Розкрити сутність поняття „теорія соціальної роботи" як відображення потреб практично соціальної роботи

10. Проаналізувати становлення наукових підходів до соціальної роботи в незалежній Україні 
Різноманітність підходів до теорії і практики соціальної роботи обумовлена умовами і можливостями її проведення. Процес становлення в Україні соціальної роботи як науки буде, поза сумнівом, поглиблюватися під впливом суспільних запитів та власного розвитку. В незалежній Україні виділялась концепція соціальної роботи. На основі аналізу загального і специфічного парадигм і статусу виділяють три групи концепцій соціальної роботи. Першу становлять психолого-орієнтовані теорії: екзистенціальна, гуманістична, психоаналітична, біхевіористська. Вони мають за мету оптимізація психосоціальної роботи, надання допомоги на індивідуальному рівні. У другу групу входять соціально-орієнтовані теорії: системна, соціально-екологічна, радикальна. Ці теорії присвячені структурній проблематиці. Третя група включає комплексно-орієнтовані теорії: соціально-психологічна, когнітивна. соціально-педагогічна, віталістська. 
Основою біхевіористських і когнітивних моделей соціальної роботи є відповідні психологічні теорії, які описують поведінку людини і методи впливу на її зміни. Біхевіористські теорії загалом ігнорують свідомість, зводячи психіку до різних форм поведінки. 
Когнетивіські теорії, що сформувались у відповідь на нехтування біхевіоризмом внутрішньою організацією психічних процесів, доводять важливість врахування мозкових пізнавальних механізмів, які діють між стимулом і реакцією та опосередковують поведінку людини. 
Біхевіориська теорія охоплює основні підходи: 
1. класичне обумовлення; 
2. оперантне обумовлення; 
3. соціальне на учіння; 
Біхевіориський підхід застосовують у багатьох сферах соціальної роботи: з правопорушниками, людьми похилого віку, з обмеженими можливостями. 
Когнітивні моделі спрямовані на дослідженні пізнавальних, орієнтацій них структур психіки. 
Ідеї і підходи екзистенційної моделі визріли у процесі осмислення філософії екзистенціалізму. 

 
11. Дати характеристику вітчизняній парадигмі соціальної роботи як сукупності моделей і теорії допомоги 
Становлення вітчизняної теорії соціальної роботи відбувалось, за свідченням дослідників, у тісному зв’язку з філософією допомоги як базовою, концептуальною ідеєю, навколо якої формувалися та розвивалися інші концептуальні ідеї та теорії. Поступово формувалась система ідей та моделей допомоги і взаємодопомоги, що утворювали парадигму соціальної роботи.. Виділяють слідуючі парадигми: архаїчна, конфесійна, державна, громадсько-державна, соціальна, професійна.  
Нові парадигми визначається передусім характером тих масштабних змін, які сьогодні відбуваються у вітчизняній системі. Мова йде не просто про окремі вдосконалення тих чи інших напрямків освітньої практики, а про перехід системи на якісно новий рівень функціонування із зміною парадигмальних основ свого розвитку. Теоретико-методологічні основи цього процесу, як і основні напрями модернізації вітчизняної системи,  
Цей процес сам по-собі дуже складний, і саме формування нової філософської парадигми національної системи стало одним з головних чинників, який викликав до життя появу нової самостійної галузі знань - філософії освіти. Значною мірою і проблематика сучасної філософії освіти визначається завданнями розробки нової філософсько-освітньої парадигми, напрямків її концептуалізації та практичної реалізації.  
Нарешті, питанням першочергового значення залишається проблема механізмів та напрямків реалізації нової парадигми в процесі здійснення реформ. По суті мовиться про розробку концептуальних та ціннісних основ процесу реформування культурно-освітньої сфери, що неможливо без детальної концептуалізації нової парадигми системи діяльності та виявлення найбільш перспективних напрямків та форм реалізації її теоретичних положень в освітній практиці. 
