Теперешнее состояние культурного туризма в Украине

РОЗДІЛ  2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ                                 КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ  В УКРАЇНІ

2.1. Ресурсна  база культурно-пізнавального туризму  в  України

Культурна спадщина українського народу багата як на матеріальні (історико-архітектурні) пам’ятки, так і нематеріальне надбання (фольклор, народні промисли, фестивалі, вірування й т. д.).

Давно виділився  й став самостійним такий вид  туризму, як культурний, або пізнавальний. Його основою є історико-культурний потенціал країни, що включає все соціокультурне середовище з традиціями та звичаями, особливостями побутової й господарської діяльності [16; 206].

Нині  з’явилась можливість показати реальну  історію та культуру України. Кожна  доба залишила свої ознаки у пам’ятках. Вони не можуть не зацікавити туристів. Одні звернуть увагу на давні монастирі, монументальні скульптури, інші – залишки козацьких січей, треті – археологічні розкопки і всі вклоняться загиблим під час війн і соціальних катаклізмів, на які так багата наша історія.

Нині  в Україні під охороною держави  перебувають понад 140 тис. нерухомих  пам’яток історії та культури, а  саме:

• понад 64 тис. пам’яток археології;
• понад 54 тис. пам’яток iсторiї;
• близько 7 тис. пам’яток монументального мистецтва;
• близько 15 тис. пам’яток мiстобудування i архiтектури.

Як правило,  найбiльший   iнтерес   у   планi   розгортання внутрiшнього туризму  становлять  пам’ятки мiстобудування та архiтектури, а також створенi на їх основi iсторико-культурнi заповiдники. За видами та категорiями 46   iсторико-культурних заповiдникiв, що нинi дiють в Українi, класифiкуються наступним чином: національних – 8, iсторико-архiтектурних – 10,           iсторико-археологiчних – 2,  iсторико-меморiальних – 2,  iсторико-культурних – 17,  палацо-паркових – 1, музеїв-заповiдників – 8 [4; 85].

Найбільша кількість пам’яток історії  та культури, що охороняються державою та церквою зосереджені у Львівській області (3934), Автономній Республіці Крим (2984),  Київській (2886), Чернігівській (2859) областях. Високий ступінь насичення екскурсійними пам’ятками історії та культури в Одеській (2663), Харківській (2535), Донецькій (2399), Житомирській (2314), Полтавській (2211), Вінницькій (2204), Черкаській (2143) областях, середній – у Хмельницькій (2015), Запорізькій (1862), Херсонській (1726), Сумській (1626), Луганській (1644), Миколаївській (1445), Івано-Франківській (1419) та Кіровоградській (1320) областях. Найцінніші історико-культурні рекреаційні ресурси – у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим.

Для кращого  аналізу ресурсної бази культурного  туризму в Україні, автор вважає доцільним опиратися на туристичне районування. Отже, в Україні виділяють  шість окремих суспільно-географічних районів: Центральний, Західний, Північно-Східний, Центрально-Східний, Східний та Південний.

Найбільшим  за насиченістю пам’ятками історії та культури, їх туристичною значимістю є Центральний суспільно-географічний район, на території якого знаходиться потужний політичний, економічний, науковий і культурний центр – місто Київ, що понад півтори тисячі років є ядром всього району. Центральний район включає Чернігівську, Черкаську, Вінницьку, Житомирську та Київську області. Тут знаходиться 328 лише основних пам’ятників і пам’ятних місць, з яких 124 – у Чернігівській, 96 – у Черкаській, 75 – у Житомирській, 68 – у Вінницькій і 62 – у Київській областях [29; 59].

 В  Києві розміщено 65 музеїв, 44 пам’ятки стародавньої архітектури, серед яких виділяються архітектурно-історичні заповідники «Стародавній Київ» та «Софіївський музей». Лише на території Києво-Печерського    історико-культурного заповідника знаходиться 80 споруд, з них 37 архітектурних пам’яток ХІ-ХVІІІ ст. Архітектурними шедеврами світового значення вважаються Софійський собор (ХІ-ХVІІІ ст.) та Андріївська церква             (1746-1753 рр.).

