Зміст

Тема1. Зведення та групування статистичних даних...…………….....…..2

Тема 2. Статистичні показники...……………………………………………6

Тема 3. Аналіз варіаційних рядів...…………………………………...….….11

Тема 4. Основи вибіркового спостереження...……………………………..17

Тема 5. Ряди динаміки...………………………………………………….......25

Тема 6. Індекси...………………………………………………………….…..28

 

 

   

1. ЗВЕДЕННЯ  І ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

 

Базові  поняття і терміни

      Результатом першого етапу статистичного  дослідження – статистичного спостереження - є одержання інформації про кожну одиницю сукупності. Задачею другого – зведення і групування статистичних даних – необхідність упорядкувати і узагальнити первинний матеріал, виділити групи, подібні в тім чи іншім відношенні, підрахувати підсумки  по групах і по всій сукупності в цілому, оформити результати у вигляді статистичних таблиць.

      В залежності від кількості групувальних ознак розрізняють прості групування (за одною ознакою) і комбінаційні (за двома і більш ознаками).

      Відповідно  функціям статистичного аналізу  виділяють групування структурні, типологічні і аналітичні.

      Різновид  структурного групування – це ряд розподілу, характеристиками якого є варіанти x і частоти f.

      Статистичним  рядом розподілу називається упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за досліджуваною ознакою. В залежності від останнього ряди розподілу підрозділяють на варіаційні (кількісні) і атрибутивні (якісні).

      У процесі формування варіаційних  рядів (за безперервною чи дискретною ознакою) необхідно установити інтервали груп і визначити границі кожного з них.

      Для рівних інтервалів ширина інтервалу визначається відношенням:

                                           ,

де   x_max і x_min  – максимальне і мінімальне значення ознаки,

         k – кількість груп.

      Необхідний  елемент зведення і групування – статистичні таблиці, в яких підметом є об'єкт вивчення, а присудком – система показників, які характеризують об'єкт вивчення. В залежності від структури підмета таблиці підрозділяють на прості, групові і комбінаційні.

      Іноді виникає потреба в перегрупуванні даних. Результати перегрупування називаються вторинними групуваннями. 

    Рішення типових задач 
 

      Задача 1.1. За звітний рік відомі наступні дані по підприємствах однієї з галузей промисловості: 
 

 

      На  основі представлених даних установити характер залежності між чисельністю  робітників і випуском продукції. При групуванні за факторною ознакою утворити 4 групи заводів з рівними інтервалами. Результати представити в табличній формі. 

Рішення

     1) Для виконання аналітичного групування  визначимо інтервал групування  за факторною ознакою (за середньообліковою чисельністю робітників):

,

де  Х_max і X_min - відповідно максимальна і мінімальна середньооблікова  чисельність робітників, чол.;

k - кількість груп.

     За  умовою визначено утворити 4 групи  з рівними інтервалами, тоді

     

.

     Допоміжні розрахунки оформимо в табл.1.1. 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1.1 

Допоміжні розрахунки для виконання аналітичного групування 

 

     На  підставі виконаних допоміжних розрахунків  будується групова таблиця (табл.1.2) 

     Таблиця 1.2

     Виявлення залежності між середньою обліковою чисельністю робітників і випуском продукції 

 

     За  результатами групування можна зробити  висновок: зі збільшенням середньої облікової чисельності робітників випуск продукції в середньому на одне підприємство зростає. 

     Задача 1.2. На основі первинного групування підприємств регіону за кількістю зайнятих (k = 6) необхідно створити нові групи (k = 5) з іншими інтервалами. Техніка перегрупування показана в табл. 1.3. 

     Таблиця 1.3

       
 
 
 
 

2. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ 

Основні поняття і категорії 

    Всі статистичні показники за формою вираження поділяються на  абсолютні, відносні і середні.

     Абсолютні статистичні величини характеризують розмір або обсяг явища. Це іменовані величини. В залежності від конкретної задачі дослідження і характеру явища використовують натуральні, умовно-натуральні, трудові і вартісні одиниці виміру.

     Відносні  величини характеризують кількісне співвідношення однойменних або різнойменних показників. В результаті співвідношення однойменних показників одержують наступні відносні величини: відносні величини динаміки, відносні величини планового завдання і виконання плану, відносні величини структури, координації, наочності (порівняння). Результат співвідношення може бути представлений коефіцієнтом або виражений у відсотках.

     Співвідношення  між різнойменними абсолютними  величинами називають відносними величинами інтенсивності. Їх можна також назвати показниками рівня економічного і соціального розвитку. Ці величини є іменованими числами (ВВП на душу населення, демографічні коефіцієнти на 1000 чоловік і т.д.).

      Середня величина – узагальнююча характеристика досліджуваної ознаки, що відбиває її типовий рівень у розрахунку на одиницю сукупності.

      У статистичній практиці використовують декілька видів середніх величин: середня арифметична, середня гармонійна, середня геометрична, середня квадратична і т.д.

      Вибір того чи іншого виду середніх залежить від мети дослідження, економічної сутності усередненої ознаки і  характеру вихідних даних.

      У свою чергу середні можуть набувати дві форми: просту (для незгрупованих даних) і зважену (для згрупованих даних).

      Формули середніх