Статистичний аналіз чисельності та складу населення

ify">Сучасні комп’ютерні технології дають можливість будувати СВП засобами EXCEL. Для поєднання двох гістограм на одній осі потрібно частоти (частки) вікового розподілу чоловічого населення записати з від’ємним знаком.

Рис. 1. Статево-вікова піраміда населення України
станом на 01.01.2001 р.

Статево-вікова структура населення може розглядатись в історичному аспекті. Для цього до СВП додається ще одна вертикаль­на вісь — шкала років народження, що розміщується праворуч. Проекція вікового прямокутника на цю шкалу дає можливість з’ясувати історичні обставини певних деформацій у конфігурації СВП. Аналізуючи конфігурацію піраміди, звертають увагу на ширину її основи (забезпеченість контингентом новонароджених), висоту (тривалість життя населення) та на обрис бічної сторони СВП. Наявність западин і виступів в окремих вікових групах свідчить про порушення плавності зміни поколінь.

Закономірність вікового розподілу сучасного людства проявляється в процесі його постаріння. Ступінь прояву цього процесу відображає коефіцієнт старіння населення і характеризує частку осіб, які досягли та перетнули перший поріг старості (60 років) у загальній чисельності населення (d60+):

Рівень старіння населення визначається за оціночною шкалою Ж. Боже-Гарньє та Россета:

 

Рівень демографічної старості населення	d 60+, %
Надзвичайно молоде	До 6
Молоде	6—8
Початок старості	9—10
Середня старість	11—15
Старе	16—20
Надзвичайно старе	20 і більше

 

У міжнародних порівняннях за рекомендацією ООН використовується також ще один коефіцієнт старіння, що визначається як частка осіб у віці 65 років і старше (d 65+, %), для якого встановлено такі градації:

                   молоде населення до 4 %;

                   на порозі старості 4 — 7 %;

                   старе населення 7 % і більше.

Показники старіння доповнюються коефіцієнтами довголіття (d80+) і довгожительства (d90+), що розраховуються відносно чисельності осіб у віці 60 років і старше:

    і   

де  — вік 100 років і старше.

Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіці-
єнти демографічного навантаження, які подаються в розрахун­ку на тисячу населення, тобто у проміле (‰):

Коефіцієнт демографічного навантаження, ‰	Формула
Загальний
Дітьми
Особами старшого віку

Загальний коефіцієнт демографічного навантаження дорівнює сумі двох складових: Кн.заг. = Кн.д. + Кн.с. і показує, яку кількість дітей та осіб старшого віку «утримає» кожна тисяча покоління батьків.

Соціальну структуру населення характеризує його сімейний, громадянський, національний і лінгвістичний склад, а також склад населення за суспільними групами та джерелами засобів існування.

Сімейний склад населення вивчається з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств. Статистика досліджує дві сукупності: сім’ї та одинаки. Сім’єю вважається сукупність людей, які проживають спільно й пов’язані кров­ною спорідненістю чи свояцтвом, а також спільним бюджетом.

Джерело інформації про сімейний склад — дані перепису населення, що фіксує не тільки юридичні (зареєстровані) шлюби, а й фактичні.

Сімейний склад населення досліджується за такими ознаками: число членів сім’ї, їхні родинні відношення, кількість дітей віком до 18 років. За цими ознаками визначається: кількість сімей, част­ка одинаків, а також частка сімей з однією дитиною або частка багатодітних сімей; співвідношення дітних та бездітних сімей; середній розмір сім’ї, середнє число дітей у сім’ї. Складаються групування сімей за числом членів сім’ї, числом дітей до 18 років — у територіальному розрізі та за видами поселень; визначаються абсолютні та відносні показники варіації розміру сімей і числа дітей у сім’ї.

Статистика вивчає населення за національністю, рідною мовою та громадянством. Джерелом інформації є дані перепису населення на основі самовизначення національності та мови, яка вважається рідною.

Результати перепису дають можливість визначити чисельність і частку населення кожної національності в цілому та за видами поселень і регіонами країни; чисельність та частку громадян України й осіб без громадянства, а також іноземних громадян; співвідношення чисельності корінного населення та інших національностей або чисельності з мовою своєї національності чи українською.

На основі структурних і типологічних групувань здійснюється аналіз змін у національному та лінгвістичному складі населення за міжпереписний період — тобто визначаються структур­ні зрушення.

Склад населення за суспільними групами — один із головних серед соціальних розрізів. На відміну від демографічних ознак, соціальні є такими, що зазнають змін залежно від форми устрою країни та форми власності. У період переходу до ринкової економіки виникають і стають вагомішими нові суспільні групи, змінюється сутність існуючих. Так, органи державної статистики виокремлюють суспільні групи за статусом зайнятості: працюючі за наймом (робітники та службовці); роботодавці (підприємці, власники, які мають постійних найманих працівників); члени колективного підприємства, кооперативу; члени сім’ї, які працюють безоплатно на сімейному підприємстві; самозайняті (працюють за патентом, ліцензією).

Склад населення за джерелами засобів існування утворюється за такими групами: робота за наймом (на підприємстві, в організації, установі, селянському (фермерському) господарстві, в ок­ремих громадян); робота не за наймом (на власному підприємстві, на індивідуальній основі, у власному селянському (фермерському) господарстві, на сімейному підприємстві без регулярної оплати праці, в особистому підсобному господарстві, отримують прибуток від власності, отримують: пенсію, стипендію, допомогу (крім допомоги по безробіттю), інший вид державного забезпечення; на утриманні інших осіб, інші джерела. Джерело такої інформації — переписи населення, вибіркові спостереження, моніторинги окремих соціальних груп.

Статистичне вивчення соціального складу населення ґрунтується на визначенні чисельності, частки та співвідношення окремих соціальних груп; на побудові розподілів населення за суспіль­ними групами, джерелами засобів існування залежно від статі.

Інформація про розподіл населення за зазначеними соціальними групами використовується при вивченні економічної структури населення, соціального та майнового його розшарування, зайнятості населення, бюджетів домогосподарств тощо.