Київська  область обiймає iсторичнi терени Середнього Поднiпров’я, Київського Полiсся та Сiверщини. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина    XVII - поч. ХХ ст. найяскравiше представлена пам’ятками доби Гетьманщини (українське вiдродження i бароко) та класицизму. В областi взято на державний облiк 211 пам’яток архiтектури, з яких близько 90 – загальнодержавного значення. Виявлено понад 120 нововиявлених пам’яток архiтектури. Дiє два державні iсторико-культурні заповідника: у Переяславi-Хмельницькому та      м. Вишгороді.

Архiтектурно-мiстобудiвна  спадщина Чернігівської області представлена спорудами Княжої доби, архiтектурними витворами українського вiдродження i бароко XVII-XVIII ст., садибними комплексами i цивiльною забудовою епохи класицизму. На державному облiку в областi перебуває 217 пам’яток архiтектури й мiстобудування, з яких близько 150 – загальнодержавного значення. Вiдомо понад 160 нововиявлених пам’яток. 15 населених пунктiв включенi до Списку iсторичних мiст i селищ. На базi комплексiв архiтектурно-мiстобудiвної спадщини в областi створено 4 заповiдника.

В Черкаській області збереглися поодинокi пам’ятки Княжої доби (Канiв) та XVII ст. (Чигирин, Суботiв). В областi на державний облiк узято 312 пам’яток архiтектури, з яких загальнодержавного значення понад 50.  Вiдомо понад 380 нововиявлених  пам’яток архiтектури. Черкаська область  найбагатша в Українi на заповiдники  – їх тут створено шiсть. Заповiдним об’єктом є також славнозвiсний парк «Софiївка» в м. Умань [4; 93-95].

Архiтектурна спадщина Вінницької областi охоплює  пам’ятки XVII –     поч. XX ст. Найхарактернiшими є пам’ятки  архiтектури  доби бароко, класицизму та історизму. В областi взято на державний облiк 388 пам’яток архiтектури, з них понад 100 – загальнодержавного значення, вiдомо близько 260 нововиявлених пам’яток архiтектури.

Житомирська область багата католицькими та православними церковними спорудами доби бароко, архаїчними типами народних дерев’яних храмiв, класицистичними садибами; є лише одна пам’ятка Княжої доби. На  державному облiку перебуває 49 пам’яток архiтектури, з них 47 – загальнодержавного значення. Вiдомо понад 400 нововиявлених пам’яток архітектури [4; 91].

Центральний район має чималий культурно-історичний рекреаційний потенціал. Великий інтерес  у туристів, особливо іноземних, викликає архітектурно-історичний заповідник, у складі якого є ансамблі Єлецького  Успенського монастиря (ХІІ-ХІХ ст.), Троїцько-Іллінського монастиря  з Антонієвими печерами та Іллінською церквою (ХІ-ХVІІ ст.), курган «Чорна могила» (Х ст.) та курганний могильник (ІХ-ХІ ст.), П’ятницька церква         (ХІІ-ХІІІ ст.) – у Чернігові, Собор Босих Кармелітів і костьол Святої Варвари (ХІІ ст.) у Бердичеві, три стародавніх городища літописного міста Іскоростеня              (ІХ-ХІІІ ст.) у Житомирській області. У функціонально-територіальній системі Центрального району створено 1392 території та об’єкти природно-заповідного фонду. Серед них широко відомі парково-ландшафтні комплекси «Софіївка» в Умані та «Олександрія» у Білій Церкві, що активно використовуються як туристичні об’єкти з високим коефіцієнтом атрактивності.

Значним культурно-історичним рекреаційним потенціалом  володіє і Західний район України з потужним економічним і культурним центром – містом Львів. Район охоплює Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Закарпатську, Рівненську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Волинську області [29; 59].

