Лекции по «Оподаткування підприємств»

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 13:44, курс лекций

Описание работы

Мета та завдання вивчення дисципліни – формування знань з організації і функціонування податкової системи, проведення податкової політики в Україні та практичних навичок розрахунків і платежів податків до бюджетів.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен оволодіти знаннями:
про систему законодавчих та інших нормативних актів з оподаткування;
про основні елементи податків;
про функції податків; принципи оподаткування;
про класифікацію податків, систему податків в Україні, механізм нарахування і сплати податків
вміти:
визначати базу оподаткування за даними аналітичного обліку підприємства;
визначати суми податкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів;
складати податкові декларації, розрахунки за встановленими нормативними актами.

Работа содержит 1 файл

Конспект_Оподаткування.doc

— 1.09 Мб (Скачать)

Податковий вексель вважається погашеним тільки у разі документального підтвердження факту використання спирту для виготовлення підакцизного товару.

У випадку, якщо податковий вексель не погашається протягом 90 календарних днів, зазначена в ньому сума вважається податковим боргом, що стягується в порядку, встановленому законом.

Розрахунок акцизного збору  виробниками тютюнової продукції  надається до податкової інспекції  до 16 числа місяця, наступного за звітним. Сплата суми акцизного збору до бюджету здійснюється ними не пізніше 30 календарного дня місяця, наступного за звітним.

 

 

2.2 Податок на додану  вартість

2.2.1 Сутність податку на додану вартість. Нормативна база

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком. По суті, це встановлена в законодавчому порядку надбавка до відпускної ціни продукції, що споживається покупцями. За чинним законодавством сплачують цю надбавку до бюджету не самі споживачі, а виробники продукції (товарів, робіт, послуг). Вони зобов’язані стягувати зі споживачів повну ціну продукції з урахуванням установленої надбавки і вносити ПДВ до бюджету строго в установлений термін. Таким чином, складається враження, що тягар цього податку несуть виробники продукції, а не споживачі.

У наш час ПДВ придбав характер універсального акцизу, тому що переважна  більшість товарів, робіт, послуг обкладається цим податком.

Механізм розрахунку суми податку  і порядок сплати установлені  Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.  
№ 168/97-ВР зі змінами та доповненнями. Основні положення закону деталізують деякі інші нормативні акти:

    • Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затверджене Наказом ДПАУ від 01.03.2000р. № 79;
    • Порядок заповнення податкової накладної, затверджений Наказом ДПАУ від 30.05.1997р. № 165;
    • Порядок ведення реєстру одержаних і виданих податкових накладних, затверджений Наказом ДПАУ від 30.06.2005р. № 224;
    • Порядок заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затверджений Наказом ДПАУ від 30.05.1997р №166 (у редакції наказу від 15.06.2005р. № 213).

 

2.2.2 Платники податку на додану вартість

Згідно із ст. 1 Закону України  «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік таких осіб - платників податків установлено в ст. 2 Закону. Таким чином, платниками податку є:

1. Будь - яка особа, яка:

  1. здійснює, або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
  2. підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;
  3. імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.

2. Будь - яка особа, яка за своїм  добровільним рішенням реєструвалася  платником податку.

Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі:

1) Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такій особі в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ).

2) Особа, уповноважена вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствам залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв’язку, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

3) Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

4) Особа, яка здійснює операції з реалізації консолідованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної пунктом 1 чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

5) Будь-яка особа, яка імпортує (ввозить, пересилає) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того , який режим оподаткування вона використовує. Винятком є фізичні особи, які не зареєстровані платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, і отримувачів таких поштових відправлень.

Супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

У разі ввозу (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, що зареєстровані як платники ПДВ, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують ПДВ під час перетину товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації, виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

Реєстрація здійснюється на підставі заяви платника податку до податкової інспекції, яка протягом 10 робочих  днів надає йому «Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ». У Свідоцтві вказується індивідуальний номер платника податку, який відображається в його розрахункових і звітних документах. Тільки наявність Свідоцтва надає право нараховувати ПДВ у складі ціни реалізації продукції.

2.2.3 Об’єкти оподаткування

Згідно із ст. 3 Закону об’єктами оподаткування є операції платника податку з:

1) Поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави постачальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу ( орендарю);

Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами куплі-продаж, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операцій з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати на передачу прав власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операцій з передачі товарів в межах  договору схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної  оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг – будь-які операції цивільно-правового характеру з використання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших,ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного використання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами в межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

2) Ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі-імпорту).

З метою оподаткування до імпорту  також прирівнюється:

    • ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (в тому числі в разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, в тому числі якщо таке ввезення пов’язане з поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів;
    • поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім територій інших безмитних магазинів);
    • поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;
    • в інших випадках, передбачених Митним кодексом України.

3) Вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі-експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:

  • вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (в тому числі в разі повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, в тому числі якщо таке вивезення пов’язане з припиненням дії зазначених договорів;
  • поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;
  • передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України.

У ст. 3.2.1-3.2. Закону встановлено перелік операцій, що не є об’єктами оподаткування. Зокрема, до них відносяться наступні операції:

  • передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
  • нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу в межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу. По об’єкту фінансового лізингу, оціненому в іноземній валюті, сплата процентів з метою оподаткування визначається у гривнях за курсом валют, визначеним НБУ на момент сплати;
  • передачі майна під заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;
  • оплата вартості державних платних послуг, що надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, обов’язковість одержання яких встановлюється законодавством (плата за реєстрацію одержання ліцензії тощо);
  • виплата у грошовій формі заробітної плати, інших прирівняних до неї виплат, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або пенсійних фондів чи фондів соціального страхування;
  • виплата дивідендів, роялті в грошовій формі або у вигляді цінних паперів, що здійснюється емітентом;
  • безкоштовна передача до державної або комунальної власності об’єктів усіх форм власності, що налічуються на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо така операція здійснюється за рішенням КМУ, центральних і місцевих органів виконавчої влади.

2.2.4 База оподаткування

База оподаткування операцій з  поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, встановленої за вільними цінами, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

База  оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції але  не нижчої за звичайну ціну в наступних випадках:

  • поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами в межах бартерних (товарообмінних) операцій;
  • операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку;
  • передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації;
  • передачі товарів (робіт, послуг), пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку.

У разі імпорту товарів  базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Информация о работе Лекции по «Оподаткування підприємств»