Теперешнее состояние культурного туризма в Украине

При організації маршрутних турів  розробляється спеціальний графік відвідування запланованих пунктів, а  також відповідна анімаційна програма. Слід зазначити, що застосування анімації в туризмі значно підвищує атрактивність  відвідуваних об’єктів. На місто або  туристичний центр виділяють  від 1 до 3 днів в залежності від величини туристичного центра і кількості  визначних пам’яток [12; 263].

Організація туру є основною діяльністю туристичної фірми з  реалізації створеного туристичного продукту. В основі цієї діяльності лежить індивідуальний підхід до кожного туриста, спрямований  на повне та якісне забезпечення споживача  комплексом послуг та товарів в межах  придбаного туру відповідно до заздалегідь  узгоджених між сторонами параметрів даного туру.

Розробка культурно-пізнавального  туру включає вісім етапів. Для  наочної демонстрації кожного з  етапів, автор вважає доцільним розглянути декілька культурно-пізнавальних турів по Україні: «Україна від краю до краю» (Додаток А) та «Київ – Ужгород – Мукачево» (Додаток Б).

Перший етап створення  туру полягає у виборі пунктів  маршруту. При чому, критерієм відбору  є атрактивність об’єктів показу для задоволення мети подорожі, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності. Отже, при  створенні туру «Україна від краю до краю» були обрані наступні пункти маршруту: Київ, Козелець, Чернігів, Ніжин, Качанівка, Полтава, Черкаси, Канів, Опішня, Густиня, Лубни, Луцьк, Чернівці, Львів, Решетилівка, Чигирин, Суботів, Острог, Берестечко, Переяслав-Хмельницький, Олесько, Кам’янець-Подільський, Яремче,     Івано-Франківськ, Хотин і Меджибіж. Пунктами маршруту були обрані міста, які мають значну ресурсну базу для організації та проведення                культурно-пізнавальних турів. Розробники маршруту намагалися охопити якомога більше цікавих об’єктів, які мають цінність для туристів та асоціюються саме з Україною. В Києві це, наприклад, Андріївська церква, Києво-Печерська Лавра, Хрещатик тощо; в Чернігові – Пятницька церква, Борисоглібський та Преображенський собори; у Львові – Собор Святого Юра, Успенська церква і т. д.; у Хотині – Хотинська фортеця тощо. В іншому турі одним з пунктів маршруту також був обраний Київ.

Наступним кроком є ієрархізація пунктів маршруту, яка проводиться  за вказаними вище критеріями, при  цьому основна увага повинна  бути звернута на клас гостинності  та транспортну доступність обраних  пунктів маршруту. Обов’язково необхідно визначитися з початковим та кінцевим пунктами маршруту. Даний вибір здійснюється за показником транспортної доступності, взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів. В першому досліджуваному культурно-пізнавальному турі, одночасно, початковим і кінцевим пунктом маршруту було обрано м. Київ, а в іншому турі – лише початковим. Це можна пояснити тим, що Київ – це столиця України, яка приваблює значну чисельність туристів, як вітчизняних, так і закордонних. Крім того, місто знаходиться на перетині транспортних шляхів та має відповідну туристичну інфраструктуру. Отже, нитка маршруту «Україна від краю до краю» виглядає наступним чином: Київ – Козелець – Чернігів – Ніжин – Качанівка – Густиня – Лубни – Полтава – Опішня – Решетилівка – Полтава – Чигирин – Суботів – Черкаси – Канів – Переяслав-Хмельницький – Київ – Острог – Луцьк – Берестечко – Олесько – Львів – Івано-Франківськ – Яремче – Коломия – Чернівці – Хотин – Камянець-Подіяльський – Меджибіж – Київ.

Четвертим етапом є розробка схеми  маршруту. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут –  це напрямок переміщення туриста. Вибір  пунктів по маршруту узгоджується з  програмою відповідно до виду туризму, терміну та класу обслуговування. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані. Вибір схеми маршруту залежить від  транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів  транспорту, рівня розвитку транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту. В першому випадку була обрана кільцева схема маршруту, адже початковий та кінцевий пункти збігаються. Загалом, схема є комбінованою, оскільки протягом маршруту планується повернення до Києва, після чого маршрут продовжується. Таким чином, схема має вигляд двох кільцевих маршрутів. В другому випадку була обрана лінійна схема, оскільки пункти початку та закінчення маршруту відрізняються.

