Шпаргалки по "Внешнеэкономической деятельности"

1.Місце, мета, завдання, предмет курсу МЕВ серед інших економічних дисциплін.

МЕВ – це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їхніми регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) у системі світового господарства.

Предмет курсу  МЕВ – це система зв’язків національних економік різних країн, яка ґрунтується на МПП.

Мета вивчення курсу МЕВ – отримання знань з теоретичних основ розвитку МЕВ для фундаментальної та спеціальної освіти та отримання знань для практичної діяльності з фаху та конкретно у сфері МЕВ.

Завдання вивчення курсу МЕВ – знати: 1)суттєвість МЕВ, закономірності, принципи, фактори, типи, види, форми, рівні, особливості, тенденції та проблеми їх розвитку; 2)понятійний і термінологічний апарат у сфері МЕВ; 3)умови (середовище) розвитку МЕВ, особливості їх регулювання; 4) форми сучасних світових інтеграційних процесів, діяльність МЕО; та уміти: 1) творчо аналізувати стан розвитку МЕВ, визначити основні проблеми та тенденції; 2) вміти розробляти пропозиції щодо розвитку форм МЕВ.

Значення МЕВ – 1)є частиною процесу розширенного відтворення в усіх країнах світу; 2) визначають темпи і пропорції розвитку СГ, забезпечують світові міжгалузеві і регіональні економічні зв’язки; 3) беруть участь у формуванні економіки ХХІ ст.; 4) є невід’ємною частиною розвитку економіки кожної країни, посилюють взаємозалежність країн; 5) ств систему міжнародної економічної та воєнної безпеки; 6) згладжують соціально-економічні відносини між країнами світу; 7) сприяють економічному розвитку країн та формуванню економічної єдності світу.

 

2.Світове госп-во, сутність  та основні елементи.

Розвиток світ. ринку товарів  призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнар. ек. спілкування, яке стало  поступово виходити за межі міждерж. обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фін. капіталу призвели до виникнення світ. госп-ва.

Світ. госп-во - сук-сть нац. господарств, пов’язаних с-мою МПП, ек-них і політ. відносин, які опосередковано через МЕВ знах. в тісній взаємодії і взаємозалежності.

СГ являє собою певну  с-му. Основою виникнення і існ-ня цієї с-ми є її цілісність, яка передбачає ек. взаємодію всіх складових частин с-ми на достатньо стійкому рівні. СГ відноситься до числа досить складних с-м, які характериз-ся цілісностю, множинністю, ієрархічністю і структурністю.

Відносини між  окремими елементами СГ формують певні  рівні:

- міжнародний рівень (його  формують відносини між державами  і він регул-ся міжнародними  правилами і нормами);

- транснаціональний рівень (його утворюють відносини між  ек. потоками, які виходять за  межі нац. кордрнів).

Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є:

розвиток міжн. переміщення  факторів вир-ва, передусім у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили і  технології; зростання на цій основі міжн. форм вир-ва на п-вах, розташованих в декількох країнах, в першу  чергу в рамках ТНК; ек. політика країн, що передбачає підтримку міжн. руху товарів і факторів вир-ва на двох- і багатосторонній основі; виникнення ек-ки відкритого типу в  рамках багатьох держав і міждерж. об’єднань; зростання інтенсивності регіон. інтеграц. процесів, що призводить до виникнення великих ек. просторів та вилучення  відповідного ефекту за рахунок зростання  масштабів вир-ва, але, з інш. боку, призводить до поділу СГ на окремі сектори  внаслідок створення відносно замкнутих  торг.-ек. блоків та інтеграц. угруповань;

Головні тенденції  розв. Світового господарства:

Диверсифікація форм МЕВ, встановлення економ. єдності, Динамічний розвиток виробничо-інвестиційної  діяльності, Формування між нар.економ.комплексів, Приоритетний розвиток наук.-тех. зв”язків

Розширення світового  фін.ринку,Швидкі темпи росту торгівлі, посилення її ролі в зростанні  нац.доходу і ВВП,Роз.процесів інтерна  ліз.-її і інтеграції через створення  ТНК,Роз.регіональної екон. Інтеграції,Посилення  глобалізації між народ. зв”язків,

Основними елементами СГ є 

Торгівля,інтелектуальна власність,наукова  сфера,технічна сфера,виробнича сфера

Основними суб’єктами СГ є 

національні економіки,окремі галузі, сектори,комерційні п-ва,державні п-ва.

