Аналіз стану української авіації

Сьогодні, як ніколи, назріває необхідність в  модернізації вітчизняних аеропортів. Адже із-за обмеженої пропускної здатності, а також недостатнього рівня  сервісу вітчизняна авіаційна індустрія  не отримує відчутній прибуток. Державіаадміністрація вимушена обмежувати частоту польотів іноземних авіакомпаній в Україну. Але в останні дні з’явилася надія, що модернізація аеропортів буде здвигнута з мертвої точки. В першу чергу це буде стосуватися повітряних воріт України – аеропорту «Бориспіль». Так, японський уряд о виділив Україні низько відсоткового довгострокового кредиту на модернізацію столичного аеропорту.  Керівництво «Бориспіля» підписало кредитну угоду з японським банком міжнародного співробітництва на суму 167 млн. доларів. На ці гроші до кінця 2010 року в Бориспілі  повинні були ввести в експлуатацію новий комплекс та реконструювати старі термінали. Щодо термінала В, то його проект залишився без вагомих змін: розміри терміналу 122х643,8 метрів, пропускна здатність 1,5 – 2 тис. чоловік на годину. Пасажиропотік  розведуть по класичній схемі – на першому поверсі зали відльоту, на другому – прильоту. На рівні другого поверху буде побудована автомобільна естакада для зручностей пасажирів. На третьому поверсі зроблять транзитну зону з залом очікування. Очікується, що після побудови першої черги до терміналу побудують ще один комплекс, приблизно з такою ж пропускною здатністю, що у цілому надасть змогу обслуговувати десь 3,5 – 4 тис. чоловік на годину. «Родзинки» майбутнього терміналу представлені новою системою обслуговування пасажирів – 11ейр – бріджей дозволять пасажирам одразу потрапити на борт літака. На сьогодні в терміналі В тільки два таких комплекси. Проект має багато таких удосконалень, але все упирається в кошти. Процес отримання японського кредиту був розтягнут на 4 роки. У результаті змінилася вартість побудови терміналу з 220-230 млн. $ ( з котрих $ 170 млн. за рахунок японського кредиту) до $377 млн. А з початку на побудову терміналу було потрібно лише $50 млн., але через те, що побудова була затримана, ця сума збільшилась до  $ 180 – 190 млн. через інфляцію у країні.

Що стосується далеких перспектив, то після введення в дію термінала   D, термінали А та В стануть повністю внутрішніми. Термінал А буде обслуговувати прибуваючих внутрішніми рейсами пасажирів, термінал В – обслуговувати виліт. Але коли це відбудеться, поки що неясно. На початку будування терміналу D у 2008 році заявлялось, що термінал буде завершений  у грудні 2010 року, але побудова цього терміналу відстає від плану на 4 місяця, але на даний час дата введення термінала в дію залишається невідомою.

Щодо  інших аеропортів країни, то спеціалісти  світу розробили проекти Програми розвитку аеропортів України. Для створення  проектів були залучені спеціалісти  зі світовим іменем для того, щоб  інвестори, котрі побажають прийняти участь у реконструкції цієї складової  української авіатранспортної галузі, були впевнені в якості проектів, в  реалізацію яких необхідно вкладати кошти.

Розвиток  аеропортів гальмує несприятлива податкова  політика. Вона передбачає перерахування  державними аеропортами суттєвої частки доходів до Державного бюджету, незважаючи на високу собівартість їхньої діяльності, необхідність капіталовкладень у забезпечення сертифікаційної придатності та розвиток.

Провідні  аеропорти є природними монополіями, що зумовлює необхідність запровадження  економічного регулювання надання  аеропортових послуг і встановлення зборів для забезпечення балансу  інтересів користувачів послуг (пасажирів, авіакомпаній та ін.) і самих аеропортів. Наявна система зміни розміру  аеропортових зборів на запит аеропортів є забюрократизованою та затягненою в часі (чотири–п’ять місяців). Це обмежує  можливості ефективного фінансового  управління аеропортами, оскільки зазвичай не дає змоги своєчасно реагувати  на зміни собівартості аеропортових послуг та/або кон’юнктури на ринку.

 Розвиток міжнародних аеропортів стримує відсутність координації стратегій розвитку маршрутної мережі авіакомпаній, що користуються послугами аеропорту. Не налагоджено також координацію між аеропортами в обслуговуванні пасажиропотоків у межах однієї системи (наприклад, між аеропортами “Бориспіль” і “Жуляни”). 

Реґіональні аеропорти. На відміну від міжнародних  основна проблема реґіональних аеропортів – їхня низька завантаженість. Це пов’язано  з малими обсягами внутрішніх авіаперевезень, низькою фінансовою та технічною  спроможністю більшості реґіональних авіаперевізників та умовною перенасиченістю  реґіонів аеропортами (всього в Україні  близько 30 аеропортів, 18 міжнародних  зокрема).

