Шпаргалки по "Внешнеэкономической деятельности"

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 17:41, шпаргалка

Описание работы

1.Місце, мета, завдання, предмет курсу МЕВ серед інших еко дис-лін.
2.Світове госп-во, сутність та основні елементи.
3.Рівні та цикли розвитку СГ. Особливості його сучасного розвитку.
4. МЕВ як складова СГ
5. Предмет, об’єкт та суб’єкт МЕВ.
6. Тенденції розвитку МЕВ та його основні фактори.
7.Сутність та фактори розвитку МЕІ
8.Рівні інтеграційної взаємодії
9.Етапи розвитку міжнародних угрупувань
10. Регіональна інтеграція: передумови, ознаки та умови.

Работа содержит 1 файл

шпоры МЭО.docx

— 211.98 Кб (Скачать)

10.Особисті, культурні та рекреаційні послуги

   10.1Аудіовізуальні послуги;

   10.2Інші послуги;

11.Урядові послуги

 

 

 

44. Основні способи надання послуг за ГАТС

Основним міжнародно-правовим актом, що регулює правила світової торгівлі послугами, є Генеральна угода  з торгівлі послугами (ГАТС), яка, на наш погляд, має більший регламентуючий вплив на міжнародні маркетингові стратегії  фірм сфери послуг, ніж ГАТТ для  промислових підприємств. Це пов'язано  з тим, що в ГАТС чітко визначені  способи (методи) постачання послуг, обмеження  доступу на ринок та розроблена класифікація послуг.

ГАТС передбачає чотири способи надання послуг:

1) «постачання через кордон»  — зокрема, дистанційна освіта, електронне навчання (споживач залишається  на національній території, постачальник  послуги — в іншій країні, сама  послуга транспортується через  кордони);

2) «споживання за кордоном»  — споживач прямує на навчання  до постачальника послуги; 

3) «комерційна присутність»  шляхом, наприклад, придбання або  відкриття іноземним університетом  навчального закладу на національній  території, створення філії або  представництва;

4) «присутність фізичних  осіб», зокрема — тимчасовий  приїзд викладачів для надання  освітніх послуг (самостійно зайнятих  або відряджених іноземним роботодавцем).

В ГАТС не існує загального зобов'язання надавати постачальнику  послуг безумовного права входження  на ринок. Умови доступу до ринку  визначаються країнами залежно від  сектору і способу поставки послуги.

При цьому країна зобов'язана  надати доступ до ринку тією мірою, якою це передбачено в її розкладі зобов'язань. Стаття XVI ГАТС "Доступ на ринок" визначає обмеження, які  можуть існувати щодо доступу на ринок: обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виняткових постачальників послуг, або вимоги підтвердження економічної необхідності; обмеження загальної кількості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот чи вимог підтвердження економічної необхідності;

Методи постачання послуг та зазначені вище обмеження на доступ на ринок по кожному з видів  послуг є предметом переговорів  країни з іншими членами організації. Результати домовленостей заносяться в розклади поступок з послуг і  є для зацікавлених у виході на даний ринок зарубіжних фірм основою  для створення стратегії виходу на ринок та подальшої діяльності.

 

 

45.Бар’єри в міжнородіній торгівлі  послугами

Технічні бар'єри  в торгівлі (ТБТ) — категорія Нетарифних бар'єрів у торгівлі, різні заходи, які країни використовують для регулювання ринків, захисту споживачів, або збереження своїх природних ресурсів (та досягнення інших цілей). ТБТ також можуть бути використані (або сприймається зарубіжними країнами) як дискримінація щодо імпорту з метою захисту вітчизняної промисловості.

ТБТ, що мають особливо великий  вплив на сільськогосподарську продукцію, є різні санітарні і фітосанітарні  заходи, спрямовані на захист людей, тварин і рослин від хвороб, шкідників  та інших забруднень.

Прикладами ТБТ, крім санітарних і фітосанітарних заходів, можуть бути стандарти щодо ваги, розміру або упаковки; інгредієнтів або фірмового стилю; обов'язкового маркування; процедур тестування та сертифікації імпорту, вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.

Угода про технічні бар'єри  в торгівлі дає правила використання таких бар'єрів.

Угода визнає право  кожного члена встановлювати  обов’язкові технічні стандарти, в  т.ч. вимоги щодо упаковки та маркування товарів, метою яких є забезпечення якості продукції, вимог виробництва, захист життя та безпеки людей, тварин та рослин, захисту навколишнього  середовища і забезпечення вимог  національної безпеки. Угода розділяє “технічні регламенти”, які є  обов’язковими вимогами, та “стандарти”, які є добровільними. Угода вимагає  від членів СОТ використовувати  міжнародні стандарти як основу для  розробки національних стандартів, окрім  випадків коли міжнародні стандарти, були б неефективними чи недостатніми для виконання обґрунтованих  додаткових завдань через кліматичні, географічні або суттєві технологічні проблеми члена СОТ. У цьому випадку  члени СОТ повинні на вимогу інших  членів СОТ надавати пояснення підстав  для тих технічних регламентів, що не відповідають міжнародним стандартам та повідомляти Секретаріат СОТ  про введення такого регламенту. Угода  визначає чіткі правила сертифікації імпортних товарів, що передбачає взаємне  визнання членами СОТ процесів сертифікації та самих сертифікатів. Також Угода  встановлює зобов’язання кожного члена  СОТ організувати та своїй території  інформаційний центр, через який будь-які зацікавлені сторони  могли б отримувати інформацію про  національні стандарти та систему  стандартизації.

