Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 13:44, курс лекций
Мета та завдання вивчення дисципліни – формування знань з організації і функціонування податкової системи, проведення податкової політики в Україні та практичних навичок розрахунків і платежів податків до бюджетів.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен оволодіти знаннями:
про систему законодавчих та інших нормативних актів з оподаткування;
про основні елементи податків;
про функції податків; принципи оподаткування;
про класифікацію податків, систему податків в Україні, механізм нарахування і сплати податків
вміти:
визначати базу оподаткування за даними аналітичного обліку підприємства;
визначати суми податкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів;
складати податкові декларації, розрахунки за встановленими нормативними актами.
Податковий вексель вважається погашеним тільки у разі документального підтвердження факту використання спирту для виготовлення підакцизного товару.
У випадку, якщо податковий вексель не погашається протягом 90 календарних днів, зазначена в ньому сума вважається податковим боргом, що стягується в порядку, встановленому законом.
Розрахунок акцизного збору
виробниками тютюнової
Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком. По суті, це встановлена в законодавчому порядку надбавка до відпускної ціни продукції, що споживається покупцями. За чинним законодавством сплачують цю надбавку до бюджету не самі споживачі, а виробники продукції (товарів, робіт, послуг). Вони зобов’язані стягувати зі споживачів повну ціну продукції з урахуванням установленої надбавки і вносити ПДВ до бюджету строго в установлений термін. Таким чином, складається враження, що тягар цього податку несуть виробники продукції, а не споживачі.
У наш час ПДВ придбав характер універсального акцизу, тому що переважна більшість товарів, робіт, послуг обкладається цим податком.
Механізм розрахунку суми податку
і порядок сплати установлені
Законом України «Про податок
на додану вартість» від 03.04.1997р.
№ 168/97-ВР зі змінами та доповненнями. Основні
положення закону деталізують деякі інші
нормативні акти:
Згідно із ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік таких осіб - платників податків установлено в ст. 2 Закону. Таким чином, платниками податку є:
1. Будь - яка особа, яка:
2. Будь - яка особа, яка за своїм
добровільним рішенням
Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі:
1) Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такій особі в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ).
2) Особа, уповноважена вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствам залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв’язку, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
3) Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
4) Особа, яка здійснює операції з реалізації консолідованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної пунктом 1 чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
5) Будь-яка особа, яка імпортує (ввозить, пересилає) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того , який режим оподаткування вона використовує. Винятком є фізичні особи, які не зареєстровані платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, і отримувачів таких поштових відправлень.
Супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
У разі ввозу (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, що зареєстровані як платники ПДВ, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують ПДВ під час перетину товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації, виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.
Реєстрація здійснюється на підставі заяви платника податку до податкової інспекції, яка протягом 10 робочих днів надає йому «Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ». У Свідоцтві вказується індивідуальний номер платника податку, який відображається в його розрахункових і звітних документах. Тільки наявність Свідоцтва надає право нараховувати ПДВ у складі ціни реалізації продукції.
Згідно із ст. 3 Закону об’єктами оподаткування є операції платника податку з:
1) Поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави постачальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу ( орендарю);
Поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами куплі-продаж, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операцій з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати на передачу прав власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операцій з передачі товарів в межах договору схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Поставка послуг – будь-які операції цивільно-правового характеру з використання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших,ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного використання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами в межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
2) Ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі-імпорту).
З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:
3) Вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі-експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.
З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:
У ст. 3.2.1-3.2. Закону встановлено перелік операцій, що не є об’єктами оподаткування. Зокрема, до них відносяться наступні операції:
База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, встановленої за вільними цінами, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
База оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції але не нижчої за звичайну ціну в наступних випадках:
У разі імпорту товарів базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.