4.4. Висновки за результатами  дослідження

      По  результатам тестування за методикою  "Тест емоцій" (тест Басса-Даркі в модифікації Г.В.Резапкіной) можна зробити висновки, що рівень агресивності у випробуваних №№ 1, 2, 6, 7, 8, 9 знаходиться в межах норми.

      У випробуваного за № 3 підвищено рівень агресивності за шкалою Р (Роздратування).

      У випробуваного за № 4 підвищено рівень агресивності за шкалою П (Підозрілість).

      У випробуваного за № 5 підвищено рівень агресивності за шкалою С (Словесна агресія). 

      У випробуваного за № 10 підвищено  рівень агресивності за шкалою Ф (Фізична  агресія).   

      По  результатам тестування за методикою "Шкала явної тривожності CMAS" (адаптація А.М.Прихожан) можна зробити висновки, що у випробуваних №№  1, 2, 4, 6, 7, 8 рівень тривожності знаходиться в межах норми.

      У випробуваного № 9 низький рівень тривожності.

      У випробуваних №№ 3, 5, 10 підвищений рівень тривожності.

      За  результатами дослідження складена звідна таблиця 3 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Таблиця 3

      Звідна  таблиця за результатами дослідження

      Аналізуючи  дані таблиці 3, можна зробити висновки, що рівень агресивності взагалі залежить від рівня тривожності.

      Висновки

      Питання про суть людської агресії займало  кращі уми людства впродовж багатьох століть і розглядувалися з різних позицій – з погляду філософії, поезії, релігії. Проте тільки в нашому столітті дана проблема стала предметом систематичного наукового дослідження, тому недивно, що не на всі питання, що виникають у зв'язку з проблемою агресії, є відповіді. По суті, вивчення цієї теми часто породжувало більше питань чим відповідей. Проте в наявності явний прогрес, і сьогодні ми знаємо вже досить багато про витоки і природу людської агресії.

      Людина  – вельми агресивна істота, Дитина проявляє перші ознаки агресивності задовго до того, як навчиться говорити.  Агресивність підкоряється своїм законам, вельми своєрідним і деколи непередбачуваним. Ці закони впливають не лише на поведінку кожної людини, включаючи політиків і військових, але і на поведінку суспільства і держави. Коли держава потрапляє у владу інстинктів, створених природним відбором для стада, і до того ж обзаводиться атомною зброєю, це дуже небезпечно. А якщо такі держав опиниться декілька, майбутнє миру може повиснути на волоску. 

      Важливу роль у формуванні агресивності грає стиль сімейного виховання. Тут  значущо все: від методів заохочення-покарання, стилю керівництва дитям, характеру взаємодії і конгруентності педагогічних поглядів батьків до «непрожитих» дитячих проблем самих батьків, нетотожності сімейних (виховних) сценаріїв отця і матери і ін.

      Крім  усього іншого, існує маса побічних, ситуативних чинників, які можуть стимулювати або провокувати виникнення агресії в дитини. До таких чинників можна віднести присутність інших людей (особливо значущих, референтних) і їх оцінка вчинків дитини, здатності самої дитини оцінити і зрозуміти причини агресії іншого.

      Для дослідження агресивності застосовуються ті ж групи методів, що і для  інших властивостей особи: спостереження, опитні і проектні методики. Частка методів є спеціалізованою, тобто  направлена на діагностику тільки агресивності. Застосовуються і допоміжні методики, що виявляють агресивність разом з цілим комплексом інших особових властивостей і психічних станів.

      Для психологічної корекції дитячої  агресивності необхідне використання інтеграційного підходу.

      Таким чином, можна сказати, що біля кожного  з нас в характері присутня агресивність. У когось вона має оборонні, доброякісні форми, у когось, можливо, вже перейшла і в деструктивну, злоякісну область. Але як би це не було людині надається можливість як істоті розумній запобігати появі агресії і контролювати її. Сподіваюся, що людство  зможе для себе зробити певні виводи і обернути свою агресію в конструктивне русло. 
 

Список  використаної літератури

1. Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995. – 264 с.
2. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 168 с.
3. Бурлачук А.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – 197 с.
4. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 352 с.
5. А.Висоцька. “Загальні критерії визначення рівня вихованості учнів з особливостями психофізичного розвитку” с. 8-11.Дефектологія № 4-2002.
6. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В. Овчинниковой. – М.: Изд-во МГУ, 1977. – 144 с.
7. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с.
8. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. – 2-е изд. перераб. и доп. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 564 с.
9. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.
10. Занюк С.С. Г Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
11. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – №5. – 2000. – С. 14-16.
12. “Корекційна робота з агресивними дітьми”. “Початкова школа” № 7 – 1997 р.
13. Креч Д, Крачфилд А., Ливсон Н.  Нравственность, агрессия, справедливость //     Вопросы психологии. 1992.  № 1-2. С.4-10.
14. Митерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. – СПб: Питер, 2000. – 688 с.
15. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
16. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной педагогике. – СПб: Питер, 2000. – 528 с.
17. Паренс Г. Агрессия наших детей. М., Лайнер, 1997.
18. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Е.М. Борисова К.М. Гуревич. Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – 232 с.
19. Психология и педагогика: Курс лекций: Учеб пособ для вузов / Под ред. К.А. Абульхановой, И.В.Васиной, Л.Г.Лаптева. – М.: Совершенство, 1998.– 320 с.
20. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. – СПб: Питерком, 1999. – 416 с.
21. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь, 1998. – 197 с.
22. Фолкен Ч.Т. Психология – это просто. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 459 с.
23. Фопель К. Как научить детей сотрудничать? М., 1998. Ч.1-3.
24. Фромм А. Анатомия человеческой деструктивности.  М., 1994.
25. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. Минск, 1996.