У Львівському  регіоні розміщено третину пам’яток України, що перебувають під охороною держави. Невипадково місто Львів  занесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Львівська область обiймає  iсторичнi  терени Галичини та є найбiльшою в Українi за кiлькiстю,  рiзноманiтнiстю та  ступенем збереження архiтектурно-мiстобудiвної спадщини. Вона представлена всiма типами  будiвель  широкого хронологiчного ряду – вiд Княжої доби до середини  XX  ст.  Найцiннiшими є пам’ятки стилiстичних епох готики, ренесансу, бароко, класицизму, iсторизму i модерну, представленi у Львовi  та iнших мiстах областi. В областi на державний облiк узято 3262 пам’ятки архiтектури i мiстобудування, з яких понад 650 – загальнодержавного значення.

Найбiльший iнтерес в Івано-Франківській області  становлять дерев’янi храми XVI-XIX ст. В  областi взято на державний облiк 1105 пам’яток архiтектури, з них понад 100 – загальнодержавного значення. До Списку iсторичних мiст i селищ  включено 26 населених місць.

Чернівецька область багата на середньовiчнi фортецi, мурованi та  дерев’янi храми «хатнього» типу, окремi будiвлi та їх комплекси доби iсторизму. В областi взято на державний облiк 354 пам’ятки архiтектури й мiстобудування, з яких близько 100 – загальнодержавного значення. Вiдомо понад 500 нововиявлених пам’яток.

Закарпатська  область охоплює терени колишньої  «Угорської Русi». Архiтектурно-мiстобудiвна  спадщина XIV – поч. XX ст. представлена середньовiчними замками, мурованими  костьолами i православними храмами, різноманітними типами дерев’яних церков. На  державному облiку перебуває 152 пам’ятки архiтектури, з них 89 – загальнодержавного  значення. Вiдомо близько 250 нововиявлених пам’яток архiтектури.

Найбiльший iнтерес у Волинській області становлять пам’ятки доби середньовiччя (XIV-XVI ст.), ренесансу i бароко, а також дерев’яна  архiтектура, що зберегла архаїчнi риси. В областi на державний облiк узято 468 пам’яток архiтектури, з яких понад 170 мають загальнодержавне значення. Вiдомо близько 180 нововиявлених пам’яток архiтектури.

Архiтектурно-мiстобудiвна  спадщина Тернопільської області представлена замками XIV-XVII ст., католицькими i православними  храмами доби ренесансу i бароко, пам’ятками дерев’яного церковного будiвництва. На державному облiку перебуває 1128 пам’яток архiтектури й мiстобудування, з яких близько 180 – загальнодержавного значення. Вiдомо 140 нововиявлених пам’яток, 26 населених пунктiв областi включено до Списку iсторичних мiст i селищ [4; 86-89].

Всього  на території Західного району знаходиться  понад 600 основних пам’яток і пам’ятних  місць, пов’язаних з історією та культурою  українського народу. З них 114 – у  Львівській, 94 – Тернопільській, 77 –  Хмельницькій, 71 – Закарпатській, 68 – Рівненській, 67 – Івано-Франківській, 66 – Чернівецькій і 45 – Волинській областях.

Чимало  пам’яток історії та культури зосереджено в старовинних містах – у Галичі, Володимир-Волинському, Кам’янець-Подільському, Чернівцях, Ужгороді та ін. Це Успенська церква (ХІІ ст.) у Галичі, кафедральний собор (ХVІІ ст.) в Ужгороді, комплекс резиденції митрополита Буковини               (1864-1882 рр.) у Чернівцях. Святинею православного світу є Почаївська лавра на Тернопільщині і Богоявленська (ХVІ ст.) в Острозі на Рівенщині.

Одне  з перших місць серед культурних центрів на західно-українських  землях посідає Володимир-Волинський, утворений понад 1000 років тому. В  місті знаходиться 10 культових архітектурних споруд, яким понад 100 і більше років. І до сьогодні збереглися пам’ятки давньоруської культури – Успенський собор (ХІІ ст.) і Василівська церква-ротонда (ХІІІ-ХІV ст.), палати епіскопів (ХVІ ст.), залишки Володимирських валів ХІ-ХІІІ ст., а також храмів і житлових споруд Х-ХІV ст., які потребують дослідження.