Більшість авторів пов'язують розробку нової парадигми сучасної освіти із становленням та розвитком нової галузі освітнього знання - філософії освіти. Однак тлумачення останньої до цього часу виділяється надзвичайною різноманітністю поглядів та підходів, внаслідок чого поки що немає усталеного погляду ні на суть філософії як науки, ні на основні параметри філософської парадигми, ні на способи їх концептуалізації для впливу на освітню практику.  
12. Архаїчна, конфесійна, державна, громадсько-державна, соціальна та професійна парадигмі соціальної роботи: соціально-економічна та культурна обумовленість 
Архаїчна парадигма відповідає раннім періодам слов’янської історії, коли провідним світосприйняттям та світо існуванням було язичництво. Цілісність відтворювалась в общинному існуванні, обрядовій та трудовій діяльності, які органічно втілювались в контекст природи та космосу. Отже, філософія цінності виступає як головна ідея світосприйняття, як смисловий стрижень організації життєдіяльності людей.  
Іншою формою допомоги була збереження стосунків миру та рівності. 
Конфесійна парадигма: доктрина допомоги в цій парадигмі визначається релігійною доктриною тією чи іншою конфесії. Християнська доктрина допомагає базуватися на філософії діяльності любові до ближнього. 
Організаційними формами надання допомоги визначаються церковні форми і милостиня. Монастирська допомога здійснюється шляхом лікування, допомоги натуральними продуктами та навчання. приходська система допомоги більш відкрита ніж монастирська. 
Державна парадигма виникла як результат утвердження державності на Русі і відповідно об’єднання під егідою держави основних функцій управління суспільством у тому числі і функції допомоги. 
Громадсько-державна парадигма характерна тим, що соціальна допомога оформлюється як система і стає частиною соціальної політики і самостійним інститутом соціалізації, виховання, реабілітації індивіда. 
Соціальна парадигма виникає після 1917 року Доктрина допомоги набуває чітко вираженого соціального характеру. На зміну благодійності приходить „комуністичне соціальне забезпечення” – державна допомога всім, хто її потребує. 
Професійна парадигма починає формуватися з початку 90-х років у зв’язку з виникненням нових соціальних проблем, пов’язаних з безробіттям, вимушеною міграцією, професійним жебрацтвом, криміналізацією суспільства. Соціальна допомога у цих умовах обумовила пріоритет у доктрині ідей комплексної допомоги по захисту різних груп населення на професійному рівні. 
13. Розкрити типологізацію теорій соціальної роботи за об'єктивним критерієм 
Об’єктний критерій соціальної роботи це як узагальнена характеристика, що мають складну внутрішню структуру. Цінність об’єкта соціальної роботи може виступати найбільш суттєвішим та узагальненою характеристикою об’єкта соціальної роботи. Серед психолого-орієнтованих теорій на яких орієнтовується функціональні, орієнтовані та інші соціальні роботи ґрунтується на визнанні минулого досвіду індивіда. Об’єктом соціальної роботи з позиції груп теорій виступає клієнт, що має проблеми. Позитивізм в соціальній роботі розглядає суб’єктну роль клієнта в соціальній роботі. 
За об’єктним критерієм типи теорій можемо виділити слідуючі: 
- теорії, що пояснюють цілі соціальної роботи – формальна теорія містить формальний письмовий виклад сутності і цілей соціальної підтримки; неформальна теорія – характеризується моральними, етичними, культурними цінностями, на які спираються фахівці соціальної роботи; 
- теорії, що пояснюють засоби практичної соціальної роботи – формальний письмовий виклад суті практичної соціальної роботи; неформальна теорія – індуктивно отримані, побудовані на досвіді теорії практики соціальної роботи; 
- теорії, що пояснюють світ клієнта – формальний письмовий виклад концепцій і уявлень соціальних наук; неформальна теорія характеризується – використання соціальними працівниками досвіду і загальнокультурних теоретичних надбань.

