Розробка технології виготовлення жіночого пальто у спортивному стилі

Розробка технології виготовлення жіночого пальто у спортивному  стилі 
 

ЗМІСТ

Вступ  

1.  Огляд девізу колекції «Натхнення осені», як джерела творчого процесу створення композиції костюму.  

2.  Характеристика елементів формоутворення костюму, на яких базується колекція.  

3.  Характеристика колекції, що розробляється.  

3.1.  Сучасні тенденції моди та відповідність до них моделей колекції.  

3.2.  

Характеристика  матеріалів для виготовлення моделей.  

3.3.  

Композиційне  рішення головного вбрання, взуття та аксесуарів колекції.  

4.  

Модельно-конструкторська  документація моделі.  

4.1.  

Опис зовнішнього  вигляду моделі.  

4.2.  

Характеристика  системи конструювання деталей  моделі.  

4.3.  

Розрахунок та побудова конструктивної основи для  моделі.  

4.4.  

Моделювання деталей  крою.  

4.5.  

Аналіз та усунення дефектів посадки моделі на фігурі.  

5.  

Технологічна  обробка моделі.  

5.1.  

Вибір способів обробки моделі.  

5.2.  

Вибір обладнання для пошиття моделі.  

5.3.  

Розкрій деталей  моделі.  

5.4.  

Ступінь готовності моделі до примірок.  

6.  

Економічна частина.  

6.1.  

Організація обслуговування населення.  

6.2.  

Види оплати праці.  

6.3.  

Розрахунок вартості послуги виготовлення моделі з матеріалів замовника.  

6.4.  

Розрахунок вартості виготовлення моделі з матеріалів підприємства.  

Висновки  

Література  
 

ВСТУП  

Серед утилітарних  речей, що складають матеріальне  середовище життєдіяльності людини, костюм представляється найбільш складною й тонко організованою структурою. Він винятково багатофункціонален, завдяки чому знаходиться в тісному взаімозв’язку зі всіма предметними і непредметними елементами середовища життя людини і з самою людиною – його власником, і з суспільством – як продукт його культурних, соціальних економічних можливостей. Костюм динамічний, підвернений частим змінам форм, одною із причин яких являється мода.  

Розвиваючись  за певними законами, мода швидко і  точно реагує на усі події в житті суспільства. Людина не може жити поза модою. Навіть відхиляючи і заперечуючи її, вона тим самим висловлює своє відношення до неї і до визначних проявів життя.  

Джерела існування  моди і двигун психологічного механізму  наслідування їй кореняться в явищі  соціального престижу, в прагненні виділитися із маси собі подібних, стати лідером. Особиста перевага пов’язана з наслідуванням, що виражає природну схильність людини порівнювати себе з іншими і здаватися не менш значним, ніж інші. Закон наслідування діє і коли прагнуть не відстати від лідерів моди, і коли бажають бути як всі. Він являється елементарним проявом механізму моди, тобто засобом поширення і зміни естетичних оцінок в суспільстві.  

Мода може виступати  в якості захисного механізму  особистості, коли посередництвом нової  моди, відхилення від відстояних модних стандартів прагнуть відрізнитися від навколишнього середовища.  

Існує також  проміжне положення методу «відрізнитися» і «наслідувати», прихильність до вибору класичних форм і принципів класичної організації костюму, тобто таких форм, які вивірені часом.  

Як бачимо, мода в певній мірі виражає, втілює тип поведінки, стиль життя особистості, тобто стиль відносин людини до самого себе і до інших людей. В цьому виявляється найбільш важливий, початковий, основний соціально-психологічний аспект моди, на якому утримуються інші її характеристики.  

В сучасному  світі мода і економіка – нерозривні поняття. При знанні законів моди і точному економічному розрахунку мода обов’язково приносить прибуток підприємству. І там, де вміло використовують її механізм, фірми надзвичайно збагачуються. Достатньо згадати такі імена, як Крістіан Діор, П’ер Карден, це не тільки відомі талановиті французькі художники-модельєри, але перш за все бізнесмени.  

