Шпаргалки по "Внешнеэкономической деятельности"

Визначається три основнi напрями  зовнiшньої полiтики України: 
І.розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин;

ІІ.європейська iнтеграцiя;

ІІІ. багатостороння дипломатiя.

У двостороннiх вiдносинах прiоритетними для України є вiдносини з  сусiднiми країнами та стосунки зі стратегiчно важливими партнерами і впливовими державами свiту.

В свою чергу європейська iнтеграцiя  для України - це подальше полiтичне  та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети iнтеграцiї до Європейського Союзу; адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент; поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки.

В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi:

· забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй;

· налагодження ефективного регiонального та субрегiонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях;

· активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх  домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.

51.Україна у світовій торгівлі

Україна є членом ООН і  входить до світового співтовариства. Це позначає, що вона визнає і виконує  статут ООН, міжнародне право, які регулюють  міждержавні відносини, в тому числі  і економічні. Міжнародні економічні відносини мають для економічного розвитку України істотне значення. Але раціональне використання переваг  міжнародних економічних відносин передбачає, щоб економіка України  була інтегрована у світове господарство.

Однак Україна перебуває  на перехідній стадії розвитку економіки. Як суверенна держава вона ще не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з країнами світового співтовариства.

Україна завжди мала економічні зв'язки з країнами світового співтовариства, але її включення у систему  світового господарства на сучасному  етапі має свої особливості, головним чином зумовлені набуттям Україною незалежності.

Незважаючи на значні потенційні можливості включення України у  систему світового господарства, зараз на цьому шляху постають певні об'єктивні перепони. Це насамперед зниження темпів економічного розвитку нашої країни, що є наслідком загальної кризи, яка охопила суспільне виробництво в Україні; орієнтація України на процес інтегрування з державами СНД, що об'єктивно зумовлено існуванням традиційних економічних зв'язків між ними, низьким рівнем якості продукції, недосконалістю системи управління зовнішньоекономічними відносинами, відсутністю кваліфікованих кадрів спеціалістів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відсутністю досвіду ведення міжнародних економічних відносин.

Основними факторами міжнародних  економічних відносин України у  галузях матеріального виробництва  є встановлення прямих контактів  між спорідненими підприємствами, створення  спільних підприємств, міжнародних  господарських об'єднань, комерційних  банків, центрів для підготовки спеціалістів, розвиток форм технічого сприяння при  будівництві господарських об'єктів. Ці напрями забезпечать участь України  в міжнародному поділі праці, зокрема  у поглибленні процесів предметної, подетальної, агрегатної, технологічної, міждержавної спеціалізації та кооперування виробництва.

Однак Україна тільки у 2000-2001 рр почала повільно рухатися у напрямку стабілізації та покращення зовнішньоторгівельної діяльності. Основним зовнішньоторгівельним партнером залишається, незважаючи на всі поривання України у бік Заходу, Росія.

Аналіз особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України за останні  роки свідчить про те, що поряд з  певними позитивними змінами (збільшення товарообороту, зростання обсягів  наданих послуг, деяке зменшення  рівня бартеризації торгівлі) мають  місце і такі деструктивні процеси, як скорочення фізичних обсягів експорту та імпорту багатьох видів продукції, відплив капіталу за кордон, переважно сировинний характер збуту при подальшому витісненні з внутрішнього ринку вітчизняної продукції.

З жовтня 1994 року Україна  розпочала програму економічних  реформ. Економічна політика України  здобула підтримку з боку міжнародних  фінансових організацій, у тому числі  МВФ та Світового банку.

Україна стає дедалі відкритішою  для зарубіжних партнерів, оскільки ринкові принципи все активніше  впроваджуються в господарське життя  країни. Організація зовнішньої торгівлі, її структура і динаміка багато в  чому характеризують національну економіку, її проблеми і перспективи розвитку, а також ступінь впливу на світо-господарські зв'язки. Значну роль у зовнішній  торгівлі України відіграють розвинуті  країни. Хоча держава традиційно прив'язана  до економіки країн СНД, її нинішня  зовнішньоторгова орієнтація - на країни ЄС, Північної Америки й інші країни з розвинутою ринковою економікою.

Українські товари на світовому  ринку характеризуються низькою  конкурентноздатністю. Приблизно половину всього експорту України становить  продукція металургії та хімічної промисловості.

На майбутнє в Україні  передбачається розвивати харчову  і легку промисловості, а також  галузі, які забезпечують їх сировиною, та відповідну інфраструктурну сферу.

Цукробуряковий комплекс є найбільшим експортоорієнтованим комплексом України.  Традиційно Україна  вважається країною з великим  науково-технічним та інтелектуальним  потенціалом. В економічних зв'язках із зарубіжними країнами України використовує науково-технологічне співробітництво, до якого належить торгівля патентами, ліцензіями і т.д.

Джерелами покриття від'ємного сальдо торговельного балансу є нарощування експортного потенціалу випуску висококонкурентної продукції, розширення діючих і пошук нових ринків збуту.

Оскільки Україна є  однією із сполучних ланок між  Заходом і Сходом, то поліпшення умов її торгівлі з країнами Західної Європи - є найважливішими пріоритетом у її ж зовнішньоторговельній політиці. Актуальним для України залишається й забезпечення розвитку багатосторонніх відносин з державами-членами СНД, зокрема в плані зміцнення торговельного співробітництва, розширення і поглиблення відносини з провідними західноєвропейськими країнами, США, Канадою. Розвиток зовнішньоторговельної активності на Сході також сприятиме піднесенню ролі України в світовому просторі,

Країни СНД є головними  торговельними партнерами України. Україну з іншими країнами-членами  СНД об'єднують такі спільні стратегічні  пріоритети, як подолання системної  кризи, реформування та розвиток національних економік, проведення ефективної соціальної політики, інтеграція у світовий економічний, інформаційний, політичний та культурний простір.