1.4 Класифікація податків й об’єктів
оподаткування
Сукупність об’єктів
оподаткування можна розподілити таким
чином:
- Доход (прибуток, заробітна плата).
- Майно (нерухомість, предмети розкоші і т.п.).
- Передача майна (спадщина, дарування, угоди купівлі-продажу).
- Споживання (споживчі товари, послуги).
- Ввіз і вивіз товарів за кордон.
Студент має навести приклади конкретних
податків відносно названих об’єктів,
виходячи з вітчизняної історії оподаткування,
а також інших держав.
Залежно від ознак угрупування податки класифікуються таким чином:
- За співвідношенням ставки податку до доходу: пропорційні, прогресивні,
регресивні й надзвичайні.
Для пропорційного податку характерна
стабільна ставка податку незалежно від
величини доходу (податок на прибуток
підприємства).
Податок вважається прогресивним, якщо
з ростом доходу передбачається збільшення
ставки податку (податок на доходи фізичних
осіб).
Регресивний податок характеризується
зниженням середньої ставки податку в
міру зростання доходу. Наприклад, якщо
частина доходу відкладається на заощадження,
то податок на додану вартість стає регресивним,
оскільки частка доходу на сплату податку
в ціні товарів споживання буде зменшуватись
по відношенню до загальної суми доходу.
Надзвичайні податки встановлюються
в особливих випадках: війни, стихійного
лиха і т.п. (збір до фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення).
- За рівнем податкового регулювання: загальнодержавні й
місцеві.
Згідно із Законом України
«Про систему оподаткування» в редакції
від 18 лютого 1997 р., із змінами та доповненнями
до загальнодержавних належать такі податки,
збори (обов’язкові платежі):
- податок на додану вартість;
- акцизний збір;
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб;
- мито;
- державне мито;
- податок на нерухоме майно (нерухомість);
- плата (податок) за землю;
- рентні платежі;
- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів;
- податок на промисел;
- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
- збір за спеціальне використання природних ресурсів;
- збір за забруднення навколишнього природного середовища;
- збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального
захисту населення;
- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
- збір до державного інноваційного фонду;
- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
- фіксований сільськогосподарський податок;
- збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;
- єдиний збір у пунктах перетину державного кордону;
- збір у вигляді надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію.
- збір у вигляді цільової надбавки до
діючого тарифу на природний газ;
- збір за використання радіочастотного ресурсу України
- збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(початковий, регулярний, спеціальний)
Окрім того до державних цільових
фондів здійснюються внески:
- на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
- на загальнообов’язкове соціальне
страхування на випадок безробіття;
- на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання
До місцевих податків належать:
- податок з реклами;
- комунальний податок.
До місцевих зборів (обов’язкових
платежів) належать:
- збір за припаркування автотранспорту;
- ринковий збір;
- збір за видачу ордера на квартиру;
- курортний збір;
- збір за участь у бігах на іподромі;
- збір за виграш на бігах;
- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
- збір за право використання місцевої символіки;
- збір за право проведення кіно- і телезйомки;
- збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного
розпродажу і лотерей;
- збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
- збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
- збір з власників собак.
- Залежно від економічного впливу на платника податки розподіляються на прямі
й непрямі. В основі розподілу на прямі й непрямі
лежить теоретична можливість їх перекладання
на споживача товарів (робіт, послуг).
Платниками прямих податків є ті
юридичні чи фізичні особи, які одержують
доходи (прибуток, заробітну плату), володіють
майном.
Платниками непрямих податків держава
законодавчими актами встановлює
осіб, які продають товари (роботи, послуги).
На них покладається юридична відповідальність
за своєчасну сплату податку. А фактичним
платником (носієм податку) є особа, яка
споживає товари (роботи, послуги), оскільки
сплачує за них ціну, що містить податок
(податок на додану вартість, акцизний
збір).