14. Розкрити типологізацію теорій соціальної роботи за критеріями історичної послідовності виникнення 
Взагалі соціальна робота виникла від людини до людини. Світовий досвід засвідчує ефективність соціальної допомоги, а також підтримку з боку держави та соціальних закладів. Завдяки цілеспрямованим зусиллям соціальних реформаторів і прогресивної громадськості у Великобританії, Нідерландах, США, Швеції, Японії сформувалась розгалужена система соціальної роботи. Так соціальна робота у США здійснювалась у різних сферах та закладах, що супроводжується постійним удосконаленням. Зарубіжний досвід показує, що потреба у комплексній соціальній роботі зростає у кризові періоди. 
Поділ теорій значною мірою умовний. За історичною послідовністю виникнення теорій можемо виділити такі групи теорій: 
- психологічні моделі соціальної роботи – характеризуються сукупністю теоретичних концепцій соціальної роботи, які ґрунтуються на пізнанні закономірностей психологічного розвитку і статусу людини в суспільстві. Така група теорій поділяється на теоретичні моделі – епсиходинамічна модель; когнітивно-біхевіористська модель; гуманістична модель; 
- соціологічні моделі соціальної роботи – характеризується сукупністю теоретичних концепцій соціальної роботи, основою яких є пізнання закономірностей соціального розвитку, структурування суспільства, взаємодії його соціальних інститутів. Така група теорій поділяється на теоретичні моделі – системна модель; екологічна модель; соціально-радикальна модель; теорія ролей і стигматизації; 
- комплексні (біопсихосоціальні) моделі соціальної роботи – характеризується теоретичних концепцій соціальної роботи, які орієнтують на цілісне бачення проблем захисту життєвих сил людини як біопсихосоціальної істоти. Виділяють таку групу моделей – кризове в турчання; модель, зосереджена на завдані; сімейна терапія; психосоціальна терапія; соціально-педагогічна модель.

15. Розкрити типологізацію теорій соціальної роботи за об'єктивними критеріями 
Об’єктний критерій соціальної роботи це як узагальнена характеристика, що мають складну внутрішню структуру. Цінність об’єкта соціальної роботи може виступати найбільш суттєвішим та узагальненою характеристикою об’єкта соціальної роботи. Серед психолого-орієнтованих теорій на яких орієнтовується функціональні, орієнтовані та інші соціальні роботи ґрунтується на визнанні минулого досвіду індивіда. Об’єктом соціальної роботи з позиції груп теорій виступає клієнт, що має проблеми. Позитивізм в соціальній роботі розглядає суб’єктну роль клієнта в соціальній роботі. 
За об’єктним критерієм типи теорій можемо виділити слідуючі: 
- теорії, що пояснюють цілі соціальної роботи – формальна теорія містить формальний письмовий виклад сутності і цілей соціальної підтримки; неформальна теорія – характеризується моральними, етичними, культурними цінностями, на які спираються фахівці соціальної роботи; 
- теорії, що пояснюють засоби практичної соціальної роботи – формальний письмовий виклад суті практичної соціальної роботи; неформальна теорія – індуктивно отримані, побудовані на досвіді теорії практики соціальної роботи; 
- теорії, що пояснюють світ клієнта – формальний письмовий виклад концепцій і уявлень соціальних наук; неформальна теорія характеризується – використання соціальними працівниками досвіду і загальнокультурних теоретичних надбань.

16.Дати характеристику теорії кризового втручання: сутність і застосування в соціальній роботі 
Комплексні моделі соціальної роботи сформовані на концептуальних підходах багатьох гуманітарних наук. 
Модель кризового втручання орієнтована на допомогу клієнтові, який перебуває в стані глибокої і гострої психологічної кризи, що зумовлює необхідність оперативного втручання для виведення його з дезадаптивного стану.  
Кризове втручання ґрунтується на застосуванні комплексних моделей соціальної роботи, які передбачають налагодження тривалих стосунків, корекцію становища клієнта через його розвиток і забезпечення доступу до ресурсів. Соціальний працівник у такому разі відповідальний за оцінювання потреб клієнта, організацію і координацію надання необхідних послуг іншими спеціалістами. 
