Зміст та форми соціального супроводу прийомних сімей

5. Батьки  яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;

6. Батьки  яких відбувають покарання в  місцях позбавлення волі, що підтверджується  вироком суду;

7. Батьки  яких перебувають під вартою  на час слідства, що підтверджується  постановою суду;

8. Батьки  яких знаходяться у розшуку  органами внутрішніх справ, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

9. У  зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

10. Підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим  в пологовому будинку, іншому  закладі охорони здоров'я або  яких відмовилися забрати з  цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС. 

Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них [24, с.2].

Хто може стати прийомними батьками?

Прийомними  батьками може стати як подружжя, так  і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена Вашої сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством. Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель,позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї. Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї [21, с.2].

   Влаштування дитини в прийомну сім’ю передбачає три діагностичних етапи:

1. Визначення  факторів ризику дитини, тобто  соціально – психологічних особливостей  її розвитку;

2. Уточнення необхідного ступеня готовності сім’ї до прийняття конкретної дитини.

3. Проведення  взаємодобору прийомної сім’ї та дитини.

    Згідно з «Положенням про прийомну сім'ю»[24, с.4].

    Орган, який прийняв рішення про  утворення  прийомної  сім'ї, несе   відповідальність   за   її   функціонування  відповідно  до законодавства.

   На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними  батьками  та  органом,  який  прийняв рішення про її утворення,  укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї  на  виховання  та  спільне  проживання  (Додаток А)

   Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих  умов  для  виховання  дітей та спільного проживання (важка  хвороба  прийомних  батьків,  зміна  їх  сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми,  конфліктні стосунки дітей),  невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання,   розвитку   та   утримання   дітей,   порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну,    піклувальнику,   усиновителю),   досягнення   дитиною повноліття,  досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором.

     У  разі  припинення  дії  договору сім'я позбавляється статусу прийомної,  а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування  (дітей,  уражених  ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню)  дітей в інтернатні заклади [23, с.5].

    На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки та піклування зобов'язані видати такі документи (окрім документів, необхідних для прийняття рішення про утворення прийомної сім'ї, про що йшлося вище):

- рішення  органу опіки та піклування  про направлення дитини у прийомну  сім'ю;

- свідоцтво  про народження дитини;

- висновок  про стан здоров'я, фізичний  та розумовий розвиток дитини;

- довідка  (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

- рішення  органу опіки та піклування  за місцем походження дитини-сироти  або дитини, позбавленої батьківського  піклування, про встановлення відповідного  статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його зберігання);

- довідка  про наявність та місцезнаходження  братів і сестер чи інших  близьких родичів дитини;

- пенсійне  посвідчення на дітей, які одержують  пенсію, копія ухвали суду про  стягнення аліментів [2, с.7].

   Отже, можна зазначити, що для  влаштування дітей-сиріт чи дітей  позбавлених батьківського піклування  до прийомної сім’ї необхідні певні знання щодо цього питання, а також документи для оформлення, як з боку батьків, так і дитини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ ІІ. Специфіка діяльності соціального педагога прийомними сім’ями

2.1. Форми соціального  супроводу прийомних сімей 

Існують такі формами роботи соціального працівника із супроводу прийомної сім’ї :

- проведення тренінгів з підготовки кандидатів у прийомні батьки;

- семінари;

- моніторинг(відвідування  прийомної сім’ї; підтримка телефонних контактів);

- заняття  з прийомними дітьми;

- організація   зустрічей дитини  з біологічними батьками;

- бесіда;

- консультування;

- організація груп взаємопідтримки, спеціальні індивідуальні освітні програми тощо;

- представництво  інтересів прийомних сімей;

- посередництво  при вирішенні суперечностей;

- написання  запитів,  листів,  клопотань,звернень;

- документування;

- інспектування  сім’ї;

- кризове втручання;

- організація  надання матеріальної та інших  видів допомоги за потребою;

- щорічний  аналіз ефективності функціонування  прийомних сімей [24, с.15].

  Соціальний працівник та прийомні батьки є партнерами у наданні опіки дитини у прийомній сім’ї. Соціальний працівник є з’єднуючою ланкою між державою та прийомними батьками і саме його кваліфікована підготовка та робота забезпечують компетентне вирішення і узгодження усіх поточних питань супроводу прийомної сім’ї [21, с.32].

   Спочатку слід зробити план  соціального супроводу на перший  місяць існування прийомної сім’ї,  враховуючи найбільш гострі проблеми, які потребують термінового вирішення  , далі розробляється план супроводу на півріччя. В подальшому складається щорічний план соціального супроводу.

   Виконання завдань соціального  супроводу прийомних дітей та  сімей має здійснюватися окремо  уповноваженими соціальними працівниками.

   Коротко розповімо про деякі форми роботи соціального супроводу прийомних сімей.

   Бесіди проводяться як з прийомними батьками так і з дітьми. Перш ніж організовувати навчання батьків для створення прийомної сім’ї з ними проводиться бесіда стосовно того, чи підходять вони на цю роль, чи мають усі необхідні дані для створення прийомної сім’ї, вислуховуються їхні побажання.

   Організація навчання батьків ефективним методам виховання без покарання,  мобілізації   власних  ресурсів  сім'ї  для  вирішення проблем   надалі;  допомога  батькам у здійсненні  статевого та гендерного виховання;

підготовки  кандидатів на створення прийомної  сім’ї до прийняття усвідомленого  рішення про влаштування в  сім’ю дитини, позбавленої батьківського  піклування, підготовки до нової соціальної ролі прийомних батьків [7, с.56].

   Консультування  з   питань   застосування   чинного законодавства;  представлення  та захист прав і законних інтересів прийомної сім'ї,  допомога в оформленні документів, необхідних для розв'язання проблем клієнтів; консультування з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з навколишнім соціальним середовищем;   організація   сімейної   психотерапії;   проведення психодіагностики,  спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик  особистості,  з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; надання методичних порад [16, с.236].

   Моніторинг стану прийомної сім’ї. Включає в себе спостереження за психологічним станом членів прийомної сім’ї, аналіз цих спостережень, з метою попередження ускладнень, що можуть виникати у сім’ї. За результатами моніторингу вносяться поточні корективи у план соціального супроводу прийомної сім’ї. Моніторинг здійснюється методом відвідувань, телефонних контактів, організації у Службі зустрічей всіх членів сім’ї.

  Здійснюється моніторинг    захисту   дитини   від   жорстокого поводження та насильства.

   Частота відвідувань   прийомної   сім'ї у ході  соціального супроводження визначається і планується індивідуально в залежності від етапу адаптації дитини  в сім'ї.  Рекомендується  протягом першого  місяця  перебування  дитини  в  сім'ї  відвідувати  сім'ю щотижня;  наступні три місяці - 1 раз на 2 тижні; надалі, протягом першого року функціонування, - за потребою, але не рідше 1 разу на місяць; потім - не рідше 1 разу на 2-3 місяці. За один-два роки до виходу прийомної дитини з прийомної сім'ї план соціального супроводження має заходи підготовки дитини до виходу.

    Організація зустрічей  дитини, прийомних батьків, за участю соціального працівника, при потребі - психолога,  з поступовим збільшенням кількості зустрічей та  їх  тривалості,  що  фіксується  в  особовій справі дитини,  з переходом на самостійне спілкування дитини з сім'єю,  яка  приймає її на виховання [11, с.47].

   Здійснення  соціального  інспектування  сім'ї,  до  якої  є можливість надалі влаштувати  дитину;  вивчення  її  мотивації  та ставлення  дитини  до  цієї сім'ї  з використанням інструментарію психодіагностики;  спостереження  за  дитиною  при   зустрічах   з майбутніми  вихователями  з  відповідною фіксацією вчинених дій та збереженням цієї інформації в особовій справі дитини.

   Соціальний  працівник  у  ході соціального супроводження веде справу   прийомної  сім'ї, тобто документацію. Документація   щодо   здійснення   соціального  супроводження зберігається у ЦСССДМ за місцем   проживання   прийомної сім'ї,  а  в  разі  відсутності місцевого ЦСССДМ - у міському або обласному ЦСССДМ [22, с.7].

   Надання дитині   інформації   про  прийомних батьків, соціального   працівника, який здійснював соціальне супроводження, установи  та  організації,  з якими  дитина  раніше  взаємодіяла  (якщо  дозволяє  вік  та  стан здоров'я дитини). Надання прийомній сім’ї інформації,  необхідної  для