Особливості емоційного вигорання працівників психоневрологічного диспансера

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

«До захисту допущена»

зав. кафедри психології,

к. психол. наук, доцент

__________________С.В.Походенко

«_____» _________________20___р.

 

 

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

 

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ  ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОГО  ДИСПАНСЕРА

 

Спеціальність: 6.030102 - Психологія

 

Виконав:_____________________________________Є.Г. Самойлов

 

Науковий керівник:

Канд.псих.наук, доцент _________ ______________Н.Є. Бондар

 

Нормоконтролер:_____________________________Ю.В. Сафіулліна

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя 2012

Запорізький національний технічний університет

Факультет Гуманітарно-правовий   Кафедра Психології

Спеціальність:  6.040101 - Психологія

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Зав. Кафедри

__________С.В.Походенко

«_____» _____________ 20___ р.

 

ЗАВДАННЯ 

НА  КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ  БАКАЛАВРА 

СТУДЕНТОВІ

(прізвище, ім'я, по  батькові) 1. Тема  роботи:________________________________________________________________

затверджена наказом по університету від «______»______________20____ р. № __________ 2. Термін здачі студентом закінченої роботи ___________________________________ 3. Вихідні дані до роботи:

Мета роботи:

Об’єкт дослідження:

Предмет дослідження:

4. Перелік питань, які належить розробити:

Вступ: оцінювання сучасного стану проблеми, указання  провідних вчених та спеціалістів у цій сфері, актуальність теми, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукове та практичне значення отриманих результатів.

РОЗДІЛ 1.

РОЗДІЛ 2.

РОЗДІЛ 3.

Висновки: Наукові та практичні результати стосовно:

 

6. Консультації по  роботі із зазначенням розділів, що стосуються їх

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв

 

7. Дата видачі завдання:______________________________________________

 

Науковий керівник:  

     (підпис)

 

Завдання прийняв до виконання: 

    (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ за/п	Назва етапів випускної  роботи	Термін виконання етапів роботи	Відмітка про виконання
1	Вибір теми
2	Складання робочого плану
3	Підбір літератури та вивчення літературних джерел
4	Складання плану дипломної  роботи
5	Виконання вступу
6	Виконання розділу 1
7	Виконання розділу 2
8	Збирання  емпіричного  матеріалу
9	Виконання розділу 3
10	Формулювання висновків
11	Оформлення роботи
12	Отримання відгуку наукового  керівника
13	Подання роботи на кафедру  на передзахист
14	Попередній захист роботи на кафедрі
15	Проходження нормоконтролю  та отримання  рецензії
16	Подання остаточного варіанту роботи на кафедру

 

Виконавець:_______________________

(підпис)

 

                                                  Науковий

керівник роботи:___________________

(підпис)

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

 

ГТ – Гиссеньський особистістний  опитувальник

СЕВ – синдром емоційного вигорання

УСК – методіка «рівень суб’єктивного  контролю

ВСТУП

 

 

У 1977 році на щорічній конференції  Американської психологічної асоціації  термін «синдром емоційного вигорання» увійшов до наукового лексикону.

З’явилося багато публікацій і досліджень стосовно проблеми емоційного вигорання серед медичних працівників. Дослідження в різних країнах світу доводять, що синдром емоційного вигорання починає формуватися вже у студентів-медиків старших курсів. Робота в медичній сфері становить перед людиною багато різних, а часто і незвичних вимог.

Для повсякденної діяльності медичних працівників характерним є високий  рівень стресу, який вони відчувають доволі часто. Актуальність проблеми емоційного вигорання видно з наукових публікацій і досліджень, які значно зросли за останнє десятиріччя [1].

Нині синдром вигоряння входить  до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). У класифікаційній рубриці  «Проблеми, пов’язані з труднощами подолання життєвих ускладнень»  його можна знайти під номером Z73.0.

Згідно з визначенням ВООЗ (2001), «синдром вигоряння – це фізичне, емоційне чи мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності у праці й стомленістю, безсонням, зниженням імунітету, а також вживанням алкоголю та інших психоактивних речовин з метою отримати тимчасове полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності і (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки» [2].

Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь  на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що відбуваються через надмірну відданість людини своїй роботі з супутньою цьому зневагою до сімейного життя або відпочинку»[2].

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, в умовах соціально-економічної нестабільності, конкуренції на ринку праці, соціальних стресів, ростуть вимоги, що пред’являються до професіоналізму особи. Проте, далеко не кожен може адаптуватися, ефективно здійснювати свою професійну діяльність і соціальну роль, а тому зростає вірогідність розвитку несприятливих психічних станів.

У зв'язку з цим, одним з пріоритетних завдань психології, є дослідження специфічних соціально-психологічних явищ, до яких відноситься і «синдром емоційного вигорання» серед професіоналів різних областей праці, розробка програм по їх попередженню і корекції. Тому наше дослідження можна вважати посильним внеском в загальну справу боротьби з цією підступною недугою XXI сторіччя. 

Об’єкт роботи – професійна деформація осіб, робота яких пов’язана зі спілкуванням з людьми.

Предмет роботи – особливості емоційного вигорання працівників психоневрологічного диспансеру.

Мета нашої роботи дослідити  прояви емоційного вигорання працівників  Психоневрологічного диспансеру.

