Шпаргалки по "Внешнеэкономической деятельности"

3.    Платність — плата за користування кредитом.

4.    Забезпеченість — гарантії одержувача кредиту.Види гарантій: матеріальні (нерухомість і матеріальні цінності);та урядові.

5. Цільовий характер. МК, як правило, надається під рішення конкретних економічно обґрунтованих задач.

Основною сутнісною ознакою  міжнародного кредиту є те, що він  являє собою форму руху позичкового  капіталу у сфері МЕВ. Рух цієї форми капіталу пов'язаний з наданням суб'єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити  надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.

Функції МК:

-забезпечує перерозподіл  матеріальних і фінансових ресурсів  між країнами;

-дозволяє більш ефективно  використовувати фінансові і  матеріальні ресурси;

-сприяє нагромадженню  матеріальних і фінансових ресурсів  з метою їх більш раціонального  використання в майбутньому;

-прискорює процес реалізації  товарів, розширює границі міжнародної  торгівлі;

-забезпечує володіння  найважливішими методами конкурентної  боротьби на світовому ринку;

-сприяє рішенню програм  структурної перебудови економіки  окремих країн;

-знижує платоспроможність  країн-позичальників і підвищує  рівень їхньої заборгованості  кредиторам.

У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу  роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників  внаслідок сплати величезних відсотків  за кредит. Зовнішня заборгованість для  багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.

Залежно від об'єктів кредитування:

* Комерційний кредит (це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмовим кредитом або кредитом постачальним, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу — з рухом товарного капіталута фінансові. проте внаслідок обмеження фінансових можливостей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призначаються в основному для модернізації та реконструкції виробництва, оновлення його технологічної структури.)

*Фінансовий кредит (це надання коштів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.

Залежно від кредитора:

*приватні (надаються приватними  фірмами та банками і, в свою  чергу, поділяються на фірмові  та банківські),

*урядові((міжурядові, державні  позики) надають урядові кредитні  установи);

*кредити міжнародних і  регіональних організацій( можуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути;

*змішані(беруть участь  приватні підприємства, компанії  і відповідні державні органи).

Залежно від цільового призначення:

*виробничі призначені  для розвитку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі  промислового обладнання, матеріалів, ліценцій, ноу-хау, оплати виробничих  послуг, забезпечення внутрішньоторговельних  операцій та інших господарських  потреб.);

* невиробничі(використовують  на утримання державного апарату, армії, закупівлі зброї, погашення зовнішньої заборгованості за раніше одержаними кредитами);

Залежно від строків: * короткострокові (до і року); середньострокові (від і до 5 років);довгострокові (понад 5 років).

Залежно від умови використання:

*разові ( які надаються  на певну суму і погашаються  у визначений строк),

* поновлювальні(визначається  ліміт кредиту і загальний термін користування ним, а погашена частина автоматично поновлюється);

Залежно від способа погашення:

* пропорційні (погашення кредиту здійснюється рівними частками протягом певного терміну),

* прогресивні (суми погашення  наростають) і одночасні (погашення  кредиту здійснюється в один  визначений строк. 

Залежно від способу забезпечення:

* забезпечені (кредити, коли формою їх забезпечення е товари, товарно-розпорядчі документи, акредитиви, виставлені на користь експортерів, акцептовані імпортерами тратти чи векселі, гарантовані третіми особами, гарантії промислових і торговельних компаній);

*бланкові(не мають забезпечення).

 

 

33.Форми МК

I. По  цільовому призначенню:

1. Зв'язаний МК— це МК, що має строго цільовий характер, що закріплюється в кредитному договорі, контракті або угоді. Даний кредит поділяється таким чином:

-комерційний  кредит — МК, що надається на закупівлю товарів або оплату послуг;

-інвестиційний  капітал — МК, що виділяється для будівництва конкретних господарських об'єктів;

2. Фінансовий МК — капітал, що не має строгого цільового призначення і, що використовується по розсуду позичальника на будь-які мети;

3. Емісія ЦП — будь-який різновид МК, коли банки виступають як посередників між позичальниками і безпосередніми кредиторами — інвесторами, що поміщають свої грошові кошти в цінні папери.

II. По  формах надання:

1.  Товарний  МК — кредит, що надається у виді товарів;

2.  Валютний  МК— кредит, що надається у ВКВ і валютних цінностях.

III. По  суб'єктах надання:

1.  Приватний  МК — кредит, що надається приватними фірмами і банками;

2.  Урядовий  МК— кредит, що надається урядовими кредитними установами;

3.  Змішаний  МК — кредит, що складається з приватних і державних засобів;

4.  Кредит міжнародних  установ — кредит, що надається міжнародними організаціями (МВФ — Міжнародний валютний фонд, МБРР — Міжнародний банк реконструкції і розвитку, ЕБРР — Європейський банк реконструкції і розвитку).

IV.  За  формою забезпечення:

1.  Забезпечений  МК — капітал, що надається в заставу під товарно-матеріальні цінності і комерційні документи;

2.  Бланковий  капітал — капітал, що наданий без гарантій застави і комерційних документів.

V. По  термінах кредитування:

1.  Понадкороткостроковий  кредит — надається на термін до одного місяця, на кілька тижнів, на тиждень, на добу, на день, на ніч;

2. Короткострокові  кредити — надаються на термін до одного року, до 16 місяців;

3. Середньострокові  кредити — надаються на термін до 5-7 років;

4. Довгострокові  кредити — надаються на термін більш 5-7 років.