Додаток 1

Тест эмоций (тест Басса-Дарки в модификации Г.В.Резапкиной)

Назначение  теста

Диагностика различных форм агрессивного поведения.

Тестовый  материал

1. Если я  разозлюсь, я могу ударить кого-нибудь.
2. Иногда я раздражаюсь настолько, что швыряю какой-нибудь предмет
3. Я легко раздражаюсь, но быстро успокаиваюсь.
4. Пока меня не попросят по-хорошему, я не выполню просьбу.
5. Мне кажется, что судьба ко мне несправедлива.
6. Я знаю, что люди говорят обо мне за спиной.
7. Я не могу удержаться от спора, если со мной не согласны.
8. Мне не раз приходилось драться.
9. Когда я раздражаюсь, я хлопаю дверьми.
10. Иногда люди раздражают меня просто своим присутствием.
11. Я нарушаю законы и правила, которые мне не нравятся.
12. Иногда меня гложет зависть, хотя я этого не показываю.
13. Я думаю, что многие люди не любят меня.
14. Я требую, чтобы люди уважали мои права.
15. Я знаю людей, которые способны довести меня до драки.
16. Иногда я выражаю гнев тем, что стучу по столу.
17. Я часто чувствую, что могу взорваться, как пороховая бочка.
18. Если кто-то пытается мною командовать, я поступаю ему наперекор.
19. Меня легко обидеть.
20. Многие люди мне завидуют.
21. Если я злюсь, я могу выругаться.
22. Если не понимают слов, я применяю силу.
23. Иногда я хватаю первый попавшийся под руку предмет и ломаю его.
24. Я могу нагрубить людям, которые мне не нравятся.
25. Когда со мной разговаривают свысока, мне ничего не хочется делать.
26. Обычно я стараюсь скрывать плохое отношение к людям.
27. Иногда мне кажется, что надо мной смеются.
28. Если кто-то раздражает меня, я говорю все, что о нем думаю.
29. На удар я отвечаю ударом.
30. В споре я часто повышаю голос.
31. Я раздражаюсь из-за мелочей.
32. Того, кто любит командовать, я стараюсь поставить на место.
33. Я заслуживаю больше похвал и внимания, чем получаю.
34. У меня есть враги, которые хотели бы мне навредить.
35. Я могу угрожать, хотя и не собираюсь приводить угрозы в исполнение.

Ключ  к тесту

За каждое совпадение с ключом начисляется (1) один балл. Совпадением  с ключом считается ответ “Да” на вопросы, в вышеприведенной таблице.

Интерпретация результатов теста

Средний уровень  агрессии равен (3) трем баллам. Если показатели испытуемого превышают это значение, можно говорить о выраженности одной из следующих форм агрессивного поведения:

• Физическая агрессия (Ф): вы склонны к самому примитивному виду агрессии. Вам свойственно решать вопросы с позиции силы. Возможно, ваш образ жизни и личностные особенности мешают вам искать более эффективные методы взаимодействия. Вы рискуете нарваться на ответную агрессию.
• Косвенная агрессия (К): конечно, лучше ударить по столу, чем по голове партнера. Однако увлекаться этим не стоит. Пожалейте мебель, посуду. Ведь это прямые убытки. Кроме того, так недолго и пораниться.
• Раздражение (Р): плохо или даже хорошо скрываемая агрессия не сразу приведет к разрыву отношений с другим человеком, но будет разъедать вас изнутри, как серная кислота, пока не прорвется наружу. Когда прорвется - см. «физическая и косвенная агрессия».
• Негативизм (Н): реакция, типичная для подростка, совершающего бессмысленные и даже разрушительные для себя поступки из чувства протеста. Суть ее в пословице «выбью себе глаз, пусть у тещи будет зять кривой».
• Обидчивость (О): готовность видеть в словах и поступках других людей насмешку, пренебрежение, желание унизить. Здорово отравляет жизнь.
• Подозрительность (П): готовность видеть в словах и поступках других скрытый умысел, направленный против вас. В крайних своих проявлениях может быть симптомом нездоровья.
• Словесная агрессия (С): за словом в карман вы не полезете. А зря. Последствия необдуманного слова могут быть куда более разрушительны, чем последствия драки. Впрочем, одно другому не мешает.