Кризове втручання є не самостійною теорією, а комплексним підходом , що спирається на елементи психодинамічної моделі, короткострокової когнітивної терапії, біхевіориськів підходи, соціологічні підходи, що допомагають у пізнані причин, мотивів емоційних реакцій індивіда на зовнішні події. 
Основою кризового втручання є глибинне розуміння кризи, особливостей її перебігу. 
Криза – стан особистості, спричинений її зіткненням з нездоланними перешкодами на шляху досягнення важливих для неї цілей. Кризове втручання на перших порах використовували у психіатричних службах за місцем проживання. Найпоширенішими методами кризового втручання є кризове консультування й інтенсивний догляд (опіка). 
Для досягнення очікуваного результату в процесі кризового втручання необхідні такі умови: 
- розуміння клієнта як людини, котра через надзвичайну подію у своєму житті тимчасово не здатна до нормального функціонування в суспільстві; 
- директивна позиція соціальних працівників, які в екстремальній ситуації перебирають на себе всю відповідальність; 
- терміновість допомоги, оперативність і допустимість послуг; 
- спланованість дій соціального працівника; 
- орієнтація на пом’якшення впливу стресової події на клієнта; 
- мобілізація всіх зусиль і можливостей клієнта для переборювання кризи, подолання проблем.

17. Розкрити шляхи становлення та формування теорії соціальної роботи за кордоном 
Соціальна робота пройшла тривалий шлях розвитку. Формування передумов становлення соціальної роботи пов'язується низкою дослідників. Перший період історії становлення соціальної роботи хронологічно пов'язують з IХ ст. Як і в Україні соціальна робота розвивається для того, щоб допомогти подолати в своєму розвитку шлях для підтримки соціальних груп. 
Соціальна робота як професійна діяльність вона реалізується на різних рівнях. 
В діючій системі соціальної роботи – це найбільш масовий розповсюджений її рівень, роботи, яку виконують, як правило, молодші спеціалісти. 
Перший рівень соціальної роботи – це працівники, зайняті в соціальних службах різної спрямованості – центрах зайнятості, службах по справах сім’ї та молоді, пенсійних фондах тощо, які, в переважній більшості, мають фахову підготовку бакалавра з соціальної роботи, а певна частина не мають і цього. 
Другий рівень – це рівень, де потрібні найбільш кваліфіковані фахівці – спеціалісти, які зайняті у сфері державного та муніципального управління з соціальних питань, виконують функції соціальних експертів, розробляють соціальні програми та проекти, працюють у відділах соціального моніторингу та аналітичного аналізу управлінь праці та соціального захисту населення, займаються дослідженням актуальних соціальних проблем. 
Становлення соціальної роботи за кордоном – це багаторівнева, розгалужена практична діяльність, яка не обмежується лише наданням допомоги або забезпеченням соціального захисту найбільш уразливих груп населення. 
Соціальна допомога як і соціальний захист, без сумніву, є важливими напрямками соціальної роботи за кордоном, але не вичерпують її. 
Обговорюючи напрямки підвищення професійного статусу працівників соціальної сфери, здійснення кроків з їх соціального визнання безумовно необхідно зберегти та подовжити розвиток соціальної роботи за кордоном як однієї із галузей соціально-політичної науки. 
Соціальне забезпечення, соціальна допомога, соціальне обслуговування є напрямками соціальної роботи. Така концепція соціальної роботи за кордоном прийнята як міжнародний стандарт підготовки соціальних працівників у всіх європейських країнах. 
 
18. Проаналізувати етапи становлення теорії соціальної роботи 
1) 882-972 рр. – перший період хронологiчно збiгається з князюваннями Олега і Святослава; 
2) 980-1054 рр. – другий охоплює правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого; 
3) 1113-1132 рр. – період князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава Володимировича. 
Іншим напрямом соціальної підтримки нужденних у цей час стала церковно-монастирська діяльність.  