У Західному  районі зосереджено 2352 територій та об’єктів        природно-заповідного  фонду, з яких 417 – у Закарпатській, 398 – у Львівській, 390 – у  Тернопільській та інших областях. Особливий інтерес  становлять природні національні парки, зокрема Карпатський, а також  Шацький у Волинській області, таємничі карстові печери у Тернопільській, карстова печера «Попелюшка» (51 км), яка  за довжиною серед гіпсових печер  посідає одне з перших місць в  Європі, та аналогічні печери «Буковинка – 1» і «Буковинка – 2» у Чернівецькій області [29; 60].

До Північно-Східного району входять Харківська, Полтавська та Сумська області. Архiтектурнi пам’ятки Харківської області датуються кiнцем XVII –пер. пол. XVIII ст. і належать до стилiв українського вiдродження i бароко. Пам’ятки стильових епох класицизму, iсторії i модерну представленi значним числом об’єктiв. В областi пiд охорону держави взято 653 пам’ятки, з яких понад 70 мають загальнодержавне значення. Вiдомо близько 300 нововиявлених пам’яток архiтектури. У Харкові розміщено понад 20 вузів, 180 наукових установ і організацій, 6 державних театрів. Архітектурними пам’ятками, що прикрашають місто, є Покровський (1689 р.) і Успенський (1771 р.) собори, Катеринославський палац (ХVІІІ ст.). Серед споруд радянського періоду – Дзержинська площа, кіноконцертний зал «Україна», пам’ятник Т. Г. Шевченко (1935 р.) та ін.

До складу Полтавської областi входять iсторичнi терени пiвденної Гетьманщини. Найцiннiшими серед них є ансамблi i окремi пам’ятки українського вiдродження i бароко та класицистичнi споруди в Полтавi та деяких iнших мiстах. На державному облiку перебуває 199 пам’яток, з яких понад  50 –  загальнодержавного значення. Є понад 300 нововиявлених пам’яток архiтектури.

У Сумській області збереглося чимало пам’яток народної дерев’яної архiтектури, а також кiлька ансамблiв садово-паркової архiтектури. На державному облiку перебуває 473 пам’ятки архiтектури i містобудування, з яких понад 70 – загальнодержавної категорiї облiку. Вiдомо понад 200 нововиявлених пам’яток архiтектури. На базi комплексiв                        архiтектурно-мiстобудiвної спадщини створено два історико-культурних заповідника: у м. Глухів та м. Путивль [4; 97-98].

На території  району зосереджено 260 основних пам’яток і пам’ятних місць. Це, зокрема, собор  Христовоздвиженського монастиря (1689-1709 рр.), дзвіниця Успенського собору (1774-1801 рр.), монумент Слави (1689-1709 рр.), пам’ятники І. Котляревському (1903 р.), М. Гоголю (1915 р.) у Полтаві, Воскресінська церква (1836-1851 рр.) у Сумах, гора-останець Городище біля         с. Куземина, плато Монастирська гора під Охтиркою.        

Одним з  потужних за економічним, соціальним і  культурно-історичним потенціалом  є Центрально-Східний район.  Його економічним, історичним і культурним ядром є місто Дніпропетровськ. У місті зосереджено понад 20 вузів, 6 професійних театрів, багато музеїв, архітектурних пам’яток. Серед архітектурних пам’яток – палац Потьомкіна (1787-1789 рр.), Преображенський собор (1830-1835 рр.), будинок Міської думи (1900-1901 рр.), пам’ятник            Т. Г. Шевченку, монумент Вічної Слави та ін. Серед 98 основних пам’яток історії та культури Дніпропетровської області варто відзначити скіфські кургани – «Орлова могила» та «Нечаєва могила» (ІV-ІІІ ст. до н. е.), Скіфський курган   (ІV ст. до н. е.) у Чортомлику, могила кошового отамана Запорозької Січі І. Сірка, руїни фортеці Кодак (1635 р.), Троїцький собор (ХVІІІ ст.) у Новомосковську та ін.