- За суб’єктами оподаткування: податки для юридичних
осіб і податки для фізичних осіб.
Студент повинен розкрити зміст
податків четвертої групи, а також
навести відповідні приклади.
2. Непряме оподаткування
2.1 Акцизний збір
2.1.1 Нормативна база й сутність
податку
- Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний
збір» від 26.12.92 р. зі змінами й доповненнями
(надалі – Декрет).
Разом із декретом акцизний збір регулюється
ще рядом законів України і
наказами ДПАУ:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» від 30.11.2006р. № 398-V;
- «Про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввозу
товарів суб'єктами зовнішньоекономічної
діяльності на митну територію України»
зі змінами, затвердженими наказом ДПАУ
від 25.11.2003р;
- «Про акцизний збір на алкогольні напої й тютюнові вироби» від 15.09.95 р. з наступними змінами;
- Закон України «Про ставки акцизного
збору на алкогольні напої й тютюнові
вироби» від 6.02.96 р. зі змінами;
- Закон України «Про ставки акцизного
збору й ввізного мита на деякі товари»
від 11.07.96 р. з наступними змінами;
- Закон України «Про ставки акцизного
збору на деякі транспортні засоби і кузови
до них» від 24.05.96 р. зі змінами й доповненнями;
- Закон України «Про внесення змін
у деякі законодавчі акти по регулюванню
ринку автомобілів в Україні» від 7.12.2000
р;
- Положення про порядок нарахування, строках сплати й подання розрахунку
акцизного збору затверджене Наказами
ДПАУ від 19.03.01р., №111 від 24.11.03р., №557, №316
від 07.06.2004 р.
Акцизний збір (далі «АЗ») – це непрямий податок, що є
надбавкою до ціни товарів, визначених
законом як підакцизні. Як правило, це
податок на високорентабельні й монопольні
товари. Він є одним із найдавніших податків.
2.1.2 Платники акцизного збору.
Відповідно до статті 2 Декрету
платниками є:
- Суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі їхні філії, відокремлені підрозділи – виробники підакцизної продукції
на митній території України, у т.ч. із
давальницької сировини по товарах, на
які ставки акцизного збору встановлені
у твердих сумах, а також замовники, за
дорученням яких виготовляються підакцизні
товари на давальницьких умовах, якщо
ставки на ці товари встановлюються у
відсотках до обороту (вони оплачують
акцизний збір виробнику).
- Нерезиденти, які виготовляють
на митній території України підакцизні
товари безпосередньо або через непостійні
представництва.
- Будь-які СПД та інші особи, які імпортують на митну територію
України підакцизні товари, незалежно
від наявності внесених до них іноземних
інвестицій.
- Фізичні особи, які ввозять на митну
територію України або пересилають підакцизні
товари в обсягах, що перевищують норми
безмитного провозу (вартістю понад 200
євро, якщо товари в асортименті; якщо
одиничні - вартістю понад 300 євро; вино
– 2 літри або 200 сигарет провозиться без
акцизу).
- Юридичні й фізичні особи, які купують (одержують)
підакцизну продукцію в податкових агентів.
Податковий агент
– це СПД, створений у формі підприємства
з іноземною інвестицією, а також його
дочірні підприємства, філії, інші підрозділи,
для яких за рішенням суду підтверджується
право на звільнення від обкладання податками
й зборами.
2.1.3 Об'єкти оподаткування
Відповідно до ст. 3 Декрету об'єктами
оподаткування є:
- Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (у т.ч. із давальницької сировини)
шляхом їх продажу, обміну на інші товари,
послуги, шляхом безоплатної передачі,
а також обсяги відвантажених підакцизних
товарів, виготовлених з давальницької
сировини.
- Обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі)
для виробництва підакцизних товарів, за винятком нафтопродуктів) а також для своїх
працівників.
- Митна вартість товарів, що імпортуються на
митну територію України, в т.ч. на бартерних
умовах.