Після того, як проведено  ієрархізацію пунктів маршруту та складено схему, необхідно оптимізувати маршрут  шляхом встановлення ряду об’єктивних  та суб’єктивних обмежень. Об’єктивні обмеження виходять з умов сегментації  ринку, а суб’єктивні визначаються можливостями туроператора.

Обмеження визначаються перш за все  цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім’ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон’юнктура ринку, стан конкурентного  середовища, цінова політика тощо).

Тур «Україна від краю до краю»  орієнтований на молодих людей та людей середнього віку, адже тривалість подорожі 15 днів і не кожен може витримати  таку насичену програму. Окрім того, для пересування був обраний  автобус, тож зрозуміло, що для людей, які мають проблеми зі здоров’ям буде важко здійснювати такі переїзди. Що ж стосується туру «Київ – Ужгород – Мукачево», то він орієнтований на ширший сегмент, оскільки триває лише 4 дні, а програма є менш насиченою, ніж у попередньому турі. Крім того, більшість послуг у турі є факультативними, тобто пропонуються за додаткову платню.

Шостий крок полягає у створенні  програмного забезпечення туру, яке  є його якісною ознакою. Програми маршрутно-стаціонарних турів, менш насичені, містять більше вільного часу та можливостей  його урізноманітнення за рахунок вибору екскурсійних та дозвіллєвих програм. Програми маршрутно-транспортних турів  більш насичені та регламентовані. Загальний ліміт часу програмного  забезпечення становить, залежно від  контингенту туристів, 12 – 14 годин. При складанні програми туру «Україна від краю до краю» керувалися нормативними витратами часу на поселення, харчування, екскурсійне обслуговування, дозвіллєві заходи. Програмою забезпечується відпочинок: 8 годин вночі та після харчування.

Наступним етапом є організаційно-технічні заходи з забезпечення туру. Вони включають  добір засобів розміщення, умов екскурсійного  обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найваріативніший саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються  системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги  готелів в залежності від їх класу). Туристи, як на першому, так і на другому маршрутах розміщуються в двох та трьохзіркових готелях при одномісному або двомісному розміщенні.

Останім етапом є розрахунок вартості туру, що є складною багатофакторною  процедурою. Ціна туру залежить від  класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. Нижньою  межею вартості туру є його собівартість, яка включає зафіксовану в  угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточні витрати  на їх реалізацію та організацію споживання. Собівартість туру є сумарною ціною  складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд  додаткових послуг) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично  на всі види послуг, націнки на послуги  в популярних      туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування, його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим більша група, тим менша вартість), складу учасників групи (багато послуг надається певним категоріям споживачів на пільгових умовах).

Основні статті витрат по туру можна  поділити на фіксовані (податки, сплати в бюджет, оренда приміщень, техніки, транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які  залежать від діяльності фірми (заробітна  плата, видатки на організацію тура, його рекламу, реалізацію, маркетинг  турпродукту тощо). Таким чином, основні  витрати по туру складаються з  собівартості (сумарної вартості основних та додаткових послуг турпакету) та розрахунків  з державою. Додатковими витратами  по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибір  і за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни турпакету чи сплачуватись в місці споживання. Під час  туру «Україна від краю до краю»  туристам додатково пропонується відвідування оперного театру, оперети, філармонії, клубів, дискотек в Києві; екскурсія в музей народної архітектури та побуту України; відвідування виставок, відомих кав’ярень у Львові і т. д. Під час туру «Київ – Ужгород – Мукачево» додатково пропонуються екскурсія «Без Подолу Київ неможливий» з відвідуванням музею Булгакова, відвідування оздоровчо-реабілітаційного центру в готелі м. Ужгород, дегустація вин в приватних підвалах с. Бобовище тощо.

Ціна на турпродукт обраховується  методом нормативної калькуляції. При визначенні калькуляції собівартості одиниці послуг слід виходити з їх споживчої вартості, але мати на увазі мінливість послуг (залежно від рівня кваліфікації персоналу, технічного забезпечення та інших складових обслуговування). Ціна туру повинна покривати видатки на його організацію і реалізацію та приносити суб’єкту ринкової діяльності певний прибуток, який би давав можливість для розвитку. В той же час ціна повинна бути гнучкою, щоб забезпечувати діяльність в умовах ринкової конкуренції і відповідати попиту. В ціну турпакета обов’язково закладається прибуток туроператора, який встановлюється у відсотках до собівартості і залежить від рентабельності туру, що планується.