Особливо активно зазначена робота проводиться у першій чверті XVIII ст., що позначило п'ятий етап соціальної роботи в Україні. Однак, зауважимо, що в цей період, з одного боку, активно формується державна політика, спрямована на надання матеріальної та іншої допомоги нужденним, створюється мережа світських соціальних установ,Шостий етап становлення соціальної роботи пов'язаний iз скасуванням кріпосного права (1861). Ця подія стала передумовою і основою широких реформаторських процесів. Утвердження нових соціально-економічних відносин вимагало коректування сталих підходів в управлінні соціальною сферою, зумовило необхідність відпрацювання нових принципів, форм і методів благодійності. 
Отже, саме iз другої половини XIX ст. в Україні відбуваються істотні зміни щодо розуміння соціальної роботи. Децентралізація управління соціальною сферою, передача значної частини функцій призріння земським і міським органам самоврядування, широке залучення громадськості до організації допомоги нужденним, урядове заохочення благодійників та низка інших підходів до розвитку соціальної роботи забезпечили якісно новий її рівень, зокрема зародження таких тенденцій і особливостей, як відкритість, диференційованість й адресність, розвиток трудової допомоги, розширення мережі благодійних товариств і установ, організація соціального страхування, державного пенсійного забезпечення службовців.

19.Розкрити сутність моделей теорії соціальної роботи 
Протягом 20-30-х років домінувала психодинамічна модель, основою якої була психоаналітична теорія З. Фройда, яка головну роль відводить внутрішньо психічним процесам людини. 
Сучасна психодинамічна модель соціальної роботи - це модель практики, яка фокусується на внутрішньому світі індивіда і послуговується принципом згідно з яким дії та поведінка людини витікають з процесу мислення, а не з впливів міжособистісних відносин або навколишньої ситуації. 
Ця модель використовувалась як метод дослідження психіки і як метод лікування психічно хворих.  
Використання психодинамічного підходу в роботі з клієнтами полягає в урахуванні типових несвідомих механізмів, що обумовлюють їхні вікові або поведінкові особливості. 
Психодинамічна модель збагатила соціальну роботу такими ключовими техніками, як використання, перенесення, контрперенесення, інтерпретації в індивідуальній та груповій роботі з клієнтами. 
Попри те, що ця модель впливає на теорію і практику соціальної роботи, вона є й об’єктом серйозної її критики. 
Останім часом психодинамічний підхід втратив провідні позиції в сучасній зарубіжній практиці соціальної роботи. Поширення психодинамічного підходу залежить від підготовки фахівців, що має відповідати прийнятим у світі стандартам, які передбачають набуття фахівцями власного психолдинамічного досвіду. 
Когнітивна та біхевіористська моделі виражають інтерес спеціалістів до процесів мислення і поведінки клієнта. Біхевіористські теорії загалом ігнорують свідомість, зводячи психіку до різних форм поведінки, сформованої під впливом навколишнього середовища за принципом „стимул-реакція”. 
Когнітивістські теорії, що сформувались у відповідь на нехтування біхевіоризмом внутрішньою організацією психічних процесів, доводять важливість врахування біхевіоризмом внутрішньою організацією психічних процесів, доводять важливість врахування мозкових пізнавальних механізмів, які діють між стимулом і реакцією та опосередковують поведінку людини. 
Гуманістична модель розвивалась на противагу психоаналізу і біхевіоризму. 
Гуманістична модель соціальної роботи – модель соціальної роботи, спрямована на пробудження резервів особистості людини, її сил добра, психічного здоров`я і бажання до самовдосконалення. Представники гуманістичної психології у своїх міркуваннях виходять із уявлень про гіпотетичну цілком актуалізовану особистість. Така особистість відкрита власному досвіду, здатна до творчої адаптації й унікальної поведінки. 
Гуманістична модель також використовується і в груповій роботі. Гуманістична теорія придатна для використання у соціальній роботі зі всіма групами клієнтів, проте кращих результатів досягають у роботі зі всіма групами клієнтів. 
Екзистенцій на модель соціальної роботи – модель, яка передбачає допомогу у розкритті й усуненні страху перед усвідомленням конечних даностей існування, а також у встановлені контролю над власним життям, подолання екзистенцій них тривог шляхом налагодження близьких стосунків, пошуку сенсу життя. 