- Митна вартість – відповідно до Закону
України «Про єдиний митний тариф» – це
ціна товару, фактично сплачена або яка
підлягає сплаті на момент перетину митного
кордону на території України.
До митної вартості включається
ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі,
а також інші витрати, якщо вони не
включені в рахунок-фактуру:
- транспортні витрати, витрати на навантаження
і розвантаження, страхування до пункту
перетину митного кордону України;
- комісійні й брокерські виплати;
- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які відносяться до імпортних товарів,
що сплачуються імпортером як умова ввозу
товарів.
2.1.4 Перелік підакцизних товарів
і ставки акцизного збору.
Діючий у даний час перелік
підакцизних товарів складається з шести
груп товарів:
- нафтопродукти;
- спирт етиловий;
- алкогольні напої;
- пиво;
- тютюнові вироби;
- транспортні засоби;
- кузови для легкових автомобілів та інших моторних транспортних
засобів, які використовуються для перевозки
пасажирів до 10 чоловік (включаючи водія).
Ставки акцизного збору є
єдиними по всій території України.
Вони бувають трьох видів:
- У відсотках до обороту з продажу:
- товарів, що вироблені на митній території Кураїни – виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;
- товарів, що імпортуються на митну територію України
– виходячи з їх вартості, за встановленими
імпортером максимальними роздрібними
цінами на товари, які він імпортує, без
податку на додану вартість та акцизного
збору (але не менше митної вартості таких
товарів з урахуванням сум ввізного мита
без податку на додану вартість та акцизного
збору).
Наприклад:
27 1000 2719 |
Бензини моторні
А-72, А-76, А-95 |
20% з ціни реалізації (без ПДВ)
але не менше 60 євро за 1000 кг. |
- У твердих сумах – гривнях, євро
Наприклад:
Автомобіль з робочим двигуном
більше 2200 куб. см, але не більше 3000 куб.
см.
87 03 23 90 31 |
не більше 5 років |
2 євро за 1 куб. см. |
87 03 23 90 33 |
більше 5 років |
3 євро за 1 куб. см. |
2208
(крім 2208 20) |
Спирт етиловий, неденатурований
з концентрацією спирту менше ніж 80%
обсягу, спиртні настойки, лікери та
ін. спиртні напої. |
16 грн. за 1 літр 100%-го спирту |
2208 20 12 00 |
коньяк |
6 грн. за 1 літр 100% -го спирту |
220300 |
Пиво (із солоду) солодове |
0,31 грн. за 1 літр |
- Комбіновані ставки: у відсотках до обороту
з продажу і у твердих цінах, але не менше
встановленої твердої суми з одиниці реалізованого
товару.
Ставки АС на тютюнові вироби
Код товару (продукції) в УКТ ЗЕД |
Опис товару (продукції) згідно УКТ
ЗЕД |
Ставки АС у твердих сумах
з одиниці реалізованого товару
(продукції) |
Ставки АС в % до обороту реалізації
товару (продукції). |
2401 |
Тютюнова сировина Тютюнові відходи |
0 |
0 |
2402 10 00 00 |
Сигари, включаючи сигари з відрізаними
кінцями й сигарили (тонкі сигари), з вмістом
тютюну |
20 грн. за 100 штук |
8% |
2402 20 90 10 |
Сигарети без фільтра з тютюну |
5 грн. за 1000 штук |
10% |
2402 20 90 20 |
Сигарети з фільтром з тютюну |
13 грн. за 1000 штук |
10% |
2.1.5 Порядок визначення сум акцизного
збору
Відповідно до статті 6 «Декрету»
сума акцизного збору, що підлягає сплаті
до бюджету, визначається платником самостійно,
виходячи з обсягів реалізації за звітний
період і встановленої ставки акцизного
збору.
Механізм обчислення встановлений
ДПАУ «Положенням про порядок
нарахування строків сплати й
подачі розрахунку акцизного збору»
у редакції наказу ДПАУ № 144 від 19.04.2005
р.