Розробка технології виготовлення жіночого пальто у спортивному стилі

5.1. Вибір способів обробки моделі  

Ринкова економіка  ставить перед підприємствами швейної промисловості України завдання щодо випуску конкурентоспроможної продукції за рахунок впровадження у виробництво новітніх технологій та сучасного обладнання. Уніфікація технології виготовлення швейних виробів передбачає введення єдиних, найбільш раціональних методів обробки при максимальному використанні прогресивного устаткування, скорочення ручних операцій, широке застосування клейових матеріалів.  

Технологічний процес обробки деталей та вузлів швейних виробів складається  із різних операцій, які виконюються на універсальних спеціальних машинах та машинах автоматичної дії.  

До особливостей процесу виготовлення пальто необхідно  віднести наступне.  

Для надання  необхідної формостійкості і пружності  дублюють пілочки, підборта, кокетки пілочок, кокетку спинки, спинку на ділянках пройм і на підгин низу, рукав на ділянці окату і припуску на підгин низу, нижній і верхній комір, обшивку горловини спинки, верхній припуск накладних кишень, нижні і верхні клапани, нижні і верхні пати, ремінь, нижній і верхній хомутик спинки, місце розташування хомутика на спинці. Зрізи прокладки не доходять до зрізів основних деталей на 3-4 мм і при наступній обробці їх закріплюють строчкой в швах з’єднання деталей.  

Технологічний процес виготовлення пальто включає  заготовку дрібних деталей (клапанів, накладних кишень, підбортів, пат, реміня, хомутика); початкову обробку основних деталей, обробку кишень, застібки, коміра, рукавів, обробка підкладки; монтаж і оздоблення виробу.  

Для обшивання  дрібних деталей використовують машину напівавтоматичної дії. Це дозволяє цю операцію виконати автоматично за заданим контуром. Припуски швів обшивання закріплюють оздоблювальною строчкою, використовуючи спецмашину.  

До початкової обробки основних деталей відносять  з’єднання їх з кокетками. Спочатку верхній клапан настрочити на пілочку, потім деталь кокетки з’єднують з пілочкою зшивним швом. Основну деталь спинки з’єднують з кокеткою настрочним швом, на лінії талії спинки настрочити хомутик. Останні, одночасно виконуючи оздоблювальні строчки.  

Згідно з сучасним напрямком моди, як оздоблення пілочок, використовують накладні кишені, верхній край котрих обробляють суцільнокроєними з кишенями припусками. Кишені обшиті підкладною. З’єднання їх з пілочками виконують на спецмашині, одночасно виконуючи оздоблювальні строчки.  

Нижні накладні кишені оздоблені клапанами, які  з’єднують з пілочками настрочним швом, використовуючи спецмашину, одночасно виконуючи оздоблювальну строчку.  

Зрізи бортів обшиваються  підбортами, припуски шва обшивання підбортів висікають. Борта припрасовуються і прокладається оздоблювальна строчка, що фіксує край бортів. Потім по наміткам обметуються петлі на спецмашині. Такий метод не відрізняється складністю обробки і є якісним.  

Верхні кути бортів по лінії уступів і нижні кути обробляють обшивним швом.  

На нижньому комірі прокладають пружок для пружності. Комір обробляють по відльоту і кінцях обшивним швом. Верхній комір пришивають к підборту і обшивці, нижній комір вшивають в горловину виробу, а потім припуски швів пришивання верхнього коміра та вшивання нижнього коміра з’єднують між собою.  

Пату накласти на передню частину рукава поміж  поперечними мітками і настрочити.  

Потім обробка  рукавів передбачає зшивання передніх та ліктьових зрізів. Низ рукавів  обробляють за рахунок припусків. До припуску на підгін пришивають підкладку. Закріплюють низ оздоблювальною строчкою.  

В підкладці по спинці застрочують припуск складки по горловині та по низу. Зшивають плечові зрізи, припосадити зріз підкладки спинки по плечеві. Зшити бічні зрізи, вставляючи інструкцію та розмірну стрічку. Зшити передні і ліктьові зрізи рукавів, вшити рукава в пройми.  

Підкладку пришивають до внутрішніх зрізів підбортів та обшивки горловини зшивним швом. Нижній зріз підкладки рукава пришивають к припуску підгина низу рукава. По низу виробу підкладку пришивають до припуску підгину.  

При остаточній обробці петлі обметуються на спецмашині, ВТО виконують на пресах, пароманекенах, почистити виріб.  
 

5.2. Вибір обладнання для пошиття моделі  

Сьогодні різні фірми пропонують широкий вибір обладнання для виготовлення швейних виробів. Універсальне обладнання замінюється на більш прогресивні машини, які оснащені механізмами для автоматизованого виконання закріпок на початку і кінці строчки, піднімання лапки та голки після шиття, обрізання ниток, тощо.  

Така автоматизація  виробничого процесу значно полегшує і прискорює його, підвищує якість виготовлення виробів.  