Після того, як тур розроблено, його слід документально оформити відповідно до діючих вимог. Технологічна документація по туру включає:

- технологічну картку (картку туристичного  маршруту), що містить необхідні  для роботи відомості з даної  подорожі;

- графік заїзду туристичних  груп та туристів-індивідуалів, складений  на певний термін (залежно від  тривалості та сезонності туру);

- бланк ваучера (путівки);

- лист бронювання;

- бланк угоди з клієнтами  (з туристом);

- угоди з партнерами-постачальниками  послуг;

- калькуляцію туру (з зазначенням  вартості окремих складових);

- картосхему маршруту, його опис  та графік руху;

- пам’ятка з організації туру (строки падання заявок на бронювання  місць в готелях, закладах харчування, строки замовлень на транспорт,  бланки цих заявок; пункти пересадок  та графік руху транспорту  за маршрутом, час можливого  очікування тощо).

Оскільки «Україна від краю до краю»  є маршрутно-транспортним автобусним туром, крім зазначеної документації, під час подорожі містить маршрутний лист (паспорт автобусного туру), в якому зазначається як схема маршруту та технологія обслуговування, так і технічні характеристики автобуса, кілометраж та стан автошляхів, певні обмеження та заборони на рух автотранспорту, придорожні пункти відпочинку та харчування, санітарні стоянки тощо, а також тексти дорожньої інформації.

До розробленого туру додаються інформаційно-довідкові матеріали: пам’ятки для туристів, довідкові та рекламні матеріали по туру.

Отже, розглянувши декілька пізнавальних турів України, можна визначити специфіку організації таких турів. По-перше, організатор обов’язково забезпечує транспортне обслуговування і страховку. Слід зазначити, що для організації культурно-пізнавального туру найкраще використовувати автобуси, що стимулюється технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі.

Щодо готельного обслуговування, то туристів в основному розміщують в двох та трьохзіркових готелях  при одномісному або двомісному розміщенні.

Неможливо уявити організацію культурно-пізнавального  туру без супроводу гіда, оскільки саме ця людина може розповісти відпочиваючим  достовірні історичні факти та цікаві легенди, що стосуються конкретної місцевості. Окрім того, в деяких містах відсутні кваліфіковані екскурсійні кадри, тому супровід гіда-екскурссовода є дуже актуальним.

Не менш вагомою складовою пізнавального  туру є харчування. В більшості  випадків туристам пропонують лише сніданок.

Досить часто, на маршруті відсутні або знаходяться в поганому стані  деякі складові туристичної інфраструктури (готелі, ресторани тощо).

Що стосується додаткових послуг, то організатор надає лише перелік  можливих місць для проведення дозвілля, а туристи маючи вільний час  і відчуваючи потребу, можуть відвідати  екскурсії, музеї, дискотеки, клуби, театри тощо. Відтак пізнавальна складова туру поєднується з рекреаційною, що значною мірою пожвавлює програму обслуговування. 

Таким чином, культура країни здатна викликати у потенційних туристів найсильніший спонукальний мотив до подорожі. Тому збереження культурної спадщини і його раціональне використання мають визначальне значення для  стійкого залучення туристичних  потоків і збереження популярності конкретного туристичного напряму.

РОЗДІЛ  3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ                             КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРУ «СТЕЖКАМИ СХІДНОЇ УКРАЇНИ»

3.1.    Ідея туру «Стежками Східної  України»

Україна має ресурси для розвитку культурно-пізнавального туризму, проте на сьогодні ресурсний потенціал країни використовується недостатньо. Саме тому автор вирішила розробити тур по  території Східної України, оскільки ресурси даного регіону недостатньо використовуються для розвитку культурно-пізнавального туризму.

Згідно  з районуванням Білецького В. С., до Східної України входять такі області як Донецька, Луганська та Харківська [1].

Основна ідея туру полягає в ознайомленні туристів з культовими спорудами  Східної України та залученні  їх до активного використання в культурно-пізнавальному  туризмі.

В процесі  створення культурно-пізнавального  туру «Стежками Східної України» провідною була обрана саме релігійно-пізнавальна  основа, оскільки пропозиція подібних турів на території України незначна. Окрім того, тур має високу соціокультурну значущість, оскільки виконує не лише пізнавальну, але й виховну функцію.