 

46. Міжнародні перевезення в системі МЕВ

Транспорт у міжнародних зв’язках забезпечує перевезення вантажів та пасажирів між країнами, тобто створює транспортні послуги і використовується в міжнародних сполученнях.

Міжнародні  сполучення бувають:

Прямі – перевезення одним видом транспорту, оформлюються одним документом;

Змішані – перевезення декількома видами транспорту і оформлене декількома документами;

Прямі змішані - перевезення декількома видами транспорту і оформлене одним документом.

Перевезення можуть бути:

Міжконтинентальні – морський, авіаційний, трубопровідний транспорт.

Внутрішньоконтинентальні – залізничний, автомобільний, річковий транспорт.

У світі не існує спеціалізованого міжнародного транспорту. Перевізниками міжнародних вантажів є:

Національні транспортні  системи: транспортні засоби, транспортні  шляхи, аеропорти, порти, вокзали, термінали.

Факторами вибору виду транспорту для міжнародних  перевезень служать:

-вид вантажу,-відстань  і маршрут перевезення,-фактор  часу,-вартість перевезень

Етапи міжнародного перевезення вантажу:

А) по території країни-експортера Б) по транзитній або морській ділянці  В) по території країни-імпортера

Суб’єктами міжнародних  транспортних відносин є:

Перевізник. Експедитор. Стивідор.

Міжнародний транспортний договір перевезення закріплює відносини продавця і покупця з транспортними корпораціями, регламентує обов’язки сторін.

ІНКОТЕРМС- міжнародна торгова  палата 1953р, встановлює спец торгові  правила, це своєрідний збірник торгових термінів для тлумачення умов поставки. Узагальнює звичаї торгівлі, які використовуються при укладанні зовнішньоторговельних  контрактів.

Формами транспортних документів у міжнародних перевезеннях є накладна та коносамент – що підтверджують прийняття вантажу для перевезення і зобов’язують перевізника доставити вантаж покупцеві.

Види  МТП

1)ВОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ:

А) морські, Б) річкові

2) МІЖНАРОДНІ СУХОПУТНІ  ТА ПОВІТРЯНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ:

А) залізничний транспорт

Б) Повітряний транспорт

В) Авто транспорт

 

47.Види міжнародного переміщення  товарів та пасажирів

Водні перевезення: морські та річкові. Переваги: дешевий, великі обсяги перевезення, сприятливі для запровадження досягнень науки та техніки Недоліки: низька швидкість, великі ризики, залежність від роботи портів, залежать від роботи інших видів транспорту. Основна частина вантажопотоків: сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам’яне вугілля, зерно, лісова та с/г продукція, руди й мінерали, готова продукція промисловості, напівфабрикати, продовольство, кокс, цемент. Міжнародне судноплавство має 2 форми: лінійне і трампове. Міжнародне лінійне судноплавство (МЛС) – це організзація перевезен генеральних вантажів на напрямках зі стійкими вантажопотоками, сполучення на яких підтримується одним або декількома судноплавними підприємствами з додержанням стійкого графіку. Особливість МЛС: закріплення суден на визначених лініях з регулярними заходами в чітко визначені порти за наперед оголошеним розкладом, тарифи стабільні протягом великих проміжків часу. Перевозять дрібні партії вантажів від великого числа відправників до великого числа отримувачів. Міжнародне трампове судноплавство (МТС) – це судноплавство, якому притаманні нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, а судна власниками направляються туди, де існує попит на тоннаж та пропозиція вантажів. Для трампових компаній хар-на тяга до перевезень масових насипних, наливних та навалювальних вантажів. Але більшість трампових суден універсальні, а тому можуть ще й перевозити при необхідності генеральні вантажі. Ціна перевезення встановлюється на кожному рейсі на основі угоди у вигляді чартеру, який укладається за посередництвом фрахтового брокера. Чартер – це договір між володарем судна і фрахтувальником на оренду усього судна або його частини на визначений термін. У кожному чартері міститься ряд умов: стосовно судна, вантажу, фрахту, порядку оплати стивідорних робіт, диспачу (винагорода, яку виплачує перевезник фрахтувальнику за швидше навантаження або розвантаження судна, ніж за встановлені в чартері нормами), демереджу (штраф за простоювання судна понад термін).