 

34.Світовий ринок позичкового  капіталу

Світовий ринок  позичкових капіталів (СРПК) – це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн.  Його основна мета — акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.

 У СРПК виділяється  чотири структури:

1) функціональна;

2) інституціональна;

3) географічна;

4) валютна.

Функціональна структура СРПК показана на малюнку:

Інституціональна  структура МРСК відбиває відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками і кредиторами різних країн і припускає виділення суб'єктів МРСК.

Суб'єкти СРПК:

1.Професійні посередники:  транснаціональні банки; фінансові  компанії; фондові біржі; кредитно-фінансові  установи.

2.Позичальники і кредитори:  офіційні інвестори (центральні  банки, державні установи, міжнародні  організації);  приватні фірми,  банки;  страхові компанії;  пенсійні  фонди;  транснаціональні компанії (ТНК).

Географічна структура СРПК відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри.

Основні передумови формування міжнародних фінансових центрів:

-високий рівень розвитку  країни;

-активна участь у МЭО;

-високорозвинений національний  ринок капіталів;

-ліберальне (пільгове) валютне  і податкове законодавство;

-вигідне географічне положення;

-політична стабільність  у країні.

Основні міжнародні фінансові центри:

1.  Головний міжнародний  фінансовий центр — Нью-Йорк. Там діє найбільша фінансова  біржа світового співтовариства. Основна функція цього центра  — реалізація цінних паперів.

2.  Лондон — перше  місце у світі по обсязі  валютних і кредитних операцій.

3.  Цюріх, Франкфурт-на-Майне,  Люксембург — фінансові центри, що займаються середньостроковими  кредитними операціями.

4.  Токіо, Сінгапур, Гонконг,  Бахрейн спеціалізуються на кредитних  операціях.

5.  Латиноамериканські  фінансові центри — Панама, Багамські,  Каймановы і Нідерландські Антильськ  острова. Вони спеціалізуються  на створенні оффшорных компаній.

Валютна структура СРПК складається з трьох елементів:

1.  Національного ринку - валюти використання позичальниками і кредиторами національної валюти даної країни.

2.Міжнародного ринку - валюти сукупність національних ринків валюти. Він характеризується використанням національної валюти і міжнародної колективної валюти.

3.  Євроринку валюти - відносини між позичальниками і кредиторами з приводу використання коштів у валютах, що функціонують як позичковий капітал поза країною їхнього походження. Виявляється у використанні доларів США за їхніми межами й аналогічно інших валют (євродолар, євройена, єврофранк).

Основні тенденції розвитку світового ринку  позичкових капіталів:

1. Підвищення обсягу і  ролі облігаційних позик, виражених  в іноземній валюті, на євроринку  валюти. В даний час на євроринку  валюти випускається в 3,7 рази  більше облігацій, чим на національних  ринках капіталу.

2. Зниження ролі долара  США на світовому ринку позичкових  капіталів. У 80-і роки на  долари США приходилося 3/4 усіх  закордонних банківських активів,  у 90-і роки — 59% банківських  активів доларів США. Одночасно  підвищилася частка інших національних  валют у банківських активах: 13% - це німецька марка, 7% - японська  йена, 5% - швейцарський

 

 

35.Основні методи міжнародного  кредитування

Методи  кредитування:

Оперативне, стратегічне, цільове, інновційне, низьковідсоткове, прибуткове.

1-Короткострокове - овердрафт у національній валюті, овердрафт в іноземній валюті, документарний акредитив, аванс під інкасо, придбання векселів;

2-Середньострокове - кредит у національній валюті, кредит в іноземній валюті, факторинг, форфейтинг;

3-Довгострокове - випуск акцій, випуск облігацій, лізинг.

Кредитування  зовнішньої торгівлі включає кредитування експорту і імпорту.

КРЕДИТУВАННЯ  ЕКСПОРТУ:

- супутні аванси = імпортерами тієї чи іншої країни іноземним виробникам або експортерам. Це форма забезпечення зобов'язання іноземних замовників і збільшення обігових коштів експортера;

-банківське кредитування  експорту у формі: 

     а)видачі кредитів під товари в країні експортера. Це дає можливість продовжувати операції з заготівлі і накопичення товарів, призначених на експорт, не чекаючи реалізації заготовлених раніше;

     б)надання позик під товари, які перебувають у дорозі (під забезпечення транспортних документів);

     в)видачі кредиту під товари або товарні документи в країні імпортера;

    г)бланкових кредитів, не забезпечених товаром, які отримують фірми-експортери від банків, що мають з ними довготривалі зв'язки.

КРЕДИТУВАННЯ  ІМПОРТУ:

Комерційні або  фірмові кредити:

     -кредит за відкритим рахунком, який надається на підставі угоди, за якою експортер зараховує на рахунок імпортера як його борг вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити кредит у вказаний термін. Цей вид кредиту застосовується під час регулярних поставок товарів з періодичним погашенням заборгованості (в середині і в кінці місяця);

     -вексельний кредит, суть якого полягає в тому, що експортер, укладаючи угоду про продаж товару в кредит, виставляє тратту (перевідний вексель) на імпортера. Останній після отримання товарних документів акцептує тратту.