 

3.Рівні та цикли розвитку  СГ. Особливості його сучасного  розвитку.

Відносини між окремими елементами світового господарства складають  рівні. Міжнародний рівень складають відносини між державами, він регулюється міжнародними правилами і нормами. Міжнародній рівень включає наступні принципи: принцип розвитку МЕВ;  принцип мирного урегулювання суперечок; принцип мирного спів- існування; принцип взаємоповаги; принцип взаємодопомоги; принцип недопущення дискримінацій; принцип невтручання у внутрішні справи держав.Транснаціональний рівень складають відносини потоків, що виходять за межі національних кордонів, це сфера діяльності фірм і груп з їх внутрішніми системами інформації. Національній рівень включає принципи функціонування МЕВ конкретної держави. До них відносяться: суверенітет, свобода, рівність, верховенство закону, захист інтересів, еквівалентність обміну.

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні, макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів, метарівень-це міжнар. звязки галузевого й регіон. значення, мікрорівень-це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн

Рівні МЕВ за суб’єктами діяльності : макроекономічний-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів, наднаціональний-це МО та інтеграційні об‘єднання, мікроекономічний- підпр-ства, фірми, особи.

Рівні МЕВ економічні:

1) Міжнар. ек. контакти. Це-найпростіші, одиничні, випадкові ек. зв’язки, що мають епізодичний х-р і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня більше притаманні юр. і фіз. особам.

2) Міжнар. ек. взаємодія. Це-добре відпрацьовані стійкі ек. звязки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнар. ек. угодах і договорах, заключених на доволі тривалий період часу.

3) Міжнар. ек. співробітництво. Це-міцні й тривалі звязки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових ек. договорах і угодах. Даному рівневі притаманне партнерство суб’єктів МЕВ.

4) Міжн. ек. інтеграція. Це-вищий рівень розвитку МЕВ, який характериз-ся взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої держ. політики як у взаємних ек. відносинах, так і у відносинах з треріми країнами.

Рівні МЕВ територіальні: інтернаціональний – синтез усіх економічних взаємовідносин між країнами; регіональний – економічні відносини регіонів та інтеграційних об’єднань; національний – МЕВ окремих країн.

Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є:

1.розвиток міжн. переміщення факторів вир-ва, передусім у формах вивезення-ввезення к-лу, роб. сили і технології;

2.зростання на цій основі міжн. форм вир-ва на п/п-вах, розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК;

3.ек. політика країн, що передбачає підтримку міжн. руху товарів і факторів вир-ва на двох- і багатосторонній основі;

4.виникнення ек-ки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждерж. об’єднань;

5.зростання інтенсивності регіон. інтеграц. процесів, що призводить до виникнення великих ек. просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів вир-ва, але, з інш. боку, призводить до поділу СГ на окремі сектори внаслідок створення відносно замкнутих торг.-ек. блоків та інтеграц. угруповань;

6.поступова зміна ек. основи суч. цивілізації; індустр. модель розвитку витісняється постіндустр-ною, ноосферно-космічною, суть якої визнач-ся формуванням “ек-ки розуму”, “ек-ки думки”.

Еволюція  розвитку СГ

Вчені вважають, щл СГ почало формуватися десь в кінці ХІХ  ст. Звичайно, що міжнародні торговельні  відносини існували з споконвіків. Ще за 3000 р. до н.е.  єгиптяни, маючи  власну систему виробництва, торгували  з різними племенами. Особливо широко торгівлю вели греки. Їхні купці покривали  усі прилеглі території до Середземного та Чоргного морів. Можна сказати, що саме в цьому районі зародився  прообраз майбутнього СГ. Важливу  роль у формуванні СГ зіграли великі географічні та фізичні відкриття XV – XVII ст. Тоді Міжнардна торгівля отримала теоретичну основу в течії меркантилізму. Наукові відкриття у фізиці зародили технічну революцію ХІХ ст.. саме в кінці ХІХ ст. і сформувалися основні атрибути СР, т.т. міжнародна торгівля набула системного вигляду і доповнювалася розвиненими інфраструктурними елементами. У цей час почало зароджуватися міжнародне кооперування, концентрація капіталу й вироб-ва, що призвело до роз-ку великих фірм, які мали філії в різних країнах. Кооперування вир-чих процесів дало зародки майбутнього цілісного СГ. Післявоєнна розруха, поява перших соціал.країн помітно нашкодили СГ. Другого удару роз-ку світової економіки завдала криза 1929-1933 рр. Третім ударом по роз-ку сільськогосподарських зв’язків була ІІ Світова Війна, яка стала каталізатором розпаду колоніальної системи, а відповідно і розпаду певної основи тогочасного СГ. Почали окремо формуватись: світове капіталістичне госп-во та світове соціалістичне госп-во. До кінця 80-х рр.. далися ознаки переваги ринкової економіки над тоталітарною сис-мою.