Відсутність або невеликі обсяги державного фінансування не тільки не дозволяють розвивати  інфраструктуру реґіональних аеропортів відповідно до сучасних стандартів, а  й підтримувати відповідність сертифікаційним  вимогам. На розвиток окремих реґіональних аеропортів негативно вплинуло передання  їх з державної власності в  комунальну, оскільки органи місцевої влади не мають відповідних джерел для їх дотування та чіткої стратегії  розвитку цих аеропортів.

Через проблеми неналежного фінансування та матеріально-технічного і кадрового  забезпечення державні установи в галузі не встигають впроваджувати політику адаптації вітчизняних норм і  стандартів до законодавства ЄС: вимоги до технічного регулювання та доступу  до  ринку послуг наземних служб  в аеропортах та окремих технологічних  комплексів (зокрема послуг з обслуговування у терміналах), внесення змін у Повітряний кодекс, регулювання всіх аспектів використання електронних квитків  вітчизняними та іноземними авіакомпаніями в Україні (зокрема щодо захисту прав споживачів) [10,11,12]. 

2.1. Аналіз українських авіакомпаній.

Україна відкрила для себе нові горизонти у 1991 році, коли здобула незалежність. Попередній етап розвитку у теренах колишнього СРСР багатий здобутками, пов'язаними з цивільною авіацією, яку Україна почала розвивати на початку XX століття. Ще у 1923 році в Україні було створено авіакомпанію "Укравоздухпуть". Високі показники її роботи стали основою для об'єднання "Укравоздухпуті" з російським "Доброльотом". Так у 30-х роках народився "Аерофлот". Нова доба в історії цивільної авіації України розпочалася зі створення у жовтні 1992 року державного органу регулювання авіаційної діяльності - Укравіації, що співпало з започаткуванням ринкових відносин у цивільній авіації. Була дана свобода ініціативі, створенню нових національних авіакомпаній різноманітних форм власності. 

Завдяки цьому авіації України вдалося  уникнути повного краху в умовах різкого падіння обсягів перевезень на внутрішньому ринку, обмеженого правового поля для виконання міжнародних польотів. У вересні 1992 року Україна стала членом ІКАО, у травні 1993 року прийняла власний Повітряний Кодекс та стрімко встановила повітряні мости з багатьма країнами світу. Європейська інтеграція є стратегічним прiоритетом для України, вже розроблено й ухвалено Національну програму інтеграції України до європейського союзу (ЄС). Обраний шлях передбачає багато змін у всіх сферах, включаючи й цивільну авіацію.   У рамках загальної адміністративної реформи в України, початок якої співпав з прийняттям України 15 грудня 1999 року у члени Європейської конференції цивільної авіації, відбувається послідовне реформування системи управління цивільною авіацією.

На сьогоднішній  день на українському ринку існує багато авіакомпаній, що здійснюють перевезення, як і внутрішні,так і міжнародні. Це  Aero-Charter (Аэро-Чартер), Aerosvit - Ukrainian Airlines, Business Aviation Center, Dniproavia, Donbassaero, Ukraine International Airlines (Міжнародні Авіалініі України - МАУ ), Windrose (Роза Вітрів) та інші. Лідерами перевезення туристів за обсягом потоків, за кількістю рейсів є авіакомпанії МАУ та «Аеросвіт».

Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" - лідер ринку міжнародних авіаперевезень України. Заснована в 1992 р., авіакомпанія МАУ стала одним з перших українських авіаперевізників із залученням іноземного капіталу. Сьогодні в компанії працює 1275 співробітників. МАУ також є першою авіакомпанією на території СНД, що почала експлуатацію літаків "Боинг-737". На даний момент флот МАУ складається з 18 літаків "Боїнг 737-300/400/500/800", включаючи перший в Україні вантажної "Боинг-737-300". У 2009 року авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" ввела в експлуатацію два нові літаки "Боїнг 737-800", спеціально виготовлених на заводі концерну "Боїнг" в Сієтлі за замовленням авіакомпанії. Це перші літаки "нового покоління" "Боїнг 737-800" в Україні, які експлуатуються українськими екіпажами, і обслуговуються безпосередньо технічними службами МАУ.

Маршрутна мережа МАУ і авіакомпаній-партнерів  сполучає Україну з більше 3 тис. пунктами світу. Авіакомпанія виконує власні регулярні рейси в Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Берлін, Франкфурт, Мюнхен, Відень, Цюріх, Рим, Мілан, Мадрид, Барселону, Лісабон, Хельсінкі, Дубаи, Кувейт, Абу-Дабі, Тбілісі, Монастир, Пулу, Дубровник, Ніццу, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Харків, Луганськ, Ужгород, Дніпропетровськ, Одесу і Сімферополь. З кожним роком розширюється програма чартерних рейсів,

росте попит на традиційні і нові екзотичні напрями.

Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" також активно розширює свою мережу вантажних перевезень, пропонуючи новий  набір рішень по перевезенню вантажів повітряним транспортом. В результаті - клієнти МАУ мають значні конкурентні переваги в рішенні різноманітних завдань при перевезенні товарів і майна в будь-яку точку світу. Базовим аеропортом МАУ є міжнародний аеропорт Києва "Бориспіль" (КВР).

Інша  потужна українстка авіакомпанія –  «Аеросвіт». Авіакомпанія "Аеросвіт", створена в 1994 році, стала одним з перших українських авіаперевізників, що запропонували пасажирам польоти на комфортабельних літаках, якісний сервіс і сучасні стандарти авіаційної безпеки. У жовтні 1994 року "Аеросвіт" отримав в лізинг свій перший Боїнг-737, на якому почав польоти з Києва в Москву (Росія), Тель-Авів (Ізраїль), Афіни (Греція), Ларнаку (Кіпр) і південноукраїнське місто Одесу.

З кожним роком компанія розширювала географію рейсів і збільшувала авіапарк. На карті маршрутів "Аеросвіту" з'явилися нові пункти в Центральній, Північній і Південній Європі. У період з 2002 по 2004 рр., поповнивши флот далекомагістральними літаками Boeing 767, український перевізник відкрив п'ять безпосадочних трансконтинентальних напрямів між столицею України і Бангкоком (Таїланд), Нью-Йорком (США), Торонто (Канада), Делі (Індія) і Пекіном (Китай). Таким чином, "Аеросвіт" першим серед сучасних українських авіакомпаній вийшов і упевнено закріпився на ринках далекомагістральних повітряних перевезень.

Сьогодні  компанія "Аеросвіт - Українські Авіалінії" оперує найбільшою серед українських  авіаперевізників мережею регулярних міжнародних маршрутів. В період літньої навігації 2010 року "Аеросвіт" обслуговує більше 70 регулярних міжнародних повітряних ліній. Компанія також забезпечує доставку пасажирів в найбільші регіональні адміністративні центри України - Дніпропетровськ, Донецьк, Івано-Франківськ, Луганськ, Львів, Одесу, Севастополь, Сімферополь, Харків, Чернівці і Ужгород.

 В  період літньої навігації 2010 року "Аеросвіт" приступив до реалізації масштабної програми розвитку повітряного сполучення з регіонів України. Цього року компанія вже освоїла 7 міжнародних напрямів в міста Німеччини, Балтійського регіону і Закавказзя з обласних центрів України - Дніпропетровська, Донецька, Одеси і Сімферополя.

 Окрім цього "Аеросвіт" продовжив розширювати мережу власних міжнародних рейсів з Києва, доповнивши її в нинішньому літньому сезоні 8 новими напрямами - в Батумі, Бухарест, Вільнюс, Калінінград, Кишинів, Кутаиси, Нижньовартовськ і Ригу. Тепер, в пік сезону, компанія пропонує пасажирам близько 10 тисяч варіантів доставки між усіма пунктами оновленої маршрутної мережі - як прямими рейсами, так і з пересадкою в базовому аеропорту "Бориспіль".

Аеросвіт" також істотно підвищив інтенсивність польотів по діючих маршрутах. Як результат, в пік літнього сезону кількість стикувань в аеропорту "Бориспіль" між усіма пунктами оновленої маршрутної мережі компанії зросло в порівнянні з торішнім літнім періодом на 35%, а пасажирський транзит через головний аеропорт України збільшився на 30%.

Просуванню  української авіакомпанії на нові міжнародні ринки сприяє застосування сучасних ІT -решений. У лютому 2004 року "Аеросвіт" першим серед перевізників нових незалежних держав відкрив Інтернет-продаж авіаквитків на своєму веб-сайті www.aerosvit.com, а через півтори роки (у серпні 2005 г .) - першим серед авіакомпаній пострадянських країн приступив до продажу електронних квитків на міжнародні рейси. До червня 2008 г . "Аеросвіт" забезпечив можливість оформлення електронного квитка на усі власні регулярні авіарейси. А в липні 2010 року компанія ввела унікальну для  українського авіаційного ринку послугу оплати авіаперевезень по телефону.

Незмінним пріоритетом "Аеросвіту" є забезпечення безпеки пасажирів. У 2009-2010 роках компанія підтвердила відповідність міжнародним стандартам безпеки польотів. Український перевізник успішно пройшов черговий Міжнародний аудит експлуатаційної безпеки (ІOSA), комплексну перевірку на підтвердження сертифікату Європейського агентства по безпеці польотів (EASA), а також планову перевірку інспекційної комісії Державної Авіаційної Адміністрації України.