Якість виробів, їхній зовнішній вигляд багато в  чому залежать від волого-теплової обробки як у процесі пошиття, так і при остаточній обробці. Устаткування для волого-тепловій обробці  розділяють на п'ять основних груп: універсальне пресове устаткування; спеціальне пресове устаткування; гладильні столи; праски; допоміжне устаткування.  

Застосування  пресів дає можливість механізувати найбільш трудомісткі операції волого-теплової обробки, підвищити продуктивність праці, поліпшити якість обробки і полегшити праця виконавців.  

Пароповітряний  манекен призначений для остаточної волого-теплової обробки плечових швейних  виробів. Манекен складається з  вентилятора, підстави і кістяка, на який надітий чохол з теплостійкої тканини, що має форму фігури визначеного розміру.  

Гладильні столи  випускають різних марок. Гладильні столи мають плоску прямокутну гладильну плиту, розміри якої залежать від виду оброблюваних виробів. Їх застосовують для внутрішньопроцесної волого-теплової обробки різних швейних виробів.  

Електропаровий  утюг є основним робочим організмом прасувального столу. Температура  підошви праски регулюється терморегулятором. При виконанні різних операцій застосовують праски, що відрізняються друг від друга масою, розмірами і потужністю.  

Для підвищення продуктивності праці і поліпшення якості обробки виробу при виконанні волого-теплових робіт застосовують різні пристосування: колодки, пульверизатори і проутюжильники.  

Характеристика  обладнання та устаткування для пошиття  моделі надається в таблицях 5.2.1. та 5.2.2.  

Таблиця 5.2.1. –  Характеристика технологічного обладнання

№ п/п  

Клас машини  

Призначення  

Швид-кість хв  

Макс. товщина  матеріалу під лапкою , мм  

Номер голки  ГОСТ 22249 - 82  

Назва та тип  стібки  

1  

2  

3  

4  

5  

6  

7  

1  

DLN – 5410 –  6  

„Джукі” (Японія)  

З’єднання деталей одягу, автоматичне обрізання ниток, піднімання ниток, піднімання лапкиі виконання закріпки.  

5 000  

Легкий і середній  

90  

301 механізм переміщення  матеріалу в комбінований  

2  

АМР – 183  

„Джукі”  

(Японія)  

Обшивання клапанів, комірів і інше. Автоматичне обрізання шва, датчик обривання нитки і аварійної зупинки.  

2 000  

середній  

90  

301  

3  

LH – 1152 S –  5 „Джукі” (Японія)  

Виконання оздоблювальних строчок  

4 500  

середній  

90  

2х301  

комбінова-ний  

4  

697-24155/Е 104 „Дюрколл-Адлер” (терманія)  

Пришивання плечових накладок, підокатників, підкладки виробів  

1 100  

Товстий середній  

100  

301  

верхній транспортер  періодичної дії, нижня зубчаста рейка, та галка, що відхиляєтьсяПродовження  таблиці 5.2.1.  

1  

2  

3  

4  

5  

6  

7  

5  

541-15105/Е 101  

Вшивання рукавів  в пройму, програмування посадки оката рукава на різних ділянках, автоматичне піднімання лапки, відрізання ниток, позиціонування ниток, позиціонування голки.  

1 800  

Середній товстий   

100  

301  

верхній транспортер  періодичної дії та нижня рейка.  

6  

558-51301 „Дюркопп-Адлер” (Германія)  

Виготовлення  петель у верхньому одязі. Автоматичне  обрізання ниток, лінійка для визначення місця розташування петлі, автоматичне переміщення готового виробу.  

1 800  

До 12  

100  

104  

петлі з вічком і без нього, з клиноподібною  закріпкою.  

7  

3337-729/11 „Пфафф”  (Германія)  

Пришивання гудзиків у верхньому одязі. Автоматичне  обрізання ниток  

1 800  

З двома та чотирма отворами на ніжці і без неї  

100  

307  

висота ніжки 6  
 

Таблиця 5.2.2 –  Характеристика обладнання для ВТО  та клейового з’єднання деталей.  

Назва  

обладнання  

Праска Прес  

Тип  

Темпе-ратура нагріван-ня. 0С.  

Масса кг  

Марка прасуваль-ного стола  

Тип приводу   

Тип нагрівання подушок  

Температура нагрівання под.  

Продуктивність  

циклів  

у годину  

Макс.натуга прасування  

Горішня  

Нижня  

Горішня  

Нижня  

1.Праска С3-392 „Паноні”  

електро-паровий   

100-200  

3 м  

С3-394  

КЕ-2  

─  

─  

─  

─  

─  

─  

─  

2.Прес  

С3- 371  

„Пано  

нія”  

─  

─  

─  

─  

Пневма-тичний  

електричний  

Паро-вий  

50-250  

105-  

110  

60  

36  

3. Прес  

С3- 313  

„Пано  

нія      

електро-механічний  

електричний  

Паро-вий  

80-250  

105-  

110  

50  

20  
 

5.3. Розкрій деталей  моделеі.