наявність та розвиток туристичної інфраструктури. Це готелі, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, заклади харчування, транспортні  засоби, заклади для розваг, атракції та ін. Коротко характеризуючи матеріальну  базу туризму, можна відзначити, що в 2009 році в Україні налічувалось 1684 підприємств готельного господарства та 600 закладів громадського харчування.

Розвиток культурно-пізнавального  туризму неможливий без системи  зв’язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб сервісу, розвитку громадського харчування і побутового обслуговування, організації культурно-розважального  обслуговування. Актуальною для України  залишається проблема водопостачання та каналізації населених пунктів  і, в першу чергу, культурних центрів.

Проблема інфраструктурного облаштування території України може бути вирішена лише завдяки інвестуванню в її розбудову  великих коштів, в тому числі з  боку центральної та місцевих влад, її розв’язання можливе лише в  контексті практичних дій по економічному піднесенню країни. За рахунок держави, насамперед, треба будувати такі об’єкти  туристичної інфраструктури, як транспортні  магістралі, аеропорти, здійснювати  упорядкування населених пунктів, благоустрій пляжів, реконструкцію  та відновлення пам’яток культури тощо. 

Стратегічною  метою розвитку культурно-пізнавального  туризму в Україні можна визначити  створення конкурентоспроможного  на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний  розвиток територій та їх соціально-економічних  інтересів при збереженні екологічної  рівноваги та історико-культурного  довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути синхронізованою  із загальними темпами становлення  ринкових механізмів і співвідносною  з політикою структурних реформ в економіці. Вона повинна також враховувати накопичений досвід розвитку туризму у світі, що створює сприятливі умови доопрацювання та розроблення відповідної нормативно-правової бази туризму.