Розробка технології виготовлення жіночого пальто у спортивному стилі

4. Розхил виточки  плечової може бути розкреслений  в два розхили, що важливо  при будуванні спинки з рельєфами.  

Усі виміри поділяються  на ті, що знімаються спереду, збоку  і позаду. Виміри слід знімати у  строгій послідовності для зручності і точності зняття.  

Для побудови конструктивної основи моделі обрана методика Республіканського  будинку моделей (РБМ), яка розроблена на базі розрахунково-графічної системи.  

4.3. Розрахунок та  побудова конструктивної  основи для моделі  

Для точного  вивчення та, особливо, виміру такої  складної форми, як тіло людини, необхідні  відправні, або як їх іще називають, орієнтирні точки на його поверхні. Ці точки відповідають явно вираженим та легко промацующимся утворенням скелета – кінцям кістяних відростків, шершавостям, буграм або точно окреслених кордонів на м’яких тканинах.  

Антропометричне обстеження починається з розмітки антропометричних точок на фігурі людини (дермографічним олівцем або кульковою ручкою). Галузеві стандарти на розмірові ознаки передбачають використування 13 антропометричних точок. Перед вимірюванням конкретної фігури намічують зазвичай 6 точок, які є початковими для ряду вимірів:  

- шийна точка  б – вершина остистого відростку сьомого шийного хребця;  

- точка основи  шиї в – точка на пересіченні лінії обхвату шиї з вертикальною площиною, що розсікає плечовий скат навпіл;  

- плечова точка  з – точка на пересіченні  зовнішнього краю акроміального  відростку лопатки з вертикальною площиною, що перетинає плечовий суглоб навпіл;  

- передній кут  підпахвової западини н – найвища точка дуги, яка утворена переднім краєм під пахвової западини при опущеній руці;  

- задній кут  підпахвової западини о – найвища точка дуги, утворена заднім краєм підпахвової западини при опущеній руці;  

- точка висоти  лінії талії р - точка на найбільш ввігнутій частині бічної поверхні тулуба на середині відстані між нижнім ребром та гребенем півздошної кістки.  

Людина, яку вимірюють, повинна стояти в сурово визначеній позі: прямо, без напруження, зберігаючи звичну поставу, голова фіксується в  очно-вушній горизонталі, руки опущені  вздовж тулуба, пальці витягнуті, ноги в колінах випрямлені, п’ятки разом, відстань між носками ніг 15-20 см. Дихання повинно бути спокійним.  

Під час знімання мірок, на примірках або при здачі готового виробу замовник повинен бути в білизні та взутті, в яких річ буде носитися.  

При знімання мірок  на фігурі фіксується лінія талії  за допомогою плоскої резинки, яка  повинна бути розміщена чітко  паралельно до підлоги (ширина резинки до 1,0 см).  

Вимірювання виконують  сантиметровою стрічкою та проводять ретельно по правому боці фігури.  

В процесі вимірювання  фігури звертають увагу на її особливості: положення корпуса, висоту плечей, асиметрію  фігури, форму шиї, спини, грудей, живота, стегон, ступінь жировідкладення  та їх розподіл, розвиток м’язів, пропорції  тіла.  

Для побудови конструкції  виробу, крім вимірів фігури, необхідні додатки, оскільки одяг не прилягає до тіла по усім точкам його поверхні. Від вірного вибору додатків на вільне облягання, залежить точність утворення конструкції форми, що проектується.  

Додатки на вільне облягання мають суспільне значення – додатки до ширини усього виробу, або часткове – додатки до ділянок (деталей) конструкції.  

Додатки до ширини усього виробу: на рівні грудей – Дг, на рівні талії – Дт, на рівні стегон – Дс.  

Додатки до ділянок (деталей) конструкції: до ширини спинки – Дшс, до ширини пілочки (перед) – Дшп, до обхвату плеча – Доп.  

Додатки на вільне облягання включають припуск, що забезпечує вільне дихання, вільні рухи, наявність повітряного прошарку для регулювання теплообміну – названий технічними додатками, та додатки на декоративно-конструктивне оформлення одягу, яке залежить не тільки від виду, але і особливостей моделі, силуету, моди та призначення забезпечити перетворення задуму художника в заданій моделі.  

Для спрощення  розрахунків використовують сумарний додаток на вільне облягання, що включає і технічний додаток і додаток на декоративно-конструктивне оформлення одягу.  

Вибір припуску в даному курсовому проекті залежить від:  

- виду виробу (пальто);  

- форми виробу (пряме пальто);  

- від того, як  передбачається носити виріб (на тонкі джемпери, блузи, спідниця – поверх тонких капронових панчіх).  

У зв’язку з  усім вищевикладеним було обране оптимальне збільшення на вільне облягання для пальто.  

