Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру «Полтавська битва»

Митні формальності: запровадження для туристів пільгових  митних податків, зборів; надання митних пільг (у тому числі скасування податків) на ввезення устаткування для готелів  та інших туристичних об'єктів; включення  деяких податків і зборів на утримання  і відновлення туристичних об'єктів  у структуру непрямого оподатковування, у вартість квитків замість прямого  збору валюти з відвідувачів.

Валютні формальності (за рекомендаціями UNWТО): можливість отримувати в країні, з  якої туристи виїжджають, вільно конвертованої  валюти, необхідної для їхніх поїздок; дозвіл на ввезення валюти в розмірі, зазначеному в митній декларації; обмін ввезеної валюти тільки на добровільній основі; забезпечення можливості зворотного обміну валюти при виїзді з країни перебування; надання туристам права  мати при виїзді достатні суми в  національних грошових одиницях для  зворотної поїздки своєю країною; надання туристам і відвідувачам повної інформації про правила і  поточний курс обміну валюти; розміщення в обов'язковому порядку необхідної інформації на контрольно-пропускних пунктах в'їзду.

Медико-санітарні  формальності: розширення співпраці  національних туристичних адміністрацій  з санітарно-епідеміологічними організаціями  іі органами охорони здоров'я в  справі надання вичерпної інформації медичного характеру всім зацікавленим особам; укладання багатосторонніх  державних договорів щодо надання  невідкладної медичної допомоги всім без винятку туристам; у разі захворювання в гострій формі чи смерті негайне  повідомлення консульства і родичів; перевезення тіла на батьківщину чи його поховання; швидке оформлення потрібних документів.

Формальності  безпеки: впровадження жорстких вимог  до безпеки туристів і зменшення  ризиків при подорожах; забезпечення дотримання екологічних норм на туристичних  об'єктах і в регіонах відвідування.

Ці рекомендації ґрунтуються на основних принципах  спрощення туристичних формальностей, сформульованих у документах Будапештської  конвенції (1989) і майже повністю повторених у документах Гаазької декларації з  туризму.

ВИСНОВКИ

Як сфера  економічної діяльності туризм, з  одного боку, визначається попитом  і споживанням відвідувачів, а  з іншого боку, належить до товарів  і послуг, які виробляються з метою  задоволення цього попиту. Отже, туризм охоплює широкий діапазон видів діяльності, в тому числі  міжнародний і внутрішній транспорт, розміщення, громадське харчування, розваги, послуги туроператорів і турагентів та ін.

В останні  роки майже всі регіони світу  продемонстрували значне зростання  обсягів туризму. Разом з тим  події 11 вересня 2001 року в США, нестабільна  ситуація на Близькому Сході, події  в Югославії, Македонії та інші мали негативний вплив на сферу туризму  не тільки в цих регіонах, а й  у всьому світі.

І все  ж довгострокові перспективи  розвитку галузі і надалі залишаються  оптимістичними. Результати проведених досліджень ВТО передбачають, що туристичний  рух до 2020 року зросте до 1,6 млрд. туристів за рік, які витрачатимуть 2 трильйони  доларів США, тобто 5 млрд. у день.

Разом із телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм забезпечуватиме  економічне зростання у XXI столітті.

Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної  туріндустрії, проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

У непростих  умовах перехідного періоду український  туризм з року в рік працює динамічно  та прибутково, нарощує обсяги виробництва  товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслуговування.

Згідно  з оцінками Міністерства економіки  України, продукти та послуги, пов'язані  з діяльністю туристичної галузі, становлять близько 10 % валового національного  продукту, а за загальними оцінками, близько 15 % робочої сили в Україні  зайнято в туристичному бізнесі  та супутніх галузях.

Туристична  діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні  ресурси і немає перспектив для  промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуєючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

Попри всі  політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія  туризму стала тією галуззю народного  господарства України, яка без залучення  державних дотацій стабільно  нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм  в Україні може і повинен стати  сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку й оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Туристична  діяльність в Україні має певні  особливості, пов'язані з характером праці в туристичній індустрії, видом послуг, структурою продукту, співвідношенням попиту і пропозиції, формами продажу і т.д.

Сьогодні  індустрія туризму як сукупність підприємств сфери обслуговування та інших організацій, діяльність яких спрямована на задоволення попиту на туристичні товари та послуги, працює в умовах жорсткої конкуренції, відвойовуючи як національний, так і міжнародний  ринки.

Комплексний туристичний продукт, крім основного, спеціального й додаткового продуктів, включає й такі його елементи та якісні характеристики, що створюють  загальний імідж туристичного підприємства та його послуг - це загальна атмосфера  обслуговування, форми пропозиції продукту, легкість спілкування з обслуговуючим  персоналом тощо. Лише загальна атмосфера  туристичного обслуговування може стати  вирішальним фактором обрання туристичного продукту чи, навпаки, відвернути туристів від нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України „Про туризм"”: Закон України // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 244. – 25.12.2003.
2. В.А. Смолій, В.К. Федорченко, В.І. Цибух Енциклопедичний словник-довідник з туризму / Передмова В.М. Литвина. – К.: Видавничий Дім „Слово”, 2006. – 372 с.
3. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.:  ФиС, 2000.
4. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навчальний посібник. – К.: „Альтпрес”, 2003.
5. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. – К.: В-во „Музична Україна”, 2002.
6. Черных Н.Б. Технология путешествий и организация обслуживания клиентов: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002.