Сухопутні та повітряні перевезення:

Залізничий  транспорт – наймасовіший транспорт. Переваги: великі партії вантажів, малі ризики, слабка залежність від погоди, перевезення різних видів вантажу в одному составі. Недоліки: надто повільний, дорогий, прив'язаність до колії, погано працюють сортувальні станції, низьке використання досягнень науки та техніки. Залізничі перевезення здійснюються шляхом укладання договорів перевезень із залізничими компаніями. Документ, що підтверджує наявність договору наз. накладною. Перевезення здійснюються на основі двосторонніх та багатосторонніх домовленостей. Тарифи встановлюються з розрахунку за перевезення 1т вантажу і базуюються на внутрішніх тарифах залізниць. При міжнародних перевезеннях розрах.вал. є швейцарський франк.

Автомобільні  перевезення мають у своїй основі договори перевезень, укладені з автотранспортними підп-вами, і оформаляються автотранспортною накладною. Встановлення тарифів подібно до залізничого перевезення. Переваги: мобільність, дешевий, немає прив'язки до колії, без перевантажень, висока ефективність при невеликих відстанях. Недоліки: залежність від погоди, перевезення невеликих партій вантажів, швидка зношуваність транспортних засобів, високий ризик.

Трубопровідне переміщення  має певні особливості: переміщуються  тільки рідини та газоподібні продукти. Цей вид транспортування не має рухомої складової серед засобів перевезення, а в русі знах. тільки продукція, експортер та імпортер тут постійні, продукція рухається безперервно. Переваги: довготривалість укладених контрактів між Е та І,  неперервність надходження товарів, простота розрахунків, переміщення великої кількості продуктів, незалежність від погодних умов. Недоліки: жорстка залежність імпортера від експортера і навпаки,  необхідно ств. запаси продукту в спеціальних резервуарах протягом майже усього трубопроводу з метою запобігання впливу непередбачуваних ситуацій, висока плата за проходження трубопровіду по транзитних територіях.

Авіаперевезення регулюються міжнародними багатосторонніми та двосторонніми домовленостями. Вантаж супроводжується індивідуальною авіанакладною на літак. Перевезення може здійснюватись шляхом об'єднанням дрібних вантажів та перевезення однорідного вантажу. Плата за авіафрахт вирах. за вагою в кг, яле якщо V вантажу перевищує у 6 разів відповідну вагу, то плата вирах. за V. Переваги: швидкість, маневреність за напрямками, відсутня потреба в побудові доріг та колій, сприйнятність до впровадження досягнень науки та техніки, незамінний при перевезенні людей на далекі відстані. Недоліки: дорогий, високі ризики, залежність від погоди, неспроможність перевозити великі об'єми вантажу, недопустимее перевезення легко запалювальних і вибухонебезпечних вантажів.

 

48. Морські перевезення, авто, залізничні  перевезення

МОРСЬКІ  ПЕРЕВЕЗЕННЯ

ІМО – Міжнародна морська організація 1958р.

-сприяння співробітництву  країн з морських перевезень

-підвищення ефективності  мореплавства.

-Вирішення технічних питань  діяльності морських торгових  флотів

-Створення безпеки на  морі

-Захист морського середовища

ІНМАРСАТ - Міжнародна організація морського супутникового зв’язку 1978р. – сприяння морського зв’язку за доп штучних супутників Землі.

ЗАЛІЗНИЧНІ  ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Конвенція з міжнародних  залізничних перевезень 1980р. Основною метою є встановлення єдиного правопорядку для перевезень пасажирів, багажу і вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між державами-учасницями, а також сприяння застосуванню і розвитку цього правопорядку.

АВТО  ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Конвенція про  договір міжнародних перевезень вантажів автотранспортом 1961р. була прийнята з метою уніфікації умов, що регулюють міжнародне перевезення вантажів автотранспортом, зокрема щодо документів, які застосовують для перевезення, а також відповідальності перевізника. Вона застосовується, по-перше, до перевезень автомобілями, автомобілями-тягачами, причепами, напівпричепами тощо. По-друге, до будь-якого сплатного договору перевезення вантажів, коли місце прий-я вантажу до перевезення та місце доставки вантажу зна-; ься у різних державах, з яких хоч би одна є учасницею Конвенції. По-третє, до перевезень вантажів державами, оптовими установами й організаціями, а також до випадків, транспортний засіб з вантажем (без його вивантаження) та частину шляху морем, залізницею, внутрішнім вод-повітряним шляхом.

 

50. Пріоритети укр. Політики в умовах глобалізації еко розвитку.

Протягом останніх десяти років  Україна стверджувалась як суб'єкт  міжнародних відносин і набувала певного іміджу.

Після проголошення України незалежною державою багато що заважало в формуванні позитивного іміджу, оскільки навіть сам факт приналежності до Радянського Союзу сприяв "обережному" ставленню до України. Окрім того, економічні проблеми - шалена інфляція, закриття заводів, зріст безробіття, і т.ін. - створювали імідж нестабільності.

Проте безумовно Україна спираючись на свої пріоритети має всі можливості стати впливовою світовою державою. Цьому сприяють:

-геополітичне положення

-історичний досвід і культурні  традиції

-багаті природні ресурси

-могутній еко і науково- технічний  потенціал.

Информация о работе Шпаргалки по "Внешнеэкономической деятельности"