Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 00:26, шпаргалка
Адміністративна відповідальність є засобом адміністративного впливу на порушників податкового законодавства із застосуванням адміністративно-правових норм. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винної або необережної дії чи бездіяльності, що посягає на захищені законом суспільні відносини, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
1. Види відповідальності за порушення податкового законодавства.
2. Екологічний податок: порядок нарахування та сплати.
3. Елементи справляння акцизного податку.
4. Елементи справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
5. Елементи та порядок справляння збору за провадження деяких видів діяльності.
6. Механізм нарахування і сплати ПДВ.
7. Механізм обчислення акцизного податку.
8. Механізм розрахунку та порядок сплати земельного податку.
9. Механізм розрахунку та порядок сплати податку на прибуток підприємств.
10. Основи митної справи в Україні.
11. Основи місцевого оподаткування в Україні.
12. Основи організації податкової роботи, її суб’єкти та основні елементи.
13. Основи побудови плати за землю: платники, об’єкти оподаткування та ставки.
14. Основи прибуткового оподаткування фізичних осіб: вітчизняна практика та світовий досвід.
15. Особливості оподаткування доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.
16. Платники і ставки податку на прибуток підприємств. Об’єкт оподаткування.
17. Платники та ставки податку на додану вартість. Об’єкт оподаткування.
18. Податок на нерухоме майно в Україні.
19. Поняття податкової системи і вимоги до неї.
20. Порядок обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб.
21. Порядок справляння мита та перерахування його в бюджет.
22. Порядок та терміни сплати акцизного податку.
23. Принципи побудови і призначення системи оподаткування.
24. Ресурсні платежі в Україні: види та механізм справляння.
25. Склад податкової служби і її функції.
26. Сутність податкової політики та критерії її формування.
27. Сутність та види мита.
28. Сутність та форми прибуткового оподаткування юридичних осіб.
29. Умови переходу та порядок справляння єдиного податку.
30. Фіксований сільськогосподарський податок: умови переходу, порядок нарахування та сплати.
Об’єкти оподаткування – це житлова нерухомість, а саме: будівлі, віднесені, згідно з нормативно-правовим полем, до житлового фонду, дачні та садові будинки.
База оподаткування є вартісні, фізичні або інші характеристики об’єкта оподаткування. Зокрема, для податку на нерухоме майно- житлова площа об’єкта житлової нерухомості. для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, розраховується органами державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Тоді як для юридичних осіб – такими особами самостійно, виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, які підтверджують право власності на нього. Реєстрація нерухомого майна у нашій державі здійснювалася ще в радянські часи.
Ставки податку. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пов’язані з мінімальною заробітною платою як законодавчо встановленого розміру оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються сільською, селищною та міською радою за 1 м2 житлової площі об’єкта житлової нерухомості в наступних межах: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, – до 1% розміру мінімальної заробітної плати; для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, – 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати (розмір такої заробітної плати встановлюється на законодавчому рівні станом на 1 січня звітного року).
Податковий період становить календарний рік , тобто триває із 1 січня по 31 грудня.
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно й органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, щоквартально в 15-денний термін після його закінчення подають органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку даного податку. Відповідно податкові органи до 1 липня звітного року обчислюють його розмір для фізичних осіб і надсилають за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи самостійно обчислюють суму даного податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають податковим органам за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію.
Порядок сплати. Сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Строки сплати податку. Фізичні особи сплачують даний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а юридичні – щоквартально до 30 числа, що наступає за звітним кварталом, тобто, до 30 березня, 30 червня, 30 вересня і 30 грудня.
19. Поняття податкової системи і вимоги до неї.
При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. По-перше, податкова система - це сукупність податків і податкових платежів, які законодавчо закріпленні в державі. По-друге, податкова система включає в себе механізми нарахування, сплати податків та організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства.
Отже, не можна ототожнювати поняття «податкова система», з поняттями «система оподаткування» і «система податків і зборів», які є її. Таким чином: система податків і зборів – це сукупність встановлених чинним законодавством держави податків і зборів, а також механізмів і способів їх розрахунку і сплати до бюджету та інших державних цільових фондів;податкова система - це сукупність податків і зборів; механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб’єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.
Зміст і структура податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, принципи, форми і методи оподаткування, обов’язки і відповідальність, які є основними складовими податкової системи, держава ставить єдині вимоги до ефективного господарювання в державі.
Таким чином:
v система податків і зборів – це сукупність встановлених чинним законодавством держави податків і зборів;
v система оподаткування – це сукупність встановлених чинним законодавством держави податків і зборів, а також механізмів і способів їх розрахунку і сплати до бюджету та інших державних цільових фондів;
v податкова система - це сукупність податків і зборів; механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а також суб’єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.
Зміст і структура податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, принципи, форми і методи оподаткування, обов’язки і відповідальність, які є основними складовими податкової системи, держава ставить єдині вимоги до ефективного господарювання в державі.
20. Порядок обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб.
ПДФО обчислює податковий агент з оподаткованого доходу за ставкою 15% чи 17%.
Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Особою, яка
не є податковим агентом,
Розрахунок податкових зобов’язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету. Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;
• такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі — відокремлений підрозділ).
У разі прийняття
рішення про створення
• суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
• юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Органи Державного казначейства України розподіляють кошти та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.
• фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках — за її податковою адресою;
• контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу;
• відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід;
• відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.
Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
21. Порядок
справляння мита та
На відміну від більшості податків, мито нараховують не самі платники, а органи митної служби. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному оподаткуванню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
Порядок справляння мита визначається Єдиним митним тарифом України. Згідно законодавства, Єдиний митний тариф - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Єдиний митний тариф базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається в напрямку максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньо - економічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.
Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Оподатковувані товари зводяться в товарну класифікаційну схему, яка основана на Гармонізованій системі опису і кодування товарів.
Сплачується мито в національній валюті України по встановлених ставках виходячи з митної вартості товару. Мито вноситься до державного бюджету України.
Контроль за сплатою мита здійснюють органи митної та податкової служб. Податкові органи вправі перевірити діяльність митної служби щодо нарахування мита і митних платежів, а також порядок сплати мита конкретним платником безпосередньо до Державного бюджету.
22. Порядок та терміни сплати акцизного податку.
Суми податку перераховуються до бюджету виробником підакцизних товарів протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Суми податку
з алкогольних напоїв для виробництва
яких використовується спирт етиловий
не денатурований сплачуються при
придбанні марок акцизного пода
Податок з імпортних
підакцизних товарів
Базовий податковий період – календарний місяць.
Податкова звітність – декларація акцизного податку.
23. Принципи побудови і призначення системи оподаткування.
Основними принципами є:
- загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу;
- рівність усіх
платників перед законом,
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- презумпція
правомірності рішень платника
податку в разі, якщо норма
закону чи іншого нормативно-