Завдання:

1. Охарактерізувати синдром емоційного  вигорання як психічний стан.

2. Охарактерізувати стадії та симптоми емоційного вигорання.

3. Охарактерізувати особливості діяльності медичних працівників психоневрологічного диспансеру, які сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання.

4. Охарактерізувати прояви синдрому  емоційного вигорання працівників психоневрологічного диспансеру.

5. Виявити зв’язок між локусом  контролю та вираженістю синдрому  емоційного вигорання.

6. Виявити зв'язок рівня самооцінки  з показниками синдрому емоційного  вигорання.

 

 

Методи дослідження:

1. Особистісний опитувальник В.В. Бойко для діагностики проявів синдрому емоційного вигорання.

2. Для виявлення екстернальності  або інтернальності локусу контролю, нами була використана методика  «УСК» Дж. Роттера. 

3. Для дослідження самооцінки  окремих особистісних якостей,  що виявляються в різних соціальних відносинах, у тому числі і суб'єктивної оцінки власної привабливості, нами використовувався Гиссенський особистісний опитувальник.

4. Також нами були використані  методи математичної статистики, статистична програма SPSS.

Дослідження складається з 3-х розділів, 13 підрозділів…

Наукова новизна дослідження.

Наша робота збагатила наукову  концепцію «вигорання» новими доказами і фактами на прикладі працівників  психоневрологічного диспансера. Уточнена і доповнена феноменологія «емоційного вигорання» у співробітників психоневрологічного диспансера, виявлені його особливості: ступінь, структура, закономірності розвитку (чинники, умови, механізм). Показано, що «емоційне вигорання» у працівників є центральним моментом професійної деформації особи.

Практична значущість роботи.

Результати проведеного дослідження  дозволяють адміністрації та психологам, що працюють в психоневрологічному  диспансері, глибше зрозуміти причини  професійних труднощів співробітників, які сприяють розвитку у них явища  «емоційного вигорання», і прийняти відповідні заходи по його попередженню і усуненню.

Показана ефективність психологічної  роботи по профілактиці і усуненню «вигорання» у вказаному професійному середовищі, організованому в рамках підходу, орієнтованого на особове і професійне зростання співробітника.

Результати нашої роботи допоможуть  психологам в організації психолого-просвітницької роботи серед представників соціальних професій, наприклад, медичних працівників, співробітників правоохоронних органів, служби порятунку, педагогів, обслуговуючого персоналу, соціальних працівників, медиків і тому подібне. Вони також дають практичним психологам необхідний матеріал для проведення профілактичної і консультативної роботи по попередженню і корекції «синдрому емоційного вигорання» у представників цих професій.

 

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВИГОРАННЯ

 

1.1 Аналіз підходів  в вітчизняній та закордонній  психології до розуміння синдрому  емоційного вигорання.

 

Феномен емоційного вигорання, широко вивчався у вітчизняній та світовій психології. За словником Вебстера, поняття «вигорання» вперше з'явилося у 30-х роках XX сторіччя, у спортсменів, та означало явище, за яким вони після тривалих виступів і тренувань виснажувались, та були нездатні надалі брати участь у змаганнях [3].

Пізніше, внаслідок збільшення кількості  фахівців соціальних служб, які у  процесі здійснення професійної  діяльності почувалися емоційно виснаженими  та знесиленими, проблема емоційного вигорання  привернула увагу американських спеціалістів-соціологів.

Після обстеження працівників  соціальної сфери, було виявлено своєрідний професійний «стрес спілкування», який отримав назву синдрому «психічного  вигорання» і почав розглядатися як стрес-реакція на тривалі стреси міжособистісних стосунків.

У 70-х роках XX століття американські дослідники починають вивчати природу  та сутність поняття «вигорання особистості». Об'єктом досліджень стають фахівці  допомагаючих професій - лікарі, психологи  та психіатри, а феномен вигорання вивчається у психіатричному та соціально-психологічному напрямках.

У 1974 році саме представник  психіатричного (клінічного) напрямку Дж. Фрейденберг ввів поняття «burnout» (вигорання). Американський психіатр вивчав характеристики психологічного стану здорових людей, які перебувають у постійному спілкуванні із клієнтами або пацієнтами в емоційно напруженій атмосфері при наданні професійної допомоги [4]. Предметом дослідження у психіатричному напрямку були симптоми вигорання та сутність психічного здоров'я особистості. H.J.Freudenberger пояснює, чому їм вибраний саме термін "burnout"- згорання, перегорання, вигорання, - наскільки дозволяють можливості вже української мови, і потреби тих, що описують і вивчають це явище вітчизняних авторів. Аналогія полягає в тому, що люди, як будівлі, іноді вигоряють. Під напругою життя на нашому складному світі внутрішні ресурси людей виснажуються, неначе вогнем, залишаючи величезну порожнечу усередині, хоча зовнішня оболонка може залишатися більш-менш незмінною (Freudenberger H.J., 1974).

У 1978 році набуває свого  розвитку соціально-психологічний  напрямок вивчення феномену вигорання. Соціальний психолог X. Маслач з колегами досліджують взаємодію людей  у ситуаційному контексті роботи та виділяють такі ситуативні чинники  вигорання як значна кількість клієнтів, наявність негативного зворотного зв'язку від клієнта та відсутність особистісних ресурсів для подолання стресу.