Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання

За категорією назва учні набрали від 11 до 15 балів (з 36 можливих), це є ознакою середнього рівня  креативності дітей. Здебільшого досліджуванні  давали назви, які складались з одного слова без визначення, проте одна учениця дала чотирьом малюнкам назви, які складались з словосполучень і відображали зміст того що зображене  на малюнку.   

Отже, по даному тесту можна  визначити, що розвиток дивергентного  мислення досліджуваних знаходиться  в нормі відповідно до їх віку.

На другому  етапі з  метою виявлення у дітей здатності  до творчого самовираження за допомогою  малюнків, у яких стимулюючим матеріалом виступали кола – був  запропонований тест «Ескізи».     Підрахунок результатів даного тесту проводився по трьох категоріях, а саме швидкості, гнучкості та оригінальності,які допомогли краще диференціювати та обґрунтувати отримані результати [див. дод.2].

При підрахунку показників даного тесту враховувалося загальне число категорій малюнків, число  зображених предметів: наприклад, зображення трьох різних облич відносилося  до однієї категорії. Вважалось помилкою, якщо випробуваний не використовував коло для побудови свого малюнка, про те всі досліджувані використовували стимулюючу фігуру (коло) у своїх зображеннях. По даному тесту можна сказати, що у всіх досліджуваних рівень творчого мислення знаходиться у межах норми, всі учні при виконані завдань проявили свою творчість та креативність, про те не всім вдалось зобразити всі 20 малюнків, тобто швидкість творчого мислення знаходиться на нижчому рівні розвитку ніж оригінальність та гнучкість.   На третьому етапі з метою виявлення у дітей уяви, творчого (креативного) мислення, неординарної точки зору  був використаний тест «Захована форма».           Підрахунок результатів даного тесту проводився по двом категоріям – швидкості та оригінальності, які допомогли краще оцінити результати виконання тесту учнями [див. дод.3]. 

При підрахунку показників даного тесту враховувалося загальне число відповідей, а також число  оригінальних відповідей. В середньому було дано 14 балів на особу. Часто  у відповідях зустрічались такі варіанти: парасолька, риба, птах, капелюх, сонце, лампочка, хмара. Також, кожен учень  дав свої оригінальні відповіді  по даному тесту, серед яких були такі варіанти: кажан, сосиска, кактус, шкарпетка, рогатка, банан, вуж, якір, коло для плавання, каштан, медуза та тарган. Отже, можна  сказати, що саме по цьому тесту була отримана найбільша кількість цікавих, оригінальних відповідей, тобто діти саме в даному тесті найбільше  проявили свою оригінальність та творчість.

На четвертому етапі з  метою виявлення в учнів здатності  до творчого мислення та синтезу креативних ідей був запропонований тест «Слова», суть якого полягала  у створені нових слів за попередньо поданим  першим та останнім складом.           Даний тест проводився  у два етапи. Підрахунок результатів даного тесту проводився по двох категоріях, а саме швидкості  та оригінальності,які допомогли краще диференціювати та обґрунтувати отримані результати. 

Даний тест має велику розпізнавальну силу. Середнє число придуманих слів у кожної учениці – 8. Дівчатка дали від 6 до 12 відповідей за тест. Рівень розвитку творчого мислення виявлений у кожної учениці різний, у когось середній, а у когось дещо вищий, проте їх показники знаходяться у межах  норми.

Основним завданням було, виділити в даному наборі тестів ті, які є найбільш інформативними й  добре диференціюють розходження  в рівні творчого мислення.

Отримані результати аналізувались  кількісно і якісно, проводилась  їх статистична обробка.

При аналізі показників швидкості (сумарне число відповідей) і оригінальності (число незвичайних, оригінальних відповідей) мислення, було виявлено, що найбільше  число відповідей і найбільше  число оригінальних відповідей випробувані  дали саме по третьому тесту. Всі інші субтести мають велику розпізнавальну здатність і найкраще диференціюють випробуваних. У цілому можна відзначити, що вербальні тести мають більшу розпізнавальну здатність, ніж образні.

Отже, проведення даних методик  засвідчило, що в досліджуваних учнів  переважає середній та високий рівень розвитку творчого мислення, що є хорошим  показником для подальшого розвитку вмінь, набуття нових знань, а  також розвитку творчих здібностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до другого  розділу

 

На підставі досліджень можна  стверджувати, що творче мислення - це мислення, що дає принципово нове вирішення проблеми, що приводить до нових ідей, відкриттів і рішень.