Для вірної посадки  виробу на статурі, необхідно при  конструюванні одягу враховувати  основні розміри та форми фігури, а також поставу на пропорції  людини.  

Постава відображає індивідуальні особливості положення  тіла в просторі та є однією з найважливіших характеристик зовнішньої форми тіла людини, що виявляє значний вплив на конструкцію одягу.  

Постава характеризується наступними факторами: формою хребта, положенням голови та плечового поясу, нахилу тазу, формою та положенням кінцівок. Крім форми та взаємного розташування кісток скелету, на поставу також  впливає ступінь розвитку м’язів та жировідкладень.  

В залежності від  положення корпусу, характеризуючи поставу людини, розрізняють фігуру нормальну, випрямлену (або перегинисту) та сутулу.  

Розробляється модель на сутулу фігуру. Сутула фігура характеризується плоскими грудьми, дещо нахиленим вперед корпусом, округлою та розширеною довжиною спини з різко виступаючими лопатками, найчастіше слабко розвинені м’язи, збільшені в порівнянні з статурою з нормальною поставою значення ширини та довжини спини та зменшеними значеннями ширини пілочки.  

Мірки:

Дтс 41  

Шс 17,5 / Шпс 20 / Шп 13  

ДтсI 44 / ВПКС 45  

Др 62 / Оп 28 / Оз 16  

Впс 40  

Дв 105  

Гг 38  

Сш 20  

Дтп 45,5  

СгIII 44  

Вг 25 / ВПКП 24  

Ст 35,5  

Впп 38,5  

Сс 48  

Шпп 19    

ШгI 16 / Шг2 18,5 / Цг 9    

Вб 18    
 

Додатки: прилягання середнє 

Дг  

8  

Дшг  

1,2  

Дт  

7  

Дшс  

1,8  

Дс  

5  

Доп  

8Таблиця 4.3.1 – Розрахунок базисної сітки

№  

Назва ділянки (лінії  або точки) креслення конструктивної основи  

Позначення на кресленні  

Формула та числовий розрахунок або вимір фігури  

Величина ділянки,  

см  

1  

2  

3  

4  

5  

1.  

Побудувати дві  взаємнолінії, вихідні з точки   

А    

2.  

Положення лінії  груді  

АТ  

Вг  

25  

3.  

Положення лінії  талії  

АТ  

Дтп  

45,5  

4.  

Положення лінії  стегон  

ТС  

Вб  

18  

5.  

Положення лінії  низу  

АН  

Дв  

105  

6.  

Ширина сітки креслення  

Аа1  

СгIII+Дг+Пр=44+6+0,5  

52,5  

7.  

З кожної отриманої  точки на вертикалі з точки А провести горизонтальні лінії до пересічення з вертикаллю з точки а1   

ГТСН    

8.  

Ширина пілочки  

ГГ1  

ШгII+Дшг=18,5+1,2  

19,7  

9.  

Ширина пройми  

Г1Г2  

  

13,6  

10.  

Ширина спинки  

Г2Г10  

Шс+Дшс=17,5+1,8  

19,3  

11.  

З точок Г1Г2Г10 провести паралелі  

Т1Т2Т10    

12.  

Положення рівня глибини горловини пілочки  

ТС  

Гг  

38  

13.  

Положення центру груді  

ГЦ  

Цг  

9  

14.  

Дтс вихідна  горизонталь  

Т10А10  

ДтсI  

44  
 

Таблиця 4.3.2 – Розрахунок конструктивної основи пальто.

№  

Назва ділянки (лінії  або точки) креслення конструктивної основи  

Позначення на кресленні  

Формула та числовий розрахунок або вимір фігури  

Величина ділянки, см  

1  

2  

3  

4  

5  

Побудування креслення  пілочки  

1.  

Положення плечової точки  

П  

1. ) з т. С R=Шпп  

2. ) з т. Ц R=Впкп  

19  

24  

2.  

Ширина горловини  пілочки  

Оформити горловину  пілочки  

ПА1  

Шп  

13  

3.  

Положення нагрудної  виточки на плечовому зрізі  

З‘єднати точку Ц з точкою А2  

А1А2  
 

ЦА2  

по моделі  

4  

4.  

Визначення розхилу  нагрудної виточки  

З’єднати т. Ц з т. G1, та зрівняти обидва боки виточки  

GGI  
 

ЦG1  

1. ) з т. Ц R=ЦГ1  

2. ) з т. G ПГ1Т1-Впп=41-40  

ЦА3=ЦА2  

10,7  

4  

24  

5.  

Нове положення  плечової точки  

З’єднати точки прямою лінією  

П1  

А3П1  

1. ) з т. А3 R=А2П