 

4. МЕВ як складова СГ

МЕВ-це елемент структури СГ що розвивається разом з його формуванням.

МЕВ-це с-ма ек. зв’язків з приводу вир-ва, розподілу, обміну і спож-ня, що вийшли за межі нац. кордонів.

Отже, сучасні МЕВ є  с-мою ек. звязків, які характеризуються:

1)виходом за межі нац-них госп-в;2)взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. орг-цій;3)визначеністю форм;4)різними рівнями глибини існ-ня, функц-ня, здійснення.

Рівні МЕВ можна традиційно розбити на макро-, мета- й мікрорівні,

макрорівень-це рівень державних і міждержавних міжнар. процесів, метарівень-це міжнар. звязки галузевого й регіон. значення, мікрорівень-це, відповідно, рівень звязків між фірмами різних країн.

Ділять суб’єктів на фіз. і юр. особи.

Фіз. особи-це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм.

Юр. особи-це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни. Юр. особи поділяються на юр. особи публ. права та юр. особи приватн. права.

Сучасні форми  МЕВ формуються з розвитком капіталізму, на кожному етапі розвитку СГ розвиваються і удосконалюються відповідні форми МЕВ:

Форми міжнародних  економічних відносин:

1)міжнародна торгівля2)міжнародний рух капіталу3)міжнародний рух робочої сили4)міжнародні науково-технічні зв'язки5)міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини6)міжнародні інформаційні зв'язки

МЕВ – необхідна умова  розвитку і структурний елемент  СГ і нац еко окремих країн.

 

5. Предмет, об’єкт та суб’єкт  МЕВ. 

Суб’єкти МЕВ-це учасники міжн. ек. явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх ек. інтересів.

Класифікувати суб’єктів  МЕВ можна по-різному. Напр., можна  їх поділяти за критерієм рівнів. Суб’єкти мікрорівня -це п/п-ва, фірми, фермерські госп-ва, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі ек-ки, котрі займаються ЗЕД. Для макрорівня характерні зв’язки між д-вами, між групами держав, між д-вами та міжн. орг-ціями.

Суб’єкти  МЕВ:

1)Фіз. особи-це право- і дієспроможні особи, які у міжн. відносинах виступають як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм.

2)Юр. особи-це орг-ції, фірми, корпорації, які займаються ЗЕД й відповідають наступним ознакам, що установлюються законод-вом відповідної країни:

Юр. особи поділяються  на юр. особи публ. права та юр. особи  приватн. права.

Суб’єктами публ. права  вважаються такі особи: ªдержава як скарбниця, як верховна влада; ªпідрозділи держ. апарату й держ.-територіальних обєднань; ªсусп.-політ. угрупування й орг-ції держ. значення.

Суб’єктів визначають ще за критеріями способів привласнення й  відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права: ¨тов-ва з необмеж. відп-стю; ¨тов-ва з обмеж. відп-стю; ¨АО; ¨командитні тов-ва; ¨одноосібні п/п-ва.

Суб’єктами МЕВ виступають різні об’єднання: фіз. осіб; юр. осіб; фіз. і юр. осіб.

3)Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав.

Як суб’єкт МЕВ держава  виконує подвійну функцію:

1) вона через уповноважені  органи може бути безпосереднім  учасником міжнар. операцій;

2) через нормативно-законодавче  регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава  може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів.

4)Міжнар. орг-ції беруть участь в МЕВ в залежності від їх цілей, завдань тощо. МО поділяються: