Податкова система

 На відміну від США, де прибутковий податок сплачують заможні верстви населення, в Україні 95 % податку надходять із доходів до 600 грн на місяць. По суті порушується головний принцип прибуткового оподаткування – принцип соціальної справедливості, що у свою чергу також впливає на частку надходжень із зазначеного податку.

Однією з найдавніших  є податкова система Великої  Британії. Прибутковий податок із громадян становить близько 65 % від  усіх прямих податків, що надходять  до державного бюджету. Специфікою оподаткування доходів громадян є те, що їхні доходи поділяються на певні частки (шедули), які оподатковуються за окремою методикою. Ставка податку диференційована залежно від річного доходу: 20 %, 25 %, 40 %.

 Позитивна практика  оподаткування доходів фізичних  осіб у Німеччині ─ Основним податком є прибутковий податок. Він встановлюється на всі види доходів, які отримує громадянин держави. Усі платники при визначенні податку із заробітної плати поділяються на класи. Ставка податку в цій країні встановлена в розмірі від 19 % до 53 %. Наприклад, для неодружених установлено значно меншу суму неоподаткованого мінімуму, ніж для одружених. Це пов’язано з важкою демографічною ситуацією в країні й спрямовано на стимулювання народжуваності, зростання чисельності населення. Однак специфіка й рівень проблем німецької економіки не відповідають українським реаліям, тому в близькій перспективі демографічна складова як основа прибуткового оподаткування громадян не є актуальною.

У Швеції діють окремі умови  оподаткування резидентів та нерезидентів. Для нерез. діє єдина ставка 25 % незалежно від суми доходу. Резиденти сплачують податок двох видів:  – муніципальний – дохід до визначеної суми оподатковується за ставкою 32 %;  – національний податок – понад 80 % працівників, які мають доходи, менші за визначену суму, звільнені від його сплати. Для громадян, які мають доходи, що перевищують визначену суму, ставка становить 20 %. Для тих, хто має великі доходи ставка становить 50 %, середні – 30 %, а для низькооплачуваних працівників – 24 %.

 

 

15. Особливості оподаткування доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.

Доходи фізичних осіб — підприємців, отримані протягом календарного року від провадження  господарської діяльності, оподатковуються  за ставками 15% і 17%. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.Для фізичної особи — підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності. Фізичні особи — підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі  з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У разі зменшення  суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою — підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу.

Фізичні особи  — підприємці, які зареєстровані  протягом року або перейшли із спрощеної  системи оподаткування на загальну систему чи сплачували фіксований податок, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, що настануть у звітному податковому році.

Остаточний  розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню  в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо фізична  особа — підприємець отримує  інші доходи, ніж від провадження  підприємницької діяльності, у межах  обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку — фізичних осіб.

Фізична особа  — підприємець вважається податковим агентом працівника — фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або  будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Оподаткування доходів, отриманих  фізичною особою — підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування  доходів від провадження господарської  діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі  документи щодо походження товару.Форма  Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної  податкової служби.Фізичні особи — підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк, протягом 40 календ. днів в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

16. Платники і ставки податку на прибуток підприємств. Об’єкт оподаткування.

Платниками податку на прибуток в Україні є:

o з числа резидентів:

ü СГ – юридичні особи, які провадять господарську діяльність на території України та за її межами;

ü управління залізниці;

ü підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи;

ü неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності;

o з числа нерезидентів:

ü юридичні особи, що отримують доходи з джерелом походження з України;

ü постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України.

o Національний банк України.

o Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства.

Основна ставка податку на прибуток підприємств  – 16%.

З 1.01.12 – 21%; з 1.01.13 – 19% і з 1.01.14 – 16%.

Додаткові ставки податку на прибуток підприємств:

0% - прибуток  від страхової діяльності з  довгострокового страхування життя  та пенсійного страхування.

4% - суми, що перераховуються  страховикам у межах договорів  страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів.

6% - сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту  за договорами фрахту.

12% - суми, що  перераховуються страховиками в  інших випадках у межах договорів  страхування або перестрахування ризиків.

15% - отриманий  нерезидентом дохід з джерелом  його походження з України  від провадження господарської  діяльності.

20% - суми виплат  резидентом на користь нерезидента  за виробництво та/або розповсюдження  реклами про такого резидента.

Об’єктом оподаткування  є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих  послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17. Платники  та ставки ПДВ. Об’єкт оподаткування.

1) будь-яка особа,  що провадить господарську діяльність  і реєструється за своїм добровільним  рішенням як платник 

2) будь-яка особа,  що зареєстрована або підлягає  реєстрації як платник податку; 

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель  майна, яка веде окремий податковий  облік з податку на додану  вартість щодо господарських  операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

6) особа, що  проводить операції з постачання  конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним,  майна, за яким не звернувся  власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність

7) особа, що  уповноважена вносити податок  з об'єктів оподаткування, що  виникають внаслідок поставки  послуг підприємствами залізничного  транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 Ставки податку  встановлюються від бази оподаткування  в таких розмірах:

а) 17 відсотків(з 1 січня 2014р.)

б) 0 відсотків

Об'єктом оподаткування  є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване  на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права  власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване  на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію  України в митному режимі імпорту  або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення  товарів (супутніх послуг) у митному  режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою  оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою  оподаткування цим податком до імпорту  також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного  режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної  митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів  і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

 

 

 

 

 

 

 

 

18. Податок на нерухоме майно в Україні.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який мав набрати  чинності  з  1  січня  2012 року, зараз відтерміновано на липень.

Платники податку  ─ власники об’єктів житлової нерухомості – фізичні особи, тобто громадяни як учасники цивільних відносин, а також юридичні особи – організації, створені та зареєстровані у встановленому порядку. Крім того, платниками даного податку можуть бути власники об’єктів житлової нерухомості нерезиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи і суб’єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами нашої держави, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до нормативно-правового поля іноземної країни.