Соціально-орієнтовані моделі імпульсом для розвитку стала теорія систем. Система моделі соціальної роботи є моделлю практики, яка ґрунтується на ідеї, що задовільне життя залежить від системи що її оточує.

20. Пояснити та проаналізувати вплив психолого-орієнтовних та соціолого-орієнтовних теорій на практичну соціальну роботу 
Психолого-орієнтована теорія ґрунтується на внутрішньому світі індивіда і послуговується психічним принципом, згідно якого поведінка людини витікає з процесу мислення. 
Основними психолого-соціальними механізмами є: 
- імпринтінг – фіксування людиною на рецепторному і підсвідомому рівнях особливостей об’єктів, що впливають на них; 
- наслідування – копіювання певних зразків діяльності у поведінці; 
- ідентифікація – ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, спільнотою; 
- рефлексія – оцінювання особистості різних проявів свого „Я”; 
- інтеріоризація – перенесення суспільних уявлень у свідомості окремої людини; 
- екстеріоризація - процес переходу від внутрішньої до зовнішньої діяльності. 
Соціально-орієнтовано теорія. Самі системні ідеї орієнтовують на розгляд об’єктів соціальної роботи як систем що складається з частин. Дослідження і розкриття цілісності об’єкта передбачає виявлення багатоманітних зв’язків всередині об’єкта, між об’єктом та його середовищем і зведення їх в єдину теоретичну систему. 
Соціально-психологічні моделі характеризуються становленням самосвідомості особистості, її самовизначення, само актуалізація і самоствердження. 
Психодинаміка як теоретична підстава соціальної (психосоциальной) роботи в її сучасному вигляді сформувалася на основі психоаналізу в його різних інтерпретаціях, починаючи з 3. Фрейда, його прямих послідовників і пізніших прихильників, Зрозуміло і сьогодні психодинамічні інтерпретації поведінки людей є складовою частиною сучасного психологічного знання, психології як наукової дисципліни. І в цьому сенсі вони не можуть характеризуватися галуззю наукового знання, званого теорією соціальної роботи. Їх роль в даному плані обмежується головним чином методологічним впливом як суміжної для соціальної роботи наукової дисципліни. 
Проте це вплив і розробка на його основі психодинамічної моделі соціальної роботи, гущавині, що характеризується, всього як психосоціальної, зумовили виникнення і розвиток специфічної моделі обґрунтування конкретних технологій соціальної роботи, надання соціальної (психосоциальной) допомоги окремій людині, сім'ї, групі людей, що мають проблеми. При цьому психодинамічна модель діяльності соціального працівника спирається на декілька основоположних, початкових постулатів. У головному вони зводяться до наступного: 
а) соціальний працівник в контексті відносин з клієнтом повинен виходити з того, що останній не тільки володіє певною психологічною структурою, але і здібний до її зміни, розвивається під впливом внутрішніх, інтенціональних чинників і зовнішніх умов, взаємодіючи з місцем існування; 
б) дія соціального працівника на клієнта повинна враховувати його соціально-економічне положення, статус в системі соціальноієрархічних груп, різних рівнів управління і самоврядування. Проте головне, що припускає психодинамічний підхід, зводиться до визнання принципово важливої ролі вивчення і обліку динаміки відносин в контактній групі, місці існування клієнта; 
в) психодинамічні теорії вимагають врахувати те, як вони виявляються корисними в процесі здійснення конкретної допомоги що має потребу, окремій людині; 
г) в рамках психодинамічної концепції здійснюється не тільки аналіз "статус-кво", але і використання досвіду аналізу еволюції відносин між клієнтом і соціальним працівником, характеру відносин між персонами в конкретному місці існування тих, що мають потребу; 
д) психодинамічна модель соціальної роботи припускає, як правило, можливість зміни, корекції поведінки, поглядів, відносин клієнта за допомогою дії на його внутрішній світ, сприйняття реальностей, характер відносин в контактних групах. 