Проведення дослідження  показали, що у більшості учнів  на середньому та високому рівні розвитку проявляються такі характеристики творчого мислення, як: швидкість, гнучкість  та оригінальність. За результатами тестування можна стверджувати, що під час  дослідження учні виявляли свою креативність та нестандартність мислення.

Отже, в першому питанні  даного розділу були визначені одні з основних методик, що використовуються при дослідженні умов розвитку творчого мислення молодших школярів. Також, був  представлений опис та інструкції, щодо успішного їх проведення та інтерпретації  результатів. Друге питання було спрямоване на опис процесу проведення даних методик, що засвідчило, що у  досліджуваних учнів переважає  середній та високий рівень розвитку творчого мислення, що є передумовою  для подальшого розвитку творчих  здібностей, обдарованості та творчого мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Поради батькам та вчителям щодо створення  ефективних умов для розвитку творчого мислення молодших школярів.

 

3.1. Етапи та  шляхи розвитку творчого мислення  молодших школярів.

На сьогоднішній день інтенсивність  досліджень творчого мислення все більше зростає. Створюються нові діагностичні завдання, які дозволяють виявити  рівень розвитку творчого мислення, глибше вивчаються процеси творчості дітей  та підлітків, розробляються перші  навчальні програми формування творчих  здібностей.

Психологами й педагогами визначено не тільки основні етапи  розвитку творчого мислення, але й  психологічні складові творчої діяльності, які характеризують рівень розвитку творчості на кожній стадії. Отож, такими складовими є:

• гнучкість розуму;
• систематичність і послідовність мислення;
• діалектичність;
• готовність до ризику та відповідальності за прийняте рішення.

Гнучкість розуму складається  із здібності до відокремлення суттєвих ознак з безлічі випадкових і  здатності швидко переключатися  з однієї ідеї на іншу. Люди з гнучким  розумом зазвичай одразу пропонують значну кількість варіантів рішень, комбінуючи та переставляючи окремі елементи проблемної ситуації [9, с.29].

Щодо систематичності  і послідовності мислення, то саме дані чинники дозволяють людям керувати процесом творчості. Без систематичності  й послідовності мислення гнучкість  може перетворитися на «перегони  ідей», коли рішення до кінця не продумуються.

У цьому випадку людина, яка має багато ідей, не може вибрати  серед них потрібну. Вона нерішуча та залежна від тих, хто її оточує. Завдяки систематичності всі  ідеї зводяться до певної системи  і послідовно аналізуються. Доволі часто за такого аналізу абсурдна на перший погляд ідея перетворюється і відкриває шлях до вирішення проблеми.

Дуже часто відкриття  народжується за поєднання здавалося  б непоєднуваного. Саме цю здатність  назвали діалектичністю мислення. Наприклад, тривалий час такі явища, як бездротова передача мовлення на відстань, польоти на апаратах, важчих за повітря, запис і зберігання звуку здавалися непридатними для розв’язання. Людина, яка мислить діалектично може чітко сформулювати протиріччя і знайти спосіб його вирішення [38, с.3].            Особистість, яка вміє мислити творчо, також має потребу в здатності ризикувати і не боятись відповідальності за своє рішення. Це відбувається тому, що доволі часто старі та звичні способи мислення зрозуміліші для більшості людей.

Усі вище наведені психологічні компоненти творчості є властивостями  дорослого мислення. У дітей здібності  до творчості складаються поступово, вони проходять декілька етапів розвитку. Дані етапи формуються послідовно: перед тим, як бути готовою до наступного етапу, дитина повинна обов’язково  оволодіти якостями, що формуються на попередніх етапах.

Таким чином, можемо виділити три етапи розвитку творчого мислення: наочно-дійове, причинне і евристичне.

НАОЧНО-ДІЙОВЕ МИСЛЕННЯ

Дуже важливим для розвитку мислення є завдання на досліди образу-уявлення. До п’яти років діти навчаються розчленовувати уявлення на окремі частини, аналізувати контури предметів, співставляти схожі предмети між собою і знаходити схожість та відмінності між ними [8, с.84].

