Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 00:26, шпаргалка
Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
1. Види відповідальності за порушення податкового законодавства.
2. Екологічний податок: порядок нарахування та сплати.
3. Елементи справляння акцизного податку.
4. Елементи справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
5. Елементи та порядок справляння збору за провадження деяких видів діяльності.
6. Механізм нарахування і сплати ПДВ.
7. Механізм обчислення акцизного податку.
8. Механізм розрахунку та порядок сплати земельного податку.
9. Механізм розрахунку та порядок сплати податку на прибуток підприємств.
10. Основи митної справи в Україні.
11. Основи місцевого оподаткування в Україні.
12. Основи організації податкової роботи, її суб’єкти та основні елементи.
13. Основи побудови плати за землю: платники, об’єкти оподаткування та ставки.
14. Основи прибуткового оподаткування фізичних осіб: вітчизняна практика та світовий досвід.
15. Особливості оподаткування доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.
16. Платники і ставки податку на прибуток підприємств. Об’єкт оподаткування.
17. Платники та ставки податку на додану вартість. Об’єкт оподаткування.
18. Податок на нерухоме майно в Україні.
19. Поняття податкової системи і вимоги до неї.
20. Порядок обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб.
21. Порядок справляння мита та перерахування його в бюджет.
22. Порядок та терміни сплати акцизного податку.
23. Принципи побудови і призначення системи оподаткування.
24. Ресурсні платежі в Україні: види та механізм справляння.
25. Склад податкової служби і її функції.
26. Сутність податкової політики та критерії її формування.
27. Сутність та види мита.
28. Сутність та форми прибуткового оподаткування юридичних осіб.
29. Умови переходу та порядок справляння єдиного податку.
30. Фіксований сільськогосподарський податок: умови переходу, порядок нарахування та сплати.
- фіскальна
достатність - встановлення податків
та зборів з урахуванням
- соціальна
справедливість - установлення податків
та зборів відповідно до
- економічність
оподаткування - установлення податків
та зборів, обсяг надходжень від
сплати яких до бюджету значно
перевищує витрати на їх
- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
- рівномірність
та зручність сплати - установлення
строків сплати податків та
зборів, виходячи із необхідності
забезпечення своєчасного
- єдиний
підхід до встановлення
24. Ресурсні платежі в Україні: види та механізм справляння.
На сьогодні в Україні існують такі види ресурсних платежів:плата за землю; збір за користування радіочастотними ресурсами; плата за спеціальне використання лісових ресурсів; плата за спеціальне використання води; плата за користування надрами; рентні платежі за нафту та газ: рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
Плата за спеціальне використання води. Платники– суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
З 1 січня року
набрання чинності цим Кодексом, щороку
наростаючим підсумком
Сб – базова ставка збору, гривень (з копійками) за 1 (100; 10000) куб. метр (1 тоннаж-добу експлуатації; 1 місце-добу експлуатації); дІ – добуток індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки починаючи з року, який передує року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок збору – починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;
І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік, відсотків.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів використання води, ставок збору з урахуванням індексації та коефіцієнтів.
Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Плата за спеціальне використання лісових ресурсів.и– юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи, а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування збором є:деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
деревина, заготовлена під час проведення заходів:другорядні лісові матеріали,побічні лісові користування
використання
корисних властивостей лісів для
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних,
туристичних і освітньо-
Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Плата за користування надрами – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Плата за користування
надрами для видобування
Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:---за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);---за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини.
Збір за користування радіочастотними ресурсами. Платниками є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю. Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок (з індексацією) та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії.
Рентна плата
за транспортування нафти і
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.
Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні. Платниками є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді(місяць).
25. Склад податкової служби та її функції.
ДПС України здійснює такі функції:
- виконує безпосередньо,
а також організовує роботу
державних податкових
- здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
- здійсненням
контролю за додержанням викона
- обліком платників податків, інших платежів;
- виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
- проведенням
роботи по боротьбі з
- видає у
випадках, передбачених законом,
нормативно-правові акти і
- затверджує
форми податкових розрахунків,
звітів, декларацій та інших
- вносить в
установленому порядку
- організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.
До системи органів державної податкової служби належать:
Державна податкова служба України; державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об’єднані.
26. Сутність податкової політики та критерії її формування.
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції як у економічній структурі виробництва й обміну, так і у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.