Випускаючи різноманітні товари під своєю маркою, відомі художники для отримання додаткового прибутку експлуатують двигун психологічних механізмів прямування моді, які кореняться в явищі соціального престижу.  

Таким чином, серед  сучасних тенденцій моди виникають  індивідуальні стилі художників, імена яких приносять величезні прибутки. З’яються нові відносини між модою, мистецтвом, середовищем, людиною і художником. Взаємозв’язок «по вертикалі» (мода – мистецтво) ускладнюється відношенням «по горизонталі» (виробництво – споживач). Художник все більшою мірою становиться диригентом, керівником виробничого циклу створення модних речей.  

В даний час  все більш зростають вимоги до якості одягу, критерієм якого є  художнє оформлення (дизайн). Одяг повинен бути як красивим за формою, так і якісним по виконанню. Все це диктується законами ринку і твердою конкуренцією. Ринок вимагає глибоких знань і творчого підходу до справи.  

Головним у  творчий діяльності художника-модельєра  є створення нових форм костюма, які б відповідали вимогам сучасної моди й удосконалювали зовнішній вигляд людини.  

Пошуки нової  форми можуть йти різними шляхами, але завжди необхідно виходити насамперед з основної ідеї, що спонукала дизайнера до творчості.  

Творчий акт  створення костюма завжди починається з визначення теми моделі чи колекції, що обумовлює образність майбутнього вибору. Цей етап проектування надзвичайно важливий, тому що правильний вибір теми багато в чому забезпечує актуальність і успіх завершеної роботи. Наступна ступінь – накопичення інформаційного матеріалу по даній темі. Для цього художник-модельєр збирає необхідні відомості, вивчає їх, аналізує за допомогою виконання замальовок і копій різних першоджерел.  

На основі вивчення накопиченої інформації в художника-модельєра  виникає образне рішення проектованого костюма чи цілої колекції, що він втілює в ескізах. По змісту розрізняють фор-ескізи; робочі, чи конструктивні; і творчі, чи художні ескізи; всім ним відповідають своя графічна манера, ступінь умовності і міра відображення форми, матеріалу, конструкції майбутнього костюма. У кожного з цих ескізів своя задача, свій рівень технічної майстерності, визначений набір формальних прийомів, що дозволяють максимально виразити ідею форми з художньої і технічної позицій.  

При сучасному  промисловому виготовленні одягу художник-модельєр не може обмежитися тільки рішенням художніх завдань оформлення одягу. Він повинен урахувати специфіку виробництва одягу на сучасних підприємствах, де немаловажне значення мають такі фактори, як собівартість продукції, економія матеріалу і раціональна організація технологічних процесів.  

Технічний прогрес  і швидка зміна моди диктують необхідність різкого скорочення терміну розробки й зниження витрат часу, засобів, матеріалів на створення та запровадження у виробництво нових моделей одягу одночасно з розширенням асортименту і покращенням якості продукції. Умови ринку разом з жорсткою конкурентністю вимагають від виробника одягу постійного пошуку резервів економії, зниження собівартості одягу. Одним із факторів, які визначають конкурентноздатність тієї чи іншої продукції промислових підприємств є її економічність. Економічність відображає економічну ефективність витрат на розробку, проектування і технологічну підготовку, промислове виробництво одягу, а також споживчі витрати на його експлуатацію. Вимоги економічності виробництва виробу обумовлюють пошук способів оптимізації розробки, проектування, технологічної підготовки моделі до виробництва. Оптимально короткі терміни розробки і проектування можливі за допомогою комп’ютеризації цих процесів.  

Вже на цій стадії виробництва одягу модельєри, конструктори і технологи, розробляючи проектну модель, ураховують технологію її виготовлення, проробляють можливості економічної  витрати тканини при розкрої, тобто намічають можливий розклад  лекал залежно від ширини тканьового полотна; визначають конфігурацію деталей, сполучення їх у вузли, що дозволяють спростити виготовлення одягу. Отже при проектуванні нової моделі враховуються всі особливості виробничого процесу, максимальна механізація й автоматизація праці, раціональний поділ технологічного процесу на окремі операції.  

Сьогодні неможливо  проектувати вироби для промислового виробництва без стандартизації, що лежить в основі проектування й  опирається на гармонію і єдність  предметного світу.  

Сьогодні стандарт у проектуванні одягу – це не тільки набір певних функціональних елементів костюма, але й ансамблева система уніфікованих вузлів або деталей, неодмінною умовою якою є варіантність перетворень без втрати образності. Нові цивілізовані умови диктують певний підхід до проектування костюма, викликають необхідність у створенні нової системи зв’язку художник – виробництво – споживач, тобто нової методики проектування. Методика проектування покликана об’єднати всі питання, що стосуються моди, тимчасового формоутворення костюма, особливостей його будови, соціальних аспектів і образності в умовах промислового виготовлення виробів.  

Ось чого виробіток  естетичних вимог до промислових  виробів і художня творчість  модельєра зливаються воєдино, перетворюючи промислове проектування одягу в  самостійну сферу художньої творчості. В сучасних умовах тільки промислове виробництво, що включає в себе неодмінну  участь художника, здатне забезпечити  всіх членів суспільства високоякісною й модною продукцією.  

Робота над  даним курсовим проектом дозволила  автору виступити у ролі художника-модельєра, і в ролі стиліста, і в ролі модельєра-конструктора.  

Розроблена колекція моделей пальто відноситься до верхнього  весняного одягу. Вона може виступати  в ролі повсякденного одягу, призначеного для роботи та різних занять (навчання, прогулянок, відвідувань виставок, здійснення покупок, тощо), можна носити протягом усього дня. Характер та стиль повсякденного одягу залежить від роду діяльності людини, образу життя, що вона веде. Через те, що життя сучасної людини надзвичайно різностороннє, то й повсякденний одяг різноманітний. Кожна людина пред’являє до одягу свої вимоги, намагається виразити свою індивідуальність, проявити своє ставлення до світу і самого себе. Повсякденний одяг має бути зносостійким, виконаним у діловому, класичному або спортивному стилі з помірною кількістю прикрас і оздоблень. Але можна виявити, напевно, найважливішу вимогу до сучасного одягу – він повинен бути максимально зручним, а також відповідати ситуації. Колекція моделей пальто зможе задовольнити перелічені вимоги.  

Споживчі показники  якості і вимоги до одягу визначають безпосередньо суспільну та індивідуальну  цінність одягу для людини. До цих  показників належать: соціальні (вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту), функціональні (визначають ступінь відповідності виробів конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям), естетичні (визначають художню концепцію одягу і ступінь відповідності його сформованому суспільному естетичному ідеалу, новизну моделі і конструкції, ступінь досконалості композиції моделей, товарний вигляд; одяг має бути відображенням свого часу), ергономічні (визначають ступінь відповідності одягу, його окремих частин антропометричним і психофізичним особливостям людини; його гігієнічну відповідність санітарно-гігієнічним нормам; зручність користування виробом у різних побутових і виробничних умовах), експлуатаційні (визначають ступінь стабільності збереження якості одягу при носінні, його надійність).  

Запропонована колекція моделей пальто відповідає напрямку моди, тобто задовольняє  сукупність звичок та смаків, що панують  у даний час.  

Одяг створює  навколо тіла певний мікроклімат, який забезпечує оптимальні умови для  підтримки теплового балансу і постійної температури, що є необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її здоров’я і працездатності на високому рівні. Тому вимоги, що ставляться до виробів, мають визначатися із взаємозв’язків системи «одяг – людина – навколишнє середовище».