Виділення окремих елементів  образу дозволяють дитині з’єднувати деталі різних образів, вигадувати нові, фантастичні об’єкти або уявлення. Так, дитина може уявити тварину, що поєднує  в собі частини багатьох тварин і  тому має такі властивості, яких не має жодна тварина в світі. В психології таку здібність називають  фантазією.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та проведених спостережень можемо назвати декілька психологічних  якостей, які лежать в основі фантазування:

• чітке яскраве уявлення образів предметів;
• добра зорова та слухова пам’ять, що дозволяє тривалий час утримувати в свідомості образ-уявлення;
• здатність комбінувати частини різних об’єктів з новими якостями.

Проте фантазія дитини на першому  етапі розвитку творчого мислення ще дуже обмежена. Дитина мислить занадто  реалістично і не може відірватися  від звичних образів, способів використання речей , найбільш вірогідних ланцюжків  подій.

Таким чином, проаналізувавши  дані психолого-педагогічної літератури, виділяємо наступні вміння, які необхідно  сформувати на цьому етапі розвитку продуктивного мислення дітей:

• відтворювати зовнішній вигляд і властивості предмета з пам’яті;
• вгадувати предмет за словесним описом властивостей, ознак;
• відтворювати зовнішній вигляд предмета на підставі якоїсь його частини;
• впізнавати в невизначених графічних формах (чорнильні плями тощо) різні знайомі предмети;
• комбінувати та сполучати в одному предметі властивості й ознаки предметів та об’єктів;
• знаходити у двох і більше об’єктах загальні та відмінні ознаки.

Деякі з перелічених умінь  можуть формуватися і незалежно  одне від одного. Проте можна відокремити  дві групи щодо незалежних умінь  та об’єднати їх у два блоки: перший пов’язаний з розвитком уявлень; другий - з розвитком розумових  дій.

Отже, одним із найважливіших  напрямів розвитку творчості на етапі  наочно-дійового мислення є вихід  за рамки звичних розумових стереотипів. Цю якість творчого мислення називають оригінальністю, і вона залежить від уміння подумки зв’язувати далекі образи предметів, що в реальному житті зв’язуватися не можуть.

ПРИЧИННЕ МИСЛЕННЯ

Наочно-дійове мислення дозволяє дитині розуміти просторові та часові відношення. Проте складніше зрозуміти  причинно-наслідкові зв’язки.

Дійсні причини подій, як правило, сховані від безпосереднього  сприйняття, не є наочними, не виступають на перший план. Щоб їх виявити, треба  відірватись від другорядного, випадкового. Тому причинне мислення пов’язане  з виходом за рамки уявленого  образу ситуації і розгляданням її у більш широкому теоретичному контексті [39, с.3].

Вивчення пізнавальної діяльності дітей свідчить, що наприкінці початкової школи спостерігається сплеск дослідницької  активності. У 8-9-річному віці діти, читаючи або спостерігаючи за різноманітними явищами життя, починають  формулювати пошукові питання, на які  намагаються самотужки знайти відповідь. В 11-12 років практично всі діти спрямовують свою дослідницьку активність формулюванням пошукових питань. Це відбувається тому, що школярі намагаються  зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки  та закони появи різних подій.

Дослідницька активність дітей на етапі причинного мислення характеризується двома якостями: зростають  самостійність розумової діяльності та критичність мислення [5, с.50].

Завдяки самостійності дитина навчається керувати своїм мисленням: ставити дослідницькі цілі, висувати гіпотези причинно-наслідкових залежностей, розглядати відомі їй факти з позицій  висунутих гіпотез. Ці здібності, без  сумніву, є основними передумовами творчості на етапі причинного мислення.

Щодо критичності мислення, то вона проявляється в тому, що діти починають оцінювати свою діяльність і діяльність інших людей з  точки зору законів і правил природи  та суспільства.

Проаналізувавши наукову  літературу, ми пропонуємо такі методи і засоби з метою стимулювання творчої активності та запобігання  негативного впливу критичності:

• засіб образного порівняння (аналогії), коли який-небудь складний процес або явище порівнюється з простішим і зрозумілим. Цей засіб використовується під час складання загадок, приказок;
• метод мозкового штурму (метод колективного розв’язання проблеми);
• метод комбінаційного аналізу. В його основі лежить матриця сполучень двох рядів фактів (ознак об’єктів або самих об’єктів).