Моделі екзистенціаліста і гуманістичної теоретичного обґрунтування соціальної роботи також займають істотне місце в теорії соціального захисту социолого-орієнтованих моделей теорії соціальної роботи. Серед них найвиразніше виявляють себе, по-перше, ті, що формуються на базі теорії соціальних систем, а по-друге, ті, що спираються на радикальномарксистські підходи. В зв'язку з цим охарактеризуємо найбільш істотне в їх специфіці, підкресливши ту обставину, що ці концепції складають основу так званої структурної соціальної роботи. 
Особливості моделі теоретичного обґрунтування соціальної роботи, що спирається на системні уявлення про будову і розвиток суспільства також корисно підкреслити.  
Радикальна критика традиційних форм соціальної роботи вже і 70-і роки привела до обґрунтування таких її форм, як "наділ повноваженнями", соціальна адвокатура, підвищення рівня і розвиток самосвідомості. Позначилося акцентування на соціальний самозахист, підвищення ролі соціальної суб’єктності.  
Тривалішим радикально-критичним відношенням до соціальної роботи характеризувалася марксистська традиція її наукового осмислення. В зв'язку з цим цілком безумовно позначилися три позиції по відношенню до соціальної роботи: 
1) прогресивна позиція, згідно якої соціальна робота представляється як позитивний чинник змін, оскільки вона зв'язує буржуазне суспільство з його експлуатацією трудящих верств населення і соціальні групи, що мають потребу. Соціальний працівник в цьому контексті характеризується як важлива сила, сприяюча колективним діям, підйому самосвідомості людей, здійсненню змін; 
2) репродуктивна позиція представляє соціальних працівників як агентів, службовців, що здійснюють класовий контроль, який в експлуататорському суспільстві підсилює пригноблення робочого класу, всіх трудящих; 
3) суперечлива позиція характеризує соціальну роботу, з одного боку, як корисне для трудящих явище суспільного життя, яке дає можливість допомагати таким, що має потребу, сприяти ослабленню капіталістичного суспільства, забезпечуючи консолідацію трудящих шарів. З іншого боку, соціальні працівники виконують функції ослаблення соціальної напруженості в капіталістичному суспільстві, підсилюючи його, забезпечуючи стабільність. 
 
21. Пояснити та проаналізувати вплив кризо-інтервентної моделі на практичну соціальну роботу 
Ця модель орієнтує на ідею допомоги клієнтам, які знаходяться в стані глибокої психологічної кризи і ситуація вимагає швидкого оперативного втручання для виведення клієнта з дезадаптивного стану. 
Кризо-інтервентний підхід заснований в головному на психодинамічній концепції і егопсихології. У свою чергу індивідуальна задача - орієнтована робота не визнає яку-небудь специфічну або соціологічну основу для технології методів свого здійснення. Вона повністю спирається на оперативний прагматичний підхід який розповсюдився через незадоволеність довгостроковою стаціонарною психодинамічною допомогою індивідуально-психологічною підтримкою особи у ряді індустріальних розвинених країн. Кризове втручання соціального працівника обґрунтовується як його доцільну дію яке перериває серію подій життя клієнта що посилюють або ведуть до кризи порушенню нормального життя людей. У свою чергу задача – орієнтована робота обґрунтовується як діяльність зосереджена на певних категоріях проблем. Обидві моделі намагаються поліпшити здатність людей мати справу з їх проблемами і життя вирішувати їх оптимальним чином. Кризове втручання спирається на теорію походження труднощів і різних життєвих умовах. А задача – орієнтована модель бере проблеми як такі щоб вирішувати їх в актуальному плані чисто прагматично.  
Кризо-інтервентная модель або модель кризового втручання. Модель індивідуальної психологічної роботи припускає тривала взаємодія фахівця з клієнтом. Часто виявляється необхідна екстрена допомога людині, що знаходиться в зміненому емоційному стані. Це модель з вираженим, акцентованим прагматичним характером. 
Всі моделі даної групи пов'язані з наданням індивідуальної допомоги клієнтові, з позицій його особових проблем, що вимагає від соціального працівника